Стабілізований соленасичений розчин

Мета роботи: вивчити призначення, склад одного кубометра, порядок приготування та регулювання параметрів стабілізованого соленасиченого розчину.

Глинисту соленасичену суспензію, яка оброблена реагентами стабілізаторами, регуляторами рН та мастильними домішками називають соленасиченим стабілізованим розчином.

Область застосування. Стабілізовані соленасичені розчини використовують для розбурювання хемогенних відкладів з прошарками теригенних порід. При розкритті хемогенних відкладів, які складені галітом або сильвіном, розчин насичують хлористим натрієм.

У випадку, коли хемогенні відклади складені солями лужноземельних металів різного мінералогічного складу, промивні рідини насичують карналітом . В цьому разі для приготування таких розчинів не можна застосовувати модифіковані бентонітові глинопорошки та реагенти, які зв’язують іони полівалентних металів (, поліфосфати).

Межа термостійкості соленасичених стабілізованих розчинів коливаються в широких межах (від 100 до 200°С) і залежить від типу понижувача фільтрації, який використовують для їх приготування. Так, при застосуванні крохмалю гра-ниця термостійкості не перевищує 100÷120°С, КМЦ – 140÷160°С, акрилових полімерів – 200÷220°С.

Склад розчину. Для приготування 1 м³ стабілізованого соленасиченого розчину потрібно:

1 Н₂О – решта.

2 ПП - 80¸200 кг;

3 –10÷20 кг;

4 –10÷20 кг;

5 КМЦ-600 – 20 кг;

6 ФХЛС - 10¸30 кг;

7 МАС-200 – 2¸5 л (5% вуглеводневої суспензії);

8 - 250÷260 кг;

9 нафта - 80¸100 л.

При необхідності розчин обважнюють.

Порядок приготування розчину. Для отриманнястабілізованого соленасиченого розчину готують глинисту суспензію в такій же послідовності, як і для нестабілізованого.

В приготовлену суспензію вводять почергово кальциновану та каустичну соду постійно перемішуючи вручну, після чого рН розчину повинен становити 11-12. Потім вводять КМЦ-600 у вигляді 5-10% водного розчину, ретельно перемішують протягом 10-15 хв. Після введення КМЦ у розчин додають лігносульфонатний реагент у вигляді 25-30% водного розчину, ретельно перемішують вручну, щоб запобігти спінюванню розчину і в останню чергу – сіль до насичення.

Отриманий стабілізований розчин повинен мати такі параметри:

кг/м³; с; СНЗ ₁ ;

СНЗ ₁₀ ; см³

.

Регулювання параметрів розчину. Властивості стабілізованого соленасиченого розчину регулюють за різними схемами залежно від компонентного складу.

Для зниження фільтрації, розчин обробляють полімерними реагентами. При використанні КМЦ краще вводити її в розчин в сухому вигляді. При цьому ефект зниження фільтрації більший і структурно-механічні властивості майже не змінюються.

У випадку застосування модифікованого крохмалю порядок дій аналогічний такому, як і при використанні КМЦ. Звичайний крохмаль вводять в соленасичений розчин при або шляхом введення до нього 3÷5% водного розчину комплексного реагенту (ЕКР+ КССБ). До його складу входить 8÷10-ний розчин крохмалю та 20÷25%-ний розчин КССБ у співвідношенні 1:1.

Структурно-механічні властивості соленасиченого розчину підвищують шляхом введення попередньо гідратованого глинопорошку, який приготовлений з ВЛР або без нього і стабілізований полімерним реагентом.

В’язкість соленасиченого розчину знижують з допомогою 5÷10%-ного водного розчину лігносульфонатного реагенту. Для приготування 1 м³ 5%-ного розчину реагенту потрібно: 50 кг ФХЛС, 10 кг і решта – вода.

При високих температурах, коли різниця в розчинності солі на гирлі і вибої свердловини велика, застосовують перенасичені промивні рідини. Надлишок тонкоподрібненої кам’яної солі, перед введенням в соленасичений розчин, гідрофобізують нафтою у співвідношенні 10:1.

У всіх соленасичених розчинах домішка нафти в кількості 8-12% не тільки покращує мастильні, фільтраційні та структурно-механічні властивості, але і сприяє зниженню розчинності солей та , запобігає інтенсивній рекристалізації солей при охолодженні розчину на поверхні. Аніоноактивні ПАР, введені в соленасичений розчин, підсилюють дію нафти.

Переваги розчину:

1 Ефективний при розбурюванні хемогенних порід.

2 Незначно забруднюють продуктивні горизонти і коефіцієнт відновлення проникності досягає до 0,95.

Недоліки розчину:

1 Важко регулювати фільтрацію розчину.

2 Рекристалізація солі при зниженні температури зростає.

3 Розчини, насичені або перенасичені бішофітом, карналітом, сильно кольматують продуктивні горизонти, особливо, коли в них присутні води гідрокарбонатно натрієвого типу.

Оформлення результатів

1 Заміряти параметри вихідної глинистої суспензії (густину, умовну в’язкість, СНЗ₁, фільтрацію), результати вимірювань занести у таблицю 8.1.

2 Приготувати буровий розчин відповідно до методичних вказівок, заміряти його параметри і результати занести у таблицю 8.1.

3 Порівняти отримані дані з регламентованими.

4 У випадку, коли параметри приготовленого розчину суттєво відрізняються від регламентованих, то вибираємо подальший напрям регулювання параметрів.

5 Зробити висновок про якість приготовленого розчину.

Таблиця 8.1 – Результати вимірювань параметрів розчину

назва параметру, розмірність	Параметри вихідного розчину	Параметри приготовленого розчину	Регламентовані параметри
Густина, кг/м3
Умовна в’язкість, с
СНЗ1, Па
Фільтрація, см3/30 хв.

Вимоги до звіту

У звіті повинні бути наведені:

– теоретичні відомості про область застосування, склад 1 м³, порядок приготування, регулювання параметрів та переваги і недоліки бурового розчину.

– таблиця з результатами вимірювання.

– висновки.

Контрольні запитання

1 які розчини називаються стабілізованими соленасиченими?

2 Для яких умов рекомендується застосовувати стабілізовані соленасичені розчини?

3 Вказати склад стабілізованого соленасиченого розчину та кількість хімічних реагентів для його приготування?

4 Описати порядок приготування стабілізованого соленасиченого розчину?

5 Яка термостійкість стабілізованого соленасиченого розчину?

6 Яким чином можна регулювати структурно-механічні властивості та фільтрацію стабілізованого соленасиченого розчину?

7 Яким чином підтримують структурно-механічні властивості стабілізованого соленасиченого розчину?

8 Які переваги стабілізованого соленасиченого розчину над нестабілізованим соленасиченим?

9 Чому для стабілізованого соленасиченого розчину рекомендується застосовувати палигорскітовий глинопорошок?

10 До яких негативних наслідків може призвести рекристалізація солей?

11 Вказати переваги стабілізованого соленасиченого розчину.

12 Вказати недоліки стабілізованого соленасиченого розчину.