Вивчення явища інтерференції від двох щілин

Та системи паралельних щілин

 

14.1 Мета роботи

 

Ознайомитись з принципом Гюйгенса-Френеля та дослідити явище інтерференції світла й умови, за яких воно може спостерігатися.

 

14.2 Вказівки з організації самостійної роботи.

 

Дві хвилі, що мають однакову частоту , називаються когерентними, якщо різниця фаз -коливань, які збуджуються цими хвилями в будь-якій точці, залишається незмінною з часом. Явище складання когерентних хвиль називають інтерференцією.

Уявімо собі дві вузькі паралельні щілини (кожна шириною b), розташовані одна від одної на відстані а і освітлені джерелом, що випромінює світло тільки однієї частоти. Якщо таке джерело розташоване симетрично відносно щілин, то щілини будуть когерентними вторинними джерелами світла з однаковою фазою.

Згідно з принципом Гюйгенса-Френеля, кожна точка, до якої дійшов хвильовий рух в даний момент часу, являє собою точкове джерело сферичної хвилі [2, 5]. Сукупність таких точок утворює поверхню, яка називається фронтом хвилі (фронт хвилі точкового джерел а – сферична поверхня, вздовж якої фаза =const).

Поки що будемо ігноруватимемо той факт, що щілини діятимуть як лінійні джерела і вважатимемо їх точковими джерелами. На відстані L від щілин розташований екран, на якому відтворюється результат складання інтенсивностей світла від обох джерел (рис.14.1).

Світло, яке випромінюється точковим джерелом являє собою сферичну хвилю вигляду

. (14.1)

 

Множник в (14.1) відображає той факт, що інтенсивність світла зменшується з відстанню від джерела. Згідно з принципом суперпозиції результуюче електричне поле в точці спостереження Р (рис. 14.1) дорівнює

 

. (14.2)

 

 

Рисунок 14.1

Інтенсивність, яка спостерігається, пропорційна середньому за часом значенню .

Для щілини скінченної ширини та для системи щілин кількість доданків у виразі (14.2) відповідатиме кількості елементарних вторинних точкових джерел.

Різниця фаз між двома хвилями від двох щілин (точкових джерел), зображених на рис.14.1, буде пропорційна різниці довжин оптичного ходу ,

 

, (14.3)

 

де – довжина оптичної хвилі у вакуумі , ;

Δ – оптична різниця ходу;

n – коефіцієнт заломлення середовища.

З формули (14.3) випливає, якщо оптична різниця ходу дорівнює цілому числу довжин хвиль у вакуумі

 

, (14.4)

 

то різниця фаз δ буде кратною 2π і коливання, які збуджуються в точці Р обома хвилями, відбуватимуться з однаковою фазою (хвилі, які надходять – когерентні). Отже, (14.4) є умовою інтерференційного максимуму.

Якщо

(14.5)

 

то , тобто коливання 1 та 2 будуть в протифазі. Отже, (14.5) є умовою інтерференційного мінімуму.

На екрані (рис.14.1) в результаті накладання двох когерентних хвиль спостерігатиметься інтерференційна картина у вигляді темних і світлих смуг.

Якщо вибрати співвідношення між розмірами та відстанями, позначеними на рис.14.1, так, що x << L, a << L, то можна отримати для оптичної різниці ходу вираз

. (14.6)

 

Підставляючи (14.6) в (14.4), отримуємо значення координати x максимумів інтенсивності

 

. (14.7)

 

Підставляючи (14.6) в (14.5), отримуємо координати мінімумів інтенсивності

. (14.8)

 

Назвемо відстань між двома сусідніми максимумами відстанню між інтерференційними смугами, а відстань між сусідніми мінімумами – шириною інтерференційної смуги Δ x. З формул (14.7), (14.8) випливає, що

 

. (14.9)

 

14.3 Опис комп’ютерної програми

 

Зовнішній вигляд інтерфейсу програми зображено на рис. 14.1. Програма видображає на екрані дисплею інтерференційну картину, зумовлену світлом, випущеним відповідною кількістю точкових джерел.

Основні особливості програм:

1. Програма видає залежність середньої з часом інтенсивності від відстані х, яка є координатою вздовж екрана (рис.14.1)

2. У випадку гармонічної хвилі вигляду (14.1) інтенсивність, яка спостері­гається, дорівнює 0,5 А ², де множник 0,5 виникає за рахунок усереднювання за часом. Замість усереднювання за областю неперервних значень t усереднювання відбувається за кінцевим набором значень , , (три значення , тобто ).

 

 

Рисунок 14.1

 

14.4 Інструкція користувачу

 

1. Задати ширину щілини “нескінченно мала”, кількість щілин М =2, L =200 мм, відстань між щілинами а =0,1 мм, розмір екрана =5 мм і довжину хвилі λ=5000Å. Отримати інтерференційну картину для усереднювання згідно з одним, двома значеннями (усереднювання дорівнює 1 і 2), натискаючи кнопку «Пуск». Чому картина дуже викривлена?

2. Задати число усереднювання рівне 3. Прослідкувати, чи дуже зміниться картина, якщо число усереднювання взяти більше трьох? Проста процедура усереднювання, яка використовується в програмі, дає такий самий результат, як і справжнє усереднювання, що відбувається в реальному експерименті.

3. Змінювати λ від 4000Å до 6000Å із сталим шагом. Для шести значень довжини хвилі виміряти та фіксувати відповідні значення координат мінімуму інтенсивності . Побудувати графік залежності x_mіn від λ. Порівняйте отримані результати з формулою (14.8). Зробіть висновок, як залежить від λ.

4. Зафіксувати λ (згідно з табл. 14.1 поданою нижче). Змінювати L від 1 до 100 мм. На початку, в середині інтервалу та в кінці заміряти ширину інтерференційної смуги ∆х. Як залежить положення максимуму інтенсивності від L, якщо L >> а? Підрахуйте (тричі) ширину інтерференційної смуги за формулою (14.9). При якому значенні співвідношення параметрів справедлива формула (14.9)?

 

Таблиця 14.1 – Вихідні дані

 

Номер вар.	λ ·10-6, мм	а ·10-3, мм	b ·10-3, мм	Номер вар.	λ ·10-6, мм	а ·10-3, мм	b ·10-3, мм

 

5. Встановити (L =100 мм, М =1, а, λ – згідно з таблицею) ширину щілини “нескінченно мала”. Змінюючи кількість щілин М =1, 2, 3, 4, отримати та зарисувати графіки. Визначити значення інтенсивності. Підрахувати кількість додаткових максимумів, які виникають в кожному з цих випадків (не забувайте підбирати зручні розміри екрана ).

 

14.5 Зміст звіту

 

Звіт має містити: мету роботи, результати вимірювань у вигляді таблиці, графік залежності x _mіn від λ, висновки.

 

14.6 Контрольні запитання і завдання

 

1. Які хвилі називаються когерентними? В чому полягає явище інтерференції?

2. Що таке фронт хвилі?

3. Як залежить інтенсивність від кількості щілин?

4. Як залежить кількість додаткових максимумів і мінімумів (які знаходяться між основними максимумами) від кількості щілин?

5. Що таке оптичний хід променя, оптична різниця ходу?

6. Запишіть умову інтерференційного максимуму і мінімуму для двох когерентних хвиль.

7. Що являє собою інтерференційна картина для двох щілин?

8. Що розуміють під шириною інтерференційної смуги, якою формулою вона визначається?

9. Що таке інтенсивність світла, якій величині вона пропорційна?