Ідеальна або модель-проспект

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсу „БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ”

Бібліотечний фонд – головне джерело задоволення духовних і професійних потреб як суспільства в цілому, так і окремих його громадян, а тому є основою діяльності бібліотеки.Одним з першочергових завдань бібліотечних працівників незалежної України є формування фондів документів державною мовою, їх активне використання:

- виявлення ступеня концентрації фондів українською мовою в бібліотеках регіону в цілому та кожному місті і районі конкретно;

- аналіз щорічних надходжень та вибуття документів українською мовою в регіоні в цілому та кожному місті і районі конкретно;

- вивчення та порівняння основних показників, що характеризують використання фонду україніки в бібліотеках системи МкіТ України.

В сучасних умовах досить складно прогнозувати розвиток формування фонду документів українською мовою і, враховуючи вищеназвані причини, активне його використання. Задля поліпшення цієї роботи бібліотекам необхідно:

- з метою вивчення потреб населення у документах українською мовою враховувати національно-мовну ситуацію регіону, лінгвоситуацію населеного пункту, що обслуговується бібліотекою, яка характеризується мовою спілкування, мовою читання та мовними потребами різних груп користувачів у документах українською мовою;

- на основі вивчення інтересів та запитів користувачів визначити стратегію формування фонду україніки для кожної ЦБС в умовах обмеженого бюджетного фінансування;

- посилити вплив на місцеві органи влади щодо додержання основних параметрів фінансування “Програм поповнення бібліотечних фондів на період до 2010 р.”;

- активізувати пошук додаткових джерел фінансування з метою більш якісного комплектування фонду україніки, продовжувати практику надання платних послуг населенню;

- ретельно вивчати вітчизняний книжковий ринок з метою придбання необхідної учбової, науково-популярної літератури, творів художньої літератури, з питань історії, економіки, права тощо;

- при передплаті періодичних видань особливу увагу приділяти вітчизняним, місцевим виданням з різних галузей знань;

- в роботі по формуванню фонду документів державною мовою активно використовувати можливості комп’ютерних технологій, мережі Інтернет;

- продовжити роботу з вивчення фонду україніки на предмет відповідності читацьким запитам, наявності застарілої, зношеної, дублетної, непрофільної літератури, виважено підходити до вилучення з фондів бібліотек видань українською мовою;

- з метою більш активного використання фонду україніки вести широку рекламну діяльність, запроваджувати інноваційні форми популяризації вітчизняної книги і періодичних видань;

- удосконалити засоби інформування користувачів про літературні новинки фонду україніки;

- з метою підвищення кваліфікації бібліотечних працівників організовувати лекції з історії культури, літератури, мови українського народу, питань сучасного соціально-економічного процесу в Україні, використовувати такі ефективні засоби як психологічні тести, ділові ігри тощо, які допоможуть визначити ступінь готовності бібліотекаря до діалогу з читачем з проблем української книги.

1. Мета та завдання дисципліни та її місце у навчальному процесі

1.1. Мета викладання дисципліни

Метою вивчення дисципліни «БІБЛІОТЕЧНІ ФОНДИ» є формування у студентів необхідних теоретичних і практичних знань про документні фонди як головний складник документної комунікаційної системи; систему книгопостачання, склад, структуру, принципи організації, облік та вимоги для забезпечення збереженості бібліотечних, інформаційних, архівних та музейних фондів, набуття практичних навичок з комплектування, організації, збереження та використання документних фондів для документаційного забезпечення управління. Проблеми, які в умовах інформатизації мають вирішувати фахівці документно-комунікаційної сфери, зумовлені необхідністю поєднати різноманітні носії інформації та механізми доступу до них у єдину нерозривну систему документних ресурсів та послуг. Це потребує знань про особливості створення, руху та кумуляції документів у суспільстві, що відбиваються через функціонування документних потоків та масивів (ДП та М).

1.2. Завдання вивчення дисципліни

У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

- особливості ДП та М як штучно створеної підсистеми документних комунікацій суспільства;

- наукові засади та методику формування документних фондів -бібліотечних, інформаційних, архівних, музейних.

Підготовлений фахівець повинен вміти:

- застосовувати раціональні прийоми комплектування, організації,
зберігання документів усіх видів з метою формування документних фондів;

- використовувати документні фонди різних типів і видів для
документаційного забезпечення управління.

1.3 Перелік дисциплін, знання яких необхідні студенту для вивчення курсу

№ з/п	Назва дисципліни	Назва розділів та тем
	Документознавство	Документно-комунікаційна система
2.	Архівознавство	Національний архівний фонд
3.	Музеєзнавство	Національний музейний фонд
4.	Бібліографознавство	Національний бібліотечний фонд Національний інформаційний фонд

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ

Тема	Кількість годин, відведених на:
Лекції	Практ. заняття	Самост. роботу	Консульт. роботу
Змістовий модуль 1. Документні потоки та масиви як складові документної комунікації
Тема 1. Фондознавство як наука та навчальна дисципліна
Тема 2. Фондознавство та суміжні науки
Тема 3. Історія бібліотечної справи. Склад бібліотечних фондів
Тема 4. Історія бібліотечної справи
Тема 5. Термінологічний апарат фондознавства
Тема 6. Види та специфіка бібліотек. Облік бібліотечних фондів
Тема 7.
Тема 8. Організація бібліотечної справи в Україні.Розміщення та збереження бібліотечного фонду
Тема 9. Комплектування бібліотечних фондів		–
Модульний контроль	2 год.
Змістовий модуль 2. Формування бібліотечних фондів
Тема 1. Наукові ресурси сучасного фондознавства
Тема 2. Бібліотечне ядро; єдиний фонд бібліотечної системи
Тема 3. Моделювання фонду
Тема 4. Бібліотечні фонди як об’єкти значної соціокультурної значимості і матеріальної цінності
Тема 5. Організація бібліотечних фондів і каталогів
Тема 6. Управління бібліотечним фондом.
Тема 7.Управління збереженням бібліотечного фонду
Тема 8. Проблема автоматизації бібліотечних процесів
Тема 9. Формування інформаційних фондів. Програмне забезпечення бібліотечних процесів (базове, системне, службове, прикладне), його призначення та загальна характеристика		–
Модульний контроль, перевірка НДЗ	2 год.

1 модуль

Документний фонд як складник документної комунікаційної системи

Формування бібліотечних фондів

2 модуль

Формування інформаційних фондів

Формування архівних фондів

Формування музейних фондів

Усього годин: 80, кількість кредитів 1, лекцій 36 год., практичних занять + модульний контроль 36 год., консультації – 4 год.

Підсумковий контроль – залік

МЕТОДИ НАВЧАННЯ: лекції, семінарські заняття, лабораторні дослідження окремих текстів, творчі завдання, робота в Інтернеті, самостійна робота.

МЕТОДИ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ: поточне оцінювання, модульний контроль (тест), підсумкова письмова робота, оцінка за навчальний проект.

Модульний Контроль	Максимальна оцінка в балах
Поточний контроль	Контрольний захід (КЗ)	Модульна оцінка (ПККЗ)
Практичні заняття	КР	Разом балів (ПК)
1 семестр, всього у тому числі
1-йМК
2-йМК

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙНИХ ЗАНЯТЬ

1. МОДУЛЬ. Документні потоки та масиви як складові документної комунікації

Лекція 1. Сукупності документів (документні потоки, документні масиви, документні ресурси, документні фонди): сутність і значення. ДП та М як системні об’єкти

Література:

Справочник библиографа / Науч. ред. А.Н. Ванеев, В.А. Минкина. – СПб., 2002. – 527 с.

Справочник библиотекаря / Науч. ред.: А.Н.Ванеев, В.А.Минкина. – 2-е изд., испр. и доп. – СПб.: Профессия, 2001. – 448 с. – (Б-ка).

Справочник информационного работника / Науч. ред. Р.С. Гиляревский. – СПб.: Профессия, 2005. – 552 с.

Столяров Ю.Н. Библиотечный фонд: учебник / Ю.Н. Столяров. – М., 1991. – 271 с.

Столяров Ю.Н. Как сохранить библиотечные фонды / Ю.Н. Столяров. – М., 2001. – 127 с.

Хавкина Л.Б. Авторские таблицы: Двузначные / Л.Б. Хавкина. – М., 1986. – 22 с.

Універсальна десяткова класифікація (УДК): У 2 кн.: пер. з англ. / Кн. палати України. – К., 2000–2001.

Швецова-Водка Г.М. Бібліографічні ресурси України: Загальна характеристика: Навч. посіб. / Г.М. Швецова-Водка; Рівн. держ. гуманітар. ун-т.

Лекція 2. Організація і структура інформаційного фонду

Принципи формування інформаційного фонду. Джерела постачання інформаційного фонду. Склад інформаційного фонду (типи і види літератури).

Література:

Организация работы централизованной библиотечной системы: Инструкции и учетные формы. – М., 1985. – 192 с.

Орлов П.І. Інформація та інформатизація: Нормативно-правове забезпечення: наук.-практ. посіб. / Орлов П.І. – 2-е вид., доп. і перероб. – Х., 2003. –724 с.

Реферат и аннотация. Общие требования: ГОСТ 7.9-95 (ИСО 214-76). – Взамен 7.9-77, с 01.07.1977 // Стандарты по издательскому делу. – 3-е изд. – М., 2004. – С. 150-155.

Сєдих В.В. Бібліотечні каталоги як інформаційно-пошукові системи: навч. посіб. / В.В.Сєдих, Г.П. Терентьєва, В.К. Удалова / Харк. держ. акад. культури. – Х., 2000. – 198 с.

Сєдих В.В. Документні класифікаційні системи: конспект лекцій / В.В. Сєдих; Харк. держ. акад. культури. – Х., 2005. – 64 с.

Лекція 3. Національний архівний фонд України

Склад і структура Національного архівного фонду. Право власності на документи Національного архівного фонду. Архівна україніка

Література:

Васильченко М.П. Бібліотечні фонди: навч. посібник / М.П. Васильченко, Н.М. Кушнаренко, В.А. Мільман. – Х., 1993. – 152 с.

Вохрышева М.Г. Библиографическая деятельность: структура и эффективность / М.Г. Вохрышева.– М.: Книга, 1989.– 199 с.

Гречихин А. А. Библиографоведение. Возникновение и особенности формирования: Учеб. пособие [Текст] / А. А. Гречихин. – М.: Изд-во МПИ, 1998. – 94 с.

Грузинова Л. Б. Иностранная библиография: Учеб. пособие [Текст] / Л. Б. Грузинова. – М.: Изд-во МГАП «Мир книги», 1997. – 164 с.

Загорская Е. Правила составления многоуровневого библиографического описания / Е. Загорская // Библиотека. – 2004. – №7. – С. 37.

Ільганаєва В.О. Бібліотекознавство: Конспект лекцій. – Х.: ХДАК, 1998. – 69 с.

2. МОДУЛЬ. Формування бібліотечних фондів

Лекція 1. Склад бібліотечних фондів.

Бібліотечний фонд як системний об’єкт. Функції бібліотечних фондів, властивості, класифікація. Формування бібліотечних фондів.

Література:

Беловицкая А.А. Общее книговедение: учеб. пособие / А.А. Беловицкая. – М.: Книга, 1987.– 126 с.

Библиографическая запись. Библиографическое описание электронных ресурсов. Общие требования и правила составления: ГОСТ 7.82-2001. – Введен. 01.07.2002. – Минск, 2001. – 23 с.

Библиографическая работа в библиотеке: организация и методика / под ред. О.П. Коршунова. – М.: Книга, 1990. – 255 с.

Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання: ДСТУ 7.1-2006. – Введ. 01.01.07. – К., 2007. – 47 с.

Бібліотекознавство теорія, історія, організація діяльності бібліотек: підручник / В.О. Ільганаєва, Г.Д. Ковальчук, Т.П. Самійленко та ін. – Х.: Основа, 1993. – 176 с.

Библиотечно-библиографическая классификация: рабочие табл. Для массовых б-к. – М.: Либерея, 1997. – 688 с.

Лекція 2. Принципи і завдання комплектування бібліотечних фондів

Принципи комплектування бібліотечних фондів. Види комплектування. Організація комплектування.

Література:

Ільганаєва В.О. Бібліотекознавство: Конспект лекцій. – Х.: ХДАК, 1998. – 69 с.

Лекція 3. Система книгопостачання бібліотек документами

Джерела книгопостачання (видавництва, книгарні, бібліотечні колектори тощо). Обов’язковий примірник друку. Книгообмін

Література:

Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про бібліотеки та бібліотечну справу» // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. – С. 403-413.

Закон України «Про Національну програму інформатизації» // Орлов П.І. Інформація та інформатизація / Орлов П.І. – Х., 2000. – С. 177-189.

Агеев В. Н. Электронная книга: Новое средство социальной коммуникации / Агеев В. Н. – М.: Мир книги, 1997.– 230 с.

Аналітико-синтетична обробка документів: підручник / Е.Т. Карачинська, Є.А. Медведєва, В.К. Удалова, Л.Г. Хромченко. – Х., 1996. – 286 с.

Антопольский А. Б. Электронные библиотеки: принципы создания: науч.-метод. пособие / А. Б. Антопольский, Т. В. Майстрович. – М.: Либерея –Бибинформ, 2007. – 283 с.

Беловицкая А.А. Общее книговедение: учеб. пособие / А.А. Беловицкая. – М.: Книга, 1987.– 126 с.

Библиографическая работа в библиотеке: организация и методика / под ред. О.П. Коршунова. – М.: Книга, 1990. – 255 с.

Лекція 4. Облік бібліотечних фондів. Значення обліку бібліотечних фондів. Види обліку. Організація обліку. Облік літератури, що вибула. Причини вибуття.

Література:

Индексирование документов. Общие требования к систематизации и предметизации: ГОСТ 7.59-90. – Введ. 01.01.91. – М., 1990. – 10 с.

Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения: ГОСТ 7.0-99. – Минск, 1999. – 23 с.

Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94. – К., 1994. – 53 с.

Истрина М.В. Аннотирование произведений печати: метод. пособие / М.В. Истрина. – М., 1981. – 43 с.

Карачинська Е.Т. Бібліотечні каталоги: навч. посібник / Е.Т. Карачинська, В.К. Удалова. – Х.: Основа, 1992. – 160 с.

Коготков Д.Я. Библиографическая деятельность библиотеки: организация, технология, управление: учебник / Д.Я. Коготков. – СПб., 2004. – 304 с.

Комплектування фонду, бібліографічний опис, аналіз документів. Терміни та визначення: ДСТУ 2394-94. – Чинний від 01.01.95. – К., 1994. – 89 с.

Короткий термінологічний словник з бібліографознавства та соціальної інформатики. – К., 1998. – 115 с.

Кобєлєв О.М. Соціальна інформатика: конспект лекцій / О.М. Кобєлєв. – Х.: ХДАК, 2008.– 103 с.

Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс: учебник / О.П. Коршунов. – М., 1990. – 232 с.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение: учебник / Н.Н. Кушнаренко. – К.: Знання, 2007. – 459 с.

Лекція 5-6. Розміщення та збереження бібліотечного фонду. Основні способи розміщення фонду. Систематичне розміщення фонду. Формальні способи розміщення фонду. Санітарно-гігієнічні умови збереження фонду. Протипожежні заходи.

Література:

Короткий термінологічний словник з бібліографознавства та соціальної інформатики. – К., 1998. – 115 с.

Кобєлєв О.М. Соціальна інформатика: конспект лекцій / О.М. Кобєлєв. – Х.: ХДАК, 2008.– 103 с.

Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс: учебник / О.П. Коршунов. – М., 1990. – 232 с.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение: учебник / Н.Н. Кушнаренко. – К.: Знання, 2007. – 459 с.

Кушнаренко Н.М. Наукова обробка документів: підручник / Н.Н. Кушнаренко, Удалова В.К. – 4-те вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2006. – 331с. – (Вища освіта ХХІ століття).

Организация работы научно-технической библиотеки: метод. реком. / ГПНТБ СССР. – 1990. – 366 с.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Фонди бібліотек є частиною загальнонаціональної культурної спадщини, історичним джерелом та інформаційним ресурсом країни. Сьогодні перед бібліотеками стоїть завдання, з одного боку, надати користувачам можливість широкого доступу до бібліотечних фондів, а з другого – забезпечити їхні збереження. Найважливішим елементом їхнього збереження є облік.

1. МОДУЛЬ Документні потоки та масиви як складові документної комунікації

Безперервне навчання бібліотекарів можливе лише за умов ефективної сучасної системи інформаційного забезпечення, що поєднає традиційні та електронні форми надання професійно необхідної інформації.

Основними завданнями системи інформаційного забезпечення бібліотечних фахівців є інформаційна підтримка практичної бібліотечної діяльності, створення інформаційної бази для наукових досліджень в галузі і бібліотекознавства; підвищення професійного рівня бібліотечних працівників.

У відповідності з цими завданнями необхідно надати бібліотечним практикам та науковцям широкий спектр інформаційних продуктів та послуг, що реалізуються на основі сучасних інформаційних та телекомунікаційних технологій. Застосування технологій мережевої взаємодії бібліотек дозволить здійснити інтеграцію розрізнених інформаційних ресурсів та забезпечити швидкий доступ до них, заповнити лакуни, скоротити витрати з багаточисельного дублювання локальних баз даних, в тому числі баз даних з бібліотечної справи. Ефективне функціонування регіональної бібліотечної системи неможливе без координації. В разі необхідності обласна бібліотека має взяти на себе функції, які не забезпечені системою в цілому. Наприклад, останнім часом деякі обласні бібліотеки видають малотиражні видання, створюють власні електронні ресурси, організують корпоративні зведені каталоги регіону. Регіональні бібліотеки можуть розширити спектр інформаційних послуг також шляхом використання готових баз даних та каналів електронної пошти. Для інформаційного обслуговування працівників бібліотек регіону без жорсткої прив'язки до існуючого бібліотечного фонду необхідним є розв'язання проблеми забезпечення доступу регіональних бібліотек до баз даних великих бібліотек за допомогою сучасних телекомунікаційних засобів.

Технологія електронної доставки документів на основі сучасних телекомунікаційних засобів сприятиме покращанню інформаційного обслуговування працівників бібліотек різних регіонів та рівнів.

Слід відзначити, що традиційно бази даних поділяються на документальні: (бібліографічні і повнотекстові); фактографічні; інтегровані. Але в сучасному інформаційному середовищі цей розподіл умовний і частіше БД являють собою змішання різних типів. Інтегровані БД вміщують взаємопов'язану документальну та фактографічну інформацію або полівидову інформацію за даним профілем. Такі БД надають можливість представити інформаційний масив на різних рівнях інформаційного згортання (бібліографічні дані, реферати, фрагменти текстів, повні тексти документів). Комплексні, складноструктуровані, багатофункціональні інформаційні системи дозволятимуть вести пошук за всіма об'єктами, в залежності від інформаційних потреб користувачів.

Гіпертекстові технології є перспективними для подальшого розвитку баз даних. Система гіпертексту дає можливість користувачам створювати асоціативні мережі текстів, їхніх фрагментів і понять, переходячи від однієї до іншої інформації з будь-якого непослідовного посилання. Наприклад, продукти компанії SilverPlatter дозволяють зв'язувати записи в БД з каталогами бібліотек, із зведеними каталогами бібліотечних систем або з Центром доставки документів Британської бібліотеки. Аналогічні можливості мають продукти Інституту наукової інформації США. Elsevier поєднує свої повнотекстові і реферовані статті із статтями від інших постачальників інформації. Сучасні комп'ютерні технології дозволяють зв'язувати усі види інформації.

Стрімкий розвиток й активне використання сучасних інформаційних та комунікаційних технологій дозволяють на якісно новому рівні організувати процеси виробництва, зберігання та поширення інформації. Традиційні форми надання інформації не завжди дають можливість оперативно і повно задовольняти потреби в професійній інформації. Сьогодні оптимальним рішенням є сполучення традиційних і сучасних методів забезпечення документами, що дозволить вийти за межі фонду конкретної бібліотеки.

Нова система професійної підтримки бібліотекарів дозволить максимально охоплювати профільні документальні потоки й сприятиме ефективному їх використанню у науково-дослідній та практичній діяльності.

2. МОДУЛЬ. Формування бібліотечних фондів

У бібліотекознавстві розробка питань, що стосуються управління бібліотечними фондами і їх формуванням, має вже свою історію.

Найбільш ґрунтовний вклад в проблему на першому етапі вніс відомий бібліотекознавець Юрій Володимирович Григорьєв. Концепція Ю.В.Григорьєва полягає в тому, що управління фондом входить складовою частиною в процес формування бібліотечного фонду, тобто комплектування, організація і управління – процеси одного рівня.

Пізніше питання управління бібліотечним фондом розглядалися відомими бібліотекознавцями Юрієм Миколайовичем Столяровим, Володимиром Івановичем Терешиним, Миколою Павловичем Васильченко і ін.

Ю. Н. Столяров виділив дві підсистеми: соціальне управління, тобто управління співробітниками, зайнятими формуванням фонду, і технологічне управління, тобто управління формуванням бібліотечного фонду. Об'єкт управління Ю. Н. Столяров визначає як потік документів, циркулюючий в процесах створення, розвитку і використання фонду, а суб'єктом управління виступає особа, якій доручено управляти або підлеглими йому людьми, або безпосередньо самим формуванням фонду.

В. І. Терешин як об'єкт управління розглядає систему «документний фонд». Як і раніше розділяючи управління фондом і управління процесами його виробництва і використання, він обмовляється, що по суті, управління документним фондом зводиться до керівництва всією роботою інформаційної служби по його формуванню і використанню.

Якщо звернемося до Госту, то побачимо, що термін «управління фондом» в нім присутнє, але в одному ряду з такими технологічними процесами як формування фонду, організація фонду, комплектування фонду, поповнення фонду.

Знайомство з концепціями управління бібліотечного фонду можна було б продовжити, але всі вони одностайні у визначенні мети управління – приведення параметрів бібліотечного фонду у відповідність із завданнями бібліотеки і запитами користувачів. Проте залишається відкритим питання про те, чим же, врешті-решт, слід управляти – складом, величиною, структурою фонду, потоком документів усередині бібліотеки, технологією формування фонду або співробітниками бібліотеки. Поза сумнівом, що всі названі об'єкти потребують управління, як не викликає сумнівів і їх тісний взаємозв'язок.

Так що ж все-таки таке «управління бібліотечним фондом»?

Найбільш вдале і відповідне теперішньому часу визначення знаходимо у Васильченко Н. П. По його думці «управління фондом – цілеспрямований вид діяльності, необхідний для повноцінного формування, збереження і ефективного використання бібліотечних фондів».

Управління бібліотечними фондами складається з трьох комплексних процесів:

1. -управління формуванням бібліотечного фонду;

2. - управління збереженням бібліотечного фонду;

3. - управління використанням бібліотечного фонду.

1. Управління формуванням бібліотечного фонду

Процес управління формуванням бібліотечного фонду

полягає в:

¨ моделюванні

¨ комплектуванні

¨ обліку

¨ обробці

¨ виключенні видань.

Зосередимо увагу на моделюванні бібліотечного фонду, оскільки останні процеси більш менш регламентовані і відомі, тоді як моделювання бібліотечного фонду в практиці застосовується менше.

¨ Моделювання.

Під моделюванням бібліотечного фонду розуміють відтворення або встановлення за допомогою моделей властивостей і параметрів бібліотечного фонду з метою їх дослідження і подальшої оптимізації. Вигляд моделі вибирають залежно від вирішуваних завдань. Для управління бібліотечним фондом використовується цілий комплекс моделей: описова, математична, тематико-типологічна або структурна і бібліографічна і ін.

Описова модель є основою для подальших моделей і управління фондом в цілому. Вона є своєрідним паспортом бібліотеки, в ній в словесній формі визначаються завдання бібліотеки і її місія. Вказується спеціалізація фондів бібліотеки, характеризуються

структурні підрозділи бібліотеки, визначаються види і типи видань і екземплярність документів, що набувають.

Математична модель фонду дає уявлення про загальні кількісні параметри фонду. Фонд кожної бібліотеки повинен мати раціональну величину і структуру. Ще недавно вважалося, що фонд бібліотеки укомплектований оптимально по складу і величині, якщо їм задовольняють близько 70% загального числа вимог за профілем фонду даної бібліотеки. Регламентовано було виключення з фонду і приріст фонду. Норматив виключення складав 10-12% бюджету на комплектування, а приріст повинен був складати 3%. Це стосувалося прилюдних і наукових бібліотек. Структурна модель. Цей вигляд моделі відтворює в спрощеному вигляді структуру по типах і видах документів і їх екземплярність в рамках певної теми (ттпк). Структурна модель складається з двох розділів. Перший з них – записка пояснення. У ній наводиться паспорт фонду, фіксуються відомості про бібліотеку, її завдання, склад абонентів, структуру і особливості формування фонду. Другий розділ відображає параметри модельованого фонду – тематику, типів і види документів, екземплярність, язиковий склад, приналежність до структурних підрозділів бібліотеки і тому подібне Структурна модель може мати додатки: перелік періодичних і таких, що продовжуються видань, намічених для придбання, основні бібліографічні видання по яких проводиться відбір літератури і ін. Перелік тим вибудовують в систематичному порядку. Структурна модель може бути у формі табличної, карткової, електронної, будь-який іншою зручною для бібліотекаря.

Моделі бібліотечного фонду складають у декілька етапів. Початковий (підготовчий) етап включає:

— вивчення конкретної ситуації, в якій формується фонд, тобто зовнішні і внутрішні умови;

— визначення стратегії формування в даній конкретній ситуації;

— визначається тактика формування фонду, тобто дороги і засоби реалізації політики формування фонду;

— фінансові витрати.

Спираючись на отримані дані на наступному етапі виявляють тенденції розвитку фонду. Все це дозволяє намітити його параметри в майбутньому і визначити завдання комплектування на заданий період. У це закладають в описову модель.

Третій етап може існувати паралельно або услід за другим. В ходійого створюють структурну модель, це тематичний або тематико-типологічний план комплектування.

Розрізняють моделі двох основних класів:

1) реальна або модель-копія

дана модель відтворює параметри реально існуючого фонду. Прикладом такої моделі служить систематичний каталог, використовуваний не лише для орієнтації у складі фонду, але і для його вивчення.

ідеальна або модель-проспект

друга модель прогнозує майбутній стан фонду, в ній відбиваються бажані якісні і кількісні параметри.

При моделюванні перш за все враховуються наступні

параметри:

1) Тематичний діапазон бібліотечного фонду: перелік галузей науки, господарській і суспільній діяльності, тим, які відповідають завданням конкретної бібліотеки і потребам її читачів;

2) Видовий аспект комплектування бібліотеки: друкарські, аудіовізуальні документи, електронні видання;

3) Типологічний аспект фонду: перелік тих типів видань, які збираються у фонді (наукові, науково-популярні, виробничі, учбові, довідкові, інформаційно-бібліографічні);

4) Мовний діапазон комплектування;

5) Географічний або краєзнавчий діапазон:

а) видання, випущені в світло на певній території;

б) видання, присвячені певному краю;

6) Хронологічна глибина фонду визначається часом зберігання документа з моменту їх випуску в світ;

7) Споживча орієнтація фонду, яка передбачає виявлення основних груп користувачів бібліотеки.

Ці параметри грають важливу роль при побудові всього комплексу моделей, оскільки бібліотечний фонд складна система і представити його у вигляді однієї моделі неможливо.

ЗМІСТ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1

Тема: Бібліотечний фонд як система

1. Еволюція уявлень про місце БФ у системі «бібліотека».

2. Необхідність системного підходу до вивчення бібліотечного фонду.

3. Основні компоненти бібліотечного фонду.

4. Структура бібліотечного фонду.

5. Соціальні функції бібліотечного фонду. Документ як фондоутворюючий елемент.

Література:

Информационно-библиотечная деятельность, библиография. Термины и определения: ГОСТ 7.0-99. – Минск, 1999. – 23 с.

Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення: ДСТУ 2392-94. – К., 1994. – 53 с.

Истрина М.В. Аннотирование произведений печати: метод. пособие /М.В. Истрина. – М., 1981. – 43 с.

Карачинська Е.Т. Бібліотечні каталоги: навч. посібник / Е.Т. Карачинська, В.К. Удалова. – Х.: Основа, 1992. – 160 с.

Короткий термінологічний словник з бібліографознавства та соціальної інформатики. – К., 1998. – 115 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 2.

Тема: Бібліотечний фонд як наукове поняття.

1. Ознаки та властивості бібліотечного фонду.

2. Дефініція поняття бібліотечний фонд.Бібліотечне фондознавство.

3. Загальні властивості та зв’язки бібліотечного фонду.

Література:

Васильченко, Н. П. Библиотечные фонды: проблема терминологии / Н. П. Васильченко // Научно-технические библиотеки. – 1999. – № 8. – С. 15-19.

Васильченко, Н. П. Методы управления библиотечным фондом / Н. П. Васильченко // Научно-технические библиотеки. – 1988. – № 9. – С. 17-19.

Васильченко, Н. П. Управление библиотечными фондами: вопросы терминологии / Н. П. Васильченко // Научно-технические библиотеки. – 1987. – № 5. – С. 8-13.

Васильченко, Н. П. Формирование библиотечного фонда / Н. П. Васильченко // Научно-технические библиотеки. – 1996. – № 5. – С. 22-28.

ГОСТ 7.76-96 Комплектование фонда документов. Библиографирование. Каталогизация. Термины и определения // Стандарты по библиотечному делу. – СПб., 2000. – С. 411-462.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №3.

Тема: Бібліотечний фонд у системі докуметних фондів.

1. Загальна характеристика системи документ них комунікацій.

2. БФ та фонди приватних бібліотек.

3. БФ та фонди архівів,інші документні фонди.

Література:

Бібліотечна справа: Термінологічний словник. – М.,1997. –168 с.

Блюменау Д.І. Інформаційний аналіз/сінтез для формування вторинного потоку документів: Уч.-практ. пос.- СПб., 2002.- 240 с.

Брежнєва В.В. Інформаційне обслуговування: продукти і послуги, які надаються бібліотеками і службами інформації підприємств/В.В. Брежнєва, В.А. Мінкіна; СПбДУКІ.- СПб., 2004.- 304с.

Васильченко М.П. Бібліотечні фонди: Навч. посібник/ М.П. Васильченко, Н.М. Кушнаренко, В.А. Мільман.- Х., 1993.- 152 с.

Вохрышева М.Г. Теория библиографии: Учеб. пособие/ М.Г. Вохрышева.-Самара: Изд-во СГАКИ, 2004.- 368 с.

Глинський Я.М. Практикум з інформатики: Навч. пос. 4-е вид. - Львів, 2001. - 224 с.

Гречихин А.А. Общая библиография: Учебник для вузов /А.А. Гречихин.-М., 2000.- 588 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№4.

Тема:Теорія формування бібліотечного фонду.

1. Формування бібліотечного фонду-поняття та значення.

2. Мета та зміст ФБФ.

3. Принципи формування бібліотечного фонду: селективність, конгруентність, систематичність.

Література:

Акилина М. И. Классификация и типология библиотек. Вопросы методологии / М. И. Акилина // Библиотековедение. – 1996. - №3. – С.50-54.

Альохіна Г. В. Світові інформаційні ресурси: [Ел. посібник] / Г.В.Альохіна // informatika.mifp.ru/mir.html.

Аналітико–синтетична обробка документів: Підручник /Е.Т.Карачинська, С.А.Медведєва, В.К.Удалова, Л.Г.Хромченко. – Х., 1996. – 286с.

Арме В. Электронные библиотеки: Учеб. пособие / Пер. с англ. С.А. Арнаутова. – М.: ВИНИТИ, 2000. – 274 с. – Глоссарий и пред. указ.: С. 257‑274.

Библиотековедческие исследования: Методология и методика. – М.: Книга, 1978. – 248с.

Бібліотекознавство. Теорія, історія, організація діяльності: Підручник для бібліот. факультетів інститутів культури / В.О.Ільганаєва. – Х.: Основа, 1993. – 176с.

Бібліотечна справа: Термінологічний словник.-М.,1997.-168 с.

Блюменау Д.І. Інформаційний аналіз / синтез для формування вторинного потоку документів: Навч.-практ. пос.- СПб., 2002.- 240 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№5.

Тема: Теорія відбору бібліотечного фонду.

1. Розробка теорії відбору бібліотечного фонду.

2. Сутність відбору.

3. Критерії якості та ефективності відбору.

4. Концепції повноти бібліотечного фонду.

5. Ядро бібліотечного фонду.

Література:

Дівинський В.Б. Еволюція стратегічного управління бібліотечною діяльністю // Наук. та техн. б-ки.- 1999. –N 10.- С. 16-25.

Довідник бібліотекаря / Під ред. А.М.Ванеєва, В.А.Мінкіної. – СПб.: Професія, 2000.-432 с.

ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду. Бібліографічний опис. Аналіз документів: Чинний з 01.01.95.- К., 1994.- 89 с.

Електроні ресурси в бібліотеках і для бібліотек: Подолання електронного розриву і роль бібліотек // НТБ. – 2005.- № 1.- С. 44-45.

Євтух О. Надбання і проблеми інформаційної епохи: статті та огляди / О. Євтух // Вісник НАН України. - 2004.- № 8.- С. 7-13.

Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Інформатика: Навч. посібник /За ред. Шкіля М.І. - К. Вища школа, 1991. - 319 с.

Закон України „Про науково-технічну інформацію”: від 25.06.1993 р.// ВВР. - 1993.-№ 33.- Ст. 345.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№6.

Тема: Технологія формування бібліотечного фонду.

1. Формування бібліотечного фонду як технологічний цикл.

2. Технологічна структура ФБФ.

3. Автоматизована технологія ФБФ.

4. Політика формування бібліотечного фонду.

Література:

Короткий термінологічний словник з бібліографознавства та соціальної інформатики. – К., 1998. – 115 с.

Кобєлєв О.М. Соціальна інформатика: конспект лекцій / О.М. Кобєлєв. – Х.: ХДАК, 2008.– 103 с.

Коршунов О.П. Библиографоведение. Общий курс: учебник / О.П. Коршунов. – М., 1990. – 232 с.

Кушнаренко Н.Н. Документоведение: учебник / Н.Н. Кушнаренко. – К.: Знання, 2007. – 459 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№7.

Тема: Моделювання бібліотечного фонду.

1. Загальні вимоги до моделювання бібліотечного фонду.

2. Описова модель.

3. Математична модель.

4. Бібліографічні моделі.

5. Структурна модель.

Література:

Столяров Ю.Н. О сущности библиотеки / Ю.Н.Столяров // Библиотековедение. – 1998. - №5. – С.3-10.

Столяров Ю.Н. Энциклопедическое определение библиотековедения / Ю.Н.Столяров // Библиотековедение. – 1998. - №1. – С.57.

Суслова І.М. Менеджер бібліотеки: вимоги до професії та особистості: Уч. пос. // Моск. держ. ун-т культури та мистецтв.- М.:Профвидав, 2000.

Суслова І.М. Основи бібліотечного менеджмента: [Підручник]. - М: Ліберея, 2000..

Суслова І.М. Менеджер бібліотеки: вимоги до професії та особистості: Уч. пос. / Моск. держ. ун-т культури та мистецтв. - М.: Профвидав; Вид-во Моск. держ. ун-та культури та мистецтв, 2000.- 136 с.

Терешин В.И. Библиотечній фонд: Учеб. пособие.- 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Профиздат, 2002.- 183 с.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№8.

Тема: Комплектування бібліотечного фонду.

1. Загальні положення теорії комплектування бібліотечного фонду.

2. Аналіз потоку документів.

3. Первирнний відбір документів.

4. Замовлення документів:джерела,способи, форми документопостачання.

5. Приймання нових надходжень.

6. Облік та обробка бібліотечного фонду.

Література:

Васильченко М.П. Бібліотечні фонди: Навч. посібник/ М.П. Васильченко, Н.М. Кушнаренко, В.А. Мільман.- Х., 1993.- 152 с.

Вохрышева М.Г. Теория библиографии: Учеб. пособие/ М.Г. Вохрышева.-Самара: Изд-во СГАКИ, 2004.- 368 с.

Глинський Я.М. Практикум з інформатики: Навч. пос. 4-е вид. - Львів, 2001. - 224 с.

Гречихин А.А. Общая библиография: Учебник для вузов /А.А. Гречихин.-М., 2000.- 588 с.

Гриханов Ю.А. Закони про бібліотечну справу в дії: проблеми реалізації та розвитку //Бібліотека та закон: Довідник. Вип. 1.- М.: Ліберея, 1996.- С. 99-106.

Дибкова Л.М. Інформатика та комп'ютерна техніка: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. -К.: Академвидав, 2002. - 320 с.

Диомидова Г.Н. Библиография. Общий курс /Г.Н. Диомидова.-2-е изд.-М., 1991.

Дівинський В.Б. Еволюція стратегичного управління бібліотечной діяльностью // Наук. та техн. б-ки.- 1999. –N 10.- С. 16-25.

Довідник бібліотекаря/ Під ред. А.М.Ванеєва, В.А.Мінкіной.-СПб.:Професія, 2000.-432 с.

ДСТУ 2394-94. Комплектування фонду. Бібліографічний опис. Аналіз документів: Чинний з 01.01.95.- К., 1994.- 89 с.

Електроні ресурси в бібліотеках і для бібліотек: Подолання електроного разрыву і роль бібліотек//НТБ.- 2005.- № 1.- С. 44-45.

Євтух О. Надбання і проблеми інформаційної епохи: статті та огляди/ О. Євтух// Вісник НАН України.- 2004.- № 8.- С. 7-13.

Жалдак М.І., Рамський Ю.С. Інформатика: Навч. посібник /За ред. Шкіля М.І. - К. Вища школа, 1991. - 319 с.

Закон України „Про науково-технічну інформацію”: від 25.06.1993 р.// ВВР.- 1993.-№ 33.- Ст. 345.

Закон України „Про авторське право та суміжні права”: від 23.12.1993 р.// ВВР.- 1994.- № 13.- Ст. 64.

Закон України „Про інформацію”: від 2.10.1992 р.// ВВР.- 1992.-; 48.- Ст. 650.

Земсков А.И. Электронные библиотеки [Электронный ресурс]: интерактив, комплекс /А.И. Земсков, Я.Л. Шрайберг. – М.: ГПНТБ России: Кнорус, 2002. – 1 электр. опт. диск (СD-ROM).

Земсков А.И. Электронные библиотеки: Учеб. пособие /А.И. Земсков, Я.Л. Шрайберг; Науч. ред. Я.Л. Шрайберг. – М.: ГПНТБ России, 2001. – 91 с. – Библиогр.: 34 назв.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ№9.

Тема: Управління бібліотечним фондом. Модульний контроль.

Мета заняття: підвести підсумок матеріалів курсу, систематизувати набуті

знання, оцінити практичні вміння і навички

Типові завдання:

І рівень

1. Структура управління бібліотечним фондом:

а) необхідність управління

б) об’єкті суб’єкт управління БФ

в) зв’язки у системі управління бібліотечним фондом

2. Інформаційне забеспечення управління формуванням бібліотечного фонду.

а) вивчення складу абонентів, їх інформаційних потреб

б)вивчення використання бібліотечного фонду

в) критерії якості та ефективності формування БФ

3. Функції управління бібліотечним фондом.

а) прогнозування та планування

б) організація та регулювання

в) облік, контроль, аналіз

4. Суб’єкт управління бібліотечним фондом.

а) вимоги до суб’єкта управління

б)фактори спеціалізації

в) обов’язки та умови праці

ІІ рівень

1. Спеціальні методи вивчення бібліотечного фонду

а) методи кількісного аналізу

б) статистичний метод

в) контент-аналіз БФ