Випадкове поранення пульпи

Клініка:

- причиною такого пульпіту може бути необережне препарування каріозної порожнини або зняття шару демінералізованого дентину екскаватором, при цьому відбувається проникнення інструменту в тканину пульпи і її поранення

- ознакою оголення пульпи є досить великий перфоративний отвір, через який видно поранену пульпу рожевого кольору

- з перфоративного отвору виділяється краплями кров

- виникає гострий, короткочасний біль, який посилюється під час зондування пульпи у ділянці перфорації

 

3)Оголення пульпи при переломі коронки зуба.

Клініка:

- така клінічна картина можлива звичайно внаслідок отриманої гострої травми

- лінія перелому коронки зуба може проходити через рівень порожнини зуба (по екватору зуба, в ділянці шийки зуба тощо)

- тканина пульпи оголена, на значному протязі швидко інфікується

- оголена пульпа яскраво-червоного кольору

- виникає гострий біль, який посилюється під впливом різних зовнішніх подразників, навіть від поруху повітря

 

 

Допоміжні діагностичні критерії:

- електрозбудливість пульпи при електроодонтодіагностиці (ЕОД) - до 6-12 мкА

 

Лікування

Місцеве:

Вибір методу лікування пульпіту залежить від ряду факторів.

Біологічний (консервативний) метод лікування пульпіту застосовують при випадково оголеній ділянці пульпи. Проте його використання залежить від локалізації каріозної порожнини на жувальній або контактній поверхні (вище екватора зуба), у практично здорових осіб молодого віку, у разі компенсованої чи субкомпенсованої форми карієсу. Біологічний метод не використовують у фронтальних однокореневих зубах, де у випадку випадково оголеної пульпи необхідно застосовувати метод екстирпації пульпи.

Ампутація пульпи (вітальна). Метод вибору при випадковому пораненні пульпи у молярах і премолярах. Проте його використання залежить від локалізації каріозної порожнини на жувальній або контактній поверхні (вище екватора зуба), у практично здорових осіб молодого віку, у разі компенсованої чи субкомпенсованої форми карієсу. У фронтальних однокореневих зубах у разі випадково пораненої пульпи необхідно застосовувати метод екстирпації пульпи. Також ампутацію застосовують у осіб молодого віку при неефективності біологічного методу лікування випадково оголеної пульпи. У жувальних зубах при наявності каріозної порожнини ІІ класу за Блеком у разі випадково пораненої пульпи нижче рівня екватора доцільно застосувати екстирпацію пульпи.

Екстирпація пульпи (вітальна чи девітальна). Метод вибору при лікуванні оголення пульпи при переломі коронки зуба. Також застосовують при неефективності методу вітальної ампутації, при наявності каріозної порожнини ІІ-V класів за Блеком при лікуванні гострого травматичного пульпіту фронтальних (однокореневих) зубів.

Девітальну екстирпацію застосовують при наявності протипоказань до місцевого знеболювання.

 

Біологічний (консервативний) метод лікування пульпіту

І відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- знеболювання (інфільтраційне, провідникове)

- препарування каріозної порожнини;

- у разі хронічного перебігу каріозного процесу з утворенням прошарку замісного дентину проводять розкриття рогу пульпи для кращого доступу медикаментозних препаратів

- антисептична обробка каріозної порожнини

- на дно каріозної порожнини накладають лікувальну пасту (при розкритому розі пульпи можна замість пасти залишити ватяну кульку змочену медикаментами)

- найчастіше використовують різні пасти, які містять гідроксид кальцію. Можна застосувати також інші лікарські засоби: антибіотики та їх комбінації, поєднання сульфаніламідних препаратів з антибіотиками, кортикостероїдами, кальцієвмісні засоби, ферментні препарати, препарати нітрофуранового ряду, глікозаміноглікани тощо

- закриття каріозної порожнини герметичною пов’язкою

 

ІІ відвідання хворого

- у разі наявності навіть незначного болю, підвищення реакції на термічні подразники, перкусію та збільшення електрозбудливості пульпи чи наявності хоча б одного з перерахованих симптомів повторюють сеанс лікування

- через 5-7 днів при незадовільних результатах, наростанні процесу запалення, консервативне лікування слід замінити на хірургічний метод (ампутація чи екстирпація)

- при відсутності больової реакції проводять подальше лікування

- антисептична обробка ротової порожнини

- у разі застосування лікарської пасти з кортикостероїдами її обережно замінюють на препарати на основі гідроксиду кальцію з непрямим чи прямим покриттям пульпи;

- ізолююча прокладка (не використовувати цинк-фосфатний цемент!);

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Ампутація пульпи.

А) вітальна ампутація

- антисептична обробка ротової порожнини

- знеболювання (інфільтраційне, провідникове)

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- нанесення лікувальної пасти на культю пульпи, рекомендуються пасти протизапальної та одонтотропної дії, препарати на основі гідроксиду кальцію

- ізолююча прокладка (не використовувати цинк-фосфатний цемент!);

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Екстирпація пульпи

А) вітальна екстирпація

- антисептична обробка ротової порожнини

- знеболювання (інфільтраційне, провідникове)

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Б) девітальна екстирпація

І відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- препарування каріозної порожнини зуба (розкриття і часткова некротомія каріозної порожнини) з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- у разі хронічного перебігу каріозного процесу з утворенням прошарку замісного дентину проводять розкриття рогу пульпи для кращого доступу медикаментозних препаратів

- накладання девіталізуючої пасти (миш’яковистої, параформальдегідної тощо)

- закриття каріозної порожнини герметичною пов’язкою

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

- раціональне харчування з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів.

 

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Критерії ефективності лікування:

1) У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття у зубі, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба

2) У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у пульпі і перехід у інші форми гострого чи хронічного пульпіту

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К. 04.03 - Хронічний пульпіт

Клінічна форма – хронічний фіброзний пульпіт

Критерії діагностики:

Клінічні:

- у анамнезі може відмічатися згадування про гострий нападоподібний біль у ураженому зубі

- біль ниючого, тягнучого характеру на дію термічних, хімічних та механічні подразників, який повільно зникає після усунення подразника

- виникнення ниючого болю від зміни навколишньої температури

- глибока каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину

- дентин розм’якшений, може бути пігментований

- зондування дна каріозної порожнини практично безболісне, у місці перфорації – різко болісне, пульпа слабо кровоточить

- у ділянці перфорації можна візуально виявити оголену пульпу темно-червоного кольору чи блідо-рожеву з синюшним відтінком

- реакція на перкусію - безболісна

Допоміжні діагностичні критерії

- знижена електрозбудливість пульпи при електроодонтодіагностиці до 30-50 мкА

- при рентгенологічному обстеженні можна виявити сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба

Лікування

Місцеве:

Екстирпація пульпи

А) вітальна екстирпація

- антисептична обробка ротової порожнини

- знеболювання (інфільтраційне, провідникове)

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Б) девітальна екстирпація

І відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- препарування каріозної порожнини зуба (розкриття і часткова некротомія каріозної порожнини) з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- у разі хронічного перебігу каріозного процесу з утворенням прошарку замісного дентину проводять розкриття рогу пульпи для кращого доступу медикаментозних препаратів

- накладання девіталізуючої пасти (миш’яковистої, параформальдегідної тощо)

- закриття каріозної порожнини герметичною пов’язкою

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

- раціональне харчування з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів.

 

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Критерії ефективності лікування:

1) У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття у зубі, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба

2) У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у пульпі і перехід у інші форми хронічного пульпіту чи періодонтит

 

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К. 04.05 - Хронічний гіперпластичний пульпіт (пульпарний поліп)

Клінічна форма – хронічний гіпертрофічний пульпіт

Критерії діагностики:

Клінічні:

- у анамнезі може відмічатися згадування про гострий нападоподібний біль у ураженому зубі

- скарги на біль та появу крові із каріозної порожнини при травмуванні крихтами їжі або при відсмоктуванні із зуба

- можливий незначний біль ниючого, тягнучого характеру на дію термічних, хімічних та механічні подразників, який повільно зникає після усунення подразника

- глибока каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, порожнина зуба розкрита;

- каріозна порожнина виповнена м’ясистим пухлино подібним утворенням рожево-синюшного кольору

- дентин розм’якшений, може бути пігментований

- зондування пульпи спричиняє болючість і кровоточивість

- реакція на перкусію - безболісна

Допоміжні діагностичні критерії

- знижена електрозбудливість пульпи при електроодонтодіагностиці до 30-50 мкА

- при рентгенологічному обстеженні можна виявити сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба

Лікування

Місцеве:

Екстирпація пульпи

А) вітальна екстирпація

- антисептична обробка ротової порожнини

- знеболювання (інфільтраційне, провідникове)

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Б) девітальна екстирпація

І відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- препарування каріозної порожнини зуба (розкриття і часткова некротомія каріозної порожнини) з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- у разі хронічного перебігу каріозного процесу з утворенням прошарку замісного дентину проводять розкриття рогу пульпи для кращого доступу медикаментозних препаратів

- накладання девіталізуючої пасти (миш’яковистої, параформальдегідної тощо)

- закриття каріозної порожнини герметичною пов’язкою

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

- раціональне харчування з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів.

 

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Критерії ефективності лікування:

1) У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття у зубі, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба

2) У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у пульпі і перехід у інші форми хронічного пульпіту чи періодонтит

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К. 04.03 - Хронічний пульпіт гангренозний пульпіт

Клінічна форма – хронічний

Критерії діагностики:

Клінічні:

- у анамнезі може відмічатися згадування про гострий нападоподібний біль у ураженому зубі

- біль ниючого, тягнучого характеру на дію термічних теплових подразників (гаряча їжа тощо), який повільно зникає після усунення подразника

- неприємне відчуття розпирання в зубі

- глибока каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину, що з’єднується з порожниною зуба

- дентин розм’якшений, може бути пігментований

- зондування дна каріозної порожнини практично безболісне, у місці перфорації поверхневе зондування - безболісне, глибоке зондування викликає біль і кровоточивість

- реакція на перкусію - безболісна

Допоміжні діагностичні критерії

- знижена електрозбудливість пульпи при електроодонтодіагностиці до 60-80 мкА

- при рентгенологічному обстеженні можна виявити сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба, можлива деструкція періодонтальної щілини і оточуючої кісткової тканини

Лікування

Місцеве:

Екстирпація пульпи

А) вітальна екстирпація

- антисептична обробка ротової порожнини

- знеболювання (інфільтраційне, провідникове)

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Б) девітальна екстирпація

І відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- препарування каріозної порожнини зуба (розкриття і часткова некротомія каріозної порожнини) з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- у разі хронічного перебігу каріозного процесу з утворенням прошарку замісного дентину проводять розкриття рогу пульпи для кращого доступу медикаментозних препаратів

- накладання девіталізуючої пасти (миш’яковистої, параформальдегідної тощо)

- закриття каріозної порожнини герметичною пов’язкою

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

- раціональне харчування з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів.

 

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Критерії ефективності лікування:

1) У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття у зубі, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба

2) У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у пульпі і перехід у інші форми хронічного пульпіту чи періодонтит

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К. 04.03 - Хронічний пульпіт ускладнений періодонтитом

Клінічна форма – пульпіт

Критерії діагностики:

Клінічні:

- ірадіюючий біль, що виникає самовільно та посилюється як від різноманітних подразників, так і вночі;

- біль має наростаючий пульсуючий характер, посилюється при накушуванні на зуб; світлі проміжки між больовими приступами майже відсутні.

- глибока каріозна порожнина в межах навколопульпарного дентину

- дентин розм’якшений, може бути пігментований

- зондування дна каріозної порожнини болісне,

- при наявності перфорації – пульпа різко болісна і слабо кровоточить при зондуванні

- реакція на перкусію – болісна

- м'які тканини навколо даного зуба набряклі, гіперемовані, болісні при пальпації, перехідна складка згладжена

- можливе збільшення регіонарних лімфатичних вузлів

 

Допоміжні діагностичні критерії

- знижена електрозбудливість пульпи при електроодонтодіагностиці до 30-50 мкА

- при рентгенологічному обстеженні наявні патологічні зміни у періапікальних тканинах у вигляді розширення, деструкції або деформації періодонтальної щілини відповідно до форми загостреного хронічного періодонтиту, що ускладнює перебіг пульпіту.можна виявити сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба

Лікування

Місцеве:

Екстирпація пульпи

А) вітальна екстирпація

І відвідання хворого

- антисептична обробка ротової порожнини

- знеболювання (інфільтраційне, провідникове)

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба

- видалення коронкової пульпи (пульпотомія)

- медикаментозна обробка культі пульпи

- припинення кровотечі культі пульпи

- розкриття устів кореневих каналів

- екстирпація кореневої пульпи (пульпектомія)

- зупинка кровотечі у кореневому каналі

- інструментальна та медикаментозна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- для медикаментозної обробки кореневих каналів застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% гіпохлориту натрію, 1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати тощо

- у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

- закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою (залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі)

 

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

- у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

- промивання та висушування кореневого каналу

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

 

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

- раціональне харчування з обмеженням вживання легкозасвоюваних вуглеводів.

 

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Критерії ефективності лікування:

1) У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття у зубі, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба

2) У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у пульпі і перехід у періодонтит

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К 04.4 Гострий апікальний періодонтит постійного зуба

Клінічна форма - гострий гнійний періодонтит

Критерії діагностики:

Клінічні:

- різкий біль при накушуванні на зуб;

- постійний пульсуючий, наростаючий біль в зубі;

- відчуття “вирослого зуба” (він вищий за сусідні зуби) і перший вступає у контакт з антагоністами

- асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин на стороні ураження;

- підвищення температури тіла, млявість, поганий сон

можливе підвищення температури до 38-39⁰С.

- уражений зуб може бути інтактним, запломбованим або може бути глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба;

- зондування стінок, дна каріозної порожнини, місця сполучення з порожниною зуба та устя кореневих каналів безболісне;

- відсутня реакція на термічні подразники;

- болісна реакція на перкусію зуба (вертикальну і горизонтальну), патологічна рухомість зуба

- слизова оболонка ясен та перехідної складки у ділянці верхівки ураженого зуба, набрякла, гіперемована, згладжена, болісна при пальпації;

- регіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження збільшені та болісні при пальпації;

Допоміжні критерії діагностики

- знижена (більше 100 мкА) або відсутня реакція на електричний струм при електроодонтодіагностиці;

- відсутні зміни кісткової тканини пері апікальної ділянки при рентгенологічному досліджені.

Лікування:

Консервативний метод лікування проводять при відсутності:

- ситуації, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

- повного руйнування коронки;

- перфорації дна порожнини зуба;

Місцеве лікування:

І відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання)

- знеболювання: анестетики (місцево) при різкій болісності – провідникове знеболювання

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба (із застосуванням високошвидкісного турбінного наконечника) та кореневих каналів для відтоку ексудату

- інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

- розкриття верхівкового отвору

- медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними препаратами;

- закриття каріозної порожнини пухкою пов’язкою (ватяною кулькою)

- призначення частих полоскань порожнини рота і ураженого зуба розчинами антисептиків

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

- у разі відсутності болю: інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

- розкриття верхівкового отвору

- медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами. Застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати; іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти, протизапальні препарати тощо

- у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

- закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою (залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі)

ІІІ відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

- у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

Загальне лікування:

- у залежності від загального стану хворого призначають аналгетики, антибактеріальні та гіпосенсибілізуючі препарати

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Можливі результати:

1).У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба; рентгенологічно – пломбувальна маса у на всьому протязі кореневих каналів, відсутність патологічних змін у періодонті.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у періодонті і перехід у хронічну форму, загострення патологічного процесу у періодонті з виникнення одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо)

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація процесу: повна відсутність патологічних змін у періодонті, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К 04.5 Хронічний апікальний періодонтит постійного зуба

Клінічна форма - хронічний фіброзний періодонтит, хронічний гранулюючий періодонтит, хронічний гранульоматозний періодонтит

Критерії діагностики:

Клінічні:

- глибока каріозна порожнина в зубі, яка сполучається з порожниною зуба;

- зуб може бути запломбований або інтактний,

- зуб змінений у кольорі: сіруватого відтінку, тьмяний

- зондування стінок, дна каріозної порожнини і місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневих каналів безболісне;

- відсутня реакція при дії термічних подразників;

- реакція на вертикальну і горизонтальну перкусію – безболісна;

- при хронічному гранулюючому періодонтиті слизова оболонка ясен в проекції верхівки кореня ураженого зуба незначно застійно гіперемована, набрякла;

- при хронічному гранулюючому періодонтиті, можливі свищі на яснах в проекції верхівки кореня або рубці на їх місці;

Допоміжні діагностичні критерії

- знижена (більше 100 мкА) або відсутня реакція на електричний струм при електроодонтодіагностиці;

- розрідження кісткової тканини біля верхівки коренів та в ділянці біфуркації при рентгенологічному дослідженні.

Клініка:

Хронічний фіброзний періодонтит

- скарги хворих можуть бути відсутні, можливий незначний біль при жуванні грубої їжі

- в анамнезі можливе пломбування або ендодонтичне лікування

- зуб може бути запломбований або інтактний, але змінений у кольорі: сіруватого відтінку, тьмяний

- зондування стінок, дна каріозної порожнини і місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневих каналів безболісне;

- відсутня реакція при дії термічних подразників;

- реакція на вертикальну і горизонтальну перкусію – безболісна;

- слизова оболонка ясен в проекції верхівки кореня може бути практично незміненою, безболісна при пальпації

- рентгенологічно – нерівномірне розширення періодонтальної щілини у ділянці верхівки кореня

- ЕОД – більше 100 мкА

Хронічний гранулюючий періодонтит

- скарги хворих можуть бути відсутні, можливий незначний біль при жуванні грубої їжі, на заніміння зуба, деяку болісність під час їжі та чутливість при натисканні. В ділянці кореня хворий відчуває тяжкість та деяке розпирання

- в анамнезі можливе пломбування або ендодонтичне лікування

- зуб може бути запломбований або інтактний, але змінений у кольорі: сіруватого відтінку, тьмяний

- зондування стінок, дна каріозної порожнини і місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневих каналів безболісне;

- відсутня реакція при дії термічних подразників;

- реакція на вертикальну і горизонтальну перкусію – безболісна;

- слизова оболонка ясен в проекції верхівки кореня ураженого зуба незначно застійно гіперемована, набрякла;

- можливі свищі на яснах в проекції верхівки кореня або рубці на їх місці;

- характерний симптом вазопорезу, який спостерігається при натисканні на набряклі ясна

- рентгенологічно – у періапальних тканинах вогнище розрідження неправильної форми з нечіткими краями, контури вогнища нагадують язики полум’я

- ЕОД – більше 100 мкА

Хронічний гранульоматозний періодонтит

- скарги хворих можуть бути відсутні, можливий незначний біль при жуванні грубої їжі, на заніміння зуба, деяку болісність під час їжі та чутливість при натисканні. В ділянці кореня хворий відчуває тяжкість та деяке розпирання

- в анамнезі можливе пломбування або ендодонтичне лікування

- зуб може бути запломбований або інтактний, але змінений у кольорі: сіруватого відтінку, тьмяний

- зондування стінок, дна каріозної порожнини і місця сполучення з порожниною зуба та входу до кореневих каналів безболісне;

- відсутня реакція при дії термічних подразників;

- реакція на вертикальну і горизонтальну перкусію – безболісна;

- слизова оболонка ясен в проекції верхівки кореня може бути практично незміненою, безболісна при пальпації

- рентгенологічно – у періапікальних тканинах обмежене просвітлення в ділянці апексу, яке має овальну чи круглу форму, діаметром до 5 мм. Контури гранульоми чітко обмежують її від здорової кістки

- ЕОД – більше 100 мкА

Лікування:

Консервативний метод лікування проводять при відсутності:

- ситуації, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

- повного руйнування коронки;

- перфорації дна порожнини зуба;

Місцеве лікування:

І відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання)

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба та кореневих каналів

- інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів відповідного розміру

- розкриття верхівкового отвору

- медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами. Застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати; іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти, протизапальні препарати тощо

- у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

- закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою (залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі)

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

- у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Можливі результати:

1).У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба; рентгенологічно – пломбувальна маса у на всьому протязі кореневих каналів, відсутність патологічних змін у періодонті.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у періодонті, загострення патологічного процесу у періодонті з виникненням одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо)

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація процесу: зменшення вогнища ураження у періодонті, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ

Шифр МКХ К 04.5 Хронічний апікальний періодонтит постійного зуба

Клінічна форма – загострений хронічний періодонтит

Критерії діагностики:

Клінічні:

- різкий біль при накушуванні на зуб;

- постійний пульсуючий, наростаючий біль в зубі;

- відчуття “вирослого зуба” (він вищий за сусідні зуби) і перший вступає у контакт з антагоністами

- асиметрія обличчя за рахунок набряку м’яких тканин на стороні ураження;

- підвищення температури тіла, млявість, поганий сон

можливе підвищення температури до 38-39⁰С.

- уражений зуб може бути інтактним, запломбованим або може бути глибока каріозна порожнина, яка сполучається з порожниною зуба;

- зондування стінок, дна каріозної порожнини, місця сполучення з порожниною зуба та устя кореневих каналів безболісне;

- відсутня реакція на термічні подразники;

- болісна реакція на перкусію зуба (вертикальну і горизонтальну), патологічна рухомість зуба

- слизова оболонка ясен та перехідної складки у ділянці верхівки ураженого зуба, набрякла, гіперемована, згладжена, болісна при пальпації;

- регіонарні лімфатичні вузли на стороні ураження збільшені та болісні при пальпації;

Допоміжні критерії діагностики

- знижена (більше 100 мкА) або відсутня реакція на електричний струм при електроодонтодіагностиці;

- наявні зміни кісткової тканини періапікальної ділянки при рентгенологічному досліджені, а саме: розрідження кісткової тканини біля верхівки коренів та в ділянці біфуркації при рентгенологічному дослідженні. Залежно від клінічної форми хронічного періодонтиту:

- при хронічному фіброзному періодонтиті: нерівномірне розширення періодонтальної щілини у ділянці верхівки кореня

- при хронічному гранулюючому періодонтиті: у періапальних тканинах вогнище розрідження неправильної форми з нечіткими краями, контури вогнища нагадують язики полум’я

- при хронічному гранульоматозному періодонтиті: у періапікальних тканинах обмежене просвітлення в ділянці апексу, яке має овальну чи круглу форму, діаметром до 5 мм. Контури гранульоми чітко обмежують її від здорової кістки

Лікування:

Консервативний метод лікування проводять при відсутності:

- ситуації, коли хворий зуб є причиною гострого септичного стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

- повного руйнування коронки;

- перфорації дна порожнини зуба;

Місцеве лікування:

І відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання)

- знеболювання: анестетики (місцево) при різкій болісності – провідникове знеболювання

- препарування каріозної порожнини зуба з урахуванням топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба

- розкриття порожнини зуба (із застосуванням високошвидкісного турбінного наконечника) та кореневих каналів для відтоку ексудату

- інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

- розкриття верхівкового отвору

- медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними препаратами;

- закриття каріозної порожнини пухкою пов’язкою (ватяною кулькою)

- призначення частих полоскань порожнини рота і ураженого зуба розчинами антисептиків

ІІ відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

- у разі відсутності болю: інструментальна обробка кореневого каналу (каналів) на всю робочу довжину із застосуванням відповідного розміру ендодонтичних інструментів

- розкриття верхівкового отвору

- медикаментозна обробка кореневих каналів антисептичними та протизапальними препаратами. Застосовують не подразнюючі періодонт та швидкодіючі медикаментозні препарати: розчини антисептиків: галогени та окислювачі (1% р-н хлоргексидину, 1% р-н йодинолу, 3% р-н перекису водню тощо); четвертинні амонієві сполуки (0,5%-1% розчин етонію, 1% розчин бензалконію хлориду, 0,15% розчин декаметоксину); фенольні сполуки (5% розчин фенолу, 1% розчин камфоро-парамонохлорфенолу та їх комплексні препарати); нітрофурани, антибактеріальні препарати; іммобілізовані лікарські препарати та сорбенти, протизапальні препарати тощо

- у каналі залишають турунду, рясно зволожену обраним медикаментозним препаратом

- закриття каріозної порожнини напівгерметичною або герметичною пов’язкою (залежно від наявності або відсутності незначної кількості серозного ексудату в каналі)

ІІІ відвідання хворого

- антисептична обробка порожнини рота (полоскання антисептиками)

- у разі відсутності болю – видалення герметичної (напівгерметичної) пов’язки

- пломбування кореневого каналу (каналів) в межах отвору верхівки кореня матеріалами для кореневих пломб;

- пломбування каріозної порожнини, а при необхідності відновлення коронки зуба цементами, компомерами, композиційними матеріалами, срібною амальгамою тощо залежно від топографо-анатомічних особливостей ураженого зуба. Можливе відстрочене пломбування, тоді каріозну порожнину закривають тимчасовою пломбою з тимчасового пломбувального матеріалу.

Загальне лікування:

- у залежності від загального стану хворого призначають аналгетики, антибактеріальні та гіпосенсибілізуючі препарати

Рекомендації пацієнтам:

- по раціональній гігієні порожнини рота і методиці чищення зубів

- по призначенню індивідуальних засобів гігієни (зубні щітки середньої жорсткості, флоси);

- по призначенню лікувально-профілактичних паст, що містять фториди, солі кальцію та мінеральні солі

Профілактика рецидивів:

- диспансерний нагляд у стоматолога (не рідше одного разу на рік), у разі декомпенсованого перебігу карієсу - частіше

Можливі результати:

1).У разі ефективності проведеного лікування - відсутність скарг на больові відчуття при накушуванні на зуб, безболісна реакція на перкусію, відсутність патологічних змін на слизовій оболонці в проекції коренів ураженого зуба; рентгенологічно – пломбувальна маса у на всьому протязі кореневих каналів, зменшення вогнищ патологічних змін у періодонті.

2). У разі неефективності проведеного лікування – виникнення вторинного карієсу, прогресування запального процесу у періодонті, загострення патологічного процесу у періодонті з виникнення одонтогенних запальних процесів щелепно-лицевої ділянки (періостит, абсцес тощо)

Критерії ефективності лікування:

Стабілізація процесу: зменшення патологічних змін у періодонті, збереження пломби протягом тривалого часу, відновлення форми, функції та косметичних якостей зуба.