Можливі ускладнення при проведенні дуодена дування та допомога при них

Запам'ятайте/ До початку проведення дуоденального зондування необхі­дно підготувати, на випадок можливих ускладнень все те, що перерахо­ване в оснащенні робочого місця. IV. Основні етапи виконання навику:

В разі появи у пацієнта блювотних рухів та кашлю слід витягнути зонд,
дати пацієнту відпочити, потім повторити спробу ввести зонд знову.

При утрудненні ковтання зонда, повторних блювотних рухах, кашлю
слід змастити слизову оболонку глотки 1% розчином дикаїну або 2%
розчином новокаїну за допомогою ватного тампону на металевому стержні.

Концентрований розчин сульфату магнію (33% розчин) викликає не
тільки спорожнення жовчного міхура, але й сильно роздратовує центри
вегетативної нервової системи, що призводить до слабості, запамор⁰"
чення, серцебиття, зниження артеріального тиску. В такому випадку слід
негайно викликати лікаря, швидко виміряти артеріальний тиск. Необхід­
но ввести повільно внутрішньовенне 10% розчин хлориду кальцію, який
є антагоністом сульфату магнію.

При використанні 33% сульфату магнію попередити пацієнта, що мо#-

БЛОК "ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА ДО ІНСТРУМЕНТАЛЬНИХ МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ"

ливе виникнення у нього проносу, а тому розчин сульфату магнію не рекомендується призначати при колітах зі схильністю до проносів.

5. Поява в дуоденальному вмісті свіжої' крові вимагає негайного припинен­
ня зондування. Пацієнта слід покласти в ліжко, застосувати міхур з льо­
дом, дати випити 1-2 столових ложки 10% розчину хлориду кальцію.

6. Може виникнути зомління, особливо у емоційно лабільної особи при
появі крові в дуоденальному вмісті або шлунковому вмісті. В такому
випадку слід дати пацієнту понюхати ватний тампон, змочений розчином
аміаку.

ЗОНДУВАННЯ (ТЮБАЖ). Місце проведення:

стаціонар, домашні умови. |/. Оснащення робочого місця:

Ліжко.

Грілка з теплою водою.

Рушник.

Чашка або стакан ємністю 150-200 мл.

Ентеральний подразник.

111. Попередня підготовка до виконання навику:

· напередодні попередити пацієнта, що ця процедура проводиться натще;

· перед процедурою заповнити грілку гарячою водою, обгорнути її рушни­
ком;

· підготувати розчин ксиліту або сорбіту: ЗО г речовини розчинити у 50 мл
теплої перекип'яченої води (подразник взяти за зразок).

Основні етапи виконання навику:

1. Дати пацієнту випити вранці натще один із ентеральних подразників:
розчин ксиліту, сорбіту, сульфату магнію (25% — 40 мл), два сирих
курячих жовтка, дві столові ложки рослинної олії, міцний відвар шипши­
ни (100 мл) та ін.

2. Запропонувати пацієнту лягти у ліжко на правий бік, під праве підребе­
р'я підкласти теплу грілку, накрити пацієнта ковдрою.

3. Пацієнт повинен лежати на правому боці протягом 1-1,5 години.

4. Можна через 40-60 хвилин випити ще один жовчогінний засіб, із перера­
хованих вище, який слід подати пацієнту у ліжко.

Тривалість процедури — 1,5-2 години.

Сліпе зондування можна проводити 1-2 рази на тиждень. Воно сприяє
відтоку жовчі з міхура, зменшенню застою жовчі в ньому та зменшенню
запального процесу.

блок "підготовка пацієнта до інструментальних

МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ"

Успішне проведення інструментальних методів досліджень залежить від

сійної підготовки медичної сестри. Для отримання достовірних діагнос-

_

в/лул пщіиіивм ІІлцтпІя ди Ін<-1ГУМЬНІАІІЬНИХ ML І ОДІВ ДОСЛІДЖЕНЬ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ"

тичних даних дії медичної сестри в процесі підготовки пацієнта напередодні і 7~ день дослідження, асистування лікарю, спостереження і догляд за пацієнтами під час і після проведення процедури повинні бути грамотними і правильними Блок "Підготовка пацієнта до інструментальних методів досліджень органів травлення" включає практичні навики:

Номер п/п

. Рівень відповідаль­ності

Назва практичного навику

А.

Б. В.

Г. Г.