В межах короткострокового періоду часу для фірми дуже важлива різниця між постійними і змінними факторами виробництва і, відповідно, між постійними та змінними витратами фірми

Короткостроковий період – це час, протягом якого фірма може лише підвищити інтенсивність використання тих факторів, що вже є, збільшити кількість живої праці, сировини, палива, електроенергії.Але фірма не може змінити виробничі потужності за рахунок нових виробничих площ, обладнання. Це можливо тільки в тривалому періоді. В межах тривалого періоду нема постійних факторів, всі фактори стають змінними. Тривалий період для галузі означає можливість появи або зникнення якихось фірм.

У складі загальних витрат у короткостроковому періоді розрізнюють загальні постійні витрати і загальні змінні витрати фірми. Загальні постійні витрати (total fixed costs – ТFС)– це витрати фірми протягом короткого періоду, величина яких не залежить від обсягу виробництва (амортизаційні відрахування, рентні платежі, страхові внески, плата за кредит, зарплата вищому управлінському персоналу). Загальні змінні витрати (total variable costs – ТVС)– це витрати фірми, величина яких залежить від обсягу виробництва (витрати на сировину, паливо, електроенергію, на зарплату інших робітників).

Тепер мова піде про середні витрати.

Середні загальні витрати (average total costs - АТС) або витрати на одиницю продукції є часткою від ділення загальних витрат на кількість виробленої продукції, вони показують, скільки у середньому коштує одиниця продукції.

TC

ATC = Q

Середні загальні витрати складаються з середніх постійних витрат (АFС) і середніх змінних витрат (АVС).

Середні постійні витрати визначають шляхом ділення загальних постійних витрат на кількість виробленої продукції:

TFC

AFC = Q

Оскільки загальні постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, остільки середні постійні витрати зменшуються при зростанні кількості продукції.

Середні змінні витрати визначають шляхом ділення загальних змінних витрат на кількість виробленої продукції.

TVC

AVC = Q

Граничні витрати – це додаткові витрати, що пов’язані з виробництвом додаткової одиниці продукції.

Оскільки загальні постійні витрати не залежать від обсягу виробництва, остільки граничні витрати можливо вимірювати також відносно загальних змінних витрат.

Δ TC ΔTVC

MC = ΔQ = ΔQ

 

При використанні безмежно малих величин:

d TC d TVC

MC = dQ = dQ

Крива загальних змінних витрат ТVС (графік 1) виходить з початку координат, тому що коли виробництво = 0, то ТVС = 0. Вона є зростаючою опуклою лінією до крапки С і вгнутою лінією після цієї крапки. Опуклість пов’язана з зростаючою продуктивністю змінних факторів, а вгнутість – з дією закону спадаючої продуктивності або спадаючої віддачі (витрати зростають швидше, ніж кількість виробленої продукції). Загальні постійні витрати ТFС представлені прямою лінією, що паралельна осі абсцис. Якщо навіть виробництво = 0, ТFС = ОМ. Крива загальних витрат дорівнює сумі загальних постійних витрат і загальних змінних витрат по вертикалі.

Криві загальних витрат і загальних змінних витрат мають однакові нахили до осі абсцис у відповідних крапках. Виміряти ці нахили на одній з цих кривих – це означає вимірювання граничних витрат. Граничні витрати знижуються до крапок С і Д, в яких гранична продуктивність змінного фактору максимальна, а після них вони починають зростати. Максимум граничної продуктивності відповідає мінімуму граничних витрат і навпаки.

Крива середніх постійних витрат АFС (графік 2) знижується у всіх її крапках, тому що ці витрати розподіляються на зростаючу кількість продукції. Крім того ця лінія – рівностороння гіпербола, тому що Х ∙ У = ТFС, тобто константі.

Крива граничних витрат МС і крива середніх змінних витрат АVС (графік 3) виходять з однієї крапки осі ординат – бо для безмежно малої кількості продукції вони однакові. В крапці А граничні витрати мінімальні (крапка А відповідає крапкам Д і С графіку загальних витрат). Крива граничних витрат МС перетинає криву середніх змінних витрат АVС у крапці В і криву середніх загальних витрат АТС у крапці С, що є крапками їх мінімуму. Мінімум середніх загальних витрат буде досягнутий при більшої кількості продукції, ніж інші мінімуми.