Роль і місце навчальної дисципліни «Кримінальне право України. Загальна частина» у підготовці фахівців. Кримінальне право України – одна з фундаментальних (базових) нормативних навчальних дисциплін, що викладається у Львівському державному університеті внутрішніх справ. Її вивчення передбачає оволодіння курсантами, студентами та слухачами знаннями із Загальної та Особливої частин кримінального права. Проте, незважаючи на їх єдність і взаємозв’язок, вони вивчаються окремо, оскільки вивчення Загальної частини кримінального права є необхідною передумовою вивчення Особливої частини, а відтак оволодінням навчальною дисципліною в цілому. Адже саме в Загальній частині кримінального права розглядаються базові, концептуальні положення, без яких неможливе застосування приписів Особливої частини Кримінального кодексу України (далі – КК). У ній визначаються завдання та межі чинності КК, підстави, порядок, форми реалізації та правові наслідки кримінальної відповідальності та звільнення від такої тощо.
Мета й основні завдання вивчення навчальної дисципліни, механізм реалізації мети. Вивчення кримінального права України в цілому та Загальної частини, зокрема, має за мету формування кваліфікованого випускника-юриста з ґрунтовним знанням кримінального законодавства, розумінням змісту кримінально-правових понять, вмінням вірно тлумачити положення кримінального закону та застосовувати їх у майбутній практичній діяльності.
Ця програма визначає обсяг матеріалу, який повинні засвоїти студенти університету, вивчаючи Загальну частину кримінального права. Приступаючи до вивчення Загальної частини в цілому чи її окремих тем, потрібно передусім ознайомитися з цією програмою, оскільки саме у ній окреслено обсяг навчального матеріалу, який повинен бути засвоєний, та подано перелік необхідної для цього літератури.
Необхідною умовою успішного засвоєння означеної навчальної дисципліни є глибоке знання не лише кримінального закону України, а й інших нормативних актів, які регулюють охоронювані цим законом відносини. Правова база, потрібна для вивчення її окремих тем, вказується у завданнях для практичних та семінарських занять.
Важливе значення для правильного розуміння змісту норм Загальної частини кримінального права України та їх ефективного використання мають роз’яснення Пленуму Верховного Суду України, а такаж Вищого спеціалізованого суду України з розгляу цивільних так кримінальних справ з питань їх застосування, що містяться у його постановах. Хоча й відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року узагальнення судової практики носять рекомендаційний характер. Проте вивчення і врахування таких роз’яснень є запорукою правильного і однакового застосування кримінального закону, а тому є обов’язковим. У зв’язку з цим кафедра рекомендує послуговуватись такими роз’ясненнями. Зокрема, найбільш доступними є ті, що розміщені на офіційному веб-сайті Верховної Ради України.
Успішному засвоєнню Загальної частини кримінального права України сприятиме і вивчення відповідної практики Верховного Суду України як найвищого судового органу в системі судів кримінальної юрисдикції. З опублікованими матеріалами цієї практики можна ознайомитись у таких періодичних виданнях як «Вісник Верховного Суду України», «Рішення Верховного Суду України», «Право України». Практика цього Суду опублікована і в окремих збірниках, зокрема: Практика судів України в кримінальних справах // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1993. – № 4; Практика судів України у кримінальних справах. – К.: Юрінком, 1996; Судебные приговоры. Практика Верховного Суда Украины. – К.: Юринком, 1995; Практика судів України з кримінальних справ (2001-2005) / За заг. ред. В. Т. Маляренка, В. В. Сташиса; Укладачі: В. В. Сташис, В. І. Тютюгін; – К.: Юрінком Інтер, 2005; Судова практика Верховного Суду України у кримінальних справах: Офіц. вид. / Верх. Суд. України; Відп. ред. П.П. Пилипчук. – К.: Концерн «Ін Юре», 2007.
Окрім цього, важливим є вивчення конкретних судових рішень у кримінальних справах, розміщених в Єдиному державному реєстрі судових рішень України (Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Search?sort=False).
Належне засвоєння дисципліни передбачає вивчення і відповідної спеціальної літератури. У програмі вказана окремо література, яка рекомендується кафедрою для вивчення навчальної дисципліни в цілому і кожної її теми зокрема. При цьому література, позначена у програмі як основна до усіх тем, включає у себе той мінімум джерел, вивчення яких необхідне для оволодіння дисципліною в цілому. У переліку ж основної літератури до окремих тем вказані джерела, знання яких необхідне для поглибленого вивчення відповідних питань Загальної частини кримінального права України. З інформацією про іншу літературу, в якій розглядаються питання Загальної частини кримінального права, можна ознайомитися, звернувшись до таких бібліографічних довідників: Советское уголовное право: Библиография. 1917–1960 / Сост. Ф. М. Аскназий, Н. В. Маршалова; Отв. ред. И. И. Солодкин. – М.: Госюриздат, 1961; Советское уголовное право: Библиографический справочник (1961–1980 гг.) / Сост. А. С. Горелик. – М.: Юрид. лит., 1983; Советское уголовное право: Библиографический справочник (1981–1985 гг.) / Сост. А. С. Горелик. – Красноярск: Изд-во Красноярск. ун-та, 1987; Бібліографія робіт з кримінального права, опублікованих у періодичних виданнях у 1986–1998 рр. / Лев М. А., Навроцький В. О. – Львів: Юридичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка, 1999; Систематизований покажчик статей з кримінального і кримінально-виконавчого права та кримінології, опублікованих у наукових записках і віснику Львівського національного університету імені Івана Франка (серія юридична) за 1949–2002 рр. / Укладачі: Кирись Б. О., Грищук В. К., Вовкович У. В., Кирись З. Л. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003; Кримінальне право України: Бібліографія. 1991–2002 / Уклали: М. В. Галабала, В. О. Навроцький, С. В. Хилюк. – К.: Атіка, 2004; Наукова діяльність Інституту вивчення проблем злочинності Академії правових наук України. Довідник (1995–2005). За редакцією академіка Академії правових наук України, д-ра юрид. наук, проф. В. І. Борисова та д-ра юрид. наук, проф. О. Г. Кальмана. – Х.: Вид-во ТОВ ТО «Гімназія», 2005; Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Конституційного Суду України за 1997–2005 роки / Укладачі: Кирись Б. О., Потлань О. С. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2006; Вереша Р. В. Кримінально-правова вина: Бібліографія. – Передмова канд. юрид. наук, доц. С. Д. Шапченка. – К.: Атіка, 2006; Систематизований покажчик статей з юридичних наук, опублікованих у Віснику Львівського інституту внутрішніх справ та у Наукових вісниках Львівського юридичного інституту МВС України і Львівського державного університету внутрішніх справ за 1995–2006 рр. / Укладачі: Грищук В.К., Кирись Б.О., Пасєка О.Ф. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007; Довідник про автореферати виконаних в Україні за 1991–2006 роки дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора і кандидата юридичних наук з спеціальності 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право / Укладачі: Грищук В.К., Кирись Б.О., Пасєка О.Ф. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2007; Систематизований покажчик матеріалів з кримінального права, опублікованих у Віснику Верховного Суду України за 1996–2007 роки / Укладачі: Грищук В. К., Кирись Б. О. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2008.
Звертаючись до рекомендованої літератури, потрібно враховувати динамізм законодавства й мати на увазі, що окремі сформульовані в ній положення можуть застаріти, втратити актуальність. Важливо також пам’ятати, що коментарі до законів (у тому числі і до кримінального) є лише їх науковим тлумаченням, а тому висловлені там позиції не можуть вважатись обов’язковими.
Рівень сформованості вмінь і знань. За результатами вивчення Загальної частини кримінального права студенти університету повинні у визначеному цією програмою обсязі:
1. Вміти:
- тлумачити положення КК, належно володіючи при цьому кримінально-правовими категоріями та поняттями;
- вирішувати питання про злочинність та караність суспільно небезпечних діянь з врахуванням положень Загальної частини кримінального права України;
- визначати зміст елементів складу злочину та ознак, що їх характеризують;
- на основі отриманих знать правильно застосовувати положення КК при вирішенні конкретних питань.
2. Знати:
- систему Загальної частини КК та кримінального права України;
- чинне кримінальне законодавство й інші нормативно-правові акти, необхідні для оволодіння відповідними темами;
- роз’яснення Пленуму Верховного Суду України з питань застосування норм Загальної частини КК; а також відповідно Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ;
- зміст інститутів Загальної частини кримінального права України та їх взаємозв’язок;
- нормативні визначення основних понять Загальної частини КК України;
- наукові визначення понять Загальної частини кримінального права, які не мають нормативного закріплення;
- зміст інститутів Загальної частини кримінального права та положень Загальної частини КК;
- практику в частині питань застосування положень Загальної частини КК.
