Концепція походження мистецтва А.Д. Столяра надає можливість виявити типологію розвитку первісної культури взагалі й образотворчого мистецтва зокрема. А.Д. Столяр, як і багато інших етнографів, мистецтво-знавців, культурологів, виділяє дві головні теми первісного мистецтва: звір і людина. В цьому тандемі, породженому самим засобом існування первісної людини, звір і тема звіра посідає чільне місце. Вона народжується в рамках “натуральної пантоміми” й розпочинається з туші – це перша ланка в ланцюжку виникаючого мистецтва.
Далі схема розвитку мистецтва, за А.Д. Столяром, така:
туша
 |
композиція з кісток звіра
 |
натуральний макет
велика глиняна скульптура контурний малюнок
 |  |
барельєф детальне поліхромне зображення
Це, як ви зрозуміли, шлях від предмета спочатку до його імітації в натуральних розмірах (натуральний макет, великі скульптури чи наскельне зображення), а потім до образу (барельєф, де зображення сплющується, зменшується, або контурний малюнок, живописне зображення, де використовуються об’єм, лінії, колір). Це шлях від конкретного до абстрактного образного мислення. Давайте проілюструємо цю схему за допомогою пам’яток первісної культури.
Туша, натуральний макет у “ведмежій печері” Драхенлох в Альпах (глиняна болванка, покрита шкірою звіра, найпростіший макет, подібний до ведмедя, де поєднуються вже натуральні й штучні засоби його зображення).
| Див.: слайд 8 |
Барельєф, ранньооріньякський контур – петрогліфи – абрис звіра, це вже є художній образ.
| Див.: слайд 9 |
Детальне поліхромне зображення – “Сікстинська капела первісного живопису” печера Ласко (1940 р.):
- кінь і бики;
| Див.: слайд 10 |
- сцена з пораненим бізоном та носорогом – найстаріший в історії світової культури сюжет про життя, смерть і безсмертя;
| Див.: слайд 11 |
- великий зал печери.
| Див.: слайд 12 |
Першою була відкрита печера Ласко на південному заході Франції і довгий час вчені не знали, чи є вона оригінальним живописом, доки не було знайдено інші подібні печери (на південному заході Франції та на півночі Іспанії). Однією з найвідоміших є печера Альтаміра.
| Див.: слайд 13 |
Довгий час вважалося, що існувала свого роду школа живопису – франко-кантабрійська. А у 1959 р. на Уралі знайшли печеру Капову і зробили висновок, що це певна стадія світосприйняття людини, відображена типологічно подібними формами.
| Див.: слайд 14 |
Треба зазначити, що за цією ж схемою розвивалася і друга головна тема палеолітичного мистецтва – тема людини.
1. Натуральний макет – це натуральні форми, до яких відносять відтиски руки людини з розчепіреними пальцями. Вже в епоху Оріньяк зустрічаються подібні зображення: контур, обведений червоною фарбою. В печерах Франції є цілі фрези з такими зображеннями. “Рука” як образ мала і магічну функцію, бо помічала, що людина володарює над цим місцем. Це архетип влади над чимось.
| Див.: слайд 15 |
2. Барельєф – зменшення розміру, сплощення.
| Див.: слайд 16 |
3. Спроба створити образ - палеолітичні венери. Їх багато, і в монографії А.Д. Столяра їм відведена ціла глава. Невеликі за своїм розміром, але безцінні за значенням шедеври первісної культури – венери, знайдені, зокрема:
- у Дордоні (Франція);
| Див.: слайд 17 |
- у Дольні-Вестонці (Чехія);
| Див.: слайд 18 |
- Віллендорфська Венера (Австрія);
| Див.: слайд 19 |
- Костьонківська Венера (Росія, Воронеж).
| Див.: слайд 20 |
Але вони мають схожі типологічні риси:
1) гіперболізація певних частин тіла (стегна, груди - те, що виконує дітородну функцію);
2) відсутність рис обличчя (табу на портрет).
Це не портрет (його в палеоліті майже немає), а образ-символ праматері, що дає життя. Найдавніший культ, спільний для різних народів – культ Богині-Матері.
Музична культура первісного суспільства розвивається за цією ж схемою: 1) імітація натури – звуків природи (так званий натуральний макет); 2) штучна, інтонаційна форма (мотиви із зафіксованим положенням тону (спочатку це найпростіша форма людської інтонації - відступ від головного звуку на одну ноту вверх чи вниз); 3) інтонаційна творчість – дво- чи тризвукові мотиви.
Про те, що музична культура існувала, свідчить, наприклад, найдавнішній музичний комплекс з кісток мамонта: ребро мамонта використовувалося подібно до сучасного ксилофона, череп був своєрідним барабаном. Знайдено цей комплекс на Подніпров’ї, у нас в Україні, на Мізинській сто-янці (див. Бибиков С.Н. Древнейший музыкальный комплекс из костей мамонта. - К., 1981). Цьому комплексу 20 тис. р.
В епоху мезоліту образотворче мистецтво розвивається в напрямі сюжетного ускладнення зображень, з’являються багатофігурні композиції (в палеоліті сюжетів взагалі не було, а були окремі фігури тварин чи людей), посилюється динаміка, але людина й тут зображена ніби змазаною (як на фото предметів, що швидко рухаються).
“Лучники, що б’ються” – Іспанія. Мезоліт. “Жінки, що танцюють”.
| Див.: слайд 21 |
В епоху мезоліту з’являється прагнення до витонченості, вишуканості. Шедевр первісного живопису – наскельний живопис з Іспанії – “Жінка, що збирає дикий мед”.
| Див.: слайд 22 |
В епоху неоліту мистецтво нібито повертається до символу, схематизму. Людина зображена як схема.
| Див.: слайд 23 |
Наскельний живопис з Іспанії (Сьєрра-Морена). Таке ж саме на сучасній прялці з півночі Вологодської області.
| Див.: слайд 24 |
Схематизм втілюється у “рентгенографічному зображенні”, скелетному стилі. Знаходять його і в Австралії, і у індійців пуебло, й у сибірських наскельних зображеннях, і в Норвегії. Внутрішні органи нібито просвічують, від серця йде лінія до рота - це лінія життя.
| Див.: слайд 25 |
Тобто в первісному мистецтві розгортається і завершується перший цикл образного освоєння світу: -> символ –> образ –> символ (коли дух спіймано, схоплено, образ відкидається).
На терені України в епоху палеоліту виникає славнозвісна трипільська культура, до якої ми ще повернемося, коли почнемо розглядати українську культуру.
Первісне образотворче мистецтво стало першою формою відображення світу людиною, першим зразком абстрактного мислення. Саме образотворче мистецтво зафіксувало результати спостережень людини над природою, висновки, закономірності, які виявлялися в житті Всесвіту і Людини. Тріада: устрій життя – світогляд – форма відображення світу мала в первісній культурі таке наповнення: родовий устрій – міф – образотворча діяльність.
В культурах класових суспільств ця тріада мала вже інший зміст: держава – релігія – писемність.
До вивчення культур цього нового типу ми й перейдемо в наступних лекціях.
