Технічна характеристика установки ДМ-29

 

1. Потужність електродвигуна Р =0,6 кВт;

2. Частота обертання вала n:

600 і 1400 хв^-1;

3. Максимальна сила навантаження на підшипник F_r =5000 H;

4. Вимірювання сили навантаження на підшипник здійснюють індикатором годинникового типу за деформацією динамометричної скоби.

Ціна поділки індикатора

К =10 Н/под.

5. Вимірювання сили на плечі важеля b =300 мм здійснюють індикатором годинникового типу за відхиленням тензометричної балки.

Ціна поділки індикатора

К₁ =0,03 Н/под.

 

Характеристика досліджуваного підшипника

 

Матеріал.........................................................................................................................................бронза Бр. 0Ф10-1

Внутрішній діаметр........................................................................................................................ d =60 мм

Довжина підшипника..................................................................................................................... l =60 мм

 

Порядок виконання роботи

 

1. З’ясувати мету дослідження, вивчити конструкцію дослідної установки та її характеристики;

2. Увімкнути установку без навантаження на підшипник і впевнитися у справності її роботи;

3. Навантажити підшипник силою F_r =1000 Н та визначити величину F, яка зрівноважує момент тертя в підшипнику;

4. Повторити п. 3 за інших величин сили F_r;

5. Повторити пп. 3-4 за інших частот обертання вала n;

6. Результати досліджень і розрахунків занести в таблицю 5.1, побудувати графік залежності коефіцієнта тертя в підшипнику f від радіального навантаження на підшипнику F_r за різних частот обертання вала n, зробити висновки з роботи;

7. Оформити звіт про роботу.

 

Зміст звіту

 

1. Назва мета лабораторної роботи;

2. Кінематична схема лабораторної установки;

3. Основні характеристики лабораторної установки;

4. Основні характеристики досліджуваного підшипника;

5. Результати випробувань і розрахунків (навести в табл. 5.1);

6. Графіки залежності коефіцієнта тертя f від радіального навантаження на підшипник F_r і частоти обертання вала n;

7. Аналіз одержаних результатів. Висновки.

 

Таблиця 5.1

Результати вимірів і розрахунків

 

Частота обертання підшипника, хв-1	Навантаження Fr на підшипник	Зрівноважувальна сила F	Коефіцієнт тертя f
Поділки індикатора	Н	Поділки індикатора	Н

 

Графік залежності f від Fr та n

Висновки з роботи

 

«_____»_______________20___р. Підпис студента (__________)

 

Підпис викладача (__________)

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №6

 

Визначення критичної частоти обертання вала

 

Мета роботи -визначити теоретично і експериментально критичну частоту оберту вала та виявити вплив на неї маси та положення закріплених деталей.

 

Теоретичні відомості

 

Такі деталі, як зубчасті колеса, шківи, муфти та інші деталі встановлюють на валах. Неточність виготовлення вала та закріплених на ньому деталей, а також деформації від навантажень, приводять до зміщення е центра їх ваги відносно їх геометричної осі обертання і виникнення відцентрових сил, які викликають поперечні коливання. Коли частота власних коливань вала збігається з частотою зміни зовнішніх сил, настає резонанс, а відповідну йому частоту обертання вала n_кр.т, хв^-1, називають критичною і теоретично визначають за формулою

, (6.1)

де у_ст -статичний прогин вала, см. Статичний прогин вала у_ст (силою ваги нехтують) можна визначити за формулою

,

де F -вага деталі, що обертається, Н; С -жорсткість вала у місці розташування деталі, що обертається, Н/см. Жорсткість вала визначають за формулою

,

де F₀ -додаткове навантаження у місці розташування деталі, що обертається (навантаження здійснюється в статичному стані вала), Н; у₀ -прогин вала під дією ваги вантажу, см. Типові криві залежності динамічного прогину у_Д вала від швидкості його обертання зображено на рис. 6.1. На рис. показано що, якщо в експерименті при однаковому фіксованому прогині у визначити частоту обертання n₁ вала на вході та виході з резонансу n₂, то критичну частоту обертання вала можна знайти як

, (6.2)

що і реалізується в цієї роботі.

 

 

Рис. 6.1. Крива залежності динамічного прогину уД вала від швидкості його обертання

 

При обертанні вала його динамічний прогин у докритичній області визначають за формулою

,

де m -маса коливної системи; w -кутова швидкість обертання вала. У міру збільшення кутової швидкості вала збільшується його прогин, і, коли знаменник , зростає до нескінченності, що призводить вал до поломки. Швидкість, коли є критичною. Динамічний прогин вала в закритичній області визначають за формулою

У цьому випадку з подальшим збільшенням кутової швидкості стріла прогину швидко зменшується, , , тобто наступає явище самоцентрування вала. Щоб уникнути руйнування валів, які працюють у закритичній області, необхідно швидко переходити через критичну швидкість. Вали, що працюють у докритичній області, називають жорсткими, а в закритичній-гнучкими. Розрахунок валів для запобігання поперечних коливаннь полягає у перевірці умови відсутності резонансу під час усталеного режиму роботи. Відповідно до цієї умови фактична частота обертання валів неповинна знаходитись у межах від 0,7 n_кр до 1,3 n_кр тобто

0,7 n_кр > n >1,3 n_кр