6. Етапи становлення анатомічної номенклатури.
Перелік анатомічних термінів становить номенклатуру. Базельська анатомічна номенклатура 1895 р. Паризька анатомічна номенклатура - 1955 р. Сан-Пауловська міжнародна анатомічна номенклатура - 1997 р. Український стандарт міжнародної анатомічної номенклатури (Київ, 2001р.).
7. Анатомічна навчальна література.
Обов'язкова література - підручники, атласи, навчальні посібники. Додаткова література - монографії, енциклопедії, довідники.
8. Онтогенез скелета і його функції.
Загальні поняття про скелет, що виконує опорну й трофічну функції. М'який (сполучнотканинний), пружний (хрящовий) і твердий (кістковий) скелет), особливості будови. Органічна й неорганічна речовини кісток, їх роль і вікова мінливість. Архітектура кісток як органів -компактна й губчата кісткова речовина, окістя, суглобні хрящі, кістковий мозок, судини й нерви.
9. Фактори, що впливають на остеогенез і методи його дослідження.
Формотворний вплив на структуру кісток суміжних з ними органів. Вплив умов харчування на ріст і розвиток кісток. Вплив функції (роботи, вправ) на розвиток скелета (П.Ф. Лесгафт і його учні). Перебудова структури кісток протягом всього життя. Остеосклероз і остепороз. Деякі історичні дані про вивчення скелета - Гіппократ, Гален, Леонардо да Вінчі, Везалій, Келлікер, Рентген, Раубер та ін.
10. Кістка як орган, її будова. Класифікація кісток.
Кістки як органи твердої опори, частини апарата руху, захисні утворення, вмістища для органів, депо мінеральних солей, що беруть участь у підтримці рівноваги внутрішнього середовища організму.
11. Гістологічна будова кістки, її ріст.
Загальні дані про макромікроскопічну будову кісток - грубоволокниста (незріла) і пластинчаста (компактна - структурна одиниця остеон; губчата - структурна одиниця трабекула) кісткова тканина.
12. Анатомічна структура скелета.
Кістковий скелет людини і його відділи. Розподіл кісток по формі й внутрішній будові – довгі й короткі, трубчасті, губчаті, плоскі, повітроносні й змішані (М.Г. Прівес); частини кісток – діафізи, епіфізи, метафізи, апофізи.
13. Віковий остеогенез скелета.
Стадії розвитку кісткового скелета. Ендесмальний, перихондральний (періостальний) і ендохондральний остеогенези. Особливості формування кісток черепа, хребта, кінцівок. Основні й додаткові центри скостеніння.
14. Аномалії розвитку скелета.
Варіації й аномалії хребетного стовпа, грудної клітки, кісток пояса й вільний верхньої й нижньої кінцівок. Походження аномалій.
15. Класифікація безперервних з'єднань. Різновиди безперервних з'єднань - фіброзні (синдесмози), хрящові (синхондрози) і кісткові (синостози). Синдесмози - фіброзні й еластичні зв'язки, перетинки (міжкісткові, затульні), шви (зубчасті, лускаті, плоскі), вклинення. Синхондрози - волокнисті й гіалинові (еластичні), тимчасові, постійні. Синостози як вікові зміни інших безперервних з'єднань.
16. Поняття про суглоби. Обов'язкові й допоміжні елементи суглоба.
Змішані з'єднання кісток - симфізи (напівсуглоби). Суглоби і їхні кардинальні ознаки - суглобові хрящі, що покривають суглобові поверхні кісток, суглобова сумка, суглобова порожнина, суглобова рідина, суглобові диски та меніски. Допоміжні ознаки суглобів – поза- та внутрісуглобові зв'язки, синовіальні складки й ворсинки, синовіальні випинання й сумки синовіальні, меніски.
17. Класифікація перервних з'єднань за будовою й функцією.
Суглоби за формою:
одноосьові (блокоподібні, циліндричні, гвинтоподібні)
двоосьові (еліпсоподібні,сідлоподібні, двовиросткові)
триосьові (кулясті, плоскі, горіхоподібні)
Суглоби за будовою: прості, складні, комплексні, комбіновані.
18. Навчальна схема опису суглобів: назва, сглобові поверхні, вид суглоба, форма суглоба, його функціїї, анатомічні особливості (додаткові елементи).
Тема 2. Морфофункціональна анатомія черепа.
Питання для розгляду:
1. Онтогенез черепа.
Розвиток черепа у людини. Розвиток мозкового відділу черепа за рахунок несегментованої мезенхіми, відокремленої склеротомами головних сомітів. Участь ектодермальной мезенхіми, пов'язаної із зябровим апаратом, у розвитку вісцерального черепа. Хрящові утворення основи мозкового черепа на 3-му місяці ембріонального періода- хрящові капсули навколо органів чуття; злиття всіх цих утворень у єдину хрящову основу черепа. Скостеніння хрящових утворень. Первинні та вторинні кістки мозкового відділу черепа. Розвиток лицевого черепа у зв'язку з перетвореннями в 1-й і 2-й вісцеральних дугах. Первинні та вторинні кістки лицевого відділу черепа. Формування й ріст черепа в пізній стадії зародкового розвитку.
2. Анатомічна структура черепа.
Визначення форми черепа при огляді з різних його поверхонь. Визначення форми черепа шляхом вимірів. Установка черепа (голови) при вимірах. Краніометричні оріентири при визначенні довжини, ширини й висоти мозкового відділу, висоти й середньої ширини лицевого відділу. Інструментарій для вимірів черепа.
3. Морфофункціональна характеристика лицевої частини черепа, лицеві кістки.
4. Морфофункціональна характеристика склепіння черепа, його анатомічні утвори.
5. Морфофункціональна характеристика основи черепа, топографічні особливості.
6. Канали скроневої кістки, барабанна порожнина.
7. Поняття кефалоскопії й френології.
8. Вікові й статтеві особливості черепа.
Череп новонародженого і його особливості: тім’ячка, кількість кісткових утворень, співвідношення між мозковим і лицевим відділами, між склепінням і основою, виразність горбів, повітроносні пазухи.
9. Аномалії розвитку черепа.
Деякі варіанти й аномалії кісток черепа: кістки тім’ячок й швів, різцева кістка, піднебінний валик, розщеплення піднебіння.
Тема 3. Огляд будови м'язової системи. М'язи й топографія голови, шиї.
Питання для розгляду:
1. Розвиток м'язів. Види м'язової тканини.
М'язова система і її роль в організмі. Основні види м'язів у хребетних тварин - гладкі мезенхімного походження, серцева мускулатура целомічного походження, посмуговані (соматичні й вісцеральні) мезодермного походження. Скелетна мускулатура як частина опорно-рухового апарата.
2. Класифікація м'язів, їх функції.
Розподіл м'язів за характером дії на довільні, мимовільні й змішані (за П.А. Загорським). Взаємини між будовою й функцією м'язів (за П.Ф. Лесгафтом). Рефлекторна діяльність всіх груп м'язів (за І.П. Павловим). Взаємини між сухожилками м'язів і кістками. Початок і прикріплення м'язів.
3. Анатомія скелетних м'язів. М'яз як орган.
Скелетні м'язи як органи. Гістологічна будова скелетного м'яза - пучки м'язових волокон, эндомізій, перимізій, сухожилки; судини й нерви м'язів. Поверхневі й власні фасції, міжм’язові перетинки. Дослідження М.І. Пирогова. Сухожилки і апоневрози. Синовіальні піхви сухожилків. Слизові і синовіальні сумки. Фіброзні й кістково-фіброзні канали для м'язів. Сесамоподібні кістки, їх розвиток, значення.
4. Біомеханіка м'язової діяльності.
Дія м'язів на шкіру (мімічні м'язи) і на скелет. Дія м'язів на кістки як на своєрідні важелі – рівноваги, сили й швидкості. М'язи-синергісти та м'язи-антагоністи. Головна й другорядна дія м'язів. М'язова сила.
5. М'язи голови: жувальні й мімічні.
Мімічні м'язи: поділ на групи, зв'язок зі шкірою голови, значення як виразників фізіологічних і патологічних процесів організму, участь у мовній функції. Особливості будови мімічної мускулатури. Жувальні м'язи; їх положення, функція, участь у мовній функції. Фасції голови; їх відношення до м'язів голови й привушної залози. Міжфасціальні простори голови.
6. М'язи шиї, їх класифікація.
М'язи передньої й латеральної ділянок шиї і їх розподіл на поверхневі, середнього шару й глибокі. Розподіл м'язів середнього шару стосовно під'язичної кістки. Розподіл м'язів глибокого шару на бічну й присередню групи. М'язи задньої ділянки шиї. Функція м'язів шиї при рухах голови, шиї, нижньої щелепи, під'язичної кістки, глотки, гортані, язика, шийної частини хребта, ребер.
7. Топографія м'язів шиї. Ділянки, трикутники.
8. Фасції й міжфасціальні простори шиї, їх практичне значення. Міжнародна класифікація фасцій шиї.
Фасції шиї: поверхнева, середня (власна), передтрахейна і глибока передхребтова. Відношення фасцій до м'язів, внутрішніх органів і судин. Міжфасціальні простори: надгруднинний і надключичний, передвісцеральний (передтрахейний), позавісцеральний. Судинні піхви.
9. Схема опису м'язів: назва, класифікаційна характеристика, місце початку, прикріплення м'яза, функція, іннервація, кровопостачання, лимфовідтік.
Тема 4. Введення в спланхнологію. Життєзабезпечуючі системи організму.
Питання для розгляду:
1. Введення в спланхнологію.
Нутрощі - це органи, що залягають у порожнинах тіла: грудній, черевній, тазовій. Сюди належать наступні системи: травна, дихальна, сечова й статева. Ці органи з’являються у вентральній частині тіла зародка. У результаті філогенезу органи рослинного життя (нутрощі) у вищих хребетних і людини представлені чотирма трубками, що сполучаються отворами із зовнішнім середовищем (травна, дихальна,сечова й статева)
За будовою внутрішні органи діляться на паренхіматозні (щільні) і трубчасті (порожні). Паренхіматозні органи побудовані з різної функціональної тканини (паренхіми) і сполучної тканини, що утворює скелет або строму. Це печінка, підшлункова залоза, легені, нирки та ін. Трубчасті (порожні) органи мають вигляд трубок більшого або меншого діаметра й довжини. До них належать стравохід, шлунок, кишки, трахея, сечовід й ін. Стінки цих органів складаються із чотирьох шарів: слизової, підслизового шару, м'язової й сполучнотканинної оболонок.
Стінки грудної, черевної й тазової порожнин вистелені серозними оболонками (плевра, перикард, очеревина), які переходять також і на більшу частину нутрощів, сприяючи фіксації їх положення.
2. Схема опису внутрішніх органів:
· латинська назва органа;
·джерело розвитку;
· топографія (голотопія, скелетотопія, синтопія);
· функції, дані методів дослідження (рентген, томографія и др.);
· анатомічна будова органа;
· гістологічна будова органа;
·відношення до серозних оболонок;
·кровопостачання, іннервація, лимфовідтік.
3. Огляд будови травної системи.
Травна система є комплексом органів, функція яких полягає в механічній і хімічній обробці харчових продуктів, усмоктуванні живильних і виділенні неперетравленими складових частин їжі, що залишилися. Травна система складається із травного тракту й травних залоз. Будова травного каналу визначається якістю їжі, споживаної людиною. Травний канал має довжину 8-10 м і складається з наступних відділів: ротова порожнина, глотка, стравохід, шлунок, тонка й товста кишки. Порожнина рота обмежена стінками, утвореними різними тканинами, містить у собі м'язовий орган - язик, у неї відкриваються протоки великих і дрібних слинних залоз. Функції порожнини рота різноманітні: механічна обробка їжі, початкове переварювання вуглеводів, утворення членороздільної мови й ін. Багато захворювань ШКТ пов'язані з дефектом зубощелепного апарата, патологічним процесами слинних залоз, порушенням смаку, уповільненням строків прорізування зубів. Патологічні види прикусів приводять до порушень артикуляції мови. Запальні процеси лімфатичних утворень порожнини рота знижують імунний захист організму. Знання анатомічної будови структур ротової порожнини й зубощелепного апарата необхідно студентам для наступного засвоєння матеріалу на кафедрах стоматології, отоларингології, терапії, гастроентерології та ін. клінічних дисциплін.
4. Огляд будови дихальної системи.
Філо- й онтогенез дихальної системи, її відділи, функції.
Вплив зовнішнього середовища на характер формування органів дихання, філогенетичні етапи становлення дихальної системи. Закладка й розвиток органів дихальної системи в людського зародка.
Верхні дихальні шляхи. Сполучення носових ходів з приносовими пазухами.
Формування носової порожнини; тільки нюхова функція у водних тварин; нюхова й дихальна функції в наземних тварин; хрящовий і кістковий скелет стінок в останніх. Значення приносових пазух для організму: а) підсилюють нюхову функцію, б) зігрівають повітря, в) є резонаторами, г) периферичний рецептор, що бере участь у регуляції подиху (В.И. Воячек), д) полегшує вагу переднього відділу голови (А. Везалій), е) захищає мозок і очі від охолодження. Закладка приносових пазух (за винятком клиноподібної) на 4-5м місяці зародкового розвитку шляхом вростання кишень слизової оболонки в хрящові й кісткові стінки носової порожнини. Закладка клиноподібної пазухи після народження. Незначна місткість (близько 5 см 3) пазух у немовляти; інтенсивний ріст їх у ранньому дитячому віці й у періоді статевої зрілісті (середня місткість пазух у дорослих 45 см3).
Функціональна роль і анатомія гортані. Теорії звукоутворення.
Загальні дані про будову й розвиток гортані й трахеї. Функція гортані: дихальна, фонетична, захисна (рефлекторно-замикальна), рецепторна і її вплив на регуляцію подиху. М'язи й голосовий апарат гортані. Мовна функція людини і її значення в процесі становлення людини. Зв'язок мовної функції із другою сигнальною системою мозку за І.П. Павловим.
Морфофункціональна характеристика легенів. Бронхи. Топографія кореня легенів.
Загальні дані про будову й розвиток легенів. Проекція легенів на стінки грудної порожнини. Поверхні, края, проекції косої щілини (від остистого відростка 3 грудного хребця до хряща 6 ребра) і горизонтальної щілини правої легені (від косої щілини на пахвовій лінії й по 4 ребру до грудини) на стінки грудної клітки. Частки, зони, бронхо-легеневі сегменти по міжнародній номенклатурі, часточки й ацінуси легенів.
Плевра і її утворення. Межі легенів й плеври.
Топографічні умовні вертикальні лінії, проведені на зовнішній поверхні грудної клітки при визначенні проекції органів на скелет грудної клітки. (передня й задня серединні, груднинні, пригруднинні, середньоключичні, пахвові, лопаткові)
Особливості кровообігу легенів.
Середостіння, його класифікація, органи по відділах.
Профілактика онкологічних захворювань дихальної системи. Шкідливість паління
5. Огляд будови сечової системи.
Онтогенез нирки й статевих органів.
Три стадії розвитку нирок: переднирка, первинна нирка, кінцева нирка. Джерела й строки формування зовнішніх і внутрішніх чоловічих і жіночих статевих органів.
Анатомічні відділи сечової системи.
Морфофункціональна характеристика нирки: функції, будова, топографія, фіксація, структура, кровопостачання.
Механізм утворювання й шляхи виведення сечі.
Будова нефрона, утворення первинної й вториннної сечі. Внутріниркові й позаниркові шляхи виведення сечі.
6. Огляд будови чоловічої статевої системи.
Анатомія чоловічих статевих органів, їх классифікація.
Будова й функції зовнішніх і внутрішніх чоловічих статевих органів.
Вироблення й шляхи виведення сперми.
Місця утворення сперматозоїдів і рідкої частини сперми.
7. Огляд будови жіночої статевої системи.
Анатомія жіночих статевих органів.
Будова й функції зовнішніх і внутрішніх жіночих статевих органів.
Анатомічне й клінічне поняття промежини. М'яза й фасції промежини.
Будова сечостатевої й тазової діафрагм, відмінності в чоловіків і жінок. Сіднично-відхідникова ямка, її вміст і стінки. Патологія, пов'язана із запальними процесами.
8. Аномалії та варіанти розвитку внутрішніх органів. Класифікації (клінічна, етіологічна, анатомічна).
Тема 5. Порожнина рота. Зубощелепна система.
Питання для розгляду:
1. Поняття про жувальний та артікуляційний апарат, їх складові.
Під терміном «жувальний апарат» розуміють сукупність анатомічних структур, які розвиваються з переднього відділу травної трубки й утворюють ротову порожнину. Крім цього, до жувального апарата належать верхня й нижня щелепи, скронево-нижньощелепний суглоб з жувальними м'язами, мімічні м'язи, зуби й слинні залози. Всі перераховані органи поєднуються спільністю джерел кровопостачання й іннервації.
2. Порівняльна анатомія зубів.
Філогенез зубощелепної системи (ростучі зуби гризунів, зуби хижаків, плоскі зуби жуйних тварин).
3. Онтогенез зубів.
Розвиток емалі з епітелію, розвиток пульпи, дентину, цементу й періодонта з мезенхіми. Закладки тимчасових і постійних зубів, дифференціювання зубних зачатків. Гістогенез твердих тканин зуба.
4. Зовнішня й внутрішня будова зубів.
Коронка, шийка, корінь зуба. Порожнина зуба. Пульпа.
5. Поверхні зубів.
Присінкова, язикова, ближча, дальша, змикальна поверхні.
6. Зубні формули.
Буквений і цифровий запис зубної формули. Розгорнуті й згруповані формули. Формули тимчасових і постійних зубів.
7. Ознаки зубів.
Ознака кореня, ознака кута коронки, ознака кривизни коронки.
8. Поняття про зубощелепний сегмент.
Будова пародонта, періодонта.
9. Прорізування зубів, дефекти прорізування.
Строки прорізування тимчасових і постійних зубів. Аномалії зубів (адентія, ретенція, надкомплектні зуби, аномалії форми й величини коронок, аномалії положення окремих зубів, транспозиція зубів).
10. Іннервація й кровопостачання зубів.
11. Зубощелепна система, як ціле.
12. Прикуси (фізіологічні й патологічні), оклюзія.
Тимчасовий, змінний і постійний прикуси. Фізіологічний прикус (ортогнатичний, прямий, фізіологічна прогнатія й опістогнатія). Аномалії прикусу (деформація зубних рядів, неправильне змикання в сагітальному, трансверзальному і вертикальному напрямках, патологічні прогнатія й прогенія, глибокий прикус, прикус, що знижується, відкритий і косий прикуси).
10.2. Розширений тематичний план лекцій у 2-му модулі.
Тема 6. Функціональна анатомія серця й кровоносних судин.
Розглянуті питання:
1. Поняття про серцево-судинну систему, її функції.
Відділи: серце, артерії, мікроциркуляторна система, вени.
2. Філо- й онтогенез серця.
Парна первинна закладка трубчастого серця; формування непарного серцевого зачатка й формування частин серця. Переміщення серцевого зачатка й зміни у відносинах між його відділами. Зміни в будові й положенні серця в плодів останніх місяців розвитку й у дітей.
3. Анатомічна будова серця, характеристика його порожнин.
Анатомічна будова серця. Характеристика його порожнин. Сполучення між передсердями й шлуночками. Клапанний апарат серця й положення його стулок при різних фазах діяльності серця. Будова стінкі серця, уявлення про його структуру і механізм скорочення.
Перикард, його будова - шари, порожнина, поперечна і коса пазухи. Зв'язок перикарду з діафрагмою, значення цього зв'язку.
4. Топографія серця, середостіння.
Загальні дані про положення серця й відносинах його з органами грудної порожнини. Мінливість положення й форми серця залежно від положення тіла, дихальних екскурсій діафрагми, фаз серцевої діяльності й т.д.
5. Гістологічна будова стінки серця.
Провідна система серця (вузли, пучки, волокна), механізм її роботи.
Кровопостачання, венозний відтік і іннервація серця.
Вінцеві артерії серця - початок, положення, основні гілки. Типи артеріального кровопостачання серця. Особливості розподілу кровоносних судин у шарах стінок серця. Вени серця і їх зв'язок з камерами серця.
6. Ендокринна функція серця.
Ендотеліни й передсердний натрійуретичний фактор (ПНУФ).
7. Аномалії серця і їх клінічні прояви.
Уроджені пороки серця й великих кровоносних судин - дефекти міжпередсердної та міжшлункової перегородок, збереження артеріальної (Боталловї) протоки, подвійна й правобічна дуги аорти.
8. Судинна система людини, її частини, функції.
Судинна система людини і її відділи: кровоносна й лімфатична системи. Мікроциркуляторне русло. Ланки мікроциркуляторного русла, їх функція. Значення судинної системи, її функції, зв'язок між судинною й нервовою системами.
9. Кола кровообігу людини.
Великий, малий (легеневий) і серцевий кола кровообігу. Функціональна роль судин великого й малого кола кровообігу. Загальні закономірності в розподілі кровоносних судин у тілі людини (за П.Ф. Лесгафтом)
10. Онтогенез головних артеріальних стовбурів кровоносної системи людини.
Висхідна й низхідна аорти й з'єднуючі їх 6 пар зябрових дуг. Загальні дані про формування артерій внутрішніх органів і кінцівок. Клінічні аномалії артеріальних стовбурів: подвійна й правобічна дуги аорти, неправильні поділи артеріального стовбура, збереження артеріальної протоки.
11. Схема опису артерій. Будова стінки. Класифікація артерій. Поняття про анастомози, колатеральний і редукований кровообіг. Їх роль як у безперебійному постачанні артеріальною кров'ю (на прикладі кровопостачання головного мозку), так і у відновленні порушеного кровообігу.
Будова стінки артерій різного калібру.
12. Топографічна характеристика аорти і її гілок.
13. Особливості кровопостачання легенів, нирок. Кровопостачання серця, головного й спинного мозку.
14. Морфологічна характеристика відділів венозної системи. Закономірності розподілу венозного русла.
Система верхньої й нижньої порожнистої вени; у черевній порожнині найбільш важливої є система ворітної вени печінки.
До особливостей розподілу й будови венозного русла належить: набагато більший обсяг (сумарний діаметр) венозної системи в порівнянні з артеріальної; в особливостях будови стінки вен - м'язовий шар виражений у венах, що лежать нижче серця; наявність у венозній системі клапанного апарата.
У систему верхньої порожнистої вени йде відтік венозної крові від голови й шиї, плечового пояса й верхньої кінцівки, а також від стінок і органів грудної порожнини.
У систему нижньої порожнистої вени кров відтікає від нижніх кінцівок, стінок і органів малого таза, стінок і окремих органів черевної порожнини.
Ворітна вена печінки збирає кров від всіх непарних органів черевної порожнини з наступним її контролем у печінці.
15. Системи венозних анастомозів верхньої та нижньої порожнистих з воротньою веною.
16. Венозний відтік від серця, головного мозку.
Особливостями відтоку венозної крові від мозку є наявність пазух твердої мозкової оболонки, вен губчатки та венозних випускних вен. Сам венозний відтік поділяєтся на систему повехневих та глибоких мозкових вен. Формування серцевої венозної пазухи.
17. Онтогенетичні особливості кровообігу плода.
Розглядаючи питання кровообігу плода, даємо морфологічне обґрунтування посиленого розвитку окремих органів і систем (зокрема печінки, плечового пояса й пояса верхніх кінцівок) у зв'язку з особливостями артеріального кровопостачання їх, функціонуючі протоки,
18. Клінічні прояви аномалій венозної системи.
При описі міжсистемних анастомозів особлива увага звертається на клінічні прояви порушень кровотока по системі ворітної вени («голова медузи», кровотечі з розширених вен стравоходу й прямої кишки).
Тема 7. Функціональна анатомія лімфатичної й імунної систем.
Питання для розгляду:
1. Загальна характеристика лімфатичної системи, як частини судинної системи людини, її відділи, функціональне значення. Лімфа. Фактори току лімфи.
Лімфатична система є частиною судинної системи людини й тісно з нею пов'язана. Морфологічно й функціонально вона ближче до венозної системи й має як загальні риси будови з нею, так і відмінності.
2. Функції лімфатичної системи:
а) Проведення лімфи від тканин і органів у венозне русло (дренажна, резорбційна, транспортна), підтримка гомеостазу.
б) Утворення лімфоїдних елементів – лимфопоез – вироблення лімфоцитів, що беруть участь в імунних реакціях.
в) Бар'єрна, захисна.
г) Поширення клітин злоякісних новоутворень.
3. Складові частини лімфатичної системи:
а) Шляхи, що проводять лімфу:
· лімфокапілярні судини;
· лімфатичні судини;
· лімфатичні стовбури;
· лімфатичні протоки.
б) Місця розвитку лімфоцитів:
· червоний кістковий мозок та тимус;
· лімфоїдні утворення в слизових оболонках (поодинокі та скупчені лімфатичні вузлики);
· мигдалики;
· лімфатична тканина червоподібного відростка;
· селезінкова пульпа;
· лімфатичні вузлики.
4. Фактори руху лімфи:
· м'язова манжетка лімфангіону.
· скорочення м'язів даної ділянки.
· діафрагма.
· різниця тиску в судинах різного калібру лімфатичної й венозної систем.
· присмоктувальна дія грудної порожнини.
5. Особливості лімфатичних капілярів, судин.
Особливістю лімфокапілярів є їх замкнутість із одного кінця, відсутність клапанів. Лімфатичні судини мають клапани й перериваються вузлами по своєму ході.
6. Лімфатичні стовбури, формування лімфатичних проток.
Лімфатичні стовбури збирають лімфу від великих ділянок тулуба (нижніх і верхніх кінцівок, грудної й черевної порожнин, голови й шиї). З них формуються грудні й права лімфатичні протоки.
7. Загальні принципи лимфовідтоку від тулуба й внутрішніх органів.
Етапи формування лімфатичного русла: лімфокапіляри - внутріорганні лімфатичні судини - екстраорганні лімфатичні судини - колекторні лімфатичні судини - лімфатичні стовбури - лімфатичні протоки.
8. Поняття про імунітет. Клітинний і гуморальний імунітет.
Лімфатична система перебуває у тісному зв'язку з імунною системою, функцією якої є участь у регуляторних і захисних реакціях організму. Розрізняють гуморальний і клітинний імунітет. Гуморальний імунітет забезпечується В-лимфоцитами, клітинний - Т-лімфоцитами.
9. Центральні органи іммуногенезу (червоний кістковий мозок, тимус).
10. Периферичні органи іммуногенезу (лімфатичні вузли, мигдалини, селезінка).
11. Клінічне значення лимфовідтоку від органів. Шляхи метастазування злоякісних новоутворень.
Тема 8. Огляд будови ЦНС, класифікація нервової системи.
Питання для розгляду:
1. Сучасне визначення поняття «нервова система».
2. Філо- і онтогенез нервової системи.
Порівняльні анатомічні особливості розвитку нервової системи. Сіткоподібна (дифузна) нервова система, вузловий (гангліозний) тип, трубчастий тип нервової системи.
Формування спинного мозку: нервова пластинка, нервовий жолобок, гангліозні пластинки, нервова трубка.
Цефалізація нервової системи: ромбоподібний, середній, передній мозок, їх диференціація.
3. Методи дослідження нервової системи (експериментальні, гістологічні й сучасні клінічні).
Вивчення нервової системи на кафедрі нормальної анатомії людини КДМУ (наукові праці проф В.І. Зяблова, співробітників кафедри).
4. Гістологічна будова нервової тканини. Класифікація нейронів (функціональна й морфологічні), їх локалізація.
Поняття про гліальні клітини та їх функції. Гемато-енцефалічний бар'єр.
5. Поняття про рецептор, класифікація рецепторів.
Загальні поняття про будову й функції синапсів, значення медіаторів.
6. Анатомічна (центральна й периферична) і морфологічна (соматична й вегетативна) класифікація нервової системи; її анатомічні утворення (сплетення, вузли, нерви).
7. Спинний мозок: анатомічна й гістологічна будова (ядра).
Зовнішня будова спинного мозку (потовщення, конус, кінський хвіст). Топографія спинного мозку, клінічне застосування цих знань (пункції). Будова сірої й білої речовини у сегментах спинного мозку.
8. Анатомічна класифікація головного мозку, його онтогенез:
· анатомічні частини головного мозку (великий мозок, мозочок, стовбур головного мозку) та їх загальна структурна характеристика;
· відділи головного мозку (довгастий та задній мозок, середній мозок, проміжний та кінцевий мозок), розподілені за ембріональним розвитком, короткий огляд їх структурної організації.
9. Анатомічна характеристика структур стовбурової частини головного мозку (довгастий мозок, міст, середній і проміжний мозок):
· будова довгастого мозку: його верхня та нижня межа, структура вентральної поверхні (передня серединна щілина, піраміди, оливи, корінці під’язикового нерва, передньобічна борозна та корінці IX, X, XI пар черепних нервів), дорсальної поверхі (задня средина борозна, засувка, задня проміжна борозна, тонкий й клиноподібний пучки та горбки), утворення дна IV шлуночка, центральний канал, задньобічна борозна;
· будова моста, його нижня, верхня й бічні межі, структури дорсальної та вентральної поверхонь, дорсальна та вентральна частини,які можна визначити на розтині;
· будова середнього мозку, його склад, особливости зовнішньої (пластинка покрівлі, чотиригорбкова пластинка, ніжки мозку) та внутрішньої (основа, покрив, чорна речовина, водопровід) будови.
· будова проміжного мозку, його склад (ділянка зорового горба – таламус, надталамічна й заталамічна структури, підталамічна ділянка – зорова частина, сірий горб, лійка та гіпофіз, сосочкові тіла, ІІІ шлуночок та його сполучення).
