Тема 4. Види фізичного спрацювання і техніко-економічного старіння засобів праці. Амортизація ОФ

Під фізичним (матеріальним) спрацьовуванням основних виробничих фондів розуміють явище поступової втрати ними своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей, тобто споживної вартості, що призводить до зменшення їхньої реальної вартості — економічного спрацьовування. На швидкість і розміри фізичного спрацювання основних фондів впливають їхня надійність та довговічність, спосіб використання (екстенсивне чи інтенсивне), особливості технологічних процесів, якість технічного догляду й ремонтного обслуговування, кваліфікація робітників, інші організаційно-технічні фактори. розрізняють усувне (тимчасове) та неусувне (постійно нагромаджуване) фізичне спрацювання основних фондів. Відносну величину економічного спрацювань окремої фізичної одиниці або певної сукупності основних фондів визначають як відношення накопиченої суми спрацювання, тобто їхньої вартості, вже перенесеної на вартість продукції, до загальної балансової вартості.

Техніко-економічне старіння основних фондів — це процес знецінення діючих засобів праці до настання повного фізичного спрацювання під впливом науково-технічного прогресу. Воно характеризується поступовою втратою засобами праці своєї споживної вартості внаслідок удосконалення існуючих та створення нових засобів виробництва, запровадження принципово нової технології, старіння продукції, що виробляється з допомогою цих засобів виробництва. До форм усунення спрацювання і старіння засобів праці належать: ремонт, модернізація та заміна окремих елементів засобів праці; технічне переозброєння, реконструкція та розширення діючих цехів, виробництв і підприємств у цілому, а також спорудження нових аналогічних виробничих об'єктів.

Амортизація ОФ – це процес перенесення авансованої раніше вартості усіх видів засобів праці на вартість виготовлюваної продукції з метою її повного відшкодування. Для відшкодування вартості зношеної частини ОФ кожне підприємство справляє амортизаційні відрахування за певними нормами, які характеризують щорічний розмір відрахувань у відсотках до балансової вартості ОФ.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на календарний квартал):

група 1 – 2%;

група 2 – 10%;

група 3 – 6%.

Група 4 – 15%

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують вищезазначених норм. Це дасть можливість підприємству альтернативно підійти до визначення розмірів амортизаційних відрахувань, здійснювати управління витратами і фінансовими результатами, накопичувати необхідні фінансові ресурси і раціонально використовувати їх на потреби відтворення необоротних активів.

Платник податку може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних фондів групи 3, придбаних після набрання чинності цим Законом за такими нормами (у розрахунку на календарний рік)...

Норми нарахування амортизації:

1-й рік експлуатації – 15 відсотків;

2-й рік експлуатації – 30 відсотків;

3-й рік експлуатації – 20 відсотків;

4-й рік експлуатації – 15 відсотків;

5-й рік експлуатації – 10 відсотків;

6-й рік експлуатації – 5 відсотків;

7-й рік експлуатації – 5 відсотків.

З 2004 року передбачається застосування прискореного методу амортизації витрат, пов’язаних з видобутком корисних копалин.

Амортизація – систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизуються на протязі терміну їх корисного використання (експлуатації)

Методи нарахування амортизації основних засобів:

1. Прямолінійний;
2. Виробничий (Сутність методу полягає у визначенні кількості продукції, яку може виробити машина за нормативний термін експлуатації. Тоді амортизацію нараховують за реальною кількістю продукції, що вироблена протягом року);
3. Зменшення залишкової вартості;
4. Прискореного зменшення залишкової вартості;
5. Кумулятивний.

Формування амортизаційної політики підприємства передбачає вибір відповідних методів амортизації з урахуванням специфіки діяльності підприємства та чинного законодавства, переоцінку основних фондів, забезпечення цільового використання амортизаційного фонду та оцінку ефективності амортизаційної політики.