Українське бароко — архітектурний стиль, який зародився та існував в Україні протягом XVII—XVIII віків. Українське бароко як архітектурний стиль, почав формуватися на Україні в 17 столітті. Українське бароко могутньо і найбільше відбилося в церковній архітектурі, значно менше в гравюрі і живописі. На сюжети стінописів впливала гравюра, а не навпаки. Архітектура відігравала домінуючу роль і залишила найбільшу кількість характерних зразків стилю в різних регіонах. Дещо менше було зразків в скульптурі, тісно пов'язаній з храмовим будівництвом і різбленням вівтарів. Яскравим зразком скульптури бароко була творчість Пінзеля та скульпторів його школи у Львові. В архітектурі відрізняється від західноєвропейського бароко більш спокійними орнаментами та спрощеними формами. Певні елементи українського бароко були запозичені із російського. Стиль українського бароко продовжився до будівництва храму архієпископа Харківського Священномученика Олександра. Принципами українського бароко були пишність і своєрідне розташування частин деталей споруд, декоративність орнаменту і гра світлотінні, які підкреслювали переваги величезним площам кам'яних церков. Українські архітектори цього періоду намагалися поєднати у кам'яному храмовому будівництві європейські віяння мистецтва бароко з великими традиціями Київської Русі. Збереглися безліч зразків українського бароко, включаючи ансамбль Києво-Печерської Лаври, Софійського собору, Видубецького та Михайлівського золотоверхого монастиря у Києві, Покровський собор у Харкові, Церква св. Андрія у Києві, Троїцький собор у Чернігові, собор Полтави та ін. Найкращими зразками живопису бароко є церковні розписи в Троїцькому соборі Києво-Печерської Лаври.
26. Охарактеризуйте козацькі літописи Г.Грабянки, Самійла Величка Місце в історії української літератури відводиться козацьким літописам. У них ми бачимо героїчну епоху визвольної боротьби XVII—XVIII ст., видатні успіхи козацьких походів, перемогу над ворогами. Тільки освічена частина суспільства — козацька старшина — заводить щоденники, в які записуються всі події. Так з'являються «козацькі літописи». Майже в усіх зображено видатного діяча Богдана Хмельницького так само, як і в думах та історичних піснях. Одним із ранніх літописів є «Літопис Самовидця». Автор детально розповідає про період з 1648 по 1702 р. Написаний твір українською літературною мовою того часу. Самовидець показав визвольну війну як боротьбу заможного козацтва за свої привілеї, за владу. Він не зрозумів ролі Б. Хмельницького, який очолив боротьбу народу проти гнобителів, що переросла у визвольну війну. Та все ж автор у багатьох випадках описав правдиві історичні події. Козацький літопис Григорія Граб'янки має назву «Дъйствия презглъной брани». У ньому показано діяльність Б. Хмельницького до кінця його життя, висвітлюються причини розв'язання війни між Україною і Польщею: безчинства польської шляхти на Україні. Бачимо детальні описи війни, а після смерті Хмельницького — боротьбу між Сомком і Брюховецьким за гетьманську булаву. Самійло Величко створив історичний твір про героїчну боротьбу українського народу в 1648—1654 рр. під проводом Б. Хмельницького. Літопис складався з 4 томів: «Сказаніє о войнъ козацкой з поляками...», «Повъствованія лътописная о малоросійских і оных отчасти поведеніях, собранная и здесъ описанная». Автор детально подає складні події з історії України, коментує їх.
Саме твори Самовидця, Граб'янки і Величка передали нам традиції середньовічного літописання, використавши фольклорні принципи осмислення історії нашого народу. Ці літописи є окрасою української літератури барокового періоду.
