№ п/п | Назва робіт | Од. вим. | Норма часу на од. | Розряд робітн. | Кратн. опер. | Об¢єм робіт | Затрати | |||
Засоби механізації | Матеріали | |||||||||
Назва | Маш/год | назва | К-ть | |||||||
Розокучування кущів з роз-рівнюванням землі навколо стовбура | 100 шт. | ІІ | 100 шт. | - | - | - | - | |||
Розв¢язування кущів | -«- | 0.41 | ІІ | 100 шт. | - | - | - | - | ||
Обрізка і проріджування крони | -«- | 3.28 | IV | 50 шт. | - | - | - | - | ||
Збір зрізаних гілок і віднесення їх на відстань до 100 м з вкладанням в купи | 100 м2 | 0.33 | І | 100 м2 | - | - | - | - | ||
Навантаження і розвантаження гілок | м3 | 1.17 | ІІ | 0.5 м3 | Авто-машина | 0.53 | - | - | ||
Вивезення гілок | т | - | - | - | 0.5 т | -«- | - | - | - | |
Видалення порослі | 100 шт. | 4.1 | ІІ | 100 шт. | - | - | - | - | ||
Підв¢язування рослин | -«- | 1.61 | ІІІ | 100 шт. | - | - | - | - | ||
Навантаження і розвантаження мінеральних добрив | т | 0.70 | ІІ | 0.007 т | Авто-машина | 0.02 | - | - | ||
Змішування мінеральних добрив | т | 1.08 | ІІ | 0.007 т | - | - | - | - | ||
Підживлення сухими міне-ральними добривами | 100 шт. | 2.28 | ІІІ | 200 шт. | - | - | Мін. добрива | 6.8 кг | ||
Прополювання і розпушування | 100 м2 | 5.85 | ІІ | 300 м2 | - | - | - | - | ||
Влаштування пристовбурових лунок для поливу | -«- | 9.10 | ІІ | 300 м2 | - | - | - | - | ||
Полив через шланг поливо-мийної машини | 100 шт. | 1.39 | ІІІ | 300 шт. | ПМ-130 | 4.17 | Вода | 7.5 м3 | ||
Навантаження органічних добрив | т | 0.47 | І | 0.4 т | Авто-машина | 0.53 | - | - | ||
Перевезення добрив | -«- | - | - | - | 0.5 т | -«- | - | - | - | |
Внесення органічних добрив | 100 м2 | 16.4 | ІІІ | 100 м2 | - | - | Перегній | 400 кг | ||
Обрізування відцвілих суцвіть | кг | 0.35 | ІІІ | 3 кг | - | - | - | - | ||
Обприскування отрутохімікатами | ||||||||||
В безлистому стані | 100 шт. | 0.63 | IV-2 | 100 шт. | ОГ-53 ГАЗ-53А | 0.63 | Хімікати Вода | 1 кг 0.05 м3 | ||
В облистненому стані | 100 шт. | 0.91 | IV-2 | 100 шт. | -«- | 0.91 | Хімікати Вода | 0.05 кг 0.05 м3 | ||
Корчування кущів, віднесення їх на відстань до 50 м з вкладанням в купи | шт. | 0.36 | ІІІ | 5 шт. | - | - | - | - | ||
Зв¢язування кущів | 100 шт. | 2.83 | ІІ | 100 шт. | - | - | шпагат | 3 кг | ||
Підгортання кущів | -«- | 2.28 | ІІ | 100 шт. | - | - | - | - |
Література:
1. Вертикальное озеленение зданий и сооружений. – Киев: Будівельник, 1980. – 128 с.
2. Кучерявий В.П. Озеленення населених місць: підруч. / В.П. Кучерявий. – Львів: Світ, 2005. – 456 с.
3. Ландшафтна архітектура: довідник термінів / В.П. Кучерявий, Р.Б. Дудин, Т.М. Левусь. – Львів: Компанія «Манускрипт», 2010. – 156 с.
4. Озеленение населенных мест: справочник / [В.И. Ерохина, Г.П. Жеребцова, Т.И. Вольтруб и др.]; под ред. В.И. Ерохиной. – М.: Стройиздат, 1987. – 480 с.
5. Теодоронский В.С. Строительство и эксплуатация объектов ландшафтной архитектуры: учеб. [для студ. высш. учеб. завед.] / В.С. Теодоронский, Е.Д. Сабо, В.А. Фролова; под ред. В.С. Теодоронского. – 2-е изд., стер. – М.: Академия, 2007. – 352 с.
6. Типові технологічні карти по утриманню міських зелених насаджень / Академія комунального господарства ім. К.Д.Памфілова. – М.: Стройиздат, 1986. – 516 с.
Лабораторна робота № 8
Тема заняття. Технологія створення різних типів газонів та догляд за ними.
Мета заняття. Вивчити класифікацію газонів, їх використання на садово-паркових об'єктах, агротехнічні прийоми створення та догляду.
Газон (фр.) – штучне дернове покриття, створене переважно із злакових видів рослин на галявинах, луках, партерах, у смугах вздовж вулиць; забезпечує основний фон для скульптур, квітників, деревних груп, солітерів, підкреслює архітектуру будівель.
О.О.Лаптєв (1983), залежно від функціонального використання, поділяє газони на декоративні, спортивні та спеціального призначення.
Декоративні газони створюють у садах, парках, скверах, лісопарках, лугопарках, у системі насаджень житлових районів та на інших озеленюваних об¢єктах населених місць. Розрізняють партерні, звичайні, лучні і мавританські газони.
Партерні газони. Звичайно їх створюють у головних вузлах архітектурної композиції: на площах, поблизу громадських будівель, біля фонтанів, пам¢ятників, скульптурних груп, декоративних водойм.
Вони займають головним чином геометричні сектори і центральну частину озеленених об¢єктів, служать основою для влаштування партерів (від фр. партерре: пар – по, терре – земля), відіграючи суттєву роль у їхньому квітковому оформленні. При створенні партерів необхідно дотримуватися головної вимоги, яка полягає в тому, щоб площа головного фону – партерного газону – завжди переважала над площею квітників та інших деталей у даній парковій композиції. Якщо площа квітників і квіткової мозаїки дорівнює площі трав¢яної основи або переважає її, створюється враження дроблення усієї композиції і строкатості, а отже – губиться цілісне сприйняття картини.
Трави, які використовують для створення партерних газонів, мають бути довговічними і впродовж усього вегетаційного періоду утворювати низький, густий, рівномірно зімкнутий травостій із однаковим яскраво-зеленим забарвленням. Найкраще цим вимогам відповідають багаторічні низькорослі злакові трави із тонкими стеблами, відносно вузьким листям, з високою інтенсивністю кущіння, взагалі трави із тонкою будовою куща. Найбільш однорідний і красивий партерний газон можна одержати при чистій культурі таких видів злакових трав як костриця червона і овеча, тонконіг лучний, польовиця тонка та ін. За умов, коли важко забезпечити чисту культуру, для влаштування партерних газонів може бути використана травосуміш, але лише з тих видів, які мають досить однорідну фактуру куща і забарвлення та забезпечують внаслідок сумісного росту однорідний зелений килим із рівномірним дифузним розташуванням пагонів на всій площі.
Звичайні садово-паркові газони. На території парків, скверів, бульварів, міжрайонних і внутріквартальних насаджень, центральних частин лісо- і лугопарків цей тип газону займає більшу частину дернового покриву. Головною якістю цих газонів є їх декоративність, довговічність, стійкість до частого скошування, витоптування та тіневитривалість, а також у певних умовах посухостійкість і морозостійкість.
Створення міцної стійкої дернини можливе при сумісному вирощуванні видів трав з різними типами пагоноутворення, тобто таких, які належать до різних життєвих форм (кореневищних, кореневищно-кущових, рихлокущових, рідше – щільнокущових і стрижнекореневих).
Для створення садово-паркових газонів придатні усі види трав, які використовують у партерних газонах. Крім цього, залежно від зональних грунтово-кліматичних умов можуть бути використані такі види як костриця лучна, овеча, східна; тонконіг вузьколистий, сплюснутий і звичайний; райграс багатоукісний; житняк гребінчастий, пустельний та сибірський.
Лучні газони. В основному поширені у лісо- і лугопарках, а також на великих галявинах крупних парків. Ці газони створюють поліпшенням існуючих травостоїв методами поверхневої обробки дернини і підсівом відповідних травосумішей. За видовим складом лучні газони можуть бути представлені різнотрав¢ям, яке складається із трав багатьох родин (злакових, бобових, осокових та ін.).
В склад травостоїв лучних газонів додатково вводять багато злакових видів (пирій повзучий і безкореневищний, гребінник звичайний, стоколос безостий, тимофіївка лучна, лисохвіст лучний, польовиця болотна і лучна, бекманія звичайна тощо); бобові (конюшина біла, червона і гібридна, лядвенець рогатий, люцерна синя і жовта, еспарцет, астрагал та ін.); осокові (осоки рання, лучна) тощо.
Завдання садівника полягає в тому, щоб сформувати такий лучний травостій, який би міг проявити свої декоративні якості цвітіння у всіх фенологічних фазах. Мальовничість кожної фенологічної фази луки може бути значно посилена шляхом введення у травостій рясно квітучих садових різновидів рослин, цвітіння яких приурочене до даної фенологічної фази. Трави на лучних газонах скошують рідко, в основному після їх масового цвітіння.
Мавританські газони. Їх ще називають рясноквітими або строкатоквітими. Створюють їх на місці звичайних садово-паркових чи лучних газонів, рідше окремі квіткові групи і плями можна влаштовувати також на фоні партерних газонів.
Мавританський газон в його класичному розумінні влаштовують із суміші деяких видів однорічних і багаторічних газонних трав із квітковими рослинами (настурцією, маком, портулаком, аліссумом, гіпсофілою, іберісом, нагідками, льонком, ешольцією, багаторічним льоном). Однак, при сумісному зростанні трави часто шкодять нормальному росту і цвітінню квіткових рослин, що ускладнює формування мавританських газонів.
Спортивні газони є невід¢ємною частиною стадіонів, іподромів, це покриття полів для гольфу та інших спортивних об¢єктів.
Газони спеціального призначення – це дернове вкриття, яке відіграє важливу роль при рекультивації девастованих земель, дернуванні відкосів шосейних доріг і залізниць, золовідвалів електростанцій, териконів, відкосів каналів, водосховищ та інших гідротехнічних споруд, при дернуванні аеродромів та ін.
Для утворення доброї дернини важливе значення має склад травосуміші газону а особливо тип кущіння або вегетативного відновлення пагонів (табл. 6). Розрізняють кореневищні, рихлокущові, щільнокущові, стрижневі і кореневищно-рихлокущові види трав.
У кореневищних і рихлокущових трав вузол кущіння залягає неглибоко. Перші з допомогою підземних стебел-кореневищ постійно утворюють декілька самостійних вузлів кущіння з надземними зеленими стеблами і листками. Другі мають один вузол кущіння, який утворює поступово вільний кущ, що не росте горизонтально. У кореневищно-рихлокущових трав обидва види пагонів суміщаються.
У щільнокущових трав вузол кущіння розташований над поверхнею грунту, а нові пагони щільно прилягають до старих; з часом центр куща припіднімається над поверхнею грунту, утворюючи «купки» або «подушки».
Бобові рослини, що використовуються на газонах, мають головним чином стрижневий корінь, частина з них крім цього володіє стланкими повзучими стеблами, які вкорінюються.
Найкращий дерновий покрив, тобто більш декоративні і стійкі газони, утворюють злаки, які мають кореневищний або змішаний кореневищно-рихлокущовий тип кущіння і сильно розвинуті корені. Асортимент газонних трав наведений у табл. 9 та в додатках 6-9.
Для виконання завдання необхідно:
1. Описати технологію створення та догляду за газонами.
2. Скласти і розрахувати травосуміш для влаштування газону (за вибором), площею 1,2 (0,5;1,5; 2,5) га.
Розрахунок необхідної кількості насіння проводять за формулою:
,
де Н – норма висіву насіння на одиницю площі, кг/га (додаток);
Р – процент участі виду у травосуміші, %;
S – площа газону, га.
Таблиця 9