- клубів, центрів дозвілля зі сценами і театрів незалежно від місткості – два струменя не менше
2,5 л/с і два струменя з витратою не менше 5 л/с кожний.
14.35 Пожежні крани встановлюють біля входів до залу для глядачів і на сцену чи естраду, біля
входів на сходові площадки.
У будинках клубів, центрів культури та дозвілля зі сценами розмірами 18 х 12 м, 21 х 12 м, 21 х 15 м, а також у будинках театрів додаткові пожежні крани діаметром 65 мм зі сприском 19 мм та довжиною рукава 10 м встановлюють на планшеті сцени.
Пожежні крани діаметром 50 мм зі сприском 16 мм та довжиною рукава 10 м встановлюють на колосниках та робочих галереях; те саме в решті приміщень театрів – з довжиною рукава 20 м.
14.36 На планшеті сцени за його площі до 500 м2 встановлюють три, а за більшої площі – чотири
пожежних крани.
На кожній робочій галереї та колосниках розміщують не менше двох пожежних кранів, по одному з правого та лівого боку сцени.
Влаштування кранів допускається відкрито, без шаф.
14.37 Пожежні крани слід розташовувати таким чином, щоб будь-яка точка приміщення зрошувалася двома струменями.
14.38 Внутрішня мережа пожежних кранів повинна бути кільцевою та приєднуватися двома
вводами як до зовнішньої мережі, так і до розподільної гребінки спринклерної та дренчерної систем.
Розподільні засувки на мережі встановлюють з розрахунку відключення ділянок, що мають не
більше двох відгалужень. В основі стояків, що мають більше двох пожежних кранів, влаштовують
вентилі або засувки.
ДБН В.2.2-16-2005 С. 41
14.39 Вільний напір у пожежних кранах слід передбачати таким, щоб отримуваний компактний
струмінь зрошував найбільш високу частину розрахункового приміщення. Напір у пожежних кранах на планшеті сцени повинен забезпечувати отримання компактних струменів висотою, що на 2 м
перевищує відстань від планшета до колосникового настилу.
14.40 Дренчерні зрошувачі встановлюють під колосниками сцени та ар'єрсцени, під нижнім
ярусом робочих галерей та нижніми перехідними містками, що їх з'єднують, в сейфі згорнутих
декорацій та в усіх прорізах сцени, включаючи прорізи порталу, карманів та ар'єрсцени і виходів із
них, а також частини трюму, що зайнята конструкціями вбудованого обладнання сцени та підйомно-опускних пристроїв.
Зрошення протипожежної завіси слід передбачати з боку сцени.
14.41Спринклерними установками обладнуються: покриття сцени та ар'єрсцени, всі робочі
галереї та перехідні містки, крім нижніх, трюм (крім вбудованого обладнання сцени), кармани
сцени, ар'єрсцена, а також приміщення, що перераховані в 14.19, за винятком приміщень
фондосховищ (де слід застосовувати газові, порошкові або аерозольні системи), вентиляційних камер,
трансформаторної підстанції, акумуляторних, сейфа згорнутих декорацій, приміщень лебідок протипожежної завіси, димових люків та насосної з пожнасосами.
14.42Розміщення дренчерних та спринклерних зрошувачів провадять виходячи з таких умов:
- площа підлоги, що захищається одним зрошувачем, приймається не більше 9 м2 за середньої
інтенсивності зрошування не менше 0,1 л/с на 1 м2 площі підлоги;
- витрата води на зрошування прорізів сцени приймається 0,5 л/с на 1 м прорізу, на зрошення
порталу сцени – не менше 0,5 л/с на 1 м ширини порталу за його висоти до 7,5 м та 0,7 л/с на 1 м
за висоти більше 7,5 м.
Вільний напір у найбільш віддаленому і високорозташованому зрошувачі повинен бути не менше 500 гПа (5 м вод. ст.).
В одному будинку діаметр вихідних отворів в усіх зрошувачах повинен бути однаковим.
14.43 Керування дренчерними установками слід передбачати:
- електричне або гідравлічне з двох місць на планшеті сцени та з приміщення пожежного
поста – для секцій захисту сцени, ар'єрсцени та сценічних прорізів;
- дистанційне електричне або гідравлічне зі вказаних вище місць та автоматичне від датчиків
на вузлі керування спринклерами сцени – для дренчерної завіси сценічного порталу;
- дистанційне з приміщення пожежного поста та установки розподільчої гребінки – для секції
захисту сейфа згорнутих декорацій.
14.44 Дренчери колосників сцени та ар'єрсцени, нижнього ярусу робочих галерей та перехідних
містків, що сполучають їх, об'єднують в одну або декілька секцій.
Дренчери над дверними прорізами сцени і прорізом ар'єрсцени об'єднують в одну секцію. Дренчери порталу сцени та сейфа згорнутих декорацій виділяють у дві окремі секції.
14.45Спринклери, що встановлюють на сцені, ар'єрсцені, в бічних карманах, трюмі сцени, слід
об'єднувати в одну секцію з окремим керуванням. Допускається приєднання пожежних кранів на
сценічних робочих галереях до стояків спринклерної системи сцени.
14.46Сумарна розрахункова витрата води приймається більшою з двох випадків роботи засобів
внутрішнього пожежогасіння:
- спринклерів сцени (покриття сцени, всі робочі галереї та перехідні містки), одночасної дії двох
пожежних кранів на планшеті сцени з загальною витратою не менше 10 л/с та двох кранів на
верхніх робочих галереях із загальною витратою 5 л/с, а також роботи секції дренчерів
порталу сцени;
- усіх дренчерів під колосниками сцени та ар'єрсцени, нижнім ярусом робочих галерей та перехідними містками, що їх з'єднують, одночасної дії двох пожежних кранів на планшеті сцени
з загальною витратою не менше 10 л/с та двох кранів на верхніх робочих галереях з витратою
5 л/с, а також роботи секції дренчерів порталу сцени.
С. 42 ДБН В.2.2-16-2005
14.47 У тих випадках, коли напору в зовнішній мережі недостатньо для забезпечення розрахункової роботи протипожежних пристроїв, слід передбачати встановлення насосів, пуск яких
слід проектувати:
- дистанційним від кнопок біля пожежних кранів – за відсутності спринклерних та дренчерних
пристроїв;
- автоматичним – за наявності спринклерних та дренчерних пристроїв з дистанційним дублюванням (для пуску та зупинки) із приміщень пожежного поста та насосної.
14.48Пожежні насосні агрегати повинні мати стовідсотковий резерв і встановлюватися в
окремих опалюваних приміщеннях, що мають виходи безпосередньо назовні або до сходової
клітки. У будинках кінотеатрів та клубів, центрів дозвілля, обладнаних тільки пожежними
кранами, допускається встановлення насосів у котельній.
14.49Для приєднання рукавів пересувних пожежних насосів від напірної лінії між насосами та
розподільною гребінкою спринклерної та дренчерної установок повинні бути виведені назовні два
патрубки діаметром 80 мм із зворотними клапанами, керованою засувкою, що відкривається зовні
будинку, та стандартними з'єднувальними пожежними головками.
14.50У випадку, якщо потужність зовнішніх водопровідних мереж недостатня для подавання
розрахункової витрати води на пожежогасіння або при приєднанні вводів до тупикових ділянок
мережі, необхідно передбачати влаштування підземних резервуарів, ємкість яких повинна забезпечувати:
- роботу розрахункової кількості внутрішніх пожежних кранів з розрахунковою витратою
протягом трьох годин;
- роботу спринклерних або дренчерних установок із розрахунковою витратою води протягом
однієї години;
- витрату води на зовнішнє пожежогасіння протягом трьох годин.
14.51 Установки автоматичної пожежної сигналізації необхідно влаштовувати відповідно до
додатка С ДБН В.2.2-9.
Примітка. При проектуванні унікальних культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідні узгодження завдання на проектування з територіальними органами державного пожежного нагляду.
14.52 Сигналізатори довибухонебезпечних концентрацій паливних газів у повітрі необхідно
встановлювати відповідно до ДБН В.2.5-20 "Газопостачання".
14.53 Вихід із кінопроекційного комплексу приміщень та із світлопроекційної передбачається
відповідно до НАПБ В.01.049-97/930.
ДБН В.2.2-16-2005 С. 43
ДОДАТОК А
(довідковий)
ПЕРЕЛІК
основних нормативних документів, на які є посилання в цих Нормах1
ДБН 360-92**
ДБН А.2.2-3-2004
ДБН Б.2.4-1-94
ДБН В.1.1-5-2000
ДБН В.1.1-7-2002
ДБН В.2.2-9-99
ДБН В.2.2-13-2003
ДБН В.2.5-13-98
ДБН В.2.5-20-2001
ДБН В.2.5-23-2003
ДСТУ Б А.2.4-4-99 (ГОСТ 21.101-97)
ДСТУ Б В.2.7-70-98 (ГОСТ 30444-97)
ДСТУ 4281-2004
СНиП ІІ-3-79**
СНиП ІІ-4-79
СНиП ІІ-7-81*
СНиП II-12-77
СНиП ІІ-22-81
СНиП ІІ-23-81*
СНиП ІІ-25-80
СНиП 2.01.01-82
СНиП 2.01.07-85
СНиП 2.01.15-90
СНиП 2.02.01-83
СНиП 2.03.01-84*
Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.
Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва.
Планування і забудова сільських поселень.
Будинки та споруди на підроблюваних територіях та просідаючих ґрунтах.
Пожежна безпека об'єктів будівництва.
Громадські будинки та споруди. Основні положення.
Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди.
Пожежна автоматика будинків і споруд.
Газопостачання.
Проектування електрообладнання об'єктів цивільного призначення.
Основні вимоги до робочої документації.
Матеріали будівельні. Метод випробувань на поширення полум'я.
Заклади ресторанного господарства. Класифікація.
Строительная теплотехника.
Естественное и искусственное освещение.
Строительство в сейсмических районах.
Здания и сооружения. Защита от шума.
Каменные и армокаменные конструкции.
Стальные конструкции.
Деревянные конструкции.
Строительная климатология и геофизика.
Нагрузки и воздействия.
Инженерная защита территорий, зданий и сооружений от опасных геологических процессов. Основные положения проектирования.
Основания зданий и сооружений. Бетонные и железобетонные конструкции.
1 Рекомендовані матеріали, які використовуються у цих Нормах, наведені удодатку Н.
С. 44 ДБН В.2.2-16-2005
СНиП 2.03.03-85
СНиП 2.03.06-85
СНиП 2.04.01-85
СНиП 2.04.02-84
СНиП 2.04.05-91
СНиП 2.04.07-86
СНиП 3.05.01-85
СНиП 3.05.06-85
СНиП 3.05.07-85
ВСН 52-86/ Госгражданстрой
ВСН 60-89/ Госкомархитектуры
ВСН 62-91/ Госкомархитектуры
ВСН 97-83/ Минэнерго СССР
ВСН 205-84/ ММСС СССР
ВНТП-212-86/ Минсвязи СССР
ВБН В.2.2.45-1-2004
ДНАОП 0.00-1.02-99
ДНАОП 0.00-1.32-01
ПУЭ
ГОСТ 2.103-68*
(СТ СЭВ 208-75)
ГОСТ 12.1.004-91
ГОСТ 12.1.044-89.
ГОСТ 15.001-88
ГОСТ 16363-98
ГОСТ 21.603-80
ГОСТ 21.613-88
ГОСТ 27751-88
(СТ СЭВ 384-87)
Армоцементные конструкции.
Алюминиевые конструкции.
Внутренний водопровод и канализация зданий.
Водоснабжение. Наружные сети и сооружения.
Отопление, вентиляция и кондиционирование.
Тепловые сети.
Внутренние санитарно-технические системы.
Электротехнические устройства.
Системы автоматизации.
Установки солнечного горячего водоснабжения. Нормы проектирования.
Устройство связи, сигнализации и диспетчеризации инженерного оборудования жилых и общественных зданий. Нормы проектирования.
Проектирование среды жизнедеятельности с учетом потребностей инвалидов и маломобильных групп населения.
Инструкция по проектированию городских и поселковых электросетей.
Инструкция по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологических процессов.
Ведомственные нормы технологического проектирования предприятий радиосвязи, радиовещания и телевидения. Передающие и приемные радиостанции и радиотелевизионные ретрансляторы.
Проектування теплокомунікацій. Лінійно-кабельні споруди.
Правила будови та безпечної експлуатації ліфтів.
Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок.
Правила устройства электроустановок. – М., 1986 г.
Стадии разработки.
ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования.
ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенклатура показателей и методы их определения.
Продукция производственно-технического назначения.
Средства огнезащиты для древесины. Методы определения огнезащитных свойств.
СПДС. Связь и сигнализация.
СПДС. Силовое электрооборудование.
Надежность строительных конструкций и оснований. Основные положения по расчету.
ДБН В.2.2-16-2005 С. 45
СТ СЭВ 4867-84
РД 34.21.122-87/ Минэнерго, Госстрой
РТМ 19-77-77
СН 548-82
ДержСанПіН 173-96 ДержСанПіН 239-96
СанПиН 1757-77 СанПиН 2152-80 СанПиН 2605-82 СанПиН 3077-84 СанПиН 42-123-5777-91
НРБУ-97
НАПБ В.0.1.049-97/930
Защита от шума. Звукоизоляция ограждающих конструкций. Нормы. Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений.
Руководящий технический материал. Развитие и техническое оснащение киносети. – М., 1977.
Инструкция по проектированию библиотек. – М., 1983.
Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів.
Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу електромагнітних випромінювань.
Санитарно-гигиенические нормы допустимой напряженности электрического поля.
Санитарно-гигиенические нормы допустимых уровней ионизации воздуха производственных и общественных помещений.
Санитарные нормы и правила обеспечения инсоляцией жилых и общественных зданий и территории жилой застройки.
Санитарные нормы допустимого шума в помещениях жилых и общественных зданий и на территории жилой застройки.
Санитарные правила для предприятий общественного питания, включая цехи и предприятия, вырабатывающие мягкое мороженое.
Норми радіаційної безпеки України. Державні гігієнічні нормативи.
Правила пожежної безпеки у сфері кінематографії (кіновиробництва, кінопрокатних організацій, кіномереж).
Правила техники безопасности для театров и концертных залов. –М., 1981.
С. 46 ДБН В.2.2-16-2005
ДОДАТОК Б
(обов'язковий)
ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ
Авансцена – передня частина сценічного майданчика (між рампою і завісою).
Арена – ігровий майданчик, що знаходиться в загальному об'ємі залу для глядачів.
Ар'єрсцена – задня частина сцени, розташована за основним планшетом сцени.
Багатозальний кінотеатр – багатофункціональний будинок (комплекс), до складу приміщень якого входять декілька (три і більше) зали для кінопоказу з об'єднаним або окремим комплексом для глядачів та кінопроекційним комплексом.
Відеозал – зал, призначений для демонстрації програм, кіно-, відеофільмів, записаних на відеоносії: касети, диски тощо.
Відеокомплекс – багатофункціональний будинок або група приміщень, до складу яких входять зали з проекційною, зали з моніторами і відеокабінами, відеотеки, відеокафе, пункт кабельного відеопрокату. До їх складу також можуть бути включені різноманітні приміщення для проведення активного дозвілля.
Відеотека – будинок або група приміщень, призначені для приймання та видачі відеоносіїв із записами відеопрограм.
Дозвіллєвий клуб – багатофункціональний будинок або група приміщень, призначені для проведення дозвілля у житловій групі, кварталі (мікрорайоні) міста, селища, сільського поселення тощо.
Естрада – частина залу для глядачів, призначена для естрадних і концертних виступів. Естрада може бути відокремлена від залу для глядачів портальною стіною з відкритим прорізом або знаходитися в загальному об'ємі з залом для глядачів.
Колосниковий настил – перекриття над ігровим майданчиком сцени з ар'єрсценою, яке виготовлене у вигляді спеціальних дерев'яних решіток.
Надколосниковий простір – простір, що знаходиться над колосниковим настилом. Планшет сцени – спеціальна підлога ігрового майданчика основної частини сцени.
Постановочне освітлення – освітлення, призначене для світлового оформлення театральних постановок, концертів, естрадних та циркових вистав.
Рампа – невеликий бар'єр на передній частині сцени, який приховує від публіки освітлювальну аппаратуру.
Сейф згорнутих декорацій – склад згорнутих м'яких декорацій, призначений для зберігання живописних фонових декорацій – панорам, горизонтів, задників тощо, згорнутих у скатки. Сейф розташовується під сценою або ар'єрсценою. Касетний сейф – різновид сейфа згорнутих декорацій, що являє собою металеву просторову конструкцію з полицями, що піднімається за допомогою лебідки із шахти сейфа.
Спеціалізований кінотеатр – кінотеатр з нетрадиційними видами кінопроекції: широкоформатна, системи ІМАХ, кінопанорама, циркорама, сферична, стерео, з безперервним кінопоказом, а також дитячий.
Спеціалізований театр – театр з нетрадиційним демонстраційним комплексом або комплексом для глядачів. До цього типу відносяться театри багатожанрові, гастрольні, ляльок (верхових та маріонеткових), пантоміми, звірів, акватеатри, а також дитячі та молодіжні.
ДБН В.2.2-16-2005 С. 47
Сцена – спеціально обладнана частина будинку, призначена для показу спектаклів різноманітних жанрів. Залежно від розміщення ігрового простору та обладнання сцени поділяються на такі типи: глибинна колосникова, панорамна, трьохпортальна, кільцева, центральна, дисперсна, сцена, що трансформується, а також різноманітні поєднання цих різновидів.
До складу традиційної глибинної колосникової сцени входять: основна ігрова частина (планшет сцени), що сполучається з залом для глядачів портальним прорізом, авансцена, ар'єрсцена (в окремих випадках), бічні кармани, об'єднані прорізами в стінах з основною ігровою частиною сцени, а також трюм, колосниковий і надколосниковий простори.
Сценічний підйом – механізм, призначений для підйому та спускання декорацій, софітів, завіс та іншого сценічного обладнання.
Технічні апаратні – приміщення, у яких розміщуються освітлювальні та проекційні прилади, пристрої керування постановочним освітленням і зв'язком, електроакустичні та кінотехнологічні пристрої та інші механізми.
Трюм – приміщення для нижньої механізації сцени, що знаходиться під її планшетом. Трюми можуть бути одноярусними та багатоярусними.
Центр дозвілля – багатофункціональний будинок, призначений для проведення дозвілля всіх соціальних груп населення з наданням їм різноманітних можливостей активної творчої участі без спеціальної підготовки і відбору, а також театрально-концертної діяльності в спеціально обладнаних залах із комплексом приміщень обслуговування.
С. 48 ДБН В.2.2-16-2005
ДОДАТОК В
(рекомендований)
ПЕРЕЛІК КУЛЬТУРНО-ВИДОВИЩНИХ ТА ДОЗВІЛЛЄВИХ ЗАКЛАДІВ, ЯКІ РОЗМІЩУЮТЬСЯ В МІСЬКИХ ТА СІЛЬСЬКИХ ПОСЕЛЕННЯХ
| Найменування закладу | Одиниця виміру | Місткість залежно від містобудівного призначення | ||||
| загальноміські | районні у містах | сільські в центрах обслуговування групи поселень | сільські | |||
| Кінотеатр цілорічної та сезонної дії: | К-сть місць у залі для глядачів | |||||
| цілорічної дії та сезонний закритий | -"– | 300-1500 | 200-700 | – | – | |
| сезонний відкритий | -"– | 100-1500 | – | – | – | |
| Відеокомплекс: | ||||||
| відеозал | -"– | 80-100 | 50-100 | 50-100 | 25-100 | |
| Театр: | ||||||
| у великому демонстраційному комплексі | -"– | 300-1500 | – | – | – | |
| у малому демонстраційному комплексі | -"– | 100-500 | – | – | – | |
| Клуб: | К-сть відвідув. К-сть місць у залах | |||||
| за місцем проживання | -"– | – | 100-300 50-200 | – | – | |
| з універсальним концертно-танцювальним залом | -"– | – | – | – | 125-400 100-300 | |
| Центр дозвілля: | -"– | |||||
| з театрально-концертним залом | -"– | 1000-1500 200-1000 | – | – | – | |
| з кіноконцертним залом | -"– | – | – | 150-1250 100-700 | 150-650 100-300 | |
| у складі багатофункціональних комплексів | -"– | – | – | – | 200-500 100-300 | |
| з універсальним концертно-танцювальним залом | -"– | 500-1000 200-500 | 300-700 100-300 | – | 60-250 125-300 | |
| Примітка 1.Міські кінотеатри поділяються на кінотеатри загальноміського та районного призначення. Примітка 2.Приміщення для відеопоказу можуть бути включені до складу громадських центрів міст і селищ усіх рівнів обслуговування, а також кооперуватися з кінотеатрами, клубами, центрами дозвілля й іншими закладами культури та громадського обслуговування. |
ДБН В.2.2-16-2005 С. 49
ДОДАТОК Г
(рекомендований)
ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕРЕСУВАННЯ ІНВАЛІДІВ, ЩО КОРИСТУЮТЬСЯ КРІСЛАМИ-КОЛЯСКАМИ
Г. 1 В будинках і спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід забезпечувати можливість вільного доступу інвалідів у кріслах-колясках до всіх приміщень комплексу для глядачів і залу для глядачів.
Г.2 На відкритих стоянках автомобілів слід виділяти місця для автомобілів інвалідів, при цьому ширина місця повинна бути не менше 3,5 м.
Г.3 Поздовжній уклон пішохідних доріжок і тротуарів, якими можуть користуватися інваліди у кріслах-колясках, повинен бути не більше 5 %, а поперечний – не більше 1 %. Якщо уклон перевищує вказану межу, то передбачаються спеціальні доріжки чи пандуси.
Г.4 Пішохідні доріжки, сходи і тротуари повинні бути з твердим шорстким покриттям, яке при намоканні не стає слизьким.
Г.5 По обидва боки пандуса або сходового маршу, призначеного для пересування інвалідів, слід передбачати огорожу заввишки не менше 0,9 м із поручнями. По зовнішніх краях пандуса необхідно передбачати бортики заввишки не менше 0,05 м.
Біля входу до будинку слід передбачати дублюючий підйом за допомогою пандуса з перилами і площадку згідно з вимогами ДБН В.2.2-9.
Г.6 У будинку на шляху руху інвалідів у кріслах-колясках двері слід передбачати розсувними автоматичними. Ширина дверного прорізу повинна бути не менше 0,9 м.
Г.7 У комплексі для глядачів слід передбачати ліфти з дверним прорізом завширшки не менше 0,9 м.
Г.8 В усіх культурно-видовищних та дозвіллєвих будинках повинні передбачатися, як мінімум, дві одномісні вбиральні (чоловіча і жіноча), розраховані на користування інвалідами в кріслах-колясках, чи спеціальні кабіни в багатомісних вбиральнях. Розміри кабіни не менше 1,65 х 1,80 м, при цьому параметри для розміщення крісла-коляски – 0,90 х 1,5 м. Одну з кабін слід обладнувати вертикальними поручнями з боків кабіни і гачками для милиць інвалідів, що використовують опорні пристрої. Чоловічу і жіночу кабіни не слід розміщувати поруч.
У чоловічому туалеті не менше одного пісуара слід встановлювати на висоті не більше 0,4 м від підлоги й обладнувати його вертикальними поручнями.
В умивальних туалетів не менше однієї раковини слід встановлювати на висоті не більше 0,8 м від підлоги.
Г.9 У залі (залах) для глядачів слід передбачати місця з розрахунку 3 % від місткості залу (залів) для інвалідів у кріслах-колясках.
Г.10 При проектуванні культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів необхідно виконувати вимоги ВСН 62.
С. 50 ДБН В.2.2-16-2005
ДОДАТОК Д
(рекомендований)
СКЛАД КОМПЛЕКСІВ ТА ГРУП ПРИМІЩЕНЬ ТЕАТРІВ
1 Приміщення комплексу для глядачів (див. розділи 4, 5, 6).
2 Приміщення демонстраційного комплексу (див. розділ 3):
- зал для глядачів (3.3-13);
- сцена, авансцена, ар'єрсцена, кармани, оркестрова яма, трюм;
- приміщення технологічного забезпечення сцени, у тому числі:
• приміщення звукофікації та зв'язку:
звукоапаратна, кабіна диктора (кабіна перекладача);
в театрах музичної комедії, опери та балету – також ложа звукооператора;
• електротехнічні приміщення:
світлопроекційна (3.29-3.30), світлоапаратна (3.32), ложі освітлювальні фронтальні та бічні (3.24—3.26; 3.28), приміщення виносного софіта – у просторі над залом для глядачів (3.27), рирпроекційна (3.31), тиристорна (3.33) поблизу сцени (для електроприводів протипожежної завіси – на площі трюму за проектом), щитові.
3 Приміщення, які обслуговують сцену, у тому числі:
- приміщення для творчого персоналу:
• артистичні вбиральні, приміщення для очікування виходу на сцену, чергові костюмерні,
чергові гримерно-перукарські, помічників режисера, для відпочинку артистів, кімната для
куріння та санітарні вузли при сцені, санітарні вузли і душові; у театрах музичної комедії,
опери та балету також: відпочинку та переодягання музикантів, відпочинку диригента,
інспектора оркестру, для занять музикантів та настроювання інструментів, комора для
музичних інструментів, бібліотека для нот;
- репетиційні приміщення:
• репетиційні зали, допоміжні приміщення при репетиційних залах для занять артистів,
фонотека, відеотека, апаратна звукозапису; у театрах музичної комедії, опери та балету –
також студія звукозапису;
- приміщення для технічного персоналу:
• постановочної частини, художника по світлу, відпочинку монтувального персоналу сцени,
машиніста сцени.
4 Склади, у тому числі:
- чергові склади при сцені:
• об'ємних та станкових декорацій; сценічної електроапаратури та електрореквізиту; меблів,
бутафорії та реквізиту з відділенням підготовки вихідного реквізиту, склад звукотехнічної
апаратури, комора машиніста сцени, сейф;
