Государственные Строительные нормы 5 страница

12.4 При проектуванні клубів і центрів дозвілля, крім систем, які зазначені в 12.2 та 12.3,
рекомендується також передбачати:

- системи технологічного командно-переговорного зв'язку і режисерського керування;

системи телевізійної і радіотрансляції програм зі сцени по приміщеннях будинку та із бу­динку.

12.5 При проектуванні театрів, крім систем, які зазначені в 12.2, 12.3 та 12.4, необхідно також
передбачати:

- систему звукофікації зали та сцени згідно з вимогами 12.7;

- систему звукозапису, що повинна забезпечувати внутрішні потреби;

- технологічне телебачення (для театрів опери та балету, музичних театрів).

12.6 Пристрої систем озвучування можуть бути суміщені з системами пріоритетного оповіщення, у тому числі і централізованого оповіщення про пожежу, за умови забезпечення технічних
вимог обладнання систем оповіщення.

12.7 Система звукофікації залу для глядачів має бути запроектована на підставі електроакустичного розрахунку. При цьому запроектована система звукофікації повинна відповідати ви­могам, що викладені у таблиці 24.

Таблиця 24

Найменування об'єкта	Мінімальний рівень звукового тиску в зоні місць для глядачів, дБА	Нерівномірність звукового поля в зоні місць для глядачів, дБА
Зали драматичних театрів
Зали музично-драматичних театрів
Зали театрів опери та балету
Зали театрів музичної комедії
Кінотеатри, відеокомплекси
Кіноконцертні зали

12.8У драматичних і музично-драматичних театрах повинна бути передбачена можливість
відтворення театральних звукових ефектів. За завданням на проектування допускається можливість
відтворення театральних звукових ефектів в інших культурно-видовищних і дозвіллєвих закладах.

12.9Система звукозапису проектується на підставі завдання на проектування і призначена для
створення фонограм для спектаклів і концертних програм, а також повинна забезпечувати безпо­середній звукозапис спектаклів і концертів.

12.10 Системи технологічного командно-переговорного зв'язку і режисерського керування,
система трансляції програм, система технологічного телебачення виконуються на підставі завдання
на проектування.

12.11 Системи забезпечення трансляції телевізійних і радіопрограм із будинку виконуються
на підставі завдання на проектування.

12.12 Систему автоматичної пожежної сигналізації слід виконувати згідно з вимогами
ДБН В.2.5-13 та ДБН В.2.2-9.

12.13 Систему оповіщення про пожежу і управління евакуацією людей слід виконувати відповідно до вимог ДБН В.1.1-7.

12.14 Систему охоронної сигналізації слід виконувати відповідно до "Вимог до установок
охоронно-пожежної сигналізації та технічної укріпленості особливо важливих об'єктів".

12.15 Систему оповіщення людей про наявність небезпечних концентрацій паливних газів у
повітрі слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-20.

С. 34 ДБН В.2.2-16-2005

13 ТЕХНОЛОГІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ ТА ПРИСТРОЇ

13.1 У будинках і спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід передбачати
технологічне обладнання, яке за своїм призначенням поділяється на:

- відео– та кінотехнологічне обладнання;

- звукотехнічне обладнання;

- механічне обладнання естрад і сцен;

- постановочне освітлення естрад і сцен;

- електроприводи механізмів естрад і сцен;

- підйомно-транспортне устаткування;

- обладнання підприємств громадського харчування;

- меблі стаціонарні та пересувні.

При проектуванні театрів необхідно також передбачати технологічне устаткування виробничих майстерень.

13.2 Розміри та кількість технологічного обладнання, що проектується, визначаються на під­ставі розробки спеціалізованими організаціями технологічних схем і завдання на проектування, а
габарити основного технологічного обладнання колосникових сцен – за додатком М.

13.3 Відео– і кінотехнологічне обладнання включає:

- відео-, кінопроекційне та звуковідтворювальне;

- кіномеханічне, що складається з конструкцій кіноекрана, кашетуючих пристроїв,
передекранної завіси та зашторювання світлових прорізів.

13.4 Кінотехнологічне обладнання визначається розрахунком і повинно проектуватися з
урахуванням вимог РТМ 19-77, ДНАОП 0.00-1.32, ПУЭ, НАПБ В.0.1.049-97/930, а також вимог
цих Норм. Відеотехнологічне обладнання проектується за "Рекомендациями по оснащению видео­залов и видеотек" та завданням на проектування.

13.5 Механічне обладнання естрад і сцен поділяється на:

- портальне (розсувні куліси, портальні рампи);

- верхнє підвісне обладнання (горизонти, завіси, декораційні підйоми, софітні ферми, екран та
інші підвісні пристрої);

- нижнє планшетне (люки-провали, круги, кільця, хури, конвеєри, підйомно-опускні та
вирівнювальні площадки);

- обладнання для трансформації, яке переміщує певні складові демонстраційного комплексу
(ділянки стін, стелі, місця для глядачів тощо);

- обладнання монтажне, яке полегшує подавання і складання елементів оформлення (касетні
сейфи, підйомники, талі);

- вбудоване протипожежне механічне обладнання.

13.6 Склад механічного обладнання естрад і сцен залежить від призначення та типу будинку і
визначається технологічною схемою, а також завданням на проектування.

13.7 При проектуванні сцен, естрад, які оснащені сценічним механічним обладнанням, необхідно враховувати технічні нормативи "Правила техники безопасности для театров и концертных
залов".

13.8 Постановочне освітлення та електроприводи механізмів сцен і естрад слід проектувати з
урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.32, ПУЭ, а також вимог цих Норм.

Нормативні величини освітленості естрад і сцен слід приймати згідно з ДБН В.2.5-23.

13.9 Підйомно-транспортне устаткування, призначене для подавання, складування, обробки і
переміщення декорацій, реквізиту та інших вантажів, включає в себе вертикальне, горизонтальне,
підвісне та підлогове транспортне устаткування.

Тип і номенклатура з технічними характеристиками підйомно-транспортного устаткування визначається відповідно до технологічної частини будинку, що проектується, з урахуванням вимог ДНАОП 0.00-1.02, а також вимог цих Норм.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 35

13.10Технологічне устаткування для виробничих майстерень у будинках культурно-видовищ­них та дозвіллєвих закладів визначається їх призначенням, номенклатурою та обсягом робіт, що
виконуються, відповідно до завдання на проектування і технологічної схеми.

13.11Технологічне обладнання підприємств громадського харчування (ресторанів, кафе, їдалень, барів тощо) у будинках культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід приймати згідно з
вимогами СанПиН 42-123-5777 та ДСТУ 4281.

13.12Нестандартизоване обладнання слід розробляти згідно з ГОСТ 2.103 і ГОСТ 15.001.

14 ПРОТИПОЖЕЖНІ ВИМОГИ

14.1 При проектуванні будинків та споруд культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів слід виконувати заходи пожежної безпеки згідно з вимогами ДБН В.1.1-7, ГОСТ 12.1.004. Найбільшу кількість поверхів та найбільшу місткість залів для глядачів слід приймати залежно від ступеня вогнестійкості будинків і споруд згідно з таблицею 25.

Таблиця 25

 

 

 

 

 

 

Будинок або споруда	Ступінь вогнестійкості	Найбільша кількість поверхів	Найбільша місткість залу, місць
Кінотеатри та відеокомплекси:
цілорічної дії	V		До 300
ІІІа, IV	21)	До 400
ІІІа, IVб	21), 2)	До 600
І-ІІ	Не нормується	Понад 600
сезонної дії 3):
літній закритий	ІІІа, IV, V		До 600
	ІІІ, ІІІб		Понад 600
літній відкритий	Не обмежується		До 600
	ІІІ, ІІІб		Понад 600
Клуб, центр дозвілля	V	14)	До 300
ІІІа, IV	21)	До 400
III, ІІІб	31), 2)	До 600
І-ІІ	Не нормується	Понад 600
Театр	І-ІІ	Не нормується
1) Зали для глядачів у будинках кінотеатрів ІІІа, ІІІб і IV ступенів вогнестійкості слід розміщувати на першому поверсі, а в будинках клубів, центрів дозвілля III і ІІІб ступенів вогнестійкості – не вище другого поверху. 2) При проектуванні будинків ІІІб ступеня вогнестійкості з елементами покриття з дерев'яних конструкцій у випадку, коли стіни, колони, сходи та міжповерхові перекриття мають межу вогнестійкості та розповсюдження вогню, як того вимагають будинки II ступеня вогнестійкості, допускається збільшення місткості залу для глядачів, але не більше ніж 1000 місць. 3) В разі блокування кінотеатру цілорічної дії з кінотеатром сезонної дії меншого ступеня вогнестійкості між ними повинна бути передбачена протипожежна стіна 1-го типу. 4) Будинки клубів та центрів дозвілля V ступеня вогнестійкості з залами для глядачів місткістю до 300 місць, що розташовані на першому поверсі, допускається проектувати двоповерховими за умови, що: – несучі стіни з дерев'яних колод чи брусів захищені зсередини штукатуркою або обшивками, які за межею розповсюдження вогню відповідають групі М1; – стіни панелей на дерев'яному каркасі з утеплювачем з неорганічних матеріалів мають обшивки, які за межею розповсюдження вогню відповідають групі М1.

14.2 У підвальних поверхах будинків допускається розміщення, крім приміщень, вказаних у ДБН В.2.2-9, залу ігрових автоматів, приміщення для настільних ігор, репетиційних залів (за кіль­кості відвідувачів у кожному відсіці не більше 100) з влаштуванням не менше двох відокремлених евакуаційних виходів безпосередньо назовні. При цьому на шляхах евакуації слід передбачати опорядження стін та стелі з негорючих матеріалів.

С. 36 ДБН В.2.2-16-2005

трансформації перегородок, слід передбачати евакуаційні виходи з кожної такої частини.

Виходи із залу для глядачів слід передбачати безпосередньо (починаючи з рівня першого ряду місць для глядачів) у коридори, розподільні кулуари та інші приміщення, що ведуть до сходових кліток із виходами назовні.

Не допускається використання як єдиного шляху евакуації із залу для глядачів проходів угору 14.3 У будинках III і ІІІб ступенів вогнестійкості в разі розміщення залу для глядачів і фойє на
другому поверсі перекриття під ними повинні бути протипожежними 3-го типу.

Перекриття над підвальним і цокольним поверхами в будинках III, ІІІа, ІІІб, IV і V ступенів вогнестійкості повинні мати межу вогнестійкості не менше RЕІ 45 та групу за межею поширення вогню – М0.

14.4Горищний простір над залом для глядачів у будинках III, ІІІа, ІІІб ступенів вогнестійкості
слід огороджувати від суміжних просторів протипожежними стінами 3-го типу чи перегородками
1-го типу.

14.5Несучі конструкції покриттів над сценою та залом для глядачів (ферми, балки, настили
тощо) у будинках театрів, а також клубів, центрів дозвілля зі сценами С-2, С-3 і С-5 повинні
виконуватися з негорючих матеріалів і мати межу вогнестійкості не менше R30.

14.6Приміщення технологічного обслуговування демонстраційного комплексу повинні бути
вигороджені протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

У будинках IV, ІVа і V ступенів вогнестійкості приміщення проекційних допускається розта­шовувати у прибудовах із стінами, перегородками, перекриттями та покриттями, що мають межу вогнестійкості не менше RЕІ 45 (для зовнішніх несучих та самонесучих стін, а також перекриттів), RЕ 45 (для плит, настилів, прогонів, що є елементами суміщеного покриття). Зазначені конструкції за межею поширення вогню мають відповідати групі М1.

Вікна і отвори з приміщень рирпроекційних на сцену або ар'єрсцену, з кінопроекційних, з приміщень апаратних та світлопроекційних до залу для глядачів повинні бути захищені шторами або заслінками із світлопрозорого матеріалу з межею вогнестійкості не менше Е15.

Вікна і отвори світлопроекційної допускається склити загартованим склом у випадку облад­нання її для цілей динамічної проекції.

14.7Приміщення для массового показу відеофільмів можуть розміщуватися в будинках І и II
ступенів вогнестійкості на будь-якому надземному поверсі, а в решті будинків – не вище другого
поверху.

14.8Відеокасети слід зберігати на стелажах або в шафах, виготовлених з негорючих матеріалів.
Основний фонд відеокасет необхідно розміщувати у спеціально призначеному для їх зберігання
приміщенні. Це приміщення повинно бути вигороджене протипожежними перегородками 1-го типу
та перекриттями 3-го типу. Приміщення для зберігання відеокасет слід проектувати так, щоб
відеокасети були захищені від впливу сонячних променів, вібрацій і магнітних полів, що
утворюються під час роботи розташованих у безпосередній близькості електромоторів, транс­форматорів тощо.

14.9Ширину і довжину шляхів евакуації людей із залів для глядачів та з будинків кінотеатрів,
відеокомплексів, театрів, клубів, центрів дозвілля визначають розрахунком за погодженням з
органами державного пожежного нагляду залежно від необхідного часу евакуації людей із залів для
глядачів, що приймається згідно з таблицею 26. При цьому ширина шляхів евакуації не повинна
бути меншою за встановлену ДБН В.1.1-7.

Таблиця 26

Зал для глядачів	Необхідний час евакуації1), хв, за об'єму приміщення2), тис.м3
до 5
3 колосниковою сценою	1,5	2,0	2,5	2,5
Без колосникової сцени	2,0	3,0	3,5	3,7
1) Вказані величини необхідного часу евакуації із залу для глядачів стосуються будинків І и ІІ ступенів вогнестійкості. Необхідний час евакуації людей із залів для глядачів будинків та споруд III, ІІІа, ІІІб, IV ступенів вогнестійкості порівняно з наведеними в таблиці 25 зменшується на 30 %, а із приміщень будинків V ступеня вогнестійкості – на 50%. Необхідний час евакуації людей з балконів, а також із ярусів, розташованих вище позначки, яка дорівнює половині висоти приміщення, зменшується вдвічі у порівнянні з даними таблиці 25. Час евакуації людей із залів та фойє чи кулуарів приймається рівним необхідному часу евакуації людей із залів для глядачів, наведеному в таблиці 25, збільшеному на 1 хв. При цьому слід враховувати, що евакуація людей із залів для глядачів, фойє і кулуарів починається одночасно. 2) При проміжних значеннях об'ємів приміщень необхідний час евакуації глядачів слід визначати за інтерполяцією.

 

ДБН В.2.2-16-2005 С. 37

У залах для глядачів, де передбачається трансформація, евакуаційні виходи слід розраховувати, виходячи з максимальної місткості залу для глядачів.

Необхідний час евакуації людей зі сцени (естради) приймається рівним 1,5 хв, а кількість людей, які підлягають евакуації зі сцени (естради), визначається із розрахунку: одна людина на 2 м² площі планшета сцени (естради).

Необхідний час евакуації людей із будівлі, хв, приймається для будинків ступенів вогнестій­кості:

- І і II........................... 6

- ІІІ, ІІІа, ІІІб і IV.........4

- V............................... 3

У багатозальних будинках евакуаційні виходи з кожного залу повинні забезпечувати евакуацію глядачів у встановлений час, а виходи із будинку повинні бути розраховані на евакуацію сумарної кількості глядачів.

14.10Незалежно від результатів розрахунку ширина дверних прорізів у залі для глядачів по­винна бути не менше 1,2 м і не більше 2,4 м, ширина кулуарів – не менше 2,4 м. Ширина дверного
прорізу для виходу з ложі допускається 0,8 м. Двері виходів із залу для глядачів повинні обладнуватись пристроями для самозачинення та ущільненнями у притулах.

14.11Кількість евакуаційних виходів із залу для глядачів, із фойє, із сцени (естради), з робочих
галерей та колосникового настилу, з трюму, оркестрової ями та сейфа згорнутих декорацій слід
проектувати не менше двох.

У кінотеатрах цілорічної дії, а також клубах, центрах дозвілля, у залах яких передбачається кінопоказ, шляхи евакуації не допускається проектувати через приміщення, де одночасно можуть перебувати більше ніж 50 осіб.

Допускається влаштування одного виходу (дверей) з амфітеатру чи балкона місткістю 50 місць і менше.

У кінотеатрах сезонної дії без фойє другим евакуаційним виходом із залу допускається вважати вхід до залу для глядачів.

У залах для глядачів місткістю не більше ніж 500 місць з естрадою допускається вважати другим евакуаційним виходом прохід через зал.

З приміщень, в яких можливий або передбачається епізодичний поділ їх на частини шляхом по амфітеатру залу.

У театрах слід передбачати евакуаційні сходові клітки типу СК1 – не менше двох сходів у комплексі для глядачів та двох – в комплексі приміщень, що обслуговують сцену. Вони повинні мати виходи на горище і покрівлю.

14.12 У комплексі приміщень для глядачів допускається не більше двох евакуаційних сходових
кліток типу СК2 за умови влаштування решти евакуаційних сходових кліток (не менше двох) типу
СК1.

При розрахунку евакуації сходи типу С2 враховуються лише від рівня підлоги вестибюля до рівня підлоги наступного верхнього поверху. На подальших поверхах з приміщень комплексу для глядачів слід влаштовувати евакуаційні проходи, що ведуть до сходових кліток типу СК1 поза межами фойє та вестибюлів зі сходами типу С2.

14.13В апаратних та світлопроекційних повинні влаштовуватися тамбури, які виконуються з
негорючих матеріалів з дверима, обладнаними пристроями для самозачинення й ущільненнями у
притулах.

14.14Сценічна коробка повинна мати двоє зовнішніх сходів типу С3, що доведені до покрівлі і
сполучаються з робочими галереями та колосниками.

С. 38 ДВН В.2.2-16-2005

Для евакуації з робочих галерей та колосників допускається передбачати зовнішні сходи типу С3 за відсутності колосникових сходових кліток.

14.15 Між залом для глядачів і сценою повинна передбачатися протипожежна стіна 1-го типу.
Проріз будівельного порталу сцен театрів, клубів, центрів дозвілля з залами місткістю 800 і

більше місць має бути захищений протипожежною завісою 1-го типу.

Межа вогнестійкості протипожежної завіси визначається за ознаками групи матеріалів RІ. Протипожежна завіса повинна виготовлятися з негорючих матеріалів, що не виділяють під час горіння (нагріву) токсичних продуктів, які відповідають групам ТІ, Т2.

Полотно протипожежної завіси повинно перекривати проріз будівельного порталу з бічних сторін на 0,4 м і вгорі на 0,2 м і бути газонепроникним. Герметизація місць прилягання завіси до портальної стіни повинна забезпечуватися влаштуванням лабіринтних ущільнень, піскових затворів тощо.

14.16 Протипожежна завіса повинна рухатися від дії власної сили ваги зі швидкістю не менше
0,2 м/с. Дистанційне керування рухом завіси повинно здійснюватися з трьох місць: з приміщення
пожежного поста, з планшета сцени та з приміщення лебідки протипожежної завіси.

Завіса повинна бути оснащеною звуковою і світловою сигналізацією, що оповіщає про її рух (підйом чи спуск).

14.17Дверні прорізи в протипожежній стіні на рівні трюму і планшета сцени, а також виходи з
колосникових сходів до трюму та на сцену повинні захищатися протипожежними тамбур-шлюзами
1-го типу.

14.18У прорізах складів декорацій із боку сцени та карманів повинні передбачатися проти­пожежні двері 1-го типу, у колосникових сходах – 2-го типу.

14.19Складські приміщення, комори, майстерні, приміщення для монтажу станкових та об'єм­них декорацій, камера пиловидаляння, вентиляційні камери, приміщення лебідок протипожежної
завіси і димових люків, насосні з пожежними насосами, акумуляторні, трансформаторні підстанції,
електрощитові повинні мати протипожежні перегородки 1-го типу, перекриття 3-го типу і двері
(ворота) 2-го типу.

Розміщення зазначених приміщень під залом для глядачів і планшетом сцени не допускається, за винятком сейфа згорнутих декорацій (під сценою, ар'єрсценою), лебідок протипожежної завіси та димових люків, підйомно-спускних пристроїв без маслонаповненого обладнання.

Проріз сейфа слід захищати протипожежними дверима, люками 2-го типу.

14.20 Із залів місткістю 300 місць і більше та з приміщень площею більше 200 м без при­родного освітлення з наявністю горючих матеріалів, а також з приміщень із світлопрозорим за­повненням прорізів (склом або склоблоками) слід передбачати димовидаляння. Площа шахт визначається розрахунком, але повинна бути не менше 0,2 % від площі підлоги приміщення.

У будинках IV і V ступенів вогнестійкості в разі використання електродвигунів у закритому виконанні, а пускових апаратів і щитів у металевих кожухах огороджувальні конструкції вен­тиляційних камер слід передбачати з межею вогнестійкості RЕІ 45 (для стін, перекриттів), ЕІ 45 (для перегородок) та з межею поширення вогню, що відповідає групі М1.

14.21 Каркас надбудов над негорючими несучими конструкціями балконів, амфітеатру і партеру залу для глядачів, які необхідні для створення потрібного уклону або східчастої підлоги,
повинен виконуватися з негорючих матеріалів.

Пустоти, що утворюються під надбудовами, повинні бути поділені діафрагмами на відсіки площею не більше 100 м². Якщо висота пустот перевищує 1,2 м, необхідно передбачати входи для їх огляду.

14.22 Несучі елементи планшета сцени (прогони, балки, консолі, стояки) повинні викону­ватись з негорючих матеріалів.

Настил по цих елементах, а також колосниковий настил робочих галерей допускається ви­конувати з деревини, що оброблена засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

ДБН В.2.2-16-2005 С. 39

14.23 Каркаси та заповнення каркасів підвісних стель над залами для глядачів у будинках та
спорудах культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні виконуватися з негорючих матеріалів.

У залах для глядачів місткістю до 800 місць заповнення каркасів допускається передбачати з матеріалів груп горючості Г1, Г2.

Отвори в суцільній підвісній стелі для встановлення гучномовців, світильників люмінесцент­ного освітлення та іншого обладнання повинні бути захищені зверху протипожежними люками 2-го типу.

14.24 В разі розміщення над залом для глядачів інших приміщень (репетиційні зали, живописно-декораційна майстерня тощо) огороджувальні конструкції (стіни, перегородки) цих приміщень
повинні мати вогнестійкість не менше ніж RЕІ 45 (для стін), ЕІ 45 (для перегородок). Зазначені
конструкції за межею розповсюдження вогню мають відповідати групі М1.

Приміщення для освітлення сцени, розташовані в межах габариту перекриття залу для глядачів, повинні відокремлюватися перегородками з межею вогнестійкості не менше ЕІ 45.

14.25 У залі для глядачів та інших приміщеннях допускається влаштування штучних килимових
покриттів, які за токсичністю продуктів горіння відповідають групам ТІ, Т2, за димоутворювальною здатністю – групам Д1, Д2 (за ГОСТ 12.1.044), а за поширенням полум'я поверхнею – групам
РП1, РП2 (за ДСТУ Б В.2.7-70) за умов надійного їх кріплення до основи з негорючого матеріалу.

Килимові покриття, що застосовуються на шляхах евакуації, повинні відповідати вимогам
ДБН В.1.1-7.

14.26 Огороджувальні конструкції оркестрової ями повинні виготовлятися з негорючих мате­ріалів.

Деревина, що використовується для опорядження внутрішніх поверхонь та для настилу підлоги, повинна оброблятися засобами вогнезахисту, що забезпечують І групу вогнезахисної ефективності згідно з ГОСТ 16363.

14.27 В покритті над сценою повинні влаштовуватися димові люки. Площа живого перерізу
люків визначається розрахунком чи приймається такою, що дорівнює 2,5 % площі колосникової
сцени на кожні 10 м висоти від підлоги трюму до покриття сцени.

Клапани люків повинні відкриватися під дією власної ваги в разі вивільнення від пристроїв, що їх утримують, при цьому слід враховувати сили змерзання кромок по периметру клапана, які приймаються 0,3 кН/м.

Лебідка або пристрої для відкривання, які обслуговують клапани люків, повинні мати дистан­ційне керування з планшета сцени, з приміщення пожежного поста-диспетчерської та приміщення цієї лебідки.

Надбудова над димовими люками повинна виконуватися з негорючих матеріалів, а клапани – з негорючих матеріалів або матеріалів груп горючості Г1, Г2.

14.28 Приміщення пожежного поста-диспетчерської повинно мати природне освітлення, роз­ташовуватися на рівні планшета сцени (естради) або поверхом нижче, але поблизу безпосереднього
виходу назовні. Площа приміщення пожежного поста-диспетчерської визначається для сцен:

- С-1 ¸ С-3; С-5;Е-3 ¸ Е-6

за місткості залу для глядачів 500 місць і більше...........................................15м²;

- С-5 ¸ С-6.................................. 22 м²;

- С-7 ¸ С-8................................... 25-27 м²;

- С-9............................................ 32 м².

14.29 Будинки і споруди культурно-видовищних та дозвіллєвих закладів повинні бути облад­нані автоматичною пожежною сигналізацією, установками пожежогасіння (відповідно до вимог ДБН В.2.5-13 і ДБН В.2.2-9) і централізованою системою оповіщення про пожежу згідно з вимо­гами ДБН В.1.1-7.

В експозиційних залах та фондосховищах музеїв рекомендується застосовувати вуглекислотне пожежогасіння.

С. 40 ДБН В.2.2-16-2005

14.30 Сховища музею повинні бути ізольовані від інших приміщень протипожежними стінами
1-го типу. Стіни всередині сховища повинні мати межу вогнестійкості не менше ніж RЕІ 120.
Ширина проходів у сховище приймається не менше 0,9 м, а головних проходів – 2,5 м.

14.31 Витрати води на зовнішнє пожежогасіння слід приймати згідно з вимогами СНиП 2.04.02.
Для літніх відкритих кінотеатрів у випадку відсутності зовнішніх мереж для пожежогасіння

допускається передбачати природні, штучні водойми, резервуари з влаштуванням під'їзду до них мотопомп або пожежних машин.

14.32 Внутрішній протипожежний водопровід слід передбачати в будинках:

- кінотеатрів та клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів до 700 місць
включно – пожежними кранами; більше 700 місць за наявності колосників – пожежними
кранами та дренчерними установками згідно з вимогами 14.40 цих Норм;

- клубів, центрів дозвілля зі сценами розмірами: 12,5 х 7,5 м; 15 х 7,5 м; 18 х 9 м та 21 х 12 м за
місткості залу для глядачів до 700 місць – пожежними кранами та дренчерними установками;

- клубів, центрів дозвілля зі сценами розмірами:18 х 9 м, 21 х 12 м за місткості залу для глядачів
більше 700 місць, зі сценами 18 x 12 м, 21 х 15м незалежно від місткості, а також у театрах –
пожежними кранами, дренчерними та спринклерними установками;

- демонстраційних комплексів театрів місткістю 600 місць та більше зі сценами панорамного,
тристороннього та центрального типів – установками автоматичного пожежогасіння.

14.33 У виробничих приміщеннях та резервних складах, що розміщуються в окремому корпусі
на ділянці будинку театру, або при розташуванні підсобно-виробничих приміщень у будинку
театру слід передбачати внутрішні пожежні крани та спринклерні установки згідно з вимогами
14.35 і 14.42 цих Норм.

В разі розміщення виробничих приміщень та резервних складів в окремому корпусі поза ділянкою будинку театру спринклерні установки передбачаються згідно з вимогами 14.42 цих Норм, а витрата води пожежними кранами приймається згідно з вимогами СНиП 2.04.01.

14.34 Витрати води для внутрішнього пожежогасіння з пожежних кранів слід приймати в
будинках:

- кінотеатрів, клубів, центрів дозвілля з естрадами за місткості залу для глядачів до 300 місць
включно – два струменя не менше 2,5 л/с, більше 300 місць – два струменя з витратою не менше
5 л/с кожна;