Проблеми і перспективи вступу України в СОТ

Вступ України до СОТ призведе до відчутних наслідків як на внутрішньому ринку так і у зовнішньоекономічних справах нашої країни. Після вступу до СОТ український ринок переживатиме новий перерозподіл, майже такий суттєвий як після фінансових криз 1999 року. Перерозподілу сприятиме різке загострення конкуренції на товарному ринку та ринку послуг, і криза у дотаційних виробничих сферах. У зовнішніх стосунках перерозподіл буде викликаний переважанням пропозиції над попитом у вузьких товарних нішах.

На даний момент внутрішній ринок товарів та послуг вже достатньо склався і гнучко реагує на кон’єктуру та зовнішній вплив, в тому числі з боку держави. Утворилася низка монополістів у всіх виробничих та невиробничих галузях, яка і здійснює саморегуляцію ринку. Такий стан є ознакою стабільності і пропонує умови для розвитку. Вступ до СОТ призведе, фактично, до глобалізації внутрішнього ринку України, що змушуватиме українські підприємства конкурентно змагатися з іноземними на власній території, тим більше що умови проникнення для іноземних компаній поліпшаться. В такому випадку придатними до конкуренції залишаться лише ті підприємства, які пропонуватимуть товари і послуги і якісно і за ціною відповідні до іноземних. Тобто, конкурентоспроможні зараз залишаться такими і надалі, решта буде витіснена з ринку іноземними пропозиціями.

Вступ до СОТ зобов’язує державу відмовитися від дотаційної підтримки збиткових галузей. Такий крок насамперед дасться взнаки для сільськогосподарської (переважно рослинництва) і видобувної галузі (вугільна промисловість). Це спричинить кризову ситуацію і, без пропозиції з боку держави бездотаційних програм по закупівлі продукції (або регулювання цін на неї), викличе повний занепад, а далі і стагнацію цих галузей. Саме тому вступ до СОТ спричинить перерозподіл і на ринку праці через вивільнення зайнятих у цих сферах.

Найбільш вигідним вступ до СОТ буде для ретрейдерних компаній. Особливо для експортно-скерованих. Оскільки двосторонні угоди в рамках СОТ передбачають рівноправне торгівельне партнерство всіх країн-учасниць, то експортні компанії позбавляться квотацій і керуватимуть свою поведінку на зовнішньому ринку лише правилами попиту-пропозиції. Однак це призведе до дисбалансу пропозиції перед попитом, через те, що конкурентоспроможні українські товари – це вузькоспеціалізовані товари, які визначають свою здатність конкурувати більше завдяки ціні ніж якості (сталь і прокат, хімічні речовини, незначна кількість високотехнологічних виробів машинобудування). Оскільки кон`єктура таких українських товарів у світі вже склалась, членство в СОТ не дасть можливості збільшити значно об`єми торгівлі даними товарами, проте дозволить підвищити їх конкурентоздатність завдяки зменшенню цін на них. Для імпортерів членство в СОТ також вигідне через те, що будуть скасовані високі митні ставки на ввезення окремих видів продукції. Але, з іншого боку, це зменшить митні надходження до бюджету держави. Вигідними для всіх ретрейдерів будуть уніфіковані системи сертифікації і стандартизації продукції.

Членство в СОТ, як і будь-який глобалізаційний крок, змінює саму структуру ринку України. Ринкові відносини, виробництво і споживання дедалі більше спеціалізуватимуться. Галузі, які будуть втрачені у конкурентній боротьбі з іноземними, не відновлятимуться в Україні знову, через те, що попит на такі товари (послуги) вдовольнятиметься імпортом.

Таким чином, членство у СОТ в найближчий час викличе перерозподіл ринку і загострення конкурентної боротьби за українського споживача. Через нерівні сили українських і іноземних виробників товарів (послуг) полегшення імпортно-експортних процедур не дасть відчутного ефекту в близькому майбутньому. Через зменшення митних податків недоотримає кошти бюджет нашої держави. Членство в СОТ призведе до подальшої спеціалізації виробничої та невиробничої галузей. Проте – Україна позбудеться торгівельних обмежень з боку інших членів СОТ, що дасть можливість просувати на зовнішніх ринках додаткові види продукції і послуг, при наявності захисту національних виробників продукції (нижчими податками, наприклад ПДВ) на внутрішньому ринку.

Стратегічний орієнтир України на вступ до СОТ відповідає загальному курсу нашої країни на євроінтеграцію й переваги, які отримає економіка країни безумовні. Але певні проблеми існують не тільки на даному етапі процесу вступу (етапі двосторонніх переговорів), а й з’являться після вступу України й набагато більш відчутному обсязі. Тому необхідний комплексний аналіз всіх відповідних органів (як на вищому, так і на регіональному та галузевому рівнях) всіх негативних явищ, які можуть з’явитись після вступу до СОТ з метою вироблення шляхів мінімізації негативних наслідків.