Створення Міжнародної організації праці, та основні напрямки її діяльності

На які типові помилки і викривлення в обліку та звітності у розрахунках з оплати праці аудитор має звернути увагу

 

 

Після проведення аудиту розрахунків з оплати праці аудитор по­винен дати висновок про дотримання нормативно-правових актів щодо нарахування оплати праці, правильність нарахування утримань з оплати праці та достовірність відображення операцій у бухгалтерсь­кому обліку і звітності.

Перед проведенням аудиту оплати праці аудитор визначає джерела інформації, що використовуються у процесі аудиту.

Особливу увагу слід звернути на прізвища родичів керівників і спеціалістів підприємства та його структурних підрозділі та на дотримання трудового

законодавства.

Особливу увагу слід звернути на нарахування оплати праці пра­цівникам, які її одержують за відпрацьований час. При перевірці табеля звертають увагу на дні, коли працівник хво­рів: тут необхідно впевнитись, чи немає подвійного нарахування опла­ти праці. В такий же спосіб перевіряють нарахування оплати праці працівникам, які перебувають у відпустці або виконують інші дору­чення й відсутні на час перевірки (за винятком службових відряджень).

Значну увагу аудитор має звернути на нараховану оплату праців­никам апарату управління, особливо на суми, що значно перевищу­ють установлені посадові ставки. У цьому випадку слід переконатися в об'єктивності нарахувань зазначених сум.

Посиленої уваги аудитора вимагає перевірка розрахунків оплати праці працівників, яким вона здійснюється за виконані роботи чи ви­готовлену продукцію. Водночас, слід зазначити, що аудитор не може здійснити суцільну перевірку нарахованої оплати цим категоріям працівників (в окремих випадках це можливо, але не обов'язково). Обравши найбільш раціональні прийоми перевірки, аудитор може

після проведення вибіркової перевірки скласти висновок про стан розрахунків з оплати праці.

Не менш важливим етапом є перевірка нарахованих сум опла­ти за виконані роботи та їх віднесення на об'єкти обліку витрат (ви­робництва). При перевірці нарахування оплати праці водіям аудитор може взяти за основу кількість перевезеного вантажу чи витрачених паливно-мастильних матеріалів.

Окремої уваги при проведенні аудиту розрахунків з оплати праці надають законності застосування додаткової оплати праці та її нара­хуванню, особливо в періоди проведення найбільш важливих робіт. Аудитор вивчає нормативні документи підприємства щодо додаткової оплати праці та дає свій висновок щодо законності її віднесення на ви­трати виробництва чи виплати за рахунок прибутку підприємства.

Щодо нарахування податку з доходів фізичних осіб аудитор пе­ревіряє правильність його визначення і своєчасність перерахування в бюджет відповідно до інструкції про утримання податків з громадян.

За наявності на підприємстві житла аудитор звертає увагу на стан заборгованості осіб, що його використовують, а також на розміри вста­новленої оплати за користування ним.

Аудиторові слід звернути увагу на суми оплати праці, що пере­раховуються підприємствами на особові рахунки працівників у бан­ку.

У процесі аудиту оплати праці аудитор проводить арифметичну перевірку розрахунково-платіжних, накопичувальних відомостей тощо. Крім того, перевіряється коректність відображення нарахованих та утриманих сум оплати праці в кореспонденції з іншими рахунками.

Отже, аудит розрахунків з оплати праці має документально під­твердити, з одного боку, достовірність нарахованої оплати праці, а з іншого - законність проведених утримань неї. Водночас, він підтвер­джує законність віднесення нарахованої оплати праці на витрати ви­робництва, достовірність інформації про фонд споживання та суми заборгованості з оплати праці у фінансовій звітності.

 

Створення Міжнародної організації праці, та основні напрямки її діяльності

Ідея про прийняття міжнародного трудового законодавства виникла на початку XIX століття у результаті міркувань морального та еконо­мічного плану щодо людських витрат промислової революції. Ця ідея була підтримана багатьма видатними промисловцями, зокрема Р. Оуеном та Д. Леграном, а також рядом політичних діячів та економістів.

В 1901 році в Базелі Міжнародної асоціації правового захисту працівників. У 1905-1906 роках у Берні (Швейцарія) було проведено декілька дипломатичних конференцій, що завершилися прийняттям двох перших міжнародних трудових конвенцій: однієї - про регулювання нічної праці жінок, а другої - про припинення використання білого фосфору у виробництві сірників. Акт про заснування МОП був розроблений Комісією з міжнарод­ного трудового законодавства, створеною Паризькою мирною кон­ференцією у 1919 році. Він став частиною XIII Версальської мирної угоди.

Основними завданнями МОП є:

- розробка узгодженої політики і програм, спрямованих на ви­рішення соціально-трудових проблем;

- розробка й ухвалення міжнародних трудових норм у вигляді конвенцій і рекомендацій та контроль за їхнім виконанням;

- допомога країнам-учасницям у вирішенні проблем зайнятості, зменшення безробіття і регулювання міграції;

- захист прав людини (права на працю, на об'єднання, колективні переговори, захист від примусової праці, дискримінації тощо);

- боротьба з бідністю, за поліпшення життєвого рівня праців­ників, розвиток соціального забезпечення;

- сприяння професійній підготовці та перепідготовці працюючих і безробітних;

- розробка і здійснення програм у сфері поліпшення умов праці та виробничого середовища, техніки безпеки й гігієни праці, охорона і відновлення довкілля;

- сприяння організаціям трудящих і підприємців у їхній спіль­ній з урядами роботі щодо регулювання соціально-трудових відносин;

- розробка і здійснення заходів щодо захисту найуразливіших груп працівників (жінок, молоді, літніх людей, мігрантів).