Система та повноваження державних органів по контролю за цінами

Господарський кодекс України (ст. 189-192), Закони України "Про ціни і ціноутворення", Постанова КМ України "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів місцевих рад щодо регулювання цін і тарифів" є основними нормативно-правовими актами, які визначають засади державного регулювання цін в Україні. Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Державні фіксовані та регульовані ціни встановлюють на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для населення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України. Відповідно до закону державні ціни встановлюються також на продукцію (послуги) суб'єктів господарювання - природних монополістів. Переліки видів продукції (послуг) зазначених суб'єктів затверджує КМУ. Державні ціни встановлюють також на імпортні товари, придбані за рахунок коштів Державного бюджету України. Законом може бути передбачено встановлення комунальних цін на продукцію та послуги, виробництво яких здійснюється комунальними підприємствами. Державне регулювання цін здійснюється шляхом встановлення фіксованих державних та комунальних цін, граничних рівнів цін, граничних рівнів торговельних надбавок і постачальницьких винагород, граничних нормативів рентабельності або шляхом запровадження обов'язкового декларування зміни цін.

Реалізацією цінової політики в Україні займаються:

· на загальнодержавному рівні - Міністерство економіки України, Антимонопольний комітет;

· на регіональному рівні - управління з питань цінової політики місцевих державних адміністрацій;

· на відомчому рівні - міністерства і відомства;

· встановлення цін на природний газ для виробників і постачальників, тарифів на його транспортування територією України та роздрібних цін для населення.

Особлива увага в питанні цінового регулювання з боку держави приділяється регулюванню цін на продукцію монополістів-виробників. Регулюванням цін на продукцію монополістів поряд з Міністерством економіки (на загальнодержавному рівні) та місцевими управліннями з питань ціноутворення і цінової політики (на регіональному рівні) здійснює відповідно Антимонопольний комітет України та його місцеві структурні підрозділи (служби). Вони визначають підприємства, що займають монопольне становище на загальнодержавному і регіональному ринках відповідно, і перелік продукції підприємств-монополістів (як природного походження так і пов'язаних із захопленням ринку завдяки розвитку і здобуття конкурентних переваг у конкретному бізнесі), ціни на яку підлягають державному контролю та регулюванню у контексті антимонопольної політики. Загальний нагляд та контроль за дотриманням цінової дисципліни забезпечує Державна інспекція з контролю над цінами Міністерства економіки і підпорядковані їй державні інспекції з контролю над цінами місцевих державних адміністрацій, які в межах своєї компетенції здійснюють: державний контроль за дотриманням установленого порядку затвердження й застосування цін; захист законних інтересів громадян; виявлення, усунення і запобігання фактів отримання за рахунок необгрунтованого підвищення цін та тарифів незаконних доходів суб'єктами господарювання; експертизу економічного обгрунтування цін і тарифів суб'єктами господарювання; прийняття рішень щодо застосування фінансових санкцій та стягнення штрафів через податкові органи за виявлені порушення.