Система медичного страхування в ЄС

Системи охорони здоров'я країн Західної Європи традиційно поділяють на три групи:

* бісмарківська модель (О. Бісмарк) - соџіальне страхування;

* бевериджська модель (У. Беверидж) - податки;

* модель Семашка (Н. Семашко) - державний бюджет.

Застосування моделі Бісмарка можна розглянути на прикладі Німеччини, для якої характерна децентралізована форма організації страхування здоров’я. Німеччина має найтривалішу історію меднчного страхування. Для неї характерна подвійна система страхування здоров’я за участю і приватних, і державних організацій. Існують два види страхування: обов’язкове (державне) й добровільне (приватне) медичне страхування.

Обов’язкове медичне страхування е провідною ланкою системи охорони здоров’я —ним охоплено близько 88% населення країнн; 74% із них (у тому числі члени їхніх родин) беруть участь в обов’язковому страхуванні, 14% обирають державне медичне страхування на добровільних засадах, 9% населения обслуговується приватними медичними страховиками, 2% — не беруть участі умедичному страхуванні (це військовослужбовці, поліція, котрим охорона здоров’я гарантується урядом) і лише 1% населення не має медичної страховки.

Головними учасниками системи медичного страхування, які безпосередньо надають страхові послуги, є некомерційні страхові організації — лікарняні каси. Вони — органічна складова система охорони здоров’я, їі підсистема. Лікарняні каси посідають центральне місце у системі державного медичного страхvвання

Німеччини. Їх права та обов’язки регламентовано законодавчо Соціальним кодексом (Ѕocial Code Book).

Новий якісний рівень, досягнутий в останні роки в області розвитку систем ОМС у ряді країн Європи (Німеччина, Франція, Бельгія, Австрія, Голландія, Чехія й ін.), обумовлений незначним, на перший погляд, але досить важливим, при більше детальному розгляді, обставиною - емісією страхових свідчень (полісів) ОМС нового типу. Новий страховий медичний поліс являє собою пластикову карту з мікросхемою (European Health Card). Даний поліс забезпечує в цей час надання кваліфікованої медичної допомоги в будь-якій клініці системи ОМС. У найближчому майбутньому планується емісія "електронних полісів" для всієї території Європи, забезпечуючи основу інтеграції міжнародних систем медичного страхування, що можна оцінити як важливий етап у сфері подальшого вдосконалювання інформаційної взаємодії в охороні здоров'я. У теж час впровадження "якісно нового страхового продукту" сполучено з рядом недоробок, таких як розходження в організації системи ОМС у різних країнах, різне технічне оснащення установ охорони здоров'я, відсутність єдиних стандартів у системі охорони здоров'я, складність інтеграції даних про пацієнтів і стан їх здоров'я, які можуть зберігатися в різних організацій, у єдиний електронний паспорт пацієнта.

Відповідно до правил ЄС з координації соціальної безпеки, у випадку потреби європейська картка медичного страхування дозволяє отримати медичну допомогу в державному закладі у країні, де ви подорожуєте. Ви повинні отримати картку від страхової компанії перш ніж вирушите у подорож.

Європейська картка медичного страхування покриває витрати під час короткотермінового перебування в будь-якій з 27 країн ЄС, а також Ісландії, Ліхтенштейні, Норвегії чи Швейцарії, до прикладу, коли ви їдете у відпустку, відрядження чи навчання.

Це не додаткове медичне страхування, а підтвердження того, що ви застраховані, що у вас є медичне страхування в будь-якій з цих країн.

Картка — безкоштовна, її повинна видати організація, що забезпечує вам медичне страхування у вашій країні. В деяких країнах європейська картка медичного страхування поєднується з національною карткою. В інших країнах ви повинні окремо подати на неї заявку.

Європейська картка медичного страхування не завжди звільняє вас від оплачування лікування. Вона лише гарантує, що вас лікуватимуть так само, як і застрахованих людей у країні, в яку ви приїхали. Таким чином, залежно від законів у цій країні, вам, можливо, доведеться платити.

Якщо ви заплатили за незаплановане лікування за кордоном, вам слід вимагати відшкодування в цій країні. Якщо ви не можете цього зробити під час вашого перебування, ви також маєте право на відшкодування витрат в країні, де ви застраховані, вже після повернення».

у країнах Європейського Союзу (ЄС) діяли різні системи медичного страхування. Введення єдиної європейської картки медичного страхування спростить процедуру одержання медичної допомоги у випадку її необхідності під час перебування в будь-якій країні ЄС.

Раніше людям, що тимчасово відвідують країну ЄС, для одержання медичного обслуговування доводилося заповнювати різні форми.

Зокрема, нова електронна медична картка замінить форму Е111, що передбачає надання невідкладної медичної допомоги відвідуючим країни - члени ЄС.

Учасникам засідання Європейської Ради, що відбулося 26 березня 2004 р. у Брюсселі, були продемонстровані переваги введення єдиної для всього ЄС картки медичного страхування, що гарантує її власникові медичне обслуговування в будь-якій країні. Використання картки дозволить європейцям, що бажають одержати якщо буде потреба медичну допомогу під час подорожей в інші країни, уникнути заповнення різноманітних форм до й після одержання медичних послуг за межами своєї країни. Електронна картка гарантує більше швидке відшкодування витрат на медичне обслуговування страховою компанією безпосередньо на місці або незабаром по поверненню додому.

У картці представлена інформація про власника (прізвище, ім'я, ідентифікаційний номер), термін дії й індивідуальний унікальний номер з метою запобігання фальсифікатів. Загальноєвропейська картка медичного страхування не заміняє діючі в різних країнах ЄС системи медичного страхування й не містить медичних даних про власника. Вона є індивідуальною, тобто кожний член родини повинен мати свою картку. Її використання не передбачає тих випадків, коли власник відвідує іншу країну з метою одержання планового лікування. При втраті картки установа соціального забезпечення видає замість тимчасовий сертифікат відповідно до зразка країни перебування. Він використовується з тією же метою, що й картка, і діє тільки під час перебування в країні.