Балансовий спосіб — це спеціальний прийом зіставлення взаємозв’язаних показників господарської діяльності. Використання балансового способу є доцільним, коли зв’язок між окремими показниками відображено у формі балансу, тобто рівних підсумків, отриманих у результаті низки різноманітних зіставлень цих показників.
Оскільки першим історичним прикладом узгодження великої кількості показників господарської діяльності з допомогою встановлення рівності двох підсумків цих показників був бухгалтерський баланс, цей спосіб аналізу отримав назву балансового. За його використання рівність підсумків (баланс) є підтвердженням того, що в аналізі враховано всі взаємозв’язані фактори й відповідні економічні показники, а зв’язок між ними визначено правильно.
Балансовий спосіб широко використовується в економічній роботі — у бухгалтерському обліку, статистиці, плануванні. Використовується він і в економічному аналізі, там, де має місце функціональна залежність: наприклад, забезпечення підприємства трудовими, фінансовими ресурсами, сировиною, паливом, матеріалами, основними засобами виробництва і т. д., а також визначення повноти їх використання.
Так, вивчаючи забезпеченість підприємства обладнанням певного виду, складають баланс, у якому, з одного боку, показують потребу у верстатах, необхідних для виробництва продукції, а з другого — фактичну їх наявність.
Аналізуючи використання трудових ресурсів, порівнюють можливий фонд робочого часу з фактичною кількістю відпрацьованих годин, визначають причини понадпланових втрат робочого часу.
Для визначення платоспроможності підприємства використовується платіжний баланс, що в ньому співвідносяться платіжні засоби з платіжними зобов’язаннями.
Наведемо приклад застосування балансового способу для складання товарного балансу, формула якого має вигляд:
,
де N поч — залишок продукції на початок періоду;
N над — надходження готової продукції з виробництва;
N реаліз — обсяг реалізованої продукції;
N кін — залишок продукції на кінець періоду.
Виходячи з формули товарного балансу обсяг реалізованої продукції (N реаліз) визначатиметься за формулою:
.
Покажемо це на прикладі (табл. 3.5).
Таблиця 3.5
Вплив різних елементів товарного балансу
на обсяг реалізованої продукції
| Показник | Базисний період | Звітний період | Абсолютне відхилення | Вплив фактора |
| Залишок готової продукції на складі на початок періоду | 86 000 | 88 000 | + 2000 | + 2000 |
| Надходження готової продукції на склад | 105 000 | 123 000 | + 18 000 | + 18 000 |
| Залишок готової продукції на кінець періоду | 88 000 | 96 000 | + 8000 | – 8000 |
| Реалізовано продукції | 103 000 | 115 000 | + 12 000 | +12 000 |
Особливу увагу тут потрібно звернути на знаки. Так, збільшення залишку готової продукції на кінець періоду негативно вплинуло на обсяг реалізованої продукції, хоча математично знак визначається як позитивний (+), тому що з більшої величини віднімається менша.
Як допоміжний спосіб балансовий метод використовується в економічному аналізі для перевірки вихідних даних, на підставі яких проводиться аналіз, а також для перевірки правильності аналітичних розрахунків, зокрема для перевірки визначення впливу різних чинників на приріст розміру результативного показника. У детермінованому аналізі алгебраїчна сума розміру впливу окремих чинників має відповідати розміру загального приросту результативного показника. Якщо такої тотожності нема, то це свідчить про неповне врахування чинників або про допущені в розрахунках помилки.
У деяких випадках балансовий спосіб може бути використаний для визначення величини впливу окремих чинників на приріст результативного показника. Наприклад, коли з трьох чинників відомий вплив двох, то вплив третього можна визначити як різницю між загальним приростом результативного показника та результатом впливу перших двох чинників.
