Примітка.
* Розрахунки проводяться з урахуванням ставки дисконту, розрахованої на квартал.
** Коефіцієнт поточної вартості (коефіцієнт дисконтування) грошових потоків за межами планованого періоду розраховується на кінець року по формулі:
,
де № - число років;
r - обрана ставка дисконту.
Коефіцієнти поточної вартості грошових потоків планованого періоду розраховуються для середини року по формулі:
,
де № - число років;
r - обрана ставка дисконту.
Ставка дисконту (r) - це норма прибутку, що інвестори звичайно одержують від інвестицій аналогічного змісту й ступеня ризику. Це необхідний інвесторам рівень прибутковості інвестицій.
Чиста поточна приведена вартість (NPV) - це різниця (сальдо) між інвестиційними витратами й майбутніми надходженнями, приведеними в еквівалентні умови, тобто це різниця між приведеними вартостями надходжень і витратами коштів. NPV показує, чи досягнуть інвестиції бажаного рівня віддачі: позитивне значення NPV показує, що грошові надходження перевищують суму вкладених коштів, забезпечують одержання прибутку вище необхідного рівня доходності;
негативне значення NPV показує, що проект не забезпечує одержання очікуваного рівня доходності.
Внутрішня норма доходності (внутрішній граничний рівень доходності - IRR) - спеціальна ставка дисконту, при якій суми надходжень і витрат коштів дають нульову чисту поточну приведену вартість, тобто приведена вартість грошових надходжень дорівнює приведеній вартості витрат коштів.
2.1.10.4. Розрахунки до моделі дисконтованих грошових потоків здійснюються в наступній послідовності:
1) Величина чистого прибутку переноситься з таблиці 11 рядок 8 у таблицю 13.
2) Чистий грошовий потік (рядок 2 таблиці 13) розраховується в такий спосіб: величина чистого прибутку коректується на суму нарахованого зносу (рядок 2.1 + рядок 2.2), таблиця 13.
Оцінка зносу, що нараховується, ґрунтується на:
аналізі активів;
даних про величину активів за останній звітний рік (включаючи інфляцію);
величині чистого приросту основних коштів відповідно до моделі (наприклад, якщо відповідно до моделі капіталовкладення перевищили знос, він повинен відповідним чином зрости).
Нарахований знос може також розраховуватись як частка від обсягу реалізованої продукції на основі аналізу ретроспективних тенденцій: плюс ріст заборгованості або мінус її зменшення (погашення) (рядок 2.1 + 2.2 +(-) рядок 2.3), таблиці 13;
мінус ріст дебіторської заборгованості або плюс її зменшення (погашення) (рядок 2.1 + рядок 2.2 +(-) рядок 2.3 -(+) рядок 2.4), таблиці 13;
мінус величина виплачуваних відсотків по кредитах, не врахованих у собівартості реалізованої продукції (рядок 2.1 + рядок 2.2 +(-) рядок 2.3 -(+) рядок 2.4 - рядок 2.5), таблиці 13, при цьому величина виплачуваних відсотків ґрунтується на величині непогашеної заборгованості й вартості позикових коштів (ставки відсотка);
плюс величина коштів, отриманих від продажу основних засобів (рядок 2.1 + рядок 2.2 +(-) рядок 2.3 -(+) рядок 2.4 - рядок 2.5 + рядок 2.6), таблиці 13;
мінус намічувані капітальні вкладення (рядок 2.7, таблиці 13), які потрібні для підтримки в робочому стані діючих виробничих потужностей або уведення в експлуатацію додаткових виробничих потужностей, необхідних для досягнення темпів росту, передбачених у прогнозі. Якщо темпи зростання виробництва вже стабілізувалися і введення нових потужностей не потрібно, капіталовкладення направляються тільки на заміну поточних активів у міру їхнього зносу - витрати на придбання устаткування, будинків і споруд з метою розширення підприємства не здійснюються. Коли точний розрахунок зробити неможливо, капіталовкладення можуть бути прийняті рівними зносу, оскільки, якщо взяти досить довгий період часу (більше п'яти років), величина зносу буде дорівнювати резервам, що вимагаються для заміни поточних активів;
мінус приріст оборотного капіталу (рядок 2.8, таблиця 13), який розраховується виходячи з величини необхідного оборотного капіталу на кожний плановий рік.
Необхідний оборотний капітал у процентному вирахуванні розраховується виходячи з величини тієї частини виручки від реалізації (розраховуючи на 1 гривню), що направляється на інвестування в оборотний капітал (товарно-матеріальні запаси, дебіторська заборгованість і т. д.). Він ґрунтується на аналізі потреби підприємства в оборотному капіталі за минулі роки, а також на аналізі типової величини оборотного капіталу на аналогічних підприємствах.
По мірі росту підприємства деяка частина його грошового потоку повинна направлятися на фінансування закупівель товарно-матеріальних запасів, і т. д. Ця величина називається потребою підприємства в додатковому оборотному капіталі й розраховується виходячи із установленого процентного співвідношення від виручки.
Необхідний оборотний капітал являє собою оборотні кошти, які повинно мати підприємство на початок періоду. Його величина розраховується як добуток виручки від реалізації і необхідного оборотного капіталу (у процентному вирахуванні) на планований рік.
Поточний оборотний капітал можна знайти в останньому доступному на дату оцінки балансовому звіті. Величина поточного оборотного капіталу розраховується як різниця між поточними активами й поточними зобов'язаннями.
Величину надлишку (дефіциту) оборотного капіталу можна розрахувати, зіставивши необхідний оборотний капітал і наявні оборотні кошти. У випадку дефіциту оборотного капіталу його варто додати до величини потреби у фінансуванні, оскільки ця величина являє собою кошти, які повинні бути вкладені в підприємство з метою забезпечення його безперебійного функціонування в майбутньому.
3) Залишок коштів на початок періоду (рядок 3, таблиця 13) показує розмір готівки підприємства на початок поточного періоду.
4) Накопичена готівка (рядок 4, таблиця 13) визначається сумою рядків 2, 3, таблиця 13.
Накопичена готівка на кінець періоду розраховується як сума залишку коштів на початок періоду й чистого грошового потоку, сформованого протягом періоду.
5) Коефіцієнт поточної (дисконтованої) вартості розраховується на основі обраної ставки дисконту (рядок 5, таблиця 13).
6) Поточна вартість грошових потоків по роках визначається шляхом множення величин чистого грошового потоку кожного року на розрахований коефіцієнт поточної вартості для середини року (рядок 2 х рядок 5, таблиця 13). Для діючого підприємства величина раніше інвестованих коштів приймаються рівної підсумку активу балансу на останню звітну дату, тобто на кінець нульового доку, що відображається в моделі дисконтованих грошових потоків по рядку "капіталовкладення" зі знаком мінус.
Залишок коштів на початок періоду для нульового року не вказується, накопичена готівка відповідає даним балансу на кінець нульового року.
8) Сума поточних вартостей грошових потоків планованого періоду розраховується шляхом підсумовування поточних вартостей грошових потоків за весь планований період, включаючи звітний (нульовий) рік (рядки 6, 7, таблиця 13).
9) Залишкова вартість (рядок 8, таблиця 13) розраховується двома способами:
для підприємства, що продовжує виробничу діяльність за межами планованого періоду - як вартість всіх грошових потоків за межами планованого періоду (№ років) та визначається наступним чином:
а) передбачається, що темпи приросту грошового потоку стабілізуються за межами планового періоду (q);
б) грошовий потік першого року після прогнозного періоду ((№ + 1)-го року) - (CF) - розраховується як добуток № + 1 грошового потоку останнього року прогнозного періоду (CF) на темп росту (1 + q);
в) залишкова вартість грошових потоків за межами планованого періоду розраховується як частка від поділу грошових потоків у залишковий період (CF) на різницю між № + 1 ставкою дисконту (r) і темпом приросту грошових потоків (q)
Залишкова вартість = 
.
На основі припущення про продаж підприємства по закінченні планованого періоду залишкова вартість приймається рівною ліквідаційній.
Залишкова (ліквідаційна) вартість повинна бути дисконтована з коефіцієнтом дисконтування (коефіцієнтом поточної вартості), розрахованим для кінця року у відмінності від грошових потоків планованого періоду, які дисконтуються з коефіцієнтом дисконтування для середини року.
Поточна (дисконтована) вартість залишкової вартості за межами планованого періоду (№ років) (рядок 9, таблиця 13) визначається шляхом множення величини залишкової вартості за межами планованого періоду (рядок 8, таблиця 13) на коефіцієнт поточної вартості (рядок 5, таблиця 13) n-го року.
Чиста поточна (дисконтована) вартість (NPV) визначається як сума поточних вартостей грошових потоків планованого періоду і поточної (дисконтованої) вартості залишкової (ліквідаційної) вартості за межами планованого періоду (рядок 10, таблиця 13). При ненегативному значенні чистої поточної (дисконтованої) вартості приймається рішення щодо корегування проекту.
Внутрішня норма доходу (внутрішній граничний рівень доходності - IRR) - спеціальна ставка дисконту, при якій суми надходжень і витрат коштів дають нульову чисту поточну приведену вартість, тобто приведена вартість грошових надходжень дорівнює приведеній вартості витрат коштів.
Коефіцієнт внутрішньої норми доходу (IRR) також характеризує доцільність вкладення коштів у даний проект підприємства: якщо IRR перевищує або дорівнює необхідному рівню доходності (ставці дисконту - r), проект може бути прийнятий до розгляду. Розрахунок коефіцієнта внутрішньої норми доходу здійснюється або методом підбору при різних ставках дисконту, спрямовуючи величину чистої приведеної вартості до нуля, або на фінансовому калькуляторі при використанні моделі cash flow.
Дисконтний (динамічний) період окупності проекту визначається як період часу, після закінчення якого сума поточних (дисконтованих) вартостей грошових потоків (таблиця 13, рядок 6), представлена наростаючим підсумком, стає ненегативною величиною, тобто дисконтовані грошові потоки доходів рівняються дисконтованим грошовим потокам витрат.
2.1.10.5. Графік погашення кредиторської заборгованості складається відповідно до умов конкретних кредитних договорів з урахуванням установлених строків погашення.
Крапка беззбитковості (поріг рентабельності), як така виручка від реалізації, при якій підприємство вже не має збитків, але ще не має й прибутків, тобто результату від реалізації після відшкодування змінних витрат у точності вистачає на покриття постійних витрат, і прибуток дорівнює нулю, визначається в такий спосіб:
.
Змінними витратами є витрати, пов'язані безпосередньо з виробництвом (сировина, матеріали, заробітна плата робітників).
Постійні включають витрати на організацію виробництва і управління (менеджмент), амортизацію.
2.1.10.6. На базі даних виробничої програми і фінансового плану заповнюється агрегована форма прогнозного балансу (таблиця 14) по роках планованого періоду, за даними якого розраховуються коефіцієнти: поточної ліквідності та забезпеченості власними коштами (таблиця 15).
Таблиця 14
Агрегована форма прогнозного балансу
| Актив | Код рядка | Рік | Пасив | Код рядка | Рік | ||||||
| … | № | … | № | ||||||||
| Необоротні активи | Власний каптал | ||||||||||
| Оборотні активи в тому числі: | в тому числі: | ||||||||||
| Запаси | нерозподілений прибуток (непокритий збиток) |
Продовження табл. 14
| Дебіторська заборгованість | Забезпечення наступних витрат і платежів | ||||||||||
| Витати майбутніх періодів активи | Довгострокові зобов’язання | ||||||||||
| Баланс (сума рядків 080, 260, 270) | Поточні зобов’язання | ||||||||||
| Доходи майбутніх періодів | |||||||||||
| Баланс (сума рядків 380, 430, 620, 630) |
2.1.10.7. На основі отриманих результатів формується таблиця 16. Коефіцієнти аналізуються з метою встановлення відповідності їхнім нормативним значенням. Дана таблиця використається з метою контролю за змінами показників за період, що відповідає строку реалізації бізнес-плану.
Таблиця 15
Розрахунок коефіцієнтів поточної ліквідності й забезпеченості власними коштами на основі агрегованої форми прогнозного балансу
| Найменування коефіцієнтів | Рік | ||||
| … | № | ||||
| Коефіцієнт поточної ліквідності (сума оборотних активів, витрати майбутніх періодів/поточні зобов'язання) | |||||
| Коефіцієнт забезпеченості власними коштами (сума власного капіталу, забезпечення наступних виплат і платежів, доходи майбутніх періодів мінус необоротні активи/оборотні активи) |
Таблиця 16
Зведена таблиця фінансових показників
| № з/п | Коефіцієнт | рік 1 | рік 2 | рік 3 | Нормативне значення показника | |
| 1. | Коефіцієнти ліквідності | |||||
| 1.1 | коефіцієнт поточної ліквідності: сума оборотних активів, витрати майбутній періодів / поточні зобов'язання | 1,5 | ||||
| 1.2 | коефіцієнт абсолютної ліквідності: сума грошових коштів, поточні фінансові інвестиції / поточні зобов'язання | 0,2 - 0,35 | ||||
| 1.3 | коефіцієнт покриття: оборотні активи / позиковий капітал | > 1 |
Продовження табл. 16
| 2. | Коефіцієнти фінансової стійкості | |||||
| 2.1 | коефіцієнт концентрації власного капіталу: власний капітал / баланс | > 0,5 | ||||
| 2.2 | коефіцієнт фінансової залежності: баланс / сума власного капіталу, забезпечення наступних виплат і платежів, доходи майбутніх періодів | = 2 | ||||
| 2.3 | коефіцієнт маневреності власного капіталу: власний капітал мінус необоротні активи / власний капітал | > 0,1 | ||||
| 2.4 | коефіцієнт концентрації позикового капіталу: позиковий капітал / баланс | < 0,5 | ||||
| 2.5 | коефіцієнт довгострокового залучення позикових коштів: довгострокові пасиви / сума довгострокових пасивів плюс власний капітал | зростання показника в динаміці - негативна тенденція | ||||
| 2.6 | коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів: позикові кошти / власний капітал | збільшення показника - зниження фінансової стійкості | ||||
| 3. | Коефіцієнти ділової активності | |||||
| 3.1 | коефіцієнт загальної оборотності капіталу: виручка від реалізації (робіт, послуг) / баланс | зростання показника - сприятлива тенденція | ||||
| 3.2 | коефіцієнт оборотності готової продукції: виручка від реалізації (робіт, послуг) / середня за період величина готової продукції | зростання показника - сприятлива тенденція | ||||
| 3.3 | коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості: виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість чистої дебіторської заборгованості | зменшення показника - сприятлива тенденція | ||||
| 3.4 | середній строк обороту дебіторської заборгованості: тривалість періоду / на | зменшення показника - сприятлива тенденція |
Продовження табл. 16
| коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості | ||||||
| 3.5 | коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості: собівартість реалізованої продукції / середньорічна вартість кредиторської заборгованості | зниження показника - сприятлива тенденція | ||||
| 3.6 | середній строк обороту кредиторської заборгованості: тривалість періоду / коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості | зниження показника - сприятлива тенденція | ||||
| 3.7 | коефіцієнт оборотності власних коштів: виручка від реалізації продукції / середньорічна вартість власних засобів | зростання показника - сприятлива тенденція | ||||
| 4. | Коефіцієнти прибутковості | |||||
| 4.1 | чиста норма прибутку: прибуток після сплати податків / чистий обсяг продаж | зростання показника - сприятлива тенденція | ||||
| 4.2 | загальний доход на активи: прибуток після сплати податків / підсумок балансу по активах | зростання показника - сприятлива тенденція |
Зазначається мета інвестування та його обсяги з визначенням джерел (видатки державного бюджету, амортизаційні відрахування, кошти на податкові пільги, цільові надбавки до тарифів з метою будівництва окремих об'єктів, кредити банків, фінансовий лізинг, власні кошти підприємств, залучені інвестиції та інше).
Вказуються напрями інвестування (капітальне будівництво, придбання основних засобів, придбання інших необоротних активів, придбання нематеріальних активів, модернізація, модифікація (добудова, реконструкція основних засобів).
Представляються інвестиційні проекти, що реалізуватимуться у прогнозному періоді, здійснюється прогноз грошових потоків по них.
2.1.11. Аналіз потенційних ризиків
2.1.11.1. Аналіз потенційних ризиків дозволяє прийняти рішення щодо реалізації бізнес-плану підприємства з урахуванням багатьох факторів: політичних, соціальних, технологічних, економічних, ринкових. При прийнятті рішення про доцільність бізнес-плану всі ці фактори необхідно врахувати у формі передбачуваного ризику.
Для запобігання ризикам необхідно їх ідентифікувати, оцінити, вибрати методи та інструменти, які дозволять запобігти їх появі, або ж їх контролювати.
2.1.11.2. Одна з основних цілей підготовки бізнес-плану до реалізації полягає у розподілі ризиків між тими учасниками бізнес-плану, що знаходяться у найкращій позиції, щоб узяти на себе той чи інший ризик, або спромогтися його максимально знизити. Основними факторами ризику, які зустрічаються найчастіше і можуть впливати на кінцеві результати бізнес-плану є:
Ризики, що відносяться до загальної соціально-економічної ситуації:
політична нестабільність;
існуюча та майбутня правова база для інвестицій;
перспективи економічного розвитку в цілому;
фінансова нестабільність (можливі зміни в оподаткуванні, інфляція тощо);
неконвертованість національної валюти.
Виробничі ризики:
підвищення поточних витрат;
зрив графіка поставок сировини, матеріалів, технологічного устаткування, паливно-енергетичних ресурсів;
нові вимоги по екології;
нестача трудових ресурсів;
зміна умов транспортування.
Ринкові ризики:
зміна попиту на продукцію;
втрата позицій на ринку;
зміна якісних ознак продукції;
поява конкуруючої продукції;
несвоєчасність виходу на ринок.
2.1.11.3. Після проведення аналізу ризиків та їх виявлення потрібно розробити конкретні заходи, які дозволять або зовсім позбутись, або значно зменшити негативний вплив кожного фактору ризику на кінцеві наслідки впровадження проекту розвитку підприємства.
Даний розділ повинен містити в собі аналіз ступеню всіх можливих для проекту ризиків. У цьому аналізі слід пояснити, чому цей ризик є важливим для проекту, показати ступінь можливого підвищення цього ризику та міри, за допомогою яких вдасться його зменшити.
Наводяться відомості щодо оцінки можливих ризиків, джерел та заходів їх запобігання, можливого страхування.
2.1.12. Бюджетна та суспільна економічна ефективність бізнес-плану
Визначаються показники бюджетної та суспільної економічної ефективності, зокрема, валовий дохід, прибуток до оподаткування, податки, збори та інші платежі, чистий прибуток, індекс прибутковості, звичайний та дисконтований термін окупності витрат.
Основним показником оцінки ефективності бізнес-планів (проектів), які передбачають державну або регіональну фінансову підтримку, є бюджетний ефект (Бt). Для року t здійснення проекту він визначається як перевищення доходів відповідного бюджету (Дt) над витратами (Вt) внаслідок реалізації бізнес-плану (проекту):
Бt = Дt - Вt.
Показник інтегрального бюджетного ефекту (Бінт) розраховується як сума дисконтованих річних бюджетних ефектів або як перевищення інтегральних доходів бюджету над аналогічними бюджетними потоками:
,
де r- ставка дисконтування;
T - період часу, за який обраховується інтегральний бюджетний ефект, років.
На основі показників річних бюджетних ефектів визначаються додаткові показники ефективності бізнес-плану (проектів):
внутрішня норма бюджетної ефективності;
термін окупності бюджетних витрат;
частка фінансової участі (Фу) держави (регіону) у реалізації бізнес-плану (проектів).
,
де Вінт.б. - інтегральні бюджетні витрати;
Вінт.п. - інтегральні проектні витрати.
Показники суспільної економічної ефективності враховують наслідки реалізації бізнес-плану підприємства для суспільства в цілому, в тому числі як показники безпосередніх результатів і витрат проекту розвитку підприємства, так і витрати і результати в суміжних галузях, секторах економіки, екологічні, соціальні та інші позаекономічні ефекти.
При розрахунку показників суспільної економічної ефективності в грошових потоках відображається вартісна оцінка наслідків реалізації даного бізнес-плану підприємства в інших галузях економіки, соціальній та екологічних сферах.
При цьому в складі витрат обігового капіталу враховуються тільки виробничі запаси і резерви грошових ресурсів, виключаються із грошових потоків кошти, що пов'язані з отриманням кредитів, виплатою процентів по ним та їх погашенням, за рахунок субсидій, дотацій, податків та інших трансфертних платежів, коли фінансові ресурси передаються від одного учасника іншому, а вироблена продукція (роботи, послуги) і витрати виробничих ресурсів повинні оцінюватися в спеціальних економічних цінах.
Економічні ціни - ціни, в яких вимірюється суспільна значимість продукції, послуг, ресурсів та іноземної валюти. Визначення економічних цін передбачає виключення із складу ринкових всіх викривлень вільного ринку (зокрема, вплив монополістів, трансфертних платежів - податків, субсидій, мита тощо) і додавання неврахованих зовнішніх ефектів та суспільних благ.
2.1.13. Соціально-економічні наслідки реалізації бізнес-плану
Розраховуються результативні показники реалізації бізнес-плану (збільшення обсягів реалізації продукції, кількість збережених або новостворених робочих місць, покращання умов роботи працюючих, впровадження інновацій тощо).
10. Положення про порядок складання річного
фінансового плану державним підприємством (крім казенного)*
1. Це Положення визначає порядок складання річного фінансового плану державним підприємством.
Для підприємств інших форм власності це Положення носить рекомендаційний характер.
2. Фінансовий план складається на рік з поквартальною розбивкою за формою, що наведена у додатку 1.
3. Фінансовий план відображає обсяги надходжень і спрямування коштів у планованому році з метою забезпечення потреб діяльності та розвитку підприємства, виконання його зобов'язань, уключаючи зобов'язання щодо сплати податків та обов'язкових платежів.
4. Фінансовий план складається з таких розділів:
· джерела формування та надходження коштів;
· приріст активів підприємства;
· повернення залучених коштів;
· витрати, пов'язані з унесенням обов'язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;
· покриття збитків минулих періодів.
Якщо фінансовим планом не передбачається отримання прибутку від звичайної діяльності підприємства у планованому періоді (розділ I фінансового плану, код рядка - 010), то до фінансового плану додатково включається розрахунок формування фінансових результатів діяльності підприємства у планованому році згідно з додатком 2.
5. Керівник підприємства подає проект фінансового плану на затвердження органу, який уповноважений управляти відповідним державним майном (далі - орган управління) до 1 травня року, що передує планованому, разом із пояснювальною запискою щодо його обґрунтування, виходячи з аналізу господарської діяльності підприємства у поточному році, а також показників господарської діяльності та розвитку підприємства на планований рік, визначених з урахуванням примірного переліку, наведеного у додатку 3.
