Принципи ведення насінництва зернових і зернобобових культур в господарствах області

1. Первинне насінництво сортів власної селекції веде Закарпатський інститут АПВ НААН.

2. Елітне насіння закуповують спеціалізовані постачальницькі господарства, розміщені в найбільш сприятливих ґрунтово-кліматичних зонах. Для здешевлення продукції, насіння вищої репродукції слід використовувати виключно для подальшого розмноження у визначених насінницьких господарствах.

 

 

Первинне насінництво: Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН

3. Схема насінництва

 

 

Елітне насінництво рекомендованих сортів: Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН ДП «ДГ Агрофірма «Еліта» ЗДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААН», Мукачівська державна сортодослідна станція

Спеціалізовані насінницькі господарства – виробники сертифікованого насіння: Мукачівська державна сортодослідна станція ПП «Ардовецьке» СТОВ «Атак» та ін.

Товарні господарства: Часткове виробництво для власних потреб. Товарні посіви   Часткове виробництво для власних потреб. Товарні посіви

 

Прогнозні показники виробництва зернових культур у Закарпатській області

в 2015 р. порівняно з 2011 р.

Регіон (область)	Показники виробництва зернових культур	Порівняльне сальдо 2011\2015
У 2011 році	У 2015 році
Площа, тис. га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, тис. т	Площа, тис. га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, тис. т	Площа	Урожайність	Валовий збір
Закарпатська	85,3	37,6	321,7	84,0	59,5	500,0	-1,3	21,9	178,3
Берегівський	17,9	24,8	62,5	17,4	54,9	95,1	-0,5	30,1	32,6
В. Березнянський	0,3	33,2	0,9	0,3	70,3	2,0		47,1	1,1
Виноградівський	17,8	39,2	69,7	17,3	59,3	102,3	-0,5	30,1	32,6
Воловецький		17,5	0,1	0,01	19,0	0,02	0,01	1,5	-0,08
Іршавський	5,6	43,8	24,8	5,4	66,7	36,0	-0,2	22,9	11,2
Міжгірський		19,7	0,1	0,02	15,3	0,02	0,02	-4,4	-0,08
Мукачівський	19,8	39,1	77,4	18,9	62,3	117,0	-0,9	23,2	39,6
Перечинський	0,9	35,7	3,3	0,9	60,9	5,5		25,2	2,2
Рахівський	0,3	25,0	0,7	0,3	40,3	1,2		15.3	0,5
Свалявський	0,4	36,2	1,6	0,4	70,2	3,1			0,5
Тячівський	2,8	40,0	11,3	2,8	80,7	22,2		40,7	10,9
Ужгородський	16,6	34,7	57,8	17,3	54,8	94,3	0,7	20,1	36,5
Хустський	2,9	38,9	11,5	3,0	71,9	21,3	0,1		9,8

 

Отже, із зазначених прогнозів Закарпатської Науково-дослідної станції можна зробити такі висновки:

- за роки проведення удосконалення виробництва у більшості районів Закрпатської області посівну площу буде скорочено на незначну цифру, в середньому на 0,09 по кожному району та скорочення земель на 1,3 тисячі гектарів в цілому по Закарпатській області.

- Урожайність підвищиться по кожному району майже вдвічі або більше, за виключенням Міжгірського району.

- У результаті таких зрушень планується отримати валовий збір на 178,3 тисяч тон більший ніж був зібраний у 2011 році.

 

2.3 Перспективи та напрямки розвитку системи насінництва в Закарпатській області.

Щорічна потреба насіння зернових культур для забезпечення товаровиробників всіх форм власності в Закарпатській області становить 3608,8 тонн, в тому числі озимі – 3026,8 тонн, ярі – 582 тонни. В результаті реформування агропромислового комплексу Закарпаття основними товаровиробниками продукції рослинництва є особисті господарства населення, якими виробляється 82 % зернових культур, фермерськими господарствами виробляється 9 %, іншими сільськогосподарськими підприємствами 9 %. Особисті господарства населення посів зернових культур проводять насінням низьких репродукцій (дані про кількість та якість насіння відсутнє). Деякі сільськогосподарські підприємства та фермерські господарства у користуванні яких знаходиться 20 % ріллі під посів зернових культур використовують елітний та репродуктивний посівний матеріал.

За Державною реєстрацією виробників насіння і садивного матеріалу на 2011 рік, право на виробництво і реалізацію елітного та репродукційного насіння і садивного матеріалу на території Закарпатської області належить 9 суб’єктам господарювання, з них, що займаються насінництвом 8 суб’єктів господарювання, а на 2012 рік 7 суб’єктів господарювання, із них 3 по виробництву елітного насіння та 4 по виробництву репродуктивного насіння.

Станом на 01.01.2012 року, державними насіннєвими інспекціями області було видано 19 шт. Сертифікатів на насіння України, на загальну кількість насіння (ярих і озимих культур) 561, 3 тонни, в т.ч. на базове насіння – 24,8 тонн та сертифіковане насіння – 536,5 тонн. Сертифікати видавалися сільськогосподарським товаровиробникам, які мають паспорт на право виробництва та реалізації елітного, репродукційного насіння і садивного матеріалу та внесені до Державного реєстру виробників насіння.

Всі Сертифікати були видані на партії насіння призначене для реалізації.

Потребу елітного насіння забезпечують атестовані господарства – виробники елітного насіння. Виробництвом елітного насіння займаються 3 атестовані господарства в області, в т.ч. Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, ДП «ДГ Агрофірма «Еліта» ЗДСГДС ІСГ Карпатського регіону НААНУ» та Мукачівська державна сортодослідна станція (Додаток 3, 4). Репродуктивним насінням 4 господарства, в т.ч. ПП «Ардовецьке», СТОВ «Атак», ФГ «Коник» та Мукачівська державна сортодослідна станція. Цими насіннєвими господарствами потреба в елітному насіннєвому матеріалі забезпечується на 65-70 %, а репродукційного на 75-80 %, сортами вітчизняної селекції (відповідно до замовлення). Крім того, закупівля насіння приватними сільськогосподарськими товаровиробниками здійснюється в наукових установах НААН – оригінаторах нових сортів.

Фермерські господарства та приватні сільськогосподарські підприємства для власних потреб вирощують насіння озимих зернових І репродукції на площі 1,55 тис.га, на яких вирощується 40 сортів, в т.ч. 10 – іноземного походження (Німеччина, Росія, Чехія, Франція), на площі 0,6 тис.га, що складає 38,7 % від загальної площі. Загальна площа насінницьких посівів під ярими і зернобобовими культурами І репродукції складає 0,27 тис.га, на якій вирощується 18 сортів, в т.ч. 3 – іноземного походження (Німеччина), на площі 0,08 тис. га., що складає 29,6 % від загальної площі (таблиця насінницьких посівів), урожайність іноземних сортів на 10-15 % вища від вітчизняних (за даними товаровиробників). Іноземних виробників насіння в області немає.

Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція первинним насінництвом озимих зернових та ярих культур (крім кукурудзи) не займається. Розмноження елітного насіння проводиться шляхом закупівлі базового насіння в установах оригінаторах, згідно замовлення виробників репродуктивного насіння.

 

РОЗДІЛ 3. ПРИРОДООЇОРОННА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

3.1 Природоохоронна програма 2011. Мета, об'єкти, умови і методика досліджень.

У 2011 році була створена природоохоронна програма, що включає в себе:

- Родючість, охорона і раціональне використання ґрунтів

- Розробити систему екологогосподарського діагностування та нормування мікроелементів у ґрунтах з урахуванням вимог основних сільськогосподарських культур

- Розробити теоретичні основи застосування мікроелементів в ґрунтах Закарпаття та методи комплексного управління поживним режимом з урахуванням біологічних особливостей сільськогосподарських культур

Мета роботи – встановити динаміку вмісту макро- та мікроелементів на основних типах ґрунтів різних агрокліматичних зон Закарпаття за умов довготривалого використання добрив.

Вивчали зміни вмісту доступних форм макро- та мікроелементів (мідь, цинк, марганець, кобальт, залізо, бор) під впливом тривалого сільськогосподарського використання і застосування добрив на дерновому опідзоленому оглеєному та дерново-буроземному ґрунтах. Використовували дані по показникам родючості ґрунту, врожайності та якості вирощеної продукції, отримані в довготривалих стаціонарних дослідах по вивченню різних систем та доз удобрень, які закладені в низинній (с. В.Бакта) та гірській (с. Нижні Ворота) зонах Закарпаття.

Зразки ґрунту були відібрані із орного (0 – 20 см) та підорного (20 – 40 см) шарів, а в окремих випадках з 40 – 60 см шару. Агрохімічні показники ґрунту визначали за загальноприйнятими методиками. Екстракцію рухомих форм міді, цинку, марганцю, кобальту та заліза із ґрунту проводили аміачно-ацетатним буферним розчином з рН=4,8, співвідношення ґрунту до екстрагуючого розчину 1:10, час взаємодії – одна година. Визначення вмісту міді та цинку проводили методом інверсійної хронопотенціометрії на приладі М-ХА1000, марганцю, заліза та кобальту – на атомно-абсорбційному спектрофотометрі С-115 в полум’ї пропан-бутан-повітря. Бор з ґрунту екстрагували п’ятихвилинним кип’ятінням дистильованою водою з наступним спектрофотоколориметричним визначенням його з азометином Н.

3.2. Результати досліджень та їх обговорення

Динаміка макро- та мікроелементів за умов інтенсивного сільськогосподарського використання ґрунтів та застосування мінеральних і органічних добрив нами була визначена шляхом порівняльного аналізу експериментальних даних їх вмісту в перелоговому ґрунті та/або ґрунті з не удобрених варіантів з даними, які отримані для варіантів, де були внесені мінеральні та/або органічні добрива в довготривалих стаціонарних дослідах.

3.2.1 Динамика вмісту мікроелементів в дерновому опідзоленому оглеєному ґрунті.

В низиній зоні Закарпаття стаціонарний дослід закладений в 1965 р. на дерновому опідзоленому оглеєному ґрунті і включає 13 варіантів. Для вивчення динаміки мікроелементів вибрані 6 варіантів, а саме: безудобрений варіант, варіанти з одинарною та подвійною дозами мінеральних добрив, варіант, де вносили тільки гній, а також варіанти де внесені одинарні та подвійні дози мінеральних добрив разом з гноєм.

В дерновому опідзоленому оглеєному ґрунті, за показниками варіанту без добрив, вміст рухомих форм міді підвищений (мал. 1). Тривале застосування як мінеральних, так і органічних добрив призводить до подальшого збільшення концентрації рухомих форм міді. Так, при використанні одинарної дози NPK вміст міді знаходиться на високому ріні, а при подвійній дозі NPK рівень забезпеченості цим мікроелементом дуже високий. Використання гною також призводить до зростання концентрації рухомих форм міді в дерновому опідзоленому оглеєному ґрунті.

Рисунок 1. Динаміка вмісту міді, цинку та бору в залежності від удобрення на дерновому опідзоленому оглеєному ґрунті

Забезпеченість дернового опідзоленого оглеєного ґрунту цинком змінюється від низького (безудобрений варіант) до підвищеного (подвійна доза NPK) рівня при використанні мінеральних добрив. Гній ще в більшій мірі, ніж мінеральні добрива, призводить до збільшення кількості рухомих форм цинку. В той же час внесення одинарної дози NPK разом з гноєм викликає значне зменшення вмісту рухомих форм цинку в ґрунті.

Водорозчинними формами бору дерновий опідзолений оглеєний ґрунт забезпечений на низькому рівні. Тривале використання навіть високих доз мінеральних добрив не призводить до зростання вмісту рухомих форм цього мікроелементу. Значне підвищення доступних рослинам форм бору спостерігається при систематичному використанні гною.

3.2.2 Динаміка вмісту мікроелементів в дерново-буроземному ґрунті.

Зміни вмісту рухомих форм мікроелементів під впливом тривалого сільськогосподарського виробництва і використання добрив на дерново-буроземному ґрунті гірської зоні Закарпаття аналізували за даними польового стаціонарного досліду, який закладений в 1989 році. Дослід включає ділянку без удобрення, варіант з внесенням тільки фосфорних добрив та варіант, де вноситься NPK в дозах, які загальноприйняті для вирощуваних культур в гірській зоні, плюс гній раз у п’ять років з розрахунку 40 т/га. Дані по вмісту рухомих форм мікроелементів на різних варіантах стаціонарного досліду порівнювали також з їх концентраціями в перелоговому дерново-буроземному ґрунті, який розташований поряд з експериментальними ділянками.

В перелоговому ґрунті вміст рухомих форм міді дуже низький (мал. 2). В той же час на не удобреному варіанті стаціонарного досліду забезпеченість ґрунту даним мікроелементом досягає середнього рівня. При внесенні фосфорних добрив концентрація доступної рослинам форми міді підвищується в порівнянні з не удобреним варіантом. Тривале (понад 20 років) внесення NPK та гною призводить до збіднення дерново-буроземного ґрунту на рухомі форми міді. Даний факт можна пояснити двома обставинами. По перше, за даними стаціонарного досліду, на варіанті з внесенням NPK та гною були досягнуті найвищі врожаї всіх сільськогосподарських культур, що вирощувались. Це призводить до збільшення виносу поживних елементів з урожаєм. Таким чином, разом з фітомасою йде відчуження мікроелементів з ґрунту. По друге, чисельні дані свідчать про те, що із збільшенням органічної частини ґрунту рухомість міді зменшується. За результатами хімічного аналізу вміст органічного вуглецю найвищий саме на варіанті, де вносили NPK та гній. В свою чергу, це також пояснюється збільшенням врожайності, внаслідок чого збільшується і кількість рослинних решток, що щорічно залишаються в ґрунті та перетворюються на гумусові речовини. Збільшення від’ємного балансу мікроелементів, зокрема міді, із зростанням доз мінеральних добрив також було відмічено рядом дослідників.

Рисунок 2. Динаміка вмісту цинку, міді, кобальту та бору в залежності від удобрення.

Вміст рухомих форм цинку в дерново-буроземному ґрунті дуже низький. Тривале застосування мінеральних добрив та гною істотно не змінює кількість доступних форм цинку, на удобрених варіантах забезпеченість ґрунту даним мікроелементом залишається дуже низькою.

Подібна тенденція простежується і для кобальту. Забезпеченість дерново-буроземного ґрунту рухомими формами кобальту низька. В кількісному вираженні його концентрація однакова в перелоговому ґрунті та на варіанті, де вносились мінеральні добрива та гній. Високий вміст рухомих форм цинку та кобальту, що має місце на не удобреному варіанті, потребує подальших досліджень.

Верхній 0 – 20 см шар дерново-буроземного ґрунту рухомими формами марганцю забезпечений на дуже високому рівні (мал. 3). Сільськогосподарське використання ґрунту призводить до подальшого зростання його кількості. При тривалому застосуванні добрив вміст рухомих форм марганцю, в порівнянні з не удобреним варіантом, поступово збільшується. В рухомості марганцю рішучу роль відіграє дуже кислий характер ґрунтового розчину, рН якого для всіх варіантів досліду рівний або менший 4 одиниць.

Рисунок 3. Динаміка вмісту марганцю та заліза в залежності від удобрення на дерново-буроземному ґрунті

Високий вміст водорозчинних сполук бору зафіксований тільки в перелоговому ґрунті (мал. 2). Під впливом сільськогосподарського використання вміст рухомих форм бору зменшується, його забезпеченість є низькою або середньою. На не удобреному варіанті дерново-буроземного ґрунту зменшення вмісту водорозчинних форм бору простежується в більшій мірі, ніж при тривалому використанні добрив.

За результатами досліджень створена аналітично-інформаційна база даних.

3.2.3 Врожайність сільськогосподарських культур в 2011 р. на стаціонарному досліді в с. В. Бакта.

В стаціонарному досліді по вивченню різних доз добрив урожаї на різних варіантах складали: гречки – від 3,9 до 5,6 ц/га, озимої пшениці – 15,7 – 17,8, ярого ячменю – 16,7 – 18,9, вико-вівса на зелений корм з підсівом багаторічних трав – 95,3 – 127,7, вівса на зелений корм – 62,8 – 93,1 ц/га.

Результати аналізу структури врожаю: озима пшениця – висота рослин коливається в межах 75,2 – 91,5 см, довжина колоса – 7,1 – 8,4 см, маса 1000 зерен – 47,3 – 52,4 г; гречка – кількість рослин на м² – 216 – 334 шт., висота рослин – 84 – 123 см, маса 1000 зерен – 18 – 27, г; вико-вівсяна сумішка – висота вики – 44,1 – 52,6 см, вівса – 56,1 – 62,4 см, кількість рослин на м² – вики – 62 – 66, вівса – 234 – 292 шт.

 

ВИСНОВКИ

1. Дослідне господарство «Велика Бакта» при Закарпатському інституті АПВ УААН - це державне аграрне підприємство, спеціалізацією якого є виробництво якісного насіння з розвиненим племінним скотарством та свинарством. ДПДГ «В.Бакта» - це середнє підприємство. Виробничий напрямок підприємства зерново-м’ясний. В структурі валової продукції рослинництво складає 59 %.

2. Підприємство є збитковим, про що свідчать фінансові річні звіти за три останні роки 2009-2011. Однією з причин цьому є досить висока собівартість продукції і рослинництва, і тваринництва. Крім цього в останні роки розвитку господарства не сприяли природні умови.

3. Кількість справної сільськогосподарської техніки на підприємстві щорічно скорочується внаслідок старіння обладнання і втрати ним своїх експлуатаційних властивостей. Це негативно позначається на діяльності дослідного господарства.

4. Найвагомішою галуззю є зерновиробництво. Господарство займається не вирощуванням зерна для подальшої переробки, а вирощує насіння високих репродукцій зернових культур, рекомендованих для вирощування в даній зоні. Основними каналами збуту є підприємства і господарства різних форм власності, які займаються зерновиробництвом в Закарпатській області і хочуть придбати такі сорти зернових, які максимально підходять для вирощування з метою отримання високих врожаїв та максимізувати прибутки.

5. Наше господарство не є переробним підприємством, тому не завдає великої шкоди навколишньому середовищу, оскільки займається науково-дослідною діяльністю щодо виведення елітних сортів рослинництва та порід тварин.

6. Мною була досліджена більш глибша тема зернових, а саме насінництво. Головними напрямками функціонування системи насінництва є:

- дотримання своєчасного проведення раціонального сортооновлення і сортозаміни рекомендованими сортами та гібридами;

- дотримання технологічних і методичних вимог насінництва щодо збереження сортової чистоти, біологічних і урожайних властивостей сорту та посівних якостей насіння;

- проведення сертифікації усіх партій насіння призначених для реалізації;

- розширення та вдосконалення мережі виробничих структур різних форм власності з насінництва;

- розвиток матеріально-технічної бази для виробництва насіння зернових культур;

- впровадження сучасних методів відбору проб, визначення сортових і посівних якостей насіння.

7. Для подальшого розвитку насінництва та вирощування зернових культур Науково -дослідна станція розробила програму удосконалення виробництва зерна на період до 2015 року. Науково-дослідна станція Закарпатського Інституту агропромислового виробництва надає програму розвитку зернових культур до 2015 року. Збільшення обсягів виробництва зерна буде здійснено шляхом впровадження наступної системи заходів:

- впровадження інтенсивного ведення галузі зерновиробництва;

- підвищення урожайності зернових культур шляхом впровадження сучасних технологій;

- удосконалення землекористування, структури посівів, попередників, обробітку ґрунту; впровадження сучасних сортів і гібридів, покращення ведення насінництва;

- внесення мінеральних добрив в розрахунку на запланований урожай;

- проведення хімічної меліорації земель, інтегрованого захисту рослин;

- підвищення якості зерна;

- науково-методичного забезпечення, розвитку ринку зерна;

- оснащення господарств сучасною технікою;

- освоєння ресурсозаощадних технологій;

- більш раціонального використання біокліматичного потенціалу і зональних природно-кліматичних умов у нарощуванні виробництва зерна.

8. Щодо природоохоронної діяльності підприємства то мною була розглянута природоохоронна программа підприємства, що має на меті забезпечення екологічного використання грунтів для сільськогосподарської діяльності. У 2011 році була створена природоохоронна програма, що включає в себе:

- Родючість, охорона і раціональне використання ґрунтів

- Розробити систему екологогосподарського діагностування та нормування мікроелементів у ґрунтах з урахуванням вимог основних сільськогосподарських культур

- Розробити теоретичні основи застосування мікроелементів в ґрунтах Закарпаття та методи комплексного управління поживним режимом з урахуванням біологічних особливостей сільськогосподарських культур

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Іваненко Ф.В.Технологія виробництва і переробки продукції рослинництва: Навч.посібник - К.:КНЕУ, 2008.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств. – К.: КНЕУ, 2002 р.

3. Чернявський О.А., Сівак В.К. Ефективне й раціональне використання деградованих земель. Чернівці “Зелена Буковина”. 2003 р.

4. Стан навколишнього середовища і його вплив на трудові ресурси Закарпатської області / В.М. Трегобчук, Г.Д. Гуцуляк, Т.Г. Гуцуляк та інші.; За редакцією Г.Д. Гуцуляка – Чернівці: Прут, 2002.

5. Ю.М.Дербаль, І.П.Ковтун. Агроекологічні основи землекористування в гірській зоні Українських Карпат. – 2003 р.

6. Третяк А. Землевпорядний вісник. 2008 рік.

7. Азізов С.М., Канінський П.К. Скупий О.М. організація виробицтва і аграрного бізнесу в сільськогосподарських підприємствах / За ред. С.П, Азізова. – К.; ІАЕ, 2001.

8. Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства. Полісся. Київ – 2004 р.

9. Н 34 Наукове забезпечення розвитку агропромислового виробництва Закарпаття // М.Д. Федорюк, А.В. Балян, С.М. Кормош та ін.. Ужгород: ПП Данило С.І., 2011.-291 с.