Структура криміналістичної методики. Загальні положення методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Етапи розслідування

Тема. Загальні положення криміналістичної методики. Криміналістична характеристика злочинів.

 

ПЛАН

1. Поняття, сутність і завдання криміналістичної методики. Принципи та джерела криміналістичної методики.

2. Структура криміналістичної методики. Загальні положення методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Етапи розслідування.

3. Поняття, сутність та елементи криміналістичної характеристики злочинів.

 

1. Поняття, сутність і завдання криміналістичної методики.

Принципи та джерела криміналістичної методики

 

У науці термін “методика” має, принаймні, два значення: а) сукупність методів пізнання якого-небудь явища, події, предмета, тобто як практична діяльність; і б) вчення про засоби і методи пізнання конкретного об'єкта, події.

Предметом дослідження науки криміналістики в самому загальному плані є злочин. Тому стосовно до останнього методику треба розуміти, як сукупність рекомендацій з розслідування злочинів, тобто, як знаходити сліди при дослідженні первинних матеріалів і як оцінювати їх для ухвалення рішення про порушення кримінальної справи; які й в якій послідовності необхідно проводити слідчі дії, яку застосовувати техніку і тактичні прийоми для досягнення ефективності розслідування злочину.

В даний час у криміналістичній літературі методика розслідування розглядається як самостійний розділ науки криміналістики, що називається “Методика розслідування окремих видів злочинів (або криміналістична методика)”.

Криміналістична методика – це розділ криміналістики, який включає систему наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і здійснення розслідування та запобігання злочинів.

Таким чином, сутність криміналістичної методики як розділу науки криміналістики зводиться до розробки теоретичних основ, методів, прийомів і практичних рекомендацій оптимального розслідування окремих видів злочинів, а як діяльності – у практичній реалізації рекомендацій теорії в рамках норм кримінально-процесуального закону.

Система рекомендацій методики являє собою певний трафарет, що вказує які дії, у якій послідовності необхідно робити, якщо обстановка здійснення злочину відповідає основним елементам даної системи рекомендацій.

Завдання криміналістичної методики розслідування злочинів:

а) загальне завдання: сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю;

б) спеціальні завдання:

— вивчення з криміналістичних позицій злочинів і злочинності;

— вивчення й узагальнення передового досвіду розкриття, розслідування і запобігання злочинів;

— виявлення закономірностей організації і здійснення розслідування злочинів;

— розробка науково обґрунтованих методичних рекомендацій з організації і здійснення розкриття, розслідування і запобігання окремих видів злочинів.

Принципи криміналістичної методики:

1. Відповідність методичних рекомендацій вимогам закону.

2. Індивідуальність методики розслідування кожного виду злочинів.

3. Взаємодія слідчого з органами дізнання й активне використання оперативно-розшукових засобів одержання інформації.

4. Втілення рекомендацій криміналістичної техніки і тактики в методиці.

5. Активне використання новітньої техніки і допомоги спеціалістів і громадськості.

6. Вивчення і використання передового досвіду практики.

7. Вивчення способів здійснення злочинів і прогнозування їх.

8. Наукова організація праці та управління розслідуванням.

9. Забезпечення безпеки учасників розслідування.

10. Побудова методик на основі криміналістичних характеристик злочинів відповідного виду

До джерел методики розслідування відносяться (І.М. Лузгін):

- передовий досвід органів внутрішніх справ, прокуратури і судів по розслідуванню злочинів; експертна практика криміналістичних, судово-медичних і інших установ;

- положення загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки і тактики; у методиці втілюються акумульовані положення і рекомендації техніки і тактики, вони знаходять реальне втілення в розслідуванні;

- норми кримінального закону, що встановлюють ознаки окремих злочинів, норми кримінально-процесуального закону, що визначають предмет і межі доведення;

- положення кримінології, теорії ОРД, загальної і судової психології, судової статистики, теорії інформації, організації праці і управління, а також даних інших наук. Наприклад, судової медицини, психіатрії, судової бухгалтерії і т.п.

 

Структура криміналістичної методики. Загальні положення методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Етапи розслідування

У структурі криміналістичної методики розрізняють дві частини:

2) загальні положення криміналістичної методики (теоретичні основи криміналістичної методики, що охоплюють фундаментальні питання даного розділу про його предмет, зміст і значення);

3) видові методики розслідування злочинів (методики розслідування окремих видів злочинів).

Загальні положення криміналістичної методики охоплюють:

— поняття і сутність методики як розділу науки криміналістики;

— принципи криміналістичної методики;

— задачі криміналістичної методики. Роль науково-методичного знання в боротьбі зі злочинністю;

— система криміналістичної методики, її структурні елементи;

— історія виникнення і розвитку криміналістичної методики та її джерел;

— поняття, класифікація і структура видових методик розслідування злочинів;

— роль криміналістичної характеристики злочинів у створенні і змісті окремих методик.

У структурі криміналістичної методики важливе значення займають окремі (видові) методики розслідування. По суті вони охоплюють основний зміст криміналістичної методики. Їх завданням є розробка типових систем (алгоритмів) дій слідчого, що сприяють обранню оптимальної лінії поведінки в процесі розслідування певного виду злочинів.

Окремі методики мають власну структуру. Елементами, що визначають зміст структури окремих методик є:

— криміналістична характеристика злочину;

— обставини, що підлягають встановленню в справі;

— особливості порушення кримінальної справи;

— особливості початкового етапу розслідування злочинів; типові версії та планування розслідування;

— особливості тактики підготовки і проведення найбільш характерних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

— особливості наступного етапу розслідування; тактика наступних слідчих дій і інших, передбачених законом, заходів;

— використання спеціальних знань, призначення експертиз;

— взаємодія слідчих і оперативних працівників;

— особливості організації профілактичної діяльності слідчих при розслідуванні злочинів.

Класифікація окремих криміналістичних методик розслідування злочинів:

а) за видами злочинів (методика розслідування вбивств; методика розслідування крадіжок і т.д.);

б) за місцем вчинення злочинів (на транспорті; в умовах великого міста і т.п.);

в) за особливостями особи злочинця (методики розслідування злочинів неповнолітніх; осіб, що мають дефекти психіки, і ін.);

г) за особою потерпілого (проти малолітніх і неповнолітніх; проти іноземців і т.д.);

д) за часом, що пройшов з моменту вчинення злочину (особливості методики розслідування злочинів за „гарячими слідами”; нерозкритих злочинів минулих років);

ж) за обсягом:

— повні, тобто проведення всього процесу розслідування того чи іншого виду злочинів;

— скорочені, тобто методичні рекомендації з організації і здійснення якого-небудь одного етапу розслідування;

з) за охоплюваними видами злочинів:

— комплексні, тобто методики розслідування двох або більше взаємозалежних видів злочинів (наприклад, методика розслідування грабежів і розбоїв);

— конкретні.

Етапи процесу розслідування злочинів:

Початковий етап – період проведення початкових невідкладних слідчих дій, спрямованих на вирішення загальних і специфічних задач (встановлення події, що має ознаки злочину, переслідування і затримання винного за “гарячими слідами”, викриття винного у вчиненому злочині і т.п.);

Подальший етап – період проведення всіх інших слідчих дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів у справі, починається після пред’явлення особі обвинувачення (з'ясування обставин, не встановлених на початковому етапі).

Заключний етап – період розслідування, що починається з моменту прийняття слідчим рішення про закінчення розслідування і закінчується направленням справи прокурору або винесенням постанови про закриття кримінальної справи.