Функції, види і форми контролю у навчанні англійської мови у початкових класах

Контроль та оцінювання навчальних досягнень учнів – невід’ємний структурний компонент системи навчання ІМ у початковій школі, який реалізує притаманні йому функції, має свої види, форми, засоби та об’єкти.

Контроль – це визначення рівня володіння іноземною мовою, досягнутого учнями за певний період навчання. Контроль – це також і частина уроку ІМ, під час якої вчитель оцінює, як учні засвоїли пройдений матеріал і можуть ним користуватися в практичних цілях.

Мета контролю – виявлення та оцінювання рівня сформованості іншомовних мовленнєвих навичок і вмінь, виявлення прогалин у знаннях, уміннях та навичках учнів для внесення необхідних коректив у процес навчання, для вдосконалення його змісту, методів, засобів та форм організації.

Об’єктами контролю на уроках ІМ у початкових класах є іншомовні фонетичні, лексичні та граматичні навички (мовна компетенція), а також вміння здійснювати мовленнєву діяльність у говорінні, аудіюванні, читанні та письмі іноземною мовою (мовленнєва компетенція) з урахуванням лінгвокраїнознавчих та соціокультурних особливостей країни, мова якої вивчається (соціокультурна, лінгвокраїнознавча, полікультурна компетенція).

Основними функціями контролю навчальних досягнень учнів початкової школи є функція зворотнього зв’язку, оціночна, навчальна, розвиваюча, діагностична, виховна, стимулююче-мотиваційна та коригуюча.

Функція зворотнього зв’язку, Аналізуючи досягнення учнів, вчитель з’ясовує наскільки ефективними є обрані ним прийоми, способи і методи навчання і в разі потреби вносить відповідні коригуючі зміни. Учень оцінює власні досягнення, з’ясувати, які знання засвоєні міцно, а які потребують повторення, поглиблення, і відповідно спланувати свою подальшу навчальну діяльність.

Оціночна функція – систематичне оцінювання результатів виконання учнями навчальних завдань, Оцінки допомагають учням планувати їх подальшу навчальну діяльність з іноземної мови. Оцінки є основним показником успішності навчання і відображаються в офіційних документах про освіту.

Навчальна функція – повторення, закріплення, вдосконалення, узагальнення та систематизацію набутих учнями мовленнєвих навичок і вмінь у процесі перевірки їх навчальних досягнень.

Розвиваюча функція передбачає розвиток індивідуально-психологічних особливостей учнів у процесі виконання контрольних завдань з іноземної мови, оскільки потребує активного функціонування пам’яті, мислення, фонематичного слуху, артикуляційного апарату та ін. Контроль стимулює пізнавальну активність учнів, сприяє розвитку їх творчих здібностей, мотивів до вивчення іноземної мови.

Діагностична функція – своєчасне виявити прогалин у знаннях, уміннях і навичках учнів, з’ясування причин їх виникнення і відповідно робота над їх усуненням. Виховна функція контролю полягає в тому, що систематичний контроль сприяє вихованню в учнів таких важливих якостей особистості як дисциплінованість, організованість, відповідальність, наполегливість, працьовитість, сумлінність, самостійність. Залучення учнів до взаємоконтролю сприяє формуванню в них принциповості, справедливості, чесності, колективізму і взаємоповаги.

Стимулююче-мотиваційна функція – оцінювання навчальних досягнень учнів як важливий стимул для поліпшення їх подальших результатів навчально-пізнавальної діяльності. Розвиває відповідальність, формує адекватну самооцінку, сприяє змагальності учнів, формує мотиви навчання.

Коригуюча функціяконтролю – внесення вчителем коректив у методику організації та керування навчально-пізнавальною діяльністю молодших школярів на основі отриманих у ході контролю результатів.

Основні вимоги які висуваються до контролю.

Цілеспрямованість: контроль має бути спрямованим на певні мовленнєві вміння і навички, рівень досягнення яких визначається та оцінюється.

Репрезентативність: контрольні завдання повинні охоплювати весь мовний і мовленнєвий матеріал, засвоєння якого перевіряється.

Об’єктивність: Об’єктивність контролю забезпечується за рахунок кількісної (облік кількості помилок у мовленні, оцінка темпу мовлення згідно з нормативами та інші показники) та якісної (повнота розкриття теми, відповідність висловлювання завданням, вміння адекватно виражати свої думки в конкретній мовленнєвій ситуації інші критерії) оцінки результатів іншомовної діяльності молодших школярів.

Систематичність: контроль набуває ефективності і виправдовує себе лише за умови його регулярного проведення на всіх етапах процесу навчання іноземної мови.

Чіткість і прозорість: вчитель проводить відкриті випробування всіх учнів за одними й тими ж критеріями; рейтинг кожного учня встановлюється в процесі діагностування, має наочний, порівнювальний характер; необхідною умовою реалізації цього принципу є оголошення і мотивація оцінок, їх обговорення і аналіз за участю самих учнів;

Індивідуалізація: при перевірці треба враховувати індивідуальні особливості учнів, а саме, їхній темперамент, характер, здібності, нахили, інтереси, потреби, мотиви, особливості психічних функцій – мислення й мови, пам’яті, уваги, уявлення, емоцій, волі; індивідуальний підхід в процесі контролю упереджує психологічне напруження учнів, створює умови для виявлення справжнього рівня їх навчальних досягнень і об’єктивного оцінювання вчителем з урахуванням загальних вимог, що зазначені у програмі; важливо, щоб індивідуалізація ґрунтувалася на єдності загальних вимог до всіх учнів із урахуванням індивідуальних особливостей кожного.

Диференційований характер передбачає відповідність форми контролю тому аспекту мови або виду мовленнєвої діяльності, що перевіряється.

Контроль говоріння на початковому етапі навчання проводиться, як правило, в усній формі. Об’єктом контролю у говорінні є рівень сформованості мовленнєвих навичок і умінь, необхідних учням для усного діалогічного і монологічного мовлення. В процесі контролю перевіряються вміння молодших учнів вміння складати, розігрувати діалог і будувати усний переказ чи усний твір.

Об’єктом контролю в аудіюванні є рівень сформованості мовленнєвих навичок і вмінь при сприйманні незнайомого іншомовного художнього тексту зі слуху. В процесі контролю перевіряються вміння школярів розуміти зі слуху монологічне мовлення соціально-побутової та соціально-культурної тематики; вміння розуміти зі слуху діалогічне мовлення; володіння мовним і мовленнєвим матеріалом, що дає дітям можливість адекватно сприймати чуже мовлення.

Об’єктом контролю в читанні є рівень сформованості мовленнєвих навичок і вмінь школярів при ознайомлювальному та вивчаючому читанні текстів. В процесі контролю перевіряються вміння зрозуміти основну інформацію в тексті; вміння повно і точно зрозуміти як основну, так і додаткову інформацію, що міститься в тексті; володіння мовним і мовленнєвим матеріалом, необхідним для розуміння тексту.

Об’єктом контролю в письмі є рівень сформованості мовленнєвих навичок і вмінь, необхідних учням для фіксації в письмовій формі отриманої інформації та для передачі власної. В процесі контролю перевіряються вміння учнів передати зміст прочитаного або прослуханого тексту; вміння побудувати письмовий монологічний текст на запропоновану тему.