Основні вимоги до знань, умінь і навичок студентів. Після вивчення теми студенти повинні знати:

Після вивчення теми студенти повинні знати:

· культурно-історичні умови формування і характерні риси німецької класичної філософії;

· основні світоглядні засади, що покладені в основу німецької класики;

· на чому ґрунтується об’єктивний ідеалізм представників німецької класичної філософії, їх соціальні погляди;

· основних представників філософії цього періоду;

· чому і в якому сенсі німецька класична філософія постала вершиною у розвитку новоєвропейської філософії.

вміти:

· визначати зміст основних філософських позицій, що сформувалися в німецькій класиці;

· співвідносити погляди філософів ХІХ століття із сучасним розвитком філософської думки;

· виділяти і пояснювати новації у філософських ідеях цього часу, тлумачити зміст понять і принципів, обґрунтованих та запроваджених у наукове мислення німецькою класикою;

· оцінювати загальні результати її розвитку.

розуміти:

· новаторську роль німецької класичної філософії у розвитку тогочасної європейської науки і культури;

· особливості вирішення фундаментальних філософських проблем – будови Всесвіту, пізнання, людського буття і духу – представниками німецької класичної філософії;

· у якому плані німецька класична філософія завершила розвиток класичної європейської філософії.

Ключові терміни і поняття з теми:агностицизм, апріорні синтетичні судження, розсудок та розум, „річ у собі”, „річ для нас”, агностицизм, антиномії, трансцендентальний ідеалізм, абсолютна ідея, категоричний імператив, предмет та об’єкт, суб’єкт, „Я” – не „Я”, „філософія тотожності”, антропологічний принцип, діалектична логіка.

Контрольні запитання

1. Дайте характеристику основних культурно-історичних передумов виникнення німецької класичної філософії. Поясніть, чому німецьку класичну філософію виділяють в окремий період розвитку новоєвропейської філософії.

2. З’ясуйте роль і місце німецької класичної філософії в історії філософії.

3. Розкрийте основні принципи теорії пізнання І.Канта, її позитивні сторони і недоліки.

4. Покажіть, як І.Кант розвиває оригінальну концепцію, що отримала назву „трансцендентального ідеалізму”.

5. Подумайте, при вирішенні яких питань гносеологічного плану І. Кант є матеріалістом, а в яких – ідеалістом.

6. Охарактеризуйте гуманізм та етичні погляди І.Канта, їх історичне значення:

§ на яких трьох максимах ґрунтується поведінка людини, за І.Кантом?

§ у чому полягає суть категоричного імперативу І.Канта, що став відомим як золоте правило моралі?

§ яких соціальних поглядів дотримувався І.Кант?

7. Поясніть, яким чином Й.Фіхте прагне перетворити критичний метод І.Канта на суб’єктивний ідеалізм. Що для Й.Фіхте є справжньою реальністю?

8. Подумайте, як можна охарактеризувати філософію Фрідріха Шеллінга? Покажіть, чим вона відрізняється від філософії Й.Фіхте.

9. Окресліть основні риси діалектики Ф.Шеллінга.

10. Розкрийте зміст ідеї свободи, за Ф. Шеллінгом.

11. Поясніть, чому Г. Гегеля називають філософом-ідеалістом, в чому виявляється двоїстість його світогляду?

12. Покажіть розуміння Г. Гегелем життєвого циклу абсолютної ідеї, джерел її руху та розвитку. Розкрийте зміст поняття Абсолютна ідея.

13. Охарактеризуйте діалектику Г.Гегеля як розвиток сукупної людської думки.

14. Покажіть суперечність між методом і системою філософії Г.Гегеля, подумайте, як її слід подолати.

15. Поясніть, чому матеріалізм Л.Фейєрбаха називають антропологічним. У чому полягає його суть і обмеженість?

16. Окресліть погляди Л.Фейєрбаха на релігію. У чому полягає суть і значення її психологічного аналізу?

17. Подумайте, як співвідноситься німецька класична філософія і сучасне бачення світу.

18. У чому суть філософської антропології К.Маркса?

Навчальні завдання

Завдання 1. Німецька класична філософія як особливий етап розвитку новоєвропейської філософії, її особливості та здобутки.

При вивченні першого питання необхідно засвоїти такі ключові терміни і поняття: трансцендентне, об'єкт, суб'єкт, активність, діяльність, системність, розвиток, діалектика, рефлексія. Німецька класична філософія змістила спрямування дослідження від об'єкта до суб'єкта, від природи до історії і культури; на високому теоретичному рівні збагатила філософію і науку низкою ідейних надбань (принцип активності, розвитку, розробка діалектики, принцип системності, рефлексії і т.д.).

Уважно перечитайте наведенні нижче висловлювання мислителів минулого і сучасності. Зверніть увагу на:

- зв'язок відкриттів німецької класичної філософії із соціально-культурними чинниками епохи;