VII. Міжнародно – Правова термінологія

Агреман – згода держави перебування на призначення конкретної особи главою дипломатичного представництва акредитуючої держави. Без отримання агреману неможливо офіційно призначити відповідну особу дипломатичним представником.

Автентичність – відповідність текстів міжнародних договорів, перекладених на мови держав-учасниць, основному тексту договору, його цілям і завданням.

Альтернат – правило, згідно з яким в екземплярі міжнародного договору, призначеного для договірної сторони, назва цієї сторони в загальному переліку сторін, підписи її уповноважених осіб, печатки, а також текст договору поміщаються на першому місті і для підпису залишається місце з лівої сторони або зверху (якщо підписи розташовуються один над іншим).

Анексія – насильницьке приєднання державою території іншої держави.

Апартеїд – політика і практика расової сегрегації та дискримінації в тому виді, в якому вони практикуються в південній частині Африці, означає нелюдські акти, що кояться з метою встановлення та підтримки панування однієї расової групи людей над будь-якою іншою расовою групою людей та її системного пригнічення.

Апатриди – особи, які не перебувають у громадянстві будь-якої держави.

Біженець – будь-яка особа, яка в результаті подій, що сталися до 1 січня 1951 року, і в силу сповна обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознакою раси, віросповідання, громадянства, приналежності до певної соціальної групи або політичних переконань знаходиться поза країною своєї цивільної приналежності і не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися таким захистом унаслідок таких побоювань; або, не маючи певного громадянства і знаходячись поза країною свого колишнього звичайного місця проживання в результаті подібних подій, не може або не бажає повернутися в неї унаслідок таких побоювань.

Біпатриди – особи, які перебувають у громадянстві двох або більше держав, що підтверджується відповідними документами.

Виключна економічна зона – прилеглий до територіальних вод морський район шириною до 200 морських миль від побережжя, в якому прибережна держава здійснює свої суверенні права в цілях розвідки, розробки й охорони природних ресурсів тощо.

Геноцид – дії, вчинені з наміром знищити (повністю або частково) будь-яку національну, етнічну, расову чи релігійну групу як таку. Геноцид – це вбивство членів групи, заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень або таких, що приводять до розумового розладу, навмисне створення умов життя, розрахованих на вимирання групи, заходи щодо зменшення народжуваності, насильницька передача дітей іншій групі людей.

Денонсація – спосіб припинення дії двостороннього міжнародного договору або вихід із багатостороннього міжнародного договору в порядку, передбаченому цим договором.

Делімітація кордонів – договірне встановлення лінії державного кордону, яке здійснюється за картами з детальним відображенням на них рельєфу, гідрографії, населених пунктів.

Демаркація кордонів – визначення лінії державного кордону на місцевості відповідно до договорів про делімітацію кордону і прикладених до них карт та описів.

Депортація – примусова висилка особи в іншу державу під конвоєм.

Дискримінація - будь-яка відмінність, виключення, обмеження або перевага, яка заснована на ознаках раси, кольори шкіри, мови, релігії, національного або соціального походження, народження або іншої обставини і яке має на меті або слідством знищення або применшення визнання, використання або здійснення всіма особами, на рівних початках, всіх прав і свобод.

Дуаєн – протокольний глава дипломатичного корпусу; виступає від імені дипломатичного корпусу на різного роду протокольних заходах і є своєрідним посередником між відповідними властями держави перебування й дипломатичним корпусом із питань, що стосуються останнього.

Екоцид – спричинення оточуючому середовищу такої шкоди, яка створює безпосередню загрозу для життя й здоров’я окремих людських спільнот або людству в цілому.

Екстрадиція – передача особи, яка скоїла злочин, державою на території якої вона знаходиться, іншій державі за проханням останньої для притягнення цієї особи до кримінальної відповідальності або виконання судового вироку на підставі укладеної між цими державами угоди.

Ембарго – заборона відносин (як правило, зовнішньоекономічних), яка застосовується відносно визначеної держави, або заборона експорту окремих товарів в дану державу, або заборона імпорту окремих товарів із цієї держави як в мирний, так і у воєнний час.

Імплементація – фактична реалізація міжнародних обов’язків на внутрішньодержавному рівні; здійснюється шляхом трансформації (автоматичного перенесення) міжнародно-правових норм у національне законодавство.

Інтерпол – Міжнародна організація кримінальної поліції. Створена в 1923 р. Інтерпол виступає в якості міжнародного центру реєстрації злочинців, а також здійснює координацію міжнародного розшуку злочинців (підозрюваних осіб, украдених речей).

Злочини проти людяності -вбивства, знищення, позбавлення свободи і інші жорстокості, здійснені відносно мирного населення перед війною або під час війни, або переслідування по політичних, расових або релігійних мотивах з метою здійснення якого-небудь злочину.

Катування – люба дія, якою якій-небудь особі умисне заподіюється сильний біль або страждання, фізичне або етичне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості або визнання, покарати її за дію, яку зробила вона або третя особа, або в здійсненні якої вона підозрюється, а також залякати або змусити її або третю особу або з будь-якої причини, заснованої на дискримінації будь-якого характеру, коли такий біль або страждання заподіюються державною посадовою особою або іншою особою, яка виступає в офіційній якості, або по їх підбурюванню, або з їх відома або мовчазної згоди.

Комбатанти – представники армій воюючих сторін, які безпосередньо приймають участь у військових діях. До них також відносяться партизани, стихійно повстале населення, яке постіно носить зброю і має свого керівника.

Некомбатанти – особи, які не входять до складу збройних сил, їх функції зводяться лише до обслуговування й забезпечення бойової діяльності збройних сил. Некомбатанти мають право застосування зброї тільки у випадках самооборони.

Консульська екзекватура – дозвіл держави перебування на допуск консульської особи до виконання своїх функцій у межах консульського округу. До консульської екзекватури прирівнюється повідомлення в офіційному друкованому виданні про те, що глава консульської установи приступив до виконання своїх обов’язків.

Континентальний шельф – прилеглий до територіальних вод район морського дна, включаючи його надра, визначеної ширини, в якому прибережна держава здійснює визначені суверенні права.

Мандатарій – особа, призначена для виконання спеціальних процедур, яка є незалежним експертом та може виступати у якості спеціального доповідача, представника, незалежного експерта або члена робочої групи.

Меншина - це не пануюча група осіб, яким властиві певні національні, етнічні, релігійні або мовні особливості, що відрізняють їх від більшості населення.

Міжнародні злочини – тяжкі протиправні діяння, які посягають на основи нормального існування держав і націй, підривають важливі принципи міжнародного права, загрожують міжнародному миру та безпеці. До міжнародних злочинів відносяться: 1) злочини проти миру та безпеки; 2) військові злочини; 3) злочини проти людяності. Такі злочини тягнуть відповідальність держави як суб’єкта міжнародного права та персональну кримінальну відповідальність виконавців, яка наступає у межах міжнародної, у деяких випадках національної юрисдикції.

Міжнародний Суд ООН – головний судовий орган організації, діючий на підставі Статуту. Складається з 15 суддів, які виступають в особистій якості. Право передачі справи на розгляд Суду мають держави. Суд розглядає тільки спори юридичного характеру.

Міжнародні канали – штучні морські шляхи, які зв’язують між собою окремі моря й океани і використовуються для міжнародного судноплавства. Міжнародні канали знаходяться під суверенітетом держав, на території яких вони розташовані. Режим міжнародного судноплавства регулюється міжнародними угодами (Суецький, Панамський канали) або тільки внутрішнім правом територіального суверена (відносно Кільського каналу).

Нейтралітет – у військовий час правове становище держави, при якому вона не приймає участі у війні і не надає безпосередньої допомоги воюючим сторонам.

Омбудсмен – посадова особа, на яку покладаються функції контролю за дотриманням законних прав та інтересів громадян в діяльності органів виконавчої влади і посадових осіб. В Україні посада Омбудсмена існує з 1998 року і називається «Уповноважений Верховної Ради України з прав людини».

Оптація – один із засобів набуття та припинення громадянства, сутність якого полягає у виборі громадянства при зміні державної незалежності території.

Парламентер – особа, яка уповноважена військовим командуванням на ведення переговорів із супротивником.

Персона нон грата – небажана особа. Оголошення персоною нон грата – заява держави про те, що подальше перебування даного дипломата, члена його сім’ї або якогось іншого співробітника дипломатичного представництва на його території небажане.

Привілеї, імунітети – особливі права й переваги, які надаються співробітникам дипломатичних представництв для виконання ними своїх повноважень.

Право притулку – надання особі можливості сховатися на території іншої держави, якщо вона переслідується в державі свого громадянства або постійного місця перебування за політичними, расовими, релігійними мотивами.

Пролонгація – продовження строку дії строкового міжнародного договору.

Ратифікація – затвердження міжнародного договору вищим законодавчим органом держави.

Репарації – одна з форм матеріальної відповідальності суб’єкта міжнародного права за шкоду, спричинену в результаті скоєного ним міжнародного правопорушення іншому суб’єкту міжнародного права.

Репатріація – повернення в державу громадянства, постійного проживання або походження тих осіб, які опинилися через різні обставини на території іншої держави.

Репресалії – правомірні примусові дії держави, направлені на поновлення своїх прав, порушених іншою державою, да допомогою інших дій, аніж застосування сили або погрози її застосування.

Реституція – у міжнародному праві повернення майна, неправомірно захопленого і вивезеного однією із воюючих держав із території іншої держави, яка є її військовим супротивником.

Реторсія – правомірні примусові дії держави, що скоєні у відповідь на недружній акт іншої держави.

Сатисфакція – форма міжнародно-правової відповідальності, яка виражається у висловленні співчуття, публічного вибачення, покаранні винних тощо.

Сегрегація – відокремлення або ізоляція раси чи етнічної групи шляхом насильницького або добровільного поселення на обмеженій території, або шляхом установлення перешкоди для соціального спілкування, або розрізненого навчання й виховання, або інших дискримінаційних заходів.

Спеціальні процедури – це загальна назва механізмів Ради з прав людини, що призначені для вивчення, нагляду, консультування та інформування суспільства про ситуацію в сфері прав людини в окремих країнах або на окремих територіях (мандати по країнах) або про масові порушення прав людини у всьому світі (тематичні мандати).

Трансферт – обмін населенням між державами на основі міжнародної угоди, автоматична зміна громадянства.

Трансформація - один із способів перетворення норм міжнародного права в норми національного законодавства. Трансформація може здійснюватись шляхом видання в державі спеціального закону або шляхом законодавчого проголошення дії міжнародного договору на території даної держави й обов’язку всіх осіб виконувати його приписи.

 

[1] Ковтун І. Проблеми розгляду індивідуальних трудових спорів у Європейському суді з прав людини // Журнал Верховної Ради України «Віче». Режим жоступу: http://www.viche.info/journal/1466/