Оформлення курсової роботи. 3.1. Літературне оформлення курсової робо­ти

3.1. Літературне оформлення курсової робо­ти. Це — важливий елемент її виконання і однин із багатьох чинників, на які зважає керівник при оцінюванні роботи. Передусім звертається увага на змістовний аспект ви­кладу матеріалу (логічність і послідовність, повнота і ре­презентативність, тобто широта використання наукових дже­рел, загальна грамотність та відповідність стандартам і прий­нятим правилам), а також на текст роботи, список літерату­ри і додатки, на зовнішнє оформлення титульного аркуша.

Курсову роботу рекомендується виконувати спочатку в чорновому варіанті. Це дозволяє вносити до тек­сту необхідні зміни і доповнення як з ініціативи самого автора, так і згідно з зауваженнями керівника. Перш ніж представляти чернетку керівникові, треба ще раз переглянути, чи логічно викладено матеріал, чи є зв'язок між розділами та їх складовими, чи весь текст «працює» на го­ловну ідею курсової роботи. Такий уявний струк­турний аналіз роботи допоможе краще побачити нелогічність в її структурі та змісті. Посилання на використану літературу роблять одразу, не відкладаючи це на останній момент.

Оформляючи текст роботи, треба знайти час для повторно­го перегляду першоджерел. Це допоможе побачити все цінне, що було пропущено на початку вивчення теми, наштовхне на цікаві думки, поглибить розуміння проблеми.

Доцільно відкласти текст і повернутися до нього через деякий час, щоб подивитися на роботу очима сторонньої осо­би. Весь цей час не слід читати щось із теми роботи, але постій­но думати над нею. У цей період, коли тема вивчена та ви­кладена, з'являються власні думки, власна оцінка та розуміння проблеми — неодмінна умова поліпшення структури і змісту роботи.

Під час редагування тексту бажано прочитати роботу вго­лос, що дозволить побачити можливу непереконливість доказів, кострубатість фраз та уникнути цього. Не треба боятися ско­рочувати написане — від цього текст тільки виграє. Під час підготовки чернетки слід ретельно відредагувати кожне ре­чення, звернути увагу на вибір необхідних формулювань, які б просто і чітко, коротко й доступно виражали зміст викладе­них питань. Не варто послуговуватися складними синтаксич­ними конструкціями ― вони часом слабо зв'язані між собою логічно, містять двозначні тлумачення тощо.

У курсовій роботі необхідно прагнути дотри­муватися прийнятої термінології, позначень, умовних скоро­чень і символів, не рекомендується вживати слова і вирази-штампи, вести виклад від першої особи: «Я спостерігав», «Я вважаю», «Мені здається», «На мою думку», «Ми отримуємо», «Ми спостерігаємо». Слід уникати в тексті частих повторень слів чи словосполучень. При згадуванні в тексті прізвищ (учених-дослідників, художників) ініціали ставляться перед прізвищем (Ю.М. Столяров, а не Столяров Ю.М., як це прийнято в спис­ках літератури).

Чернетку і чистовик курсової роботи треба друкувати на окремих ар­кушах паперу з однієї сторони. Недотримання такої вимоги ускладнює внесення необхідних зауважень або пропозиції керівником роботи, які можна зробити на полях або на зворотньому боці аркуша. Бажано не відкладати оформ­лення чорнового варіанта роботи на останні дні встановлено­го терміну. Завдання студента — якомога раніше подати чер­нетку керівникові. Вважається нормою, коли курсова робота переробляється кілька разів. Навіть досвідчені автори неодноразово допрацьовують свої роботи.

Після остаточного узгодження чернетки з керівником можна оформляти чистовий варіант. Перед тим як друковувати з чернетки курсову роботу, її слід ста­ранно ще раз перевірити, уточнити назви розділів (глав), підрозділів (параграфів), таблиць, послідовність розміщення матеріалу, звірити цифрові дані, обґрунтованість і чіткість формулювань, висновків та рекомендацій.

До формулювань заголовків (назв) розділів (глав) і під­розділів (параграфів) курсової роботи висувають­ся такі основні вимоги: стислість, чіткість і синтаксична різно­манітність у побудові речень, з переважанням простих, по­ширених, послідовне та точне відображення внутрішньої ло­гіки змісту роботи.

3.2. Оформлення курсової роботи. Текстова частина курсової роботи виконується у компьютерному варіанті (роздруківка). Текст друкується через 1,5 інтервали на одному боці стандартного аркуша білого односортного паперу (формат А4). Сторінки роботи повинні мати поля: зверху і знизу — 20 мм, ліве — 30 мм, праве — 15 мм. Таблиці, малюнки, схеми, графіки та інші ілюстративні матеріали в додатках слід виконувати на стандарт­них білих аркушах (А4).

Шрифт друку повинен бути чітким (шрифт — Тimes New Roman, 14 кегль, 28—30 рядків на сторінці через інтервал 1,5, абзацний відступ 1,27 см). Можливі також й інші шрифти, що за своєю графікою близькі до зазначеного вище. Розділи і підрозділи прийнято нумерувати арабськими цифрами. Параграфи (підрозділи) нумерують окремо в кож­ному розділі.

Відповідно до Змісту всі структурні розділи курсової роботи починаються з нової сторінки (Титул, Зміст, Вступ, Основна частина, Висновки, Список літератури, Додатки). Їх назви друкуються прописними літерами симетрично до тексту. Переноси у заголовках не допускаються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу, виділяючи їх напівжирним шрифтом.

Усі сторінки роботи нумеруються від титульної до остан­ньої без пропусків. Першою сторінкою вважається титульний аркуш, на ній цифра 1 не ставиться, другою вважається сторінка, що містить «Зміст», на ній циф­ра 2 ставиться і далі згідно з порядком. Номер сторінки ставиться по центру верхнього поля, або у правому верхньому куті арабськими цифрами.

Курсова робота повинна бути зброшурована.

Об’єм курсової роботи повинен складати 20—25 сторінок компьютерного тексту, не враховуючи (Списку літератури і Додатків).

3.3. Студенти повинні регулярно відвідувати заняття з керівником, надавати йому матеріали курсової, узгоджувати з ним зміст, усувати вказані керівником недоліки.

Завершена робота подається на відгук науковому керівнику. Робота, яку визнано такою, що не відповідає вимогам, що висуваються, повертається студенту для доопрацювання, при цьому вказуються її недоліки і даються рекомендації по їх усуненню.

Керівник оцінює роботу (залік) і проставляє оцінку на титульному аркуші роботи, у відомості та у заліковій книжці.