Методика оцінки соціальної ефективності від запроваджених або планованих заходів щодо поліпшення умов і охорони праці має універсальний характер і передбачає використання наступних показників:
1. Скорочення кількості робочих місць ΔК, що не відповідають вимогам нормативних актів щодо безпеки виробництва, розраховується за формулою 3.1:
(3.1)
де К1, К2 – кількість робочих місць, що не відповідають вимогам санітарних норм до і після проведення заходів;
К3 – загальна кількість робочих місць.
2. Зменшення кількості зайнятих осіб (ΔК), які працюють в умовах, що не відповідають вимогам санітарних норм, визначається за формулою 3.2:
(3.2)
де Р1, Р2 – кількість зайнятих осіб, які працюють в умовах, що не відповідають санітарним нормам до і після впровадження заходу;
Р3 – річна середньооблікова кількість працівників.
3. Збільшення кількості машин, механізмів (ΔМ) та виробничих приміщень (ΔБ), приведених до вимог норм охорони праці, обчислюється за формулами 3.3 – 3.4:
(3.3)
(3.4)
де М1, М2 – кількість машин і механізмів, що не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
М3 – загальна кількість машин і механізмів, шт.;
Б1, Б2 – кількість виробничих приміщень, які не відповідають нормативним вимогам до і після впровадження заходу, шт.;
Б3 – загальна кількість виробничих приміщень, шт.
4. Зменшення коефіцієнта частоти травматизму ΔКЧ встановлюється за формулою 3.5:
(3.5)
де Т1, Т2 – кількість випадків травматизму відповідно до і після впровадження заходу;
Р3 – річна середньооблікова чисельність працівників, осіб.
5. Зниження коефіцієнта тяжкості травматизму ΔКТ розраховується за формулою 3.6:
(3.6)
де Д1, Д2 – кількість днів непрацездатності через травматизм відповідно до і після впровадження заходу.
6. Зменшення коефіцієнта частоти професійної захворюваності через незадовільні умови праці визначається за формулою 3.7:
(3.7)
де З1, З2 – кількість випадків професійних захворювань відповідно до і після впровадження заходу.
7. Скорочення коефіцієнта тяжкості захворювань обчислюється за формулою 3.8:
(3.8)
де ДЗ1, ДЗ2 – кількість днів тимчасової непрацездатності через хворобу відповідно до і після вживання заходу.
8. Зменшення кількості випадків виходу на інвалідність внаслідок травматизму чи професійної захворюваності встановлюється за формулою 3.9:
(3.9)
де І1, І2 – кількість працівників, які стали інвалідами до і після проведення заходу, осіб.
9. Скорочення плинності кадрів через незадовільні умови праці розраховується за формулою 3.10:
(3.10)
де П1, П2 – кількість працівників, які звільнилися за власним бажанням через незадовільні умови праці відповідно до і після впровадження заходу, осіб.
