Договір банківського рахунка: поняття, сторони, предмет

Договір банківського рахунка – це банківський договір, за яким банк зобов’язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ст.1066 ЦКУ).

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний, відплатний, публічний (ч. 2 ст. 1067 ЦКУ).

Сторони договору банківського рахунка: банк або інші небанківські фінансово-кредитні установи, які мають право на ведення рахунків фізичних та юридичних осіб, та клієнт.

Форма договору: проста письмова.

Предмет договору банківського рахунка: надання послуг з розрахунково-касового обслуговування, тобто послуг, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, віддачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами (ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).

Операції, які банк зобов’язаний вчиняти для клієнта:

1. зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом;

2. за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом;

3. інші операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Укладення договору банківського рахунка

Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Публічний характер договору банківського рахунка (ч. 2 ст. 1067 ЦКУ) полягає в обов’язку банку укласти такий договір з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами[9].

Укладення договору банківського рахунка здійснюється разом з відкриттям банківського рахунку відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління НБУ від 12 листопада 2003 року № 492, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за № 1172/8493.

Договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час.

Банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка у випадках:

1. якщо сума грошових коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, залишилася меншою від мінімального розміру, передбаченого банківськими правилами або договором, якщо така сума не буде відновлена протягом місяця від дня попередження банком про це;

2. у разі відсутності операцій за цим рахунком протягом року, якщо інше не встановлено договором;

3. в інших випадках, встановлених договором або законом.

Банк може відмовитися від договору банківського рахунка та закрити рахунок клієнта у разі відсутності операцій за рахунком клієнта протягом трьох років підряд та відсутності залишку грошових коштів на цьому рахунку.