Час та місце відкриття спадщини

Відкриття спадщини – це наявність певних юридичних фактів, з якими законодавець пов’язує виникнення права спад­кування. Спадкові правовідносини виникають із смертю гро­мадянина або з оголошенням його у встановленому порядку померлим.

З часом та місцем відкриття спадщини пов’язане встанов­лення таких істотних обставин, як:

1. визначення кола спадкоємців;

2. строк для прийняття спадщини чи відмови від спадщини;

3. склад спадкового майна;

4. строк для звернення кредиторів з претензіями;

5. закон, яким потрібно керуватися;

6. строк для видачі свідоцтва на спадщину.

За місцем відкриття спадщини вживаються заходи з охорони спадкового майна і видається свідоцтво про право на спадщину.

Часом відкриття спадщини є день смерті спадкодавця, або день, коли за рішенням суду він оголошується померлим.

Особи, які померли в різний час, але вмежах однієї доби, називаються комморієнтами.

Місце відкриття спадщини – це останнє постійне місце про­живання спадкодавця, а якщо воно невідоме, то місце зна­ходження нерухомого майна або його основної частини, а за відсутності такого – місце знаходження рухомого майна. Місцем проживання малолітньої і неповнолітньої особи є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або місце знаход­ження навчального закладу чи закладу охорони здоров’я, в якому вона проживає.

Поняття та склад спадщини

Спадщина – це майно, яке переходить в порядку спадку­вання. Спадщина складається із сукупності майнових прав та обов’язків померлого громадянина, які згідно з чинним законо­давством можуть переходити у порядку спадкування до іншої особи. Спадщину називають спадковою масою або спад­ковим майном.

До складу спадщини не належать:

1. особисті немайнові права (честь, гідність, ділова репутація, право на участь у товариствах; членство в об’єднаннях тощо);

2. права та обов’язки, нерозривно пов’язані із особою (обов’язок підрядника виконати роботу, право на отримання аліментів);

3. права та обов’язки, спадкування яких не дозволяється законом (речі, на які поширюється особливий правовий режим, наприклад, морські кортики, які підлягають здачі в військкомісаріати).

Спадщина складається, як правило, із права приватної влас­ності померлого громадянина на різне майно (будинок, земельну ділянку, транспортні засоби, домашні речі). Крім права приватної власності, до складу спадщини можуть належати й інші права померлого громадянина, а саме:

1. право на одержання сум заробітної плати, пенсії, стипендії,
аліментів, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були отримані ним за життя;

2. право на одержання страхових виплат, якщо в договорі
страхування не був визначений вигодонабувач;

3. право на відшкодування збитків, завданих спадкодавцю в
договірних відносинах;

4. право на стягнення неустойки та на відшкодування мораль­ної шкоди, які були присуджені спадкодавцю за життя, та ін.

До спадкоємців переходять не лише права, а й обов’язки померлого: відшкодувати шкоду, яка була завдана спадкодавцем іншій особі; відшкодувати моральну шкоду, яка була присуджена за життя спадкодавця; повернути борги тощо.