Права та обов’язки відчужувача та набувача

 

Набувач зобов’язаний:

1. надавати відчужувачу до кінця його днів права проживати в житловому будинку, який відчужується;

2. забезпе­чувати відчужувача необхідною допомогою та доглядом;

3. у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання;

4. до смерті відчужувача не продавати, не дарувати, не обмінювати майно, передане за договором довічного утримання, не укладати щодо нього договір застави, не передавати його у власність іншій особі. Посвідчуючи договір довічного утримання, нотаріус накладає на це майно заборону.

Набувач має право:

1. вимагати розірвання договору довічного утримання;

 

Відчужувач має право:

1. вимагати розірвання договору у разі невиконання або неналежного ви­конання набувачем своїх обов’язків незалежно від його вини;

2. набути право власності на предмет договору довічного утримання у разі розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачаем обов’язків за договором, і вимагати його повернення.

3. не відшкодовувати витрати, які були зроблені набувачем на утримання та догляд відчу­жувача, у разі розірвання договору довічного утримання у зв’язку з невиконанням або неналежним виконанням набувачем обов’язків за договором.

 

ЛЕКЦІЯ 11

ТЕМА: Договір найму (оренди)

 

1. Поняття договору найму та його видова характеристика

2. Види договорів найму

3. Елементи договірного зобов’язання найму

4. Права та обов’язки наймача

5. Проблеми визначення юридичної долі поліпшень майна, що зроблені наймачем за договором найму

 

Поняття договору найму та його видова характеристика

За договором майнового найму (оренди) наймодавець пере­дає або зобов’язується передати наймачеві майно у користу­вання за плату на певний строк.

Ознаки договору майнового найму, спільні з договором купівлі-продажу: майновий найм, як і купівля-продаж – це оплатні, двосторонні договори. Головна відмінність полягає в тому, за договором майнового найму майно передається не у власність, а в тимчасове оплатне ко­ристування на певний строк.

Мета договору: забезпечення передання майна у тимчасове користування.

Юридичні ознаки договору: взаємний, консенсуальний (реальний), відплатний.

Характерною ознакою договору найму є і його оплатний характер, оскільки в іншому випадку вже йтиметься про договір безоплатного користування майном, тобто про позичку.

 

Види договорів найму

Види договорів найму в залежності від предмета договору:

1. Лізинг. За договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов’язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленос­ті із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповід­но до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених § 6 гл. 58 ЦК та Законом України «Про фінансовий лізинг» (в редакції Закону від 11 грудня 2003 p.). На відміну від договорів найму та оренди, де присутні дві сторони – наймодавець та наймач, в договорі непрямого лізингу в лізингових операціях беруть участь три учасники: виробник (продавець) устаткування, який укладає договір купівлі-продажу з лізинговою компанією, лізингодавець (лізингова компанія), який за дорученням майбутнього лізингоодержувача укладає договір купівлі-про­дажу з виробником і стає власником устаткування, лізингоодержувач, який замовляє певне устаткування лізин­годавцю.

2. Договір прокату. За договором прокату наймодавець, який здійснює підприємницьку діяльність з передання речей у найм, передає або зобов’язується передати рухому річ наймачеві у користування за плату на певний строк. Договір прокату є договором приєднання, публічним договором. Предметом договору прокату є рухома річ, яка використовується для задоволення побутових невиробничих потреб. Регулюється § 2 глави 58 ЦКУ.

3. Найм (оренда) земельної ділянки. За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов’язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються § 3 глави 58 ЦКУ та Законом України «Про оренду землі».

4. Найм будівлі або іншої капітальної споруди. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Регулюється § 4 глави 58 ЦКУ.

5. Найм (оренда) транспортного засобу. Предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо. Договором найму транспортного засобу може бути встановлено, що він передається у найм з екіпажем, який його обслуговує. Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню. Регулюється § 4 глави 58 ЦКУ.

6. Оренда державного та комунального майна. Відносини щодо даного виду оренди регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції Закону України від 14 березня 1995 року № 98/95-ВР. Об’єктами оренди є майно, що знаходиться у державній чи комунальній власності, а саме:

a. цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об’єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання;

b. нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;

c. майно, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації).

7. Найм житлового приміщення. За договором найму (оренди) житла одна сторона – власник житла (наймодавець) передає або зобов’язується передати іншій стороні (наймачеві) житло для проживання на певний строк за плату. Загальна юридична характеристика договору: іменний, двосторонній, консенсуальний, оплатний договір, який належить до категорії договорів із передачі майна в тимчасове користу­вання. Наявність специфічних особливос­тей дозволяє розглядати договір найму житлового приміщення як самостійний цивільно-правовий договір. Законодавець виокре­мив найм (оренду) житла в окрему главу — гл. 59 «Найм (орен­да) житла» ЦК.