Тема 2. Цивільне право як законодавство, наука та навчальна дисципліна

План:

1. Цивільне право і цивільне законодавство: їх співвідношення. Поняття науки цивільного права та її предмет і методологія.

2. Поняття й основні види джерел цивільного права. Структура Цивільного кодексу України.

3. Поняття та система цивільного законодавства?

4. Цивільне право як навчальна дисципліна.

Теми рефератів:

1. Порядок і значення офіційного опублікування нормативних актів.

2. Роль звичаїв ділового обороту в регулюванні цивільних правовідносин.

3. Юридичне значення рішень і висновків Конституційного Суду України, постанов (роз'яснень) Пленуму Верховного Суду України і Вищого Господарського Суду України.

Індивідуальні завдання:

· Скласти схему «Система цивільного законодавства України».

· Скласти схему «Співвідношення цивільного та господарського законодавства України».

Практичні завдання:

Завдання 1. Гаркушина звернулася у нотаріальну контору Астрахані, із проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину, що залишилася після смерті її дядька Сидорова. Частина спадкоємного майна (меблі, книги) знаходилася в Астрахані - останнім постійному місці проживання спадкодавця. Інша частина спадщини, у тому числі квартира, знаходилася в Дніпропетровську, де Сидоров довгий час жив до переїзду в Астрахань. Незважаючи на те, що Гаркушина була єдиною родичкою померлого, нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на той підставі, що по законодавству Російської федерації племінники не визнаються спадкоємцями за законом після смерті дядька чи тітки. Тоді Гаркушина поїхала в м. Дніпропетровськ і там звернулася в нотаріальну контору з тим же проханням, посилаючись на те, що частина спадкоємного майна знаходиться в Дніпропетровську, і тому повинне бути застосоване законодавство України, відповідно до якого племінниця, якщо її батько вмер раніш дядька, може бути спадкоємицею після смерті дядька.

Законодавство якої країни буде застосовуватися в даному випадку? Як вирішити справа? Відповідь обґрунтуйте.

Завдання 2. Компанія «Сатурн» видала громадянину Савкіну довіреність на представлення своїх інтересів перед клієнтами на ринку нерухомості в м. Херсоні і на укладання від свого імені договорів купівлі-продажу. Довіреність була видана 20 травня 2003 р. Термін дії довіреністі не був визначений. 25 червня 2004 р. Савкін уклав договір купівлі-продажу квартири, однак потім з'ясувалося, що ціна, по якій квартира була куплена, на 25% перевищувала ринкову. Компанія «Сатурн» подала позов про визнання укладеного договору недійсним на тій підставі, що Савкін діяв без повноважень, і послалася на те, що доручення було видано відповідно до ГК УРСР, відповідно до якого, якщо термін дії доручення не зазначений, то вона діє протягом 1 року з моменту видання, отже, утратила силу 21.05.2004 р. Продавець квартири - Агентство нерухомості «Захід», заперечуючи проти позову, заявило, що оскільки доручення продовжувало діяти після 1.01.2004 р., до неї потрібно застосовувати положення нового ГК, згідно з яким довіреність без вказівки терміну дії, діє до її припинення однією із сторін.

До яких відносин застосовується новий Цивільний Кодекс? Яким образом застосовується новий Цивільний Кодекс, якщо відносини почалися при дії Цивільного Кодексу УРСР 1963 р.? Як вирішити ситуацію? Свою відповідь обґрунтуйте.

Завдання 3. Підприємець Федорченко уклав договір поставки білого винограду з компанією «Stolbud” (Краків, Польща). У договорі було зазначено, що застосовним правом є право України. Після одержання партії товару Федорченко (покупець), виявив, що приблизно 20% товару було недоброякісним, і подав позов про однобічне розірвання договору і стягненні з продавця заподіяних збитків, пославшись на ст. 615 ЦК України. Продавець проти позову заперечив на тій підставі, що застосовуватися до відносин повинний не ЦК України, а Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р., учасниками якої є й Україна, і Польща. Продавець указав, що дана Конвенція (ст.25) дозволяє однобічне відмовлення від договору тільки у випадку істотного порушення договору, а 20% недоброякісного товару з партії таким не є, і на доказ привів практику застосування даного положення Конвенції судами Німеччини, Італії й Австрії.

Який порядок застосування міжнародних договорів до цивільних правовідносин на території України? Чим повинний керуватися суд при ухваленні рішення по даній справі? Свою відповідь обґрунтуйте.

Питання для самоконтролю:

1. Що називається джерелом цивільного права?

2. Як у цивільно-правових нормах реалізується диспозитивность методу регулювання? Приведіть приклади.

3. Які існують види нормативних актів?

4. Що таке ієрархія нормативних актів?

5. Яка юридична чинність і місце нормативних актів Кабінету Міністрів України в ієрархії нормативних актів?

6. Яку роль грають конституційні норми у формуванні цивільного законодавства? Приведіть приклади таких норм.

7. Яка сила актів законодавства Радянського Союзу на території України?

8. З якого моменту нормативний акт набирає сили?

9. Чим регулюється порядок підписання, офіційного обнародування і вступу в силу нормативних актів?

10. Що таке офіційне джерело? Які видання є такими?

11. Які умови і принципи дії законів у просторі?

12. Чим відрізняється аналогія закону від аналогії права?

13. Яке значення і яка юридична чинність рішень Конституційного суду України?

14. Чи є судова практика джерелом цивільного права в Україні?

15. Яке значення ратифікованих міжнародно-правових документів України як джерел цивільного права?

16. Що таке прецедент? Чи діє в Україні прецедентне право?

17. Що таке правовий звичай? Яка сфера його застосування як джерела

цивільного права?

19. Яке значення доктринальних джерел? Чи застосовуються вони на практиці?

20. Що вивчає наука цивільного права?

21. Чи вивчає наука цивільного права практику застосування цивільного

законодавства і з якою метою?

22. Які є загальнонаукові та приватно-наукові методи дослідження науки цивільного права, їх зміст?

23. Що містить у собі система навчальної дисципліни «Цивільне право»?

24. Роль і значення судової практики для цивільного законодавства.

25. Дія цивільних законів: у часі; у просторі; по колу осіб.

26. Взаємодія цивільних правових норм із нормами моралі.

27. Співвідношення загального і спеціального законодавства. Аналогія закону і аналогія права.

Література:

1. Конституція України. Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141; з наступними змінами і доповненнями.

2. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року// Голос України. - 2003. - № 47-48; з наступними змінами і доповненнями.

3. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 18. - Ст. 144; з наступними змінами і доповненнями.

4. Житловий кодекс Української РСР. Затверджений Законом Української РСР від ЗО червня 1983 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1983. - Додаток до № 28. - Ст. 573; з наступними змінами і доповненнями.

5. Сімейний кодекс України від 10 січня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 21-22. - Ст. 135; з наступними змінами і доповненнями.

6. Закон України «Про дію міжнародних договорів на території України» від 10 грудня 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1992. -№ 10. -Ст. 137; з наступними змінами і доповненнями.

7. Постанова Верховної Ради України «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР» від 12 вересня 1991 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 46.

8. Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 3 жовтня 1992 р. // Збірник Указів Президента України. - 1992. - № 4.

9. Указ Президента України «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності» від 10 червня 1997 р. // Офіційний вісник України. - 1997. - № 24. - Ст. 11.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативних актів міністерств та інших органів державної виконавчої влади» від 28 грудня 1992 р.

11. Иоффе О. С. Развитие цивилистической мысли в СССР (часть І и II) // Иоффе О. С. Избранные труды по гражданскому праву. Из истории цивилистической мысли. Гражданское правоотношение. Критика теории «хозяйственного права» (Серия «Классика российской цивилистики»). - М., 2000.

12. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнє-цової. - К.: Юрінком Інтер, 2012. Т. 1. - 736 с.

13. Цивільне право України: Підручник: У 2 т. / Борисова В. І. (кер. авт. кол.), Баранова Л. М., Жилінкова І. В. та ін.; За заг. ред. В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького. - К.: Юрінком Інтер, 2007. - Т. 1. - 480 с.

14. Цивільне право України: Академічний курс: Підруч.: У 2 т. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - Вид. 2-ге, доп. і перероб. - К.: Ін Юре, 2006. - Т. 1. - 696 с.

15. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової, В. В. Луця. - К.: Юрінком Інтер., 2012.

16. Цивільний кодекс України: Науково-практичний коментар: У 2 ч. / За заг. ред. Я. М. Шевченко. - К.: Ін Юре, 2004.