ТЕМА 8
СОЦІОЛОГІЯ МОЛОДІ
ПЛАН
1. Сутність, предмет, суб’єкт, функції соціології молоді.
2. Молодіжні проблеми та розвиток соціології молоді в Україні
3. Основні проблеми сучасної української сільської молоді.
Сутність, предмет, суб’єкт, функції соціології молоді
Проблеми молоді, її освіти, виховання, соціального становлення, участі у суспільному житті перебувають у центрі уваги і на стику різних наук. Зважаючи на те, що соціальний портрет молоді формується під впливом різноманітних суспільно-політичних і соціальних чинників, соціологія виявляє інтерес до того, яку роль відіграватимуть для молоді певні соціальні цінності, І норми моралі, традиції тощо. Цими ж питаннями переймається ювенологія (наука про різноманітні особливості молоді) — складова сучасної науки про людину.
Соціологія молоді — галузь соціології, яка досліджує соціально-демографічну спільність суспільства, що перебуває в процесі переходу від дитинства до дорослого життя і переживає стан сімейної та поза сімейної соціалізації, інтерналізації норм і цінностей, творення соціальних і професійних очікувань, ролей, статусу.
Соціологія молоді функціонує на трьох рівнях:
Ø загальнометодологічному,
Ø спеціально-теоретичному,
Ø емпіричному.
На перших двох рівнях відбувається науково достовірне визначення молоді з урахуванням конкретно-історичних умов її існування і розвитку; обґрунтування сутнісних специфічних особливостей цієї спільноти, які зумовлюють відмінність молоді від інших соціальних груп і спільнот суспільства; з'ясування об'єктивних і суб'єктивних чинників, що визначають якісну своєрідність молодого покоління. Емпіричний рівень функціонування соціології молоді на основі накопиченого матеріалу та нової соціологічної інформації сприяє поглибленому розумінню молодіжних проблем, розкриттю їх тісного зв'язку з проблемами суспільства, переслідує мету оперативного реагування на нові явища в молодіжному середовищі та прогнозування їх розвитку.
До молоді належать старші школярі, учні ПТУ і всіх типів спеціальних навчальних закладів (технікумів, коледжів), студенти, аспіранти, молоді робітники і службовці, селяни, підприємці та інші. Вікові межі цієї соціально-демографічної групи найчастіше визначають як 14—25 років, а іноді розширюють до 30—35 років.
Предмет соціології молоді — специфічні соціальні відносини, в яких бере участь молодь у процесі переходу від дитинства до світу дорослих, соціалізації та соціальної адаптації.
Предмет соціології молоді охоплює такі аспекти:
1. вироблення понятійно-категоріального апарату для визначення сутності молоді, специфіки її життєдіяльності в суспільстві;
2. аналіз стану та динаміки ціннісних орієнтацій молоді;
3. вивчення процесів формування політичних, моральних, професійних та естетичних інтересів і позицій;
4. вивчення чинників, які впливають на формування свідомості та реальної поведінки різних груп молоді;
5. визначення поняття «молодь» та встановлення її вікових меж;
6. вивчення механізму формування свідомості молоді, співвідношення біологічного та соціального, а також чинників, що впливають на свідомість і поведінку людини;
7. дослідження взаємодії поколінь і визначення ролі вікових етапів у структурі життєвого циклу особи;
8. вивчення механізмів соціалізації та виховання молодого покоління, набуття соціальної зрілості та становлення молоді як суб'єкта історії.
Об'єкт соціологи молоді — молодь, тобто велика соціально-демографічна група, яку виділяють на підставі сукупності вікових характеристик, особливостей стану, соціально-психологічних особливостей.
Функціями соціології молоді є:
1. методологічна;
2. теоретико-пізнавальна;
3. прогностична;
4. практична;
5. управлінська.
Основними завданнями соціології молоді є:
1) дослідження її ролі і місця в соціальному розвитку суспільства;
2) вивчення тенденцій зміни її соціального обличчя, норм, цінностей та інтересів;
3) аналіз процесів, що відбуваються у молодіжному середовищі;
4) виявлення і прогнозування на цій основі напрямів розвитку молодіжних проблем і вироблення соціальної політики стосовно різних груп молоді.
Вивчення молодіжних проблем відбувається за багатьма напрямами, у різноманітних сферах життєдіяльності: праці, навчанні, сім'ї, неформальних організаціях, під час дозвілля, що передбачає активний обмін інформацією з іншими зацікавленими науками.
