Визначення кількості управлінців за функціональними напрямками і функціями
Для розрахунку кількості управлінців необхідно виконати ряд попередніх розрахунків:
— визначити основні техніко-експлуатаційні показники використання рухомого складу;
— розрахувати програму і трудомісткість робіт з ТО і ПР РС;
— розрахувати кількість ремонтних і допоміжних робітників;
— розрахувати кількість водіїв.
Визначення основних техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу
З використанням нормативних документів і виду вантажу, що перевозится (борошно – І клас), вибираємо таку модель рухомого складу: КАМАЗ 43253 (7 т). Для РС визначаємо ряд основних техніко-експлуатаційних показників використання рухомого складу.
1) Кількість автомобіле-днів у господарстві за рік визначається за формулою:
АДГ = АСС . ДК = АСІ . 365 (1)
де АСС – середньосписочна кількість автомобілів за рік (50);
Дк – кількість календарних днів за рік.
АДГ = 140 . 305 = 42700 (автомобіле-днів)
2) Автомобіле-дні роботи (АДр) та автомобіле-години роботи (АГр) рухомого складу визначається за формулами;
АДр = АДГ . aв (2)
де aв – коефіцієнт випуску парку (0,98);
АДр = 42700 . 0,98 = 41846 (автомобіле-днів)
АГр = АДр . Тн (3)
де Тн – час автомобіля у наряді, г;
АГр = 41846 . 8 = 334768 (автомобіле-годин)
3) Середній час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням за їздку (транспортний цикл) (tпр) обчислюється за формулою:
, год (4)
де tнпр – нормативний час простою автомобіля під завантаженням-розвантаженням, хв. (7,6 хв.);
К – коефіцієнт залежно від класу вантажу (1);
(год)
4) Середньодобовий пробіг рухомого складу АТП (lсд) визначається за формулою:
, км (5)
де VT – технічна швидкість, км/год (22 км/год);
b - коефіцієнт використання пробігу (0,5);
lвi – середня довжина їздки з вантажем, км (25км).
км;
5) Загальний пробіг автомобілів, (Lзаг): (6)
Lзаг = lсд . АДр, км
Lзаг = 127 . 41846 = 5314442 (км)
6) Кількість циклів, необхідних для використання заданого об’єму перевезень (nц):
(7)
(цикла)
Розрахунок програми з технічного обслуговування і поточного ремонту.
1) У програмі з ТО і ПР розраховується кількість щоденних обслуговувань (ЩО), ТО – 1 і ТО – 2 на рік:
(8)
(9)
Nщо = АДр (10)
Nщо = 41846*0,5=20923
2) Розрахунок річної трудомісткості ЩО, ТО-1, ТО-2 і ПР виконується з використанням нормативної трудомісткості:
Тщо = Nщо . tнщо (11)
Тщо = 20923 . 0,75 = 15692
Тто-1 = Nто-1 . tнто-1 (12)
Тто-1 = 997 . 3,4 = 3390
Тто-2 = Nто-2 . tнто-2 (13)
Тто-2 = 332 . 13,8 = 4582
(14)
Ттор = Тщо + Тто-1 + Тто-2 + Тпр (15)
Ттор = 15692 + 3390 + 4582 + 4677 =28341
Тдоп = Кд . Ттор (16)
де Кд – частка допоміжних робіт в Ттор (Кд = 0,2),
Тдоп = 0,2 . 28341 = 5668
Розрахунок кількості ремонтних робітників.
Необхідна кількість ремонтних робітників (основних і допоміжних) (Nрр) для виконання робочої програми робіт ТО і ПР рухомого складу визначається виходячи з річної трудомісткості цих робіт і річного фонду робочого часу одного робітника (Фрч) за формулою:
(17)
де h – коефіцієнт, що враховує підвищення продуктивності праці (1,05);
Фрч – фонд робочого часу одного робітника за рік, год;
Фрч = (Дк - (Дв + Дсв +Дві + Ду + Дх)) . t зм - Двпр . Тс (18)
де Дк – кількість календарних днів за рік (365);
Дв, Дсв, Дві, Ду, Дх – відповідно, кількість вихідних днів (52), святкових (10), відпусток (15), невиходів на роботу у зв’язком з виконанням державних обов’язків (3), дні хвороби (5);
t зм – час зміни (7год);
Двпр – кількість передсвяткових та передвихідних днів (62);
Тс – скорочення зміни у передсвяткові дні (1год).
Фрч = (365 - (52 + 10 + 15 + 3 + 5)) . 7 – 62 . 1 =1898 (год)
