C. Сечогінні препарати та інгібітори АПФ
D. Серцеві глікозиди та метаболічні засоби
E. Антикоагулянти та периферичні вазодилататори
4. Хвора 50 років скаржиться на ниючий біль у ділянці серця, задишку, підвищення температури до 380C. 14 днів тому перенесла ГРВІ. Об'єктивно: пульс 100 за 1 хв. Артеріальний тиск 110/70 мм рт.ст. При аускультації серця І тон над верхівкою ослаблений. На ЕКГ негативний зубець Т у відведеннях V1- V3, передсердна екстрасистолія. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Інфаркт міокарда
B. Дилатаційна кардіоміопатія
C. Гострий перикардит
D. Гострий міокардит
E. Стабільна стенокардія
5. Хворий 39 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, серцебиття, перебої в роботі серця набряки на гомілках. Об'єктивно: пульс 150 за 1 хв. При аускультації серця тони приглушені. Печінка виступає на 6 см нижче краю реберної дуги. На ЕКГ фібриляція передсердь. ЕхоКГ- дилатація камер серця, ФВ- 29%. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Ексудативний перикардит
B. Рестриктивна кардіоміопатія
C. Тиреотоксична кардіоміопатія
D. Дилатаційна кардіоміопатія
E. Гіпертрофічна кардіоміопатія
6. Жінка 25 років, емоційно лабільна. Об'єктивно: тремор пальців рук, шкіра волога, тепла. Пульс 96 за 1 хв., ЧСС 116 за 1 хв., артеріальний тиск 170/70 мм. рт. ст., температура тіла 36,7°С. Верхівковий поштовх посилений, межі серця розширені ліворуч, тони серця гучні, аритмічні, систолічний шум над верхівкою. Збільшення щитоподібної залози ІІІ ступеня. Який діагноз найбільш ймовірний?
А.Метаболічна кардіоміопатія
В. Рестриктивна кардіоміопатія
С. Дилатаційна кардіоміопатія
D. Гіпертрофічна кардіоміопатія
Е. Первинна легенева гіпертензія
7. Жінка 30-ти років через 10 днів після перенесеної ГРВІ скаржиться на задишку при помірному фізичному навантаженні, серцебиття, ниючий біль в ділянці серця. Об'єктивно: пульс 96 за 1 хв, артеріальний тиск 100/60 мм рт.ст. При аускультації серця: ослаблений І тон, м'який систолічний шум над верхівкою. Який попередній діагноз?
A. Гострий міокардит
B. Гострий перикардит
C. Гострий ендокардит
D. Дилатаційна кардіоміопатія
E. Нейроциркуляторна дистонія
8. Хворий 42 років скаржиться на біль за грудиною, задишку, підвищення температури тіла до 37.5 °С. Біль іррадіює в спину, не знімається нітрогліцерином. Захворювання пов’язує з перенесеним грипом. Об'єктивно: сидить з нахилом тулуба вперед, набухання шийних вен. Пульс 100 за 1 хв., артеріальний тиск 110/70 мм рт. ст. При аускультації серця тони приглушені, в ІІІ-ІV міжреберних проміжках вислуховується двокомпонентний шум. На ЕКГ зниження вольтажу зубців, елевація сегменту ST у всіх відведеннях. В загальному аналізі крові: лейкоцитоз, підвищення ШЗЕ. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. Гострий дифузний міокардит
В. Негоспітальна пневмонія
С. Гострий ексудативний перикардит
D. ІХС. Стабільна стенокардія напруги
Е. Гострий ендокардит
9. Хворий 44 років скаржиться на задишку при мінімальному фізичному навантаженні, серцебиття, загальну слабкість, підвищення температура тіла до 37,6ºС. 12 днів назад перенесла гостре респіраторне захворювання. Об’єктивно: сидить, нахилившись уперед, пульс 88 за 1 хвилину. При аускультації серця тони глухі, в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч від грудини вислуховується шкрябаючий шум, не пов’язаний з тонами. При аускультації легень дихання везикулярне. Який попередній діагноз?
А. Гострий перикардит
B. Гострий міокардит
C. Плеврит
D. Пневмоторакс
E. ІХС. Гострий інфаркт міокарда
10. Жінка 28 років через 2 тижні після перенесеного грипу відмічає біль за грудиною. Об’єктивно: осиплість голосу, набухання шийних вен, розширення меж серця. На ЕКГ зниження вольтажу зубців і підйом сегмента ST над ізолінією у всіх відведеннях. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Дилатаційна кардіоміопатія
В. Гострий інфаркт міокарда
С. Гострий міокардит
D. Гострий перикардит
Е. Гіпертрофічна кардіоміопатія
1. Хвора 60 років страждає на цукровий діабет. 2 роки тому перенесла Q-інфаркт міокарду. За останні 2 місяці з’явилась та стала прогресувати задишка, яка зменшується в положенні сидячи. Об’єктивно: ціаноз обличчя та шиї, виражене набухання яремних вен, збільшена та болюча печінка, набряки на ногах. Рентгенологічно та ехокардіографічно визначається помірна кількість рідини в порожнині перикарду. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. ІХС: післяінфарктний кардіосклероз. Гідроперикард
B. Гострий перикардит
C. ІХС: гострий інфаркт міокарда. Синдром Дресслера
D. Туберкульозний перикардит
E. Ревматичний панкардит
2. Жінка 35 років доставлена до приймального відділення зі скаргами на біль у грудній клітці. На ЕКГ виявлено конкордантні зміни сегменту ST дугою донизу. Хвора відмічає, що нещодавно її непокоїли болі у суглобах, міалгії та відзначалася фотосенсибілізація. В аналізі сечі – значна кількість білку. Який попередній діагноз?
А. Мієломна хвороба
B. Нефротичний синдром
C. Системний червоний вовчак
D. Ревматоїдний поліартрит
E. Синдром набутого імунодефіциту
3. Чоловік 45 років, хворіє три тижні. Відмічає біль у лівій половині грудей, задишку, підвищення температури тіла до 38,5°С, незначний кашель. Захворів після переохолодження. Об’єктивно: пульс 90 в 1 хвилину, артеріальний тиск 115/70 мм.рт.ст., частота дихання 22 за хвилину. Хворий бік відстає в акті дихання, перкуторно в нижній частині легені визначається тупість з косою межею, аускультативно - дихання відсутнє. Права межа серця розширена праворуч. Який діагноз найбільш ймовірний?
А. Ексудативний плеврит
B. Гострий перикардит
C. Негоспітальна пневмонія
D. Туберкульозний плеврит
E. Рак лівої легені
4. Хворий 58 років доставлений в приймальне відділення з болями у лівій половині грудної клітки, що ірадіюють під ліву лопатку. При обстеженні, окрім тахікардії (102/хв.), відхилень не виявлено. На ЕКГ: комплекс QS і куполоподібний підйом сегменту ST у відведеннях V1-V3. Який найбільш вірогідний діагноз?
А. ІХС: гострий Q-ІМ передньо-перетинкових відділів лівого шлуночка
B. ІХС: варіантна стенокардія Принцметала
C. Розшарування аорти
D. Ексудативний перикардит
E. Тромбоемболія легеневої артерії
5. Хворий 50 років поступив до клініки з діагнозом: гострий передній Q-інфаркт міокарда. Через ти тижні з’явились сухий кашель, ниючий біль в ділянці серця, підвищення температури тіла до 37,4- 37,6°С. При обстеженні: шум тертя перикарда, який раніше не вислуховувався. Яке ускладнення виникло у хворого?
А. Госпітальна пневмонія
B. Тромбоемболія легеневої артерії
C. ІХС: гострий інфаркт міокарда. Синдром Дресслера
D. ІХС: гострий інфаркт міокарда. Епістенокардитичний перикардит
E. ІХС: гострий інфаркт міокарда. Відрив сосочкового м’язу
6. У чоловіка 22 років через десять діб після гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився сильний біль за грудиною. Об’єктивно: осиплість голосу, набухання вен шиї, розширення зони абсолютної тупості. На ЕКГ відмічається підйом сегменту SТ в усіх стандартних, посилених і грудних відведеннях. На рентгенограмі органів грудної порожнини тінь серця значно збільшена трикутної конфігурації. Який діагноз є найбільш ймовірним?
А. Гострий міокардит
B. Гострий ексудативний перикардит
C. Тромбоемболія легеневої артерії
D. ІХС: варіантна стенокардія Принцметала
E. ІХС: гострий інфаркт міокарда
7. Хворий 32 років скаржиться на задуху, яка посилюється в лежачому положенні, біль за грудниною, підвищену температуру тіла. Захворів через тиждень після ГРВЗ. Об’єктивно: положення вимушене сидяче з нахилом тулуба вперед, обличчя одутле, ціаноз, шийні вени набухлі, Ps 110 у хв., парадоксальний, слабкого наповнення; АТ – 100/65 мм.рт.ст. Значне розширення лівої і правої меж серця, тони глухі. Печінка виступає на 5 см з під реберної дуги. На рентгенограмі органів грудної порожнини: значне збільшення розмірів серцевої тіні у всі боки. Яке лікування є найдоцільнішим?
A Пункція перикарда
B Серцеві глікозиди
C Глюкокортикоїди
D Сечогінні
E Препарати калію
8. 2.Хворий 32 років скаржиться на задуху, біль за грудниною, що посилюється у лежачому положенні підвищену температуру тіла. 10 днів тому хворів на ГРВЗ. Обєктивно: ціаноз, шийні вени набухлі, Ps 100 у хв., парадоксальний, слабкого наповнення; АТ – 90/60 мм.рт.ст. Межі серця істотно розширенні вліво і вправо, тони глухі. Печінка виступає на 6 см з під реберної дуги. На рентгенограмі органів грудної порожнини: значне збільшення розмірів серцевої тіні у всі боки. Який патогенетичний механізм лежить в основі такого стану хворого?
A Недостатність систолічної функції лівого шлуночка
B Порушення діастолічного наповнення шлуночків
C Зменшення притоку крові до серця по порожнистим венам
D Зменшення об’єму циркулюючої крові
E Різьке зниження периферичного судинного опору
9. Хворий В., 60 років, госпіталізований зі скаргами на задишку, відчуття важкості у правому підребер’ї, збільшення живота. Під час огляду лікар звернув увагу на відсутність набряку на ногах при явному асциті (ascitis praecox), набухання шийних вен, частий малий пульс, під час аускультації серця визначається приглушеність тонів. ЕхоКГ: потовщення листків перикарда, діаметр правого передсердя – 2,5см, правого шлуночка – 3,5см,діаметр ніжньої полої вени – 2,2см, який не змінюється під час вдиху. Рентгенологічно: серце нормальних розмірів, вздовж краю правих відділів серця визначається рентгеноконтрастний контур. Яке захворювання можливо запідозрити в даному випадку?
A Дилатаційну кардіоміопатію
B Констриктивний перикардит
C Гострий інфаркт міокарда
D Ексудативний перикардит
E Недостатність мітрального клапана
10. Жінка 39 років через короткий час після “ ГРВЗ, відмічає задишку інспіраторного характеру, біль в ділянці серця, підвищення температури до 38°С. Перкуторно – межі серця розширено вліво і вправо. При аускультації серця прослуховується різке ослаблення тонів серця, шум тертя перикарду. На рентгенограмі органів грудної клітки – серце збільшене, трикутної форми. У загальному аналізі крові - запальні зміни. Найбільш ймовірним діагнозом є:
A Інфекційний ендокардит
B Інфекційно-алергічний міокардит
C Комбінована аортальна вада серця
D Дилатаційна кардіоміопатія
E Ексудативний перикардит
1. Після зняття пароксизму фібриляції передсердь у хворого раптово виникли біль у грудній клітці, задишка. Об’єктивно: ціаноз, набухання шийних вен. Пульс 120 за 1 хв, частота дихання 24 за 1 хв, артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст. На ЕКГ відхилення електричної вісі серця праворуч, симптом SI –QIII. Яке ускладнення виникло у хворого?
A. Гострий інфаркт міокарда
B. Тромбоемболія легеневої артерії
C. Розрив міжшлуночкової перегородки
D. Тампонада серця
E. Серцева астма
2. У хворого 63 років на 18-ту добу гострого інфаркту міокарду раптово з’явився біль у лівій половині грудної клітки, що супроводжувався нападом ядухи. Об’єктивно: хворий збуджений, ціаноз. Пульс 110 за 1 хв, частота дихання 30 за 1 хв, артеріальний тиск 90/70 мм рт. ст. При аускультації серця тони ослаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Варикозне розширення вен нижніх кінцівок, ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. На ЕКГ відхилення електричної вісі серця праворуч, симптом SI-QIII. Що може спричинити такий стан хворого?
A. Рецидив інфаркту міокарду
B. Синдром Дресслера
C. Тромбоемболія легеневої артерії
D. Пневмоторакс
E. Ексудативний плеврит
3. Хворий 44 років захворів гостро. Раптово виник інтенсивний біль у грудній клітці, який не пройшов після прийому кількох таблеток нітрогліцерину, задишка. Два роки тому лікувався з приводу тромбофлебіту глибоких вен лівої гомілки. Об’єктивно: пульс 100 за 1 хв, частота дихання 27 за 1 хв, артеріальний тиск 75/45 мм рт. ст. На ЕКГ синусова тахікардія, ознаки перевантаження правого шлуночка. У плазмі крові значно підвищений рівень Д-димеру. Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. Який попередній діагноз?
A. Гострий перикардит
B. Гострий інфаркт міокарду
C. Стенокардія
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. Бронхіальна астма
4. Хворий 72 років скаржиться на задишку у стані спокою, набряки на ногах, відчуття важкості у правому підребер’ї. Більше 25 років хворіє на хронічне обструктивне захворювання легень. Об’єктивно: дифузний ціаноз, набухання шийних вен. Грудна клітка бочкоподібна. При перкусії легень перкуторний тон з коробковим відтінком, при аускультації розсіяні сухі свистячі хрипи над усією поверхнею легень. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке ускладнення найбільш ймовірно у даного хворого?
A. Хронічне легеневе серце
B. Гостре легеневе серце
C. Гостра лівошлуночкова недостатність
D. Спонтанний пневмоторакс
E. Негоспітальна пневмонія
5. Хворий 55 років скаржиться на задишку, кашель з виділенням харкотиння. Об’єктивно: акроціаноз, набухання шийних вен, симптоми «барабанних паличок» і «годинникових скелець». Пульс 110 за 1 хв, частота дихання 22 за 1 хв. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. При аускультації легень розсіяні сухі свистячі хрипи. При пальпації живота печінка виступає з-під краю реберної дуги на 5 см. Набряки на стопах і гомілках. Який попередній діагноз?
A. Тромбоемболія легеневої артерії
B. Хронічне легеневе серце бронхолегеневого генезу
C. Дилятаційна кардіоміопатія
D. Негоспітальна пневмонія
E. Інфекційний ендокардит
6. Хворий 56 років скаржиться на задишку, біль у грудній клітці, що виникли раптово. Напередодні переніс операцію протезування кульшового суглоба. Об’єктивно: дифузний ціаноз, пульс 110 за 1 хв, ритмічний, частота дихання 25 за 1 хв, артеріальний тиск 90/50 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією, протодіастолічний ритм галопу. На ЕКГ: синусова тахікардія, P-pulmonale, негативний зубець Т у V1-V3 відведеннях. Який метод дозволить підтвердити діагноз?
A. Комп’ютерна томографія органів грудної порожнини
B. Ехокардіографія
C. Бронхоскопія
D. Флюорографія
E. Коронарографія
7. Хвора 55 років скаржиться на задишку, біль у грудній клітці, що посилюється під час вдиху, кашель, кровохаркання. Три дні тому перенесла операцію – гістеректомію. Об’єктивно: набухання шийних вен. Пульс 95 за 1 хв, ритмічний, частота дихання 22 за 1 хв. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. При аускультації легень справа у нижніх відділах ослаблене везикулярне дихання, вологі дрібнопухирчасті хрипи. Які зміни можуть бути виявлені при рентгенографії органів грудної порожнини?
A. Трикутна тінь, обернена основою до грудної стінки
B. Порожнина деструкції з горизонтальним рівнем рідини
C. Наявність рідини у плевральній порожнині
D. Емфізематозні були, низьке стояння діафрагми
E. Ознаки дисемінації у легенях
8. Хвора 68 років госпіталізована із скаргами на виражену задишку, серцебиття, що виникли раптово. Відмічалась втрата свідомості на догоспітальному етапі. Страждає на тромбофлебіт глибоких вен гомілок. Об’єктивно: стан тяжкий, дифузний ціаноз. Пульс 115 за 1 хв, частота дихання 26 за 1 хв, артеріальний тиск 80/40 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Ліва гомілка збільшена в об’ємі за рахунок набряку. Які препарати доцільно призначити у даному випадку?
A. Тромболітична терапія
B. Непрямі антикоагулянти
C. Дезагреганти
D. Діуретики
E. Нітрати
9. Хворий 58 років скаржиться на кашель з виділенням слизистого мокротиння, слабкість, задишку під час незначного фізичного навантаження, важкість у правому підребер’ї, набряки ніг. Палить 30 років. Об’єктивно: Пульс 90 за 1 хв, частота дихання 23 за 1 хв, артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. Діжкоподібна грудна клітка, при перкусії коробковий перкуторний тон. При аускультації легень сухі свистячі хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При спірографії: ОФВ1 – 30%. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?
A. Гострий міокардит
B. Хронічне легеневе серце
C. Гострий перикардит
D. Негоспітальна пневмонія
E. Гостре легеневе серце
10. Хворий 70 років скаржиться на серцебиття, задишку і біль у грудній клітці, що виникли раптово. Перебуває на стаціонарному лікуванні після оперативного втручання з приводу пухлини передміхурової залози. Об’єктивно: дифузний ціаноз, пульс 100 за 1 хв, регулярний, артеріальний тиск 130/70 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: синусова тахікардія, ознаки перевантаження правого шлуночка. Який попередній діагноз?
A. Набряк легень
B. Серцева астма
C. Гострий міокардит
D. Гострий перикардит
E. Тромбоемболія легеневої артерії
1.Хворий 70 років скаржиться на слабкість, запаморочення, короткочасні періоди непритомності, біль у ділянці серця. Об’єктивно: пульс 40 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 180/80 мм рт. ст. При аускультації тони серця ритмічні, І тон глухий, періодично значно посилений. Яка найбільш вірогідна причина гемодинамічних порушень?
А. Брадисистолічна форма фібриляції передсердь
В. Синусова брадикардія
С. Атріовентрикулярна блокада І ступеня
D. Повна блокада лівої ніжки пучка Гіса
Е. Атріовентрикулярна блокада ІІІ ступеня
2. У 55-річного хворого виник напад серцебиття, що супроводжувався нудотою, запамороченням, загальною слабкістю. На ЕКГ зафіксована тахікардія з частотою серцевих скорочень 220 за 1 хвилину. Шлуночкові комплекси деформовані і розширені, зубець Р відсутній. Який препарат необхідно призначити для надання невідкладної допомоги?
А. Аміодарон
В. Ізоптин
С. Строфантин
D. Седуксен
Е. Прокаїнамід
3. Пацієнт 72 роки скаржиться на серцебиття, перебої в роботі серця, задишку при помірному фізичному навантаженні. Рік тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хвилину, аритмічний, різного наповнення. Артеріальний тиск 115/60 мм рт. ст. На ЕКГ: зубці P відсутні, різні відстані R-R, реєструються хвилі f, найкраще виражені у відведенні V1, патологічний зубець Q, ізоелектричний зубець Т у відведеннях V1-V4. Про яке порушення ритму слід думати?
A. Шлуночкова екстрасистолія
B. Атріовентрикулярна блокада
C. Неповна блокада лівої ніжки пучка Гіса
D. Фібриляція передсердь E. Передсердна екстрасистолія
4. Хворий 56 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною при звичайному фізичному навантаженні, головний біль, перебої в роботі серця. 2 роки тому переніс інфаркт міокарда. Об’єктивно: пульс 84 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 160/90 мм рт.ст. При аускультації серця акцент ІІ тону над аортою. На ЕКГ: шлуночкова екстрасистолія, патологічний зубець Q, негативний зубець Т у відведеннях V1-V3 (рубцеві зміни). Який препарат є оптимальним в даному випадку?
A. Верапаміл В. Дігоксин С. Ніфедипін Д. Еналаприл. Е. Метопролол
5. У жінки 40 років після перенесеної гострої респіраторної інфекції з’явились задишка, ниючий біль у серці, набряки ніг, що виникають ввечері. Пульс 84 за 1 хвилину, ритмічний. Артеріальний тиск 100/50 мм рт. ст. На ЕКГ: слабонегативний зубець T в V1-V4, реєструються часті, позачергові, деформовані комплекси QRS тривалістю 0,12 с. Яке порушення ритму серця ускладнило перебіг захворювання?
A. Атріовентрикулярна блокада ІІ ступеня
B. Шлуночкова екстрасистолія
C. Синусова тахікардія
D. Атріовентрикулярна блокада І ступеня
E. Фібриляція передсердь
6. Хворий 70 років скаржиться на запаморочення, періодичну втрату свідомості. Об’єктивно: пульс 35 за 1 хв., ритмічний, артеріальний тиск 150/70 мм рт. ст. При аускультації серця акцент ІІ тону і систолічний шум над аортою. На ЕКГ: відсутність зв'язку зубців Р з комплексами QRSТ, відсутність коливань тривалості інтервалів Р-Р і
R-R, величина інтервалів Р-Р меньша ніж інтервалів R-R. Яка тактика ведення хворого?
А. Імплантація постійного електрокардіостимулятора
В. Імплантація тимчасового електрокардіостимулятора
С. Черезстравохідна електрокардіостимуляція
D. Електрична кардіоверсія
Е. Медикаментозна кардіоверсія
7. Хворий 46 років скаржиться на стискаючий біль за грудиною, що виник 2 години тому. Об'єктивно: пульс 50 за 1 хв., ритмічний. Артеріальний тиск 130/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони серця приглушені. На ЕКГ: ритм синусів, інтервали Р-Р однакові, всі інтервали РQ-0.18с, випадіння кожного другого комплексу QRSТ, патологічний зубець Q і елевація сегменту SТ у відведеннях ІІ, ІІІ, аVF, депресія сегменту SТ у відведеннях ІІ, aVL, V1- V4. Яке ускладнення основного захворювання розвинулось у хворого?
А. Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц ІІ
В. Атріовентрикулярна блокада ІІст., за типом Мобіц І
С. Повна атріовентрикулярна блокада
D. Синоатріальна блокада ІІст.
Е. Атріовентрикулярна блокада Іст.
8. Хвора 46 років скаржиться на ниючий тривалий біль в ділянці серця, невдоволеність диханням, перебої в роботі серця. Об'єктивно: пульс 90 за 1 хв., аритмічний. Артеріальний тиск 120/80 мм рт. ст. При аускультації серця тони звучні. На ЕКГ: передчасні незмінені комплекси QRS, зубець Р реєструється слідом за комплексом QRS які накладаючись на сегмент SТ. Яке порушення ритму ускладнило перебіг основного захворювання?
А. Суправентрикулярна тахікардія
В. Шлуночкова екстрасистолія
С. Тріпотіння передсердь
D. Суправентрикулярна екстрасистолія
Е. Шлуночкова тахікардія
9. Хворий 42 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, набряки нижніх кінцівок. Об'єктивно: пульс 92 за 1 хв. Артеріальний тиск 115/70 мм рт. ст. Діяльність серця аритмічна, систолічний шум над верхівкою. На ЕКГ: зубці Р відсутні, реєструються хвилі f, ритм шлуночків нерегулярний. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця. Який препарат доцільно призначити в даному випадку?
А. Хінідін
В. Лідокаїн
С. Новокаїномід
D. Дігоксин
Е. Метопролол
10. Хвора 44 років скаржиться на слабкість, задишку, перебої в роботі серця. Об'єктивно: акроціаноз, синюшний рум’янець, пульс 90 за 1 хв., аритмічний. При аускультації серця посилений І тон, мнзодіастолічний шум над верхівкою серця, акцент ІІ тону над легеневою артерією. На ЕКГ: фібриляція передсердь, тахісистолічний варіант. Який препарат необхідно призначити для профілактики тромбоемболічних ускладнень?
А. Варфарин
В. Аспірин
С. Клопідогрель
D. Стрептокіназа
Е. Тиклопідин
1.Хворий 38 років скаржиться на задишку, підвищення температури тіла до 37.5 °С, постійний біль за грудиною з іррадіацією в шию, який зменшується в положенні сидячи, нахиливши тулуб уперед. Захворювання пов’язує з перенесеною ГРВІ. Об'єктивно: при аускультації серця вислуховується шум тертя перикарда, тони приглушені. При ЕхоКГ: ФВ- 55%, випіт у порожнину перикарда близько 300 мл і стовщення його листків. Який варіант серцевої недостатності характерний для даного захворювання?
А. Зі збереженою систолічною функцією
В. З систолічною дисфункцією
С. Змішаний
D. Жоден з перерахованих невірний
Е. Всі з перерахованих вірні
2. Хворий 48 років скаржиться на слабкість, задишку, серцебиття. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 100 за 1 хв., ритмічний. При аускультації серця- І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою серця, що проводиться в ліву пахвову ділянку, акцент ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило розвиток серцевої недостатності?
А. Недостатність мітрального клапана
В. Недостатність аортального клапана
С. Стеноз устя аорти
D. Мітральний стеноз
Е. Дефект міжшлуночкової перегородки
3. Хворий 43 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття при незначному фізичному навантаженні,, набряки нижніх кінцівок. Вважає себе хворим 2 роки. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 95 за 1 хв., артеріальний тиск 120/70 мм рт. ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум над верхівкою і над мечоподібним відростком. При допплер-ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і тристулкового клапанів, дифузний гіпокінез, ФВ- 32%. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Хінідін
В. Пропранолол
С.Атенолол
D. Новокаїнамід
Е. Бісопролол
4. Хворий 18 років скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, втомлюваність. В анамнезі часті бронхолегеневі інфекції. Об’єктивно: при пальпації відзначається посилений верхівковий поштовх. При аускультації серця – грубий пансистолічний шум в ІІІ-ІV міжреберних проміжках ліворуч біля краю грудини, посилення ІІ тону над легеневою артерією. Яке захворювання зумовило виникнення серцевої недостатності у даного хворого?
А. Дефект міжшлуночкової перетинки
В. Дефект міжпередсердної перетинки
С. Стеноз устя аорти
D. Відкрита артеріальна протока
С. Недостатність мітрального клапана
5. Хвора 56 років скаржиться на задишку, втомлюваність, серцебиття, які виникають під час звичайного фізичного навантаження. Рік тому перенесла Q-інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка. Об’єктивно: пульс 80 за 1 хв, ритмічний, артеріальний тиск 130/80 мм рт.ст. При аускультації серця І тон ослаблений, систолічний шум на верхівці. Який функціональний клас (ФК) серцевої недостатності за критеріями Нью-Йоркської Асоціації серця у даному випадку?
А. ФК І
В. ФК ІV
С.ФК ІІ
D. ФК ІІІ
Е. ФК V
6. Хворий 35 років скаржиться на задишку при незначному фізичному навантаженні, серцебиття, набряки гомілок. Хворіє на дилатаційну кардіоміопатію 2 роки. Об’єктивно: стан середнього ступеня тяжкості. Пульс 95 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації серця ослаблення І тону, систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над легеневою артерією. При допплер-ЕхоКГ - дилатація порожнин серця, мітральна недостатність ІІ ст., ФВ 35%. Який препарат доцільно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Пропранолол
В. Верапаміл
С. Ніфедипін
D. Карведилол
Е. Аміодарон
7. Хворий 38 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. Хворіє 2 роки. Об’єктивно: акроціаноз. Пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 120/70 мм рт.ст. При аускультації систолічний шум над верхівкою серця і над мечоподібним відростком. Набряки нижніх кінцівок. ЕКГ: фібриляція передсердь. ЕхоКГ: дилатація порожнин серця, відносна недостатність мітрального і трикуспідального клапанів, ФВ-35%. Який препарат може бути застосований для контролю частоти скорочень шлуночків?
А. Пропранолол
В. Лідокаїн
С. Хінідін
D. Новокаїнамід
Е. Дигоксин
8. Хвора 65 років скаржиться на задишку, серцебиття, перебої в роботі серця, набряки нижніх кінцівок. 2 роки тому перенесла Q-інфаркт міокарду. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв, аритмічний. Артеріальний тиск 130/85 мм рт. ст. При аускультації серця ослаблений І тон і систолічний шум над верхівкою, акцент ІІ тону над аортою. Набряки на нижніх кінцівках. На ЕКГ: фібриляція передсердь, патологічний зубець Q у відведеннях V1-V4 (рубцеві зміни). Хворій призначений варфарин. Який показник використовується для оцінки проведення лікування варфарином?
А. Фібриноген
В. Д-димер
С. Час згортання крові
D. Міжнародне нормалізаційне відношення
Е. Активований частково тромбопластинований час
9. Хворий 67 років скаржиться на серцебиття, задишку при незначному фізичному навантаженні, набряки нижніх кінцівок. Рік тому переніс Q-інфаркт міокарду. Об’єктивно: пульс 90 за 1 хв, артеріальний тиск 140/90 мм рт.ст. При аускультації легень у нижніх відділах незвучні дрібнопухирцеві хрипи. Набряки нижніх кінцівок. При ЕхоКГ: дилатація лівого шлуночку, гіпокінез передньої стінки, перегородки та верхівки лівого шлуночка, ФВ - 35 %. Який препарат необхідно включити в схему лікування в даному випадку?
А. Верапаміл
В. Фуросемід
С. Аміодарон
D. Ніфедипін
Е. Пропранолол
10. Хворий 50 років госпіталізований у відділення кардіологічної реанімації зі скаргами на стискаючий біль за грудиною, що триває 1 годину, ядуху, виділення пінистого рожевого мокротиння. Об’єктивно: акроціаноз, ортопное. Пульс 100 за 1 хв., ЧДД 26 за хв., дихання клекочуче, артеріальний тиск 150/80 мм рт. ст. При аускультації серця- ритм галопу. При аускультації легень – над всією поверхнею вологі різнокаліберні хрипи. На ЕКГ: патологічний зубець Q і елевація сегмента ST у відведеннях V1-V4, депресія сегмента ST у відведеннях ІІІ, aVF. Яке ускладнення основного захворювання виникло у хворого?
А. Гостра лівошлуночкова недостатність
В. Гостра правошлуночкова недостатність
С. Гостра аневризма серця
D. Постінфарктний синдром Дресслера
Е. Негоспітальна пневмонія
1. Хвора 50 років скаржиться на біль у дрібних суглобах кистей рук, променево-зап’ясткових, колінних, ранкову скутість у суглобах до години, слабкість. При огляді: припухлість, дефігурація, болісність при пальпації та рухах у перерахованих суглобах. В загальному аналізі крові: гемоглобін - 91 г/л; ШЗЕ-52 мм/год. Які зміни з боку аналізів крові будуть мати найбільше діагностичне значення?
А. Анемія
В. Прискорена ШЗЕ
С. Виявлення антитіл до ЦЦП
D. Наявність антитіл до ДНК
Е. Підвищення СРБ
2. У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?
А. Визначення титра протистрептококових антитіл
В. Визначення тропоніна Т
С. Посів крові на стерильність
D. Визначення рівня СРП
Е. Визначення рівня фібриногену
3. У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?
А. КФК
В. АТ до Scl – 70
С. НLA B 27
D. АТ до ЦЦП
Е. РФ
4. У хворої 22 років після відпочинку в Криму з’явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Для уточнення діагнозу Ви призначите:
А. Аналіз крові на ревматоїдний фактор
В. Аналіз крові на С-реактивний білок
С. Рентгенологічне дослідження суглобів кистей
D. Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК
Е. Аналіз крові на титр антистрептококовых антитіл
5. Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Що з наведеного є характерним для захворювання, на яке страждає хвора?
А. Звуження ниркових артерій при ангіографії
В. Антинуклеарний фактор у крові
С. Активні лейкоцити в сечі
D. Остеоліз нігтьових фаланг
Е. Антиген HLA В 27 в крові
6. Хвора 60 років скаржиться на ниючий біль, скутість у дистальних між фалангових суглобах, їх припухлість. На рентгенограмі кистей виявлено: суглобові краї ущільнені, суглобові щілини значно звужені, крайові кісткові розростання. Для якого ураження суглобів характерна така рентгенологічна картина?
А. Подагра
В. Ревматоїдний артрит
С. Остеоартроз дрібних суглобів кистей
D. Системний червоний вовчак
Е. Системна склеродермія
7. Хворий 57 років, який протягом 8 років страждає на болі і знерухомленість в хребті і ніколи не обстежувався, звернувся до лікаря зі скаргами на повне обмеження рухів в шийному і грудному відділах хребта, болі в кульшових суглобах. При огляді – «поза прохача», ознаки двобічного кокситу. На рентгенограмі – «бамбукова палиця». Яке захворювання має місце у хворого?
A. Туберкульозне ураження хребта
B. Остеоартроз з ураженням хребта
C. Хвороба Бєхтєрєва
D. Псоріатичний сакроілеїт
E. Хвороба Рейтера із залученням хребта
8. Чоловік 30 років скаржиться на сильний біль, «почервоніння» шкіри, набряк в ділянці гомілковостопного суглоба, підвищення температури до 39 С. Захворів раптово. В минулому були подібні напади тривалістю до 5-6 днів без залишкових змін з боку суглоба. Шкіра над суглобом гіперемована без чітких контурів та інфільтративного валу на периферії. Рівень сечової кислоти крові – 600 мкмоль/л. Який найбільш ймовірний діагноз?
А. Ревматичний артрит
В. Подагричний артрит
С. Хвороба Рейтера
D. Деформуючий остеоартроз
Е. Ревматоїдний артрит
9. У хворої 18 років після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?
А. Лейкоцитоз із зсувом вліво
В. Лімфоцитоз
С. Антитіла до нативної ДНК у високому титрі
D. Анемія без ретикулоцитозу
Е. Позитивний Hbs-Ag в крові
10. Хвора Т., 33 років, госпіталізована із скаргами на біль у дрібних суглобах рук,
ранкову скутість, важкість самообслуговування, які з'явилися 3 дні тому після
переохолодження. Об'єктивно: променево-запястні, II, III п’ястно-фалангові та
проксимальні міжфалангові суглоби II, III пальців набряклі, гарячі на дотик,
гіперемовані, болючі при рухах. Кров: Ер. -- 3,9х1012/л, НЬ - 120 г/л, Л -6,0x109/л,
ШОЕ 35 мм/год., ревмопроби; СРБ 36 мг/дл, сіаловий тест 480 од, ревматоїдний
фактор - позитивний, сіркомукоїд 660 од. Rо-графія суглобів: остеопороз,
поодинокі крайові узури, звуження міжсуглобових щілин. Ваш попередній
діагноз?
A Ревматоїдний артрит
B Остеоартроз
C Реактивний артрит
D Подагра
E Псоріатичний артрит
1. Хвора лікується з приводу важкого перебігу хронічного обструктивного захворювання легень. В анамнезі - ревматизм з мітральним стенозом. Стан хворої різко погіршився. Об’єктивно: збуджена, задишка змішаного характеру, акроцианоз, кашель з виділенням значної кількості пінистого харкотиння рожевого кольору. ЧД – 28 вд/хв., Над легенями - маса різнокаліберних вологих хрипів. Тони серця різко ослаблені, діяльність аритмічна. Пульс – 95 уд/хв., АТ-130/80 мм.рт.ст. Який препарат треба ввести хворій першочергово?
А. Фуросемід
В. Строфантин
С. Еуфілін
Д. Гідралазин
Е. Адреналін
2. Хвора 43 років, при огляді привертає увагу рум’янець з синюшним відтінком губ та кінчика носа. Багато років хворіє на ревматизм, має мітральний стеноз. Після фізичного навантаження почався кашель зі світлим пінистим харкотинням рожевого кольору. Обличчя стало синюшньо-сірим. В легенях дихання послаблене, в нижніх відділах дрібно- та середньопухирчасті хрипи. ЧД - 28 вд/хв. Тони серця глухі, діяльність аритмічна. ЧСС-120 уд/хв. Пульс-92 уд/хв. АТ-105/60 мм рт. ст. Який патологічний стан виник у хворої?
А. Набряк легень
В. Бронхіальна астма
С. Істерична астма
Д. Напад пароксизмальної тахікардії
Е. Спонтанний пневмоторакс
3. Пацієнтка 52 років лікувалась з приводу ревматичної комбінованої мітральної вади серця з перевагою стенозу IV ст., фібриляція передсердь. В день виписки з'явилися гострі болі в лівому підребер'ї, підвищення температури тіла, збільшення селезінки. Яке ускладнення у хворої?
А. Гострий лівобічний плеврит
В. Інфаркт лівої нирки
С. Лівобічна інфаркт-пневмонія
Д. Інфаркт селезінки
Е. Розрив селезінки
4. Хворий 18 років захворів 20 днів тому після перенесеної ангіни. З’явилась лихоманка, біль і припухання в лівому, а потім правому колінних суглобах. Через 3 дні ці явища зникли у вищеназваних суглобах, але з’явились у гомілково-ступневих суглобах. Об’єктивно: ліва межа серця – по середньо-ключичній лінії, при аускультації – систолічний шум над верхівкою серця. В загальному аналізі крові: лейкоцити – 10*109/л; ШЗЕ – 37мм/год. Титр АСЛО – 600 ОД. Яке ураження шкіри найбільш ймовірно може виникнути у хворого?
А. Вузлики Ослера
В. Кільцеподібна еритема
С. Вузлики Бушара Д. Плями Лукіна-Лібмана Е. Тофуси
5. У хворого 46 років, який з дитинства страждає на ревматизм, під час дослідження пульсу виявлено: pulsus differens, dеficiens, irregularis, vacuus. Вкажіть, яка вада серця більш вірогідна?
А. Недостатність мітрального клапану
В. Недостатність напівмісяцевих клапанів аорти
С. Звуження аортального отвору
Д. Трикуспідальна недостатність
Е. Звуження лівого атріовентрикулярного отвору
6. Хвора 27 років звернулась зі скаргами на задишку при значному фізичному навантаженні, періодичні напади серцебиття. Об’єктивно: акроцианоз, пульс-78 уд/хв., ритмічний, АТ–105/70 мм.рт.ст; перший тон на верхівці посилений, вислуховується трьохчленний ритм, акцент другого тону над легеневою артерією, пресистолічний шум над верхівкою та в п’ятій точці. Який найбільш імовірний діагноз?
А. Мітральна недостатність
В. Пролапс мітрального клапану
С. Мітральний стеноз
Д. Дефект міжшлуночкової перегородки
Е. Недостатність клапанів аорти
7. Хворий 32 років звернувся зі скаргами на задишку при фізичному навантаженні, напади інспіраторної задишки вночі, відчуття пульсації в голові, запаморочення. Об’єктивно: блідість шкіри, пульсація каротид, пульс-98 уд/хв., ритмічний, високий, швидкий. АТ–160/50 мм.рт.ст; при аускультації: перший тон над верхівкою, другий тон над аортою послаблені, діастолічний шум в другому міжреберні справа від грудини Який найбільш імовірний діагноз?
А. Аортальна недостатність
В. Мітральний стеноз
С. Аортальний стеноз
Д. Дефект міжпередсердної перегородки
Е. Коарктація аорти.
8. Хворий 47 років, з дитинства хворів на ревматизм, який був ускладнений комбінованою мітральною вадою серця. Переніс операцію протезування мітрального клапану. Через два тижні після оперативного втручання у хворого з’явилась гектична лихоманка з підвищенням tо тіла до 39оС, озноби, болі в колінних суглобах, інспіраторна задишка Який діагноз можна запідозрити?
А. Інфекційний ендокардит
В. Госпітальна пневмонія
С. Ревматизм в стадії загострення
Д. Тромбоемболія легеневої артерії
Е. Інфекційно – алергічний міокардит
9. У хворого 42 років з комбінованою мітральною вадою з перевагою стенозу III ступеня, після перенесеної вірусної інфекції зберігається субфебрилітет, посилилась задишка, серцебиття, з’явилось відчуття перебоїв в роботі серця. Об’єктивно: tо тіла 37,2 оС, акроцианоз, набряки литок та гомілок. Пульс-98 уд/хв., фібриляція передсердь, ЧСС – 120 уд/хв., АТ–115/70 мм рт.ст. Яке лікування найбільш доцільне в даному випадку?
А. Протизапальна терапія
В. Відновлення синусового ритму + оперативне лікування
С. Оперативне лікування
Д. Протизапальна терапія + лікування СН
Е. Протизапальна терапія + лікування СН + оперативне лікування після ліквідації активності ревматичного процесу + відновлення синусового ритму
10. У хворого 18 років через 2 тижні після перенесеної ангіни з'явилися скарги на біль в ділянці серця ниючого характеру, без іррадіації, задишку і серцебиття при фізичному навантаженні. Об'єктивно: температура тіла – 37,8оС, ЧСС- 96 уд/хв., на верхівці серця I тон ослаблений, систолічний шум, на ЕКГ: інтервал PQ – 0,24 с, у крові: ШОЕ – 28 мм/год. Яке дослідження є провідним у визначенні етіологічного фактору захворювання?
А. Визначення титра протистрептококових антитіл
В. Визначення тропоніна Т
С. Посів крові на стерильність
Д. Визначення рівня СРП
Е. Визначення рівня фібриногену
1. Хвора 42 років страждає на системний червоний вовчак упродовж 4 років. Перебуває на підтримуючій дозі преднізолону (10 мг) та делагілу (250 мг). 2 тижні тому після переохолодження підвищилась температура, з‘явились болі в суглобах, еритематозний висип на обличчі, набряки на кінцівках і обличчі. За день до надходження до стаціонару з‘явились судоми, минуча втрата свідомості. В загальному аналізі крові: гемоглобін 92 г/л, еритроцити 2,9 х 1012/л, тромбоцити 100 х 109/л, ШЗЕ 62 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага 1016, білок 3,6 г/л, еритроцити – покривають все поле зору, лейкоцити 6-10 в полі зору. Виберіть варіант адекватної терапії.
А. Збільшити дозу преднізолону та делагілу.
В. Пульс-терапія метилпреднізолоном та циклофосфамідом.
С. НПЗП + азатіоприн
Д. Преднізолон, делагіл, курантіл
Е. НПЗП, курантіл, гепарин, азатіоприн
2. Жінка, 28 років, скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об’єктивно: t0-38,6, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити - 2,8 х 1012/л; ШЗЕ - 42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити - 8-10, лейкоцити - 10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільно призначити хворій?
А. Глюкокортикоїди, цитостатики
В. Нестероїдні протизапальні препарати
С. Амінохінолінові похідні
Д. Д-пеніциламін
Е. Плазмаферез
3. У хворої 22 років після відпочинку в Криму з’явилась гіперемія шкіри обличчя, болі в суглобах кистей, болі в попереку. Об’єктивно: стан хворої відносно задовільний, над легенями вислуховується ясний легеневий звук, діяльність серця ритмічна, пульс – 84 уд/хв., АТ 130/90 мм рт. ст., відмічається обмеження рухів та болісність в дрібних суглобах обох кистей. Длчя уточнення діагнозу Ви призначите:
А. Аналіз крові на ревматоїдний фактор
В. Аналіз крові на С-реактивний білок
С. Рентгенологічне дослідження суглобів кистей
Д. Аналіз крові на антитіла до нативної ДНК
Е. Аналіз крові на титр антистрептококовых антитіл
4. У хворої 18 років після тривалої інсоляції з’явилися фіксована еритема обличчя, ульцерація ротової порожнини, неерозивний артрит дрібних суглобів кистей, лихоманка, резистентна до лікування антибіотиками та нестероїдними протизапальними препаратами, тахікардія; електрокардіографічно – дифузні зміни в міокарді. Який лабораторний показник патогномонічний для даного захворювання?
А. Лейкоцитоз із зсувом вліво
В. Лімфоцитоз
С. Антитіла до нативної ДНК у високому титрі
Д. Анемія без ретикулоцитозу
Е. Позитивний Hbs-Ag в крові
5. Хвора віком 50 років, за фахом геолог, скаржиться на почервоніння шкіри обличчя, яке посилюється у літні місяці. Хворіє 2 роки. Суб'єктивних розладів немає. Об'єктивно: на шкірі спинки носа з переходом на обидві щоки спостерігається суцільна інфільтрована червона пляма, вкрита білуватими лусочками. У центрі ураження шкіри - незначні острівці рубцевої атрофії, оточені зоною гіперкератозу, а по периферії еритема. Про яке захворювання слід подумати?
А. Туберкульозний вовчак
В. Хронічний дисковидний червоний вовчак
С. Псоріаз
Д. Екзема
Е. Алергічний дерматит
6. Хвора 32 років, 5 років хворіє на системний червоний вовчак. Після стресу tо - 40оС, виражений біль у м'язах та суглобах, животі, періодична втрата свідомості. Об'єктивно: еритема обличчя, стоматит, припухлість дрібних суглобів кистей, шум тертя плеври та перикарду, позитивний симптом Щоткіна. В загальному аналізі крові - значна анемія, тромбоцито- та лейкопенія, ШЗЕ - 65 мм/год, LЕ-клітин: 4-5 в полі зору. З чого слід починати лікування хворої?
А. Масивні дози антибіотиків
В. Призначення імуностимуляторів
С. Призначення антипіретиків
Д. Призначення нестероїдних протизапальних препаратів
Е. Пульс-терапія глюкокортикоїдами
7. Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Ваш попередній діагноз:
А. Ревматоїдний артрит
В. Підгострий інфекційний ендокардит
С. Системний червоний вовчак
Д. Системна склеродермія
Е. Неспецифічний аорто артеріїт
8. Хвора 31 року скаржиться на сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру, схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Що з наведеного є характерним для захворювання, на яке страждає хвора?
А. Звуження ниркових артерій при ангіографії
В. Антинуклеарний фактор у крові
С. Активні лейкоцити в сечі
Д. Остеоліз нігтьових фаланг
Е. Антиген HLA В 27 в крові
9. Хвора 27 років скаржиться на схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. Яке з наведених уражень міокарда виникло у хворої?
А. Кардіоміопатія
В. Міокардит
С. Хронічна аневризма серця
Д. Інфаркт міокарда
Е. Набута вада серця
10. Хвора 27 років скаржиться на схуднення, випадіння волосся, червоні висипання на обличчі сухий кашель, задишку, біль у дрібних суглобах, субфебрильну температуру. Об’єктивно: стан хворої середньої важкості, гіперемія обличчя, спинки носа, деформація проксимальних міжфалангових суглобів, зміщення назовні лівої межі тупості серця, при аускультації – тони серця ослаблені, систолічний шум над верхівкою. На рентгенограмі органів грудної клітини: потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити – 2,8*1012/л, лейкоцити – 3,3*109/л, ШЗЕ – 72 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок – 1,65 г/л, еритроцити – 8 – 10, гіалінові циліндри – 4 – 5 в полі зору. При підтвердженні у хворої діагнозу СЧВ, які з наведених препаратів є основними в лікуванні: А. Делагіл
В. Нестероїдні протизапальні засоби
С. Глюкокортикоїди і цитостатичні імунодепресанти
Д. Алопуринол
Е. Судинна терапія
1. Хвора 32 років скаржиться на почуття стягування шкіри обличчя, рук, болі в суглобах кистей та ступнів, затруднення при ковтанні твердої їжі. Хворіє приблизно 3 роки, коли вперше почала турбувати підвищена мерзлякуватість рук та ніг, за останній рік приєдналися вищевказані скарги. Який препарат можна віднести до базисних при даній патології?
А. Моваліс
В. Преднізолон
С. Метотрексат
Д. Д-пеніциламін Е. Диклофенак.
2. У 28-річного хворого виявлені: симетричний поліартрит, синдром Рейно, утруднення при ковтанні твердої їжи. ШЗЕ 15 мм/год. Який попередній діагноз може бути обгрунтованим за наявності таких даних?
А. Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак
С. Вузликовий поліартеріїт
Д. Облітеруючий тромбангіїт
Е. Дерматоміозит
3. У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш ймовірний діагноз на основі цих даних?
А. Пухлина стравоходу
В. Дерматоміозит
С. Ревматоідний артрит
Д. Системний червоний вовчак
Е. Системна склеродермія
4. Хвора К., 23 р., скаржиться на задишку при фізичному навантаженні, сухий кашель, біль в дрібних суглобах рук та ніг, підвищення температури тіла до 38оС, схуднення, випадіння волосся, висипку на обличчі червоного кольору. Об’єктивно: стан тяжкий, гіперемія обличчя, спинки носа, зміна форми проксимальних міжфалангових суглобів. АТ 100/70 мм рт. ст. Пульс 100 уд/хв, ритмічний, межі серця зміщені вліво, тони серця послаблені, систолічний шум на верхівці. При рентгеноскопії органів грудної клітини виявлено потовщення міждольової плеври, збільшення лівого шлуночка. В загальному аналізі крові: еритроцити 2,6 х 1012/л, гемоглобін 96 г/л, лейкоцити 3,3 х 109/л, ШЗЕ 68 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок 1,65 г/л, еритроцити 8-10, гіалінові циліндри 4-5 в полі зору. В крові виявлені LE-клітини. Який препарат доцільно призначити хворій?
А. Індометацин
В. Пеніцилін
С. Преднізолон
Д. Бісептол
Е. Аспірин
5. Хвора 34 років відмічає затруднення при ковтанні твердої їжі, болі в дрібних суглобах кистей, сухий кашель. При огляді звертає на себе увагу наявність телеангіектазій на шкірі, рот у вигляді «кисета». В загальному аналізі крові ніяких змін немає. Виявляються поодинокі LE – клітини, значно підвищений титр антитіл до Scl – 70. Ваш попередній діагноз?
А. Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак
С. Дерматоміозит
Д. Подагра
Е. Ревматоїдний артрит
6. Жінка 28 років скаржиться на стійкий біль за грудниною, який підсилюється при чханні, головний біль, набряки, слабкість. Об’єктивно: t0 - 38,60С, Ps-100 уд/хв., еритематозний висип на обличчі та грудній клітці, серце – ліва межа зміщена вліво на 2 см, на верхівці систолічний шум, шум тертя перикарду, печінка + 3 см, набряки обличчя та ніг. У загальному аналізі крові: еритроцити - 2,8 х 1012/л; ШЗЕ-42 мм/год. У загальному аналізі сечі: білок-4,8 г/л; еритроцити -8-10, лейк.-10-12 в полі зору. Яке лікування найбільш доцільне призначити хворій?
А. Нестероїдні протизапальні препарати
В. Амінохінолінові
С. Глюкокортикоїди, цитостатики
Д. Д-пеніциламін
Е. Плазмаферез
7. Хвора 56 років скаржиться на виражені болі в м’язах плечового поясу, неможливість підняти руки, ущільненість м’язів, їх тістувату консистенцію, лущення і почервоніння шкіри обличчя, набряк параорбітальних тканин. При обстеженні в крові значно підвищений рівень КФК. Який Ваш попередній діагноз?
А. Системна склеродермія
В. Системний червоний вовчак
С. Подагра Д. Дерматоміозит Е. Ревматоїдний артрит
8. У 38-річної жінки протягом останніх 10 років спостерігається болісне побіління пальців рук на холоді. Протягом останнього року синдром став більш вираженим, з’явились ознаки артриту дрібних суглобів кистей та зап’ясть, ущільнення шкіри кінцівок і обличчя, труднощі при ковтанні твердої їжі. Аналіз крові: ШЗЕ 40 мм/год., поодинокі вовчакові клітини. Який найбільш чутливий маркер в крові дозволить верифікувати дане діагноз?
А. КФК
В. АТ до Scl – 70
С. НLA B 27
Д. АТ до ЦЦП
Е. РФ
9. Жінка 42 років скаржиться на почуття оніміння губ та кистей, біль у суглобах, ранкову скутість, утруднення при ковтанні, задишку під час руху. Об’єктивно: гіперпігментація шкіри, на грудях телеангіектазії, припухлість дрібних суглобів кистей, помірна слабкість проксимальних м’язів, згинальні контрактури. В нижніх відділах легенів жорстке дихання, шум тертя плеври. Який найбільш вірогідний діагноз у хворої?
А. Дерматоміозит
В. Системний червоний вовчак
С. Ревматоїдний артрит
Д. Аддісонова хвороба
Е. Системна склеродермія
10. Хвора 45 років скаржиться на слабкість і біль у м’язах плечового і тазового поясу; почервоніння, лущення та незначне свербіння шкіри обличчя. Об’єктивно: еритема та набряк параорбітальних тканин, тістувати набряки кінцівок. Спостерігається болючість м’язів плечового і тазового поясу при пальпації. Яке дослідження буде провідним для встановлення діагнозу?
А. Електроміографія
В. Визначення рівня СРБ
С. Визначення рівня креатинфосфокінази в крові
Д. Визначення рівня гормонів щитовидної залози в крові
Е. Визначення рівня LE-клітин у крові
1. Чоловік 37 років схуд на 6 кг за останні 3 місяці. Скаржиться на постійний біль в м’язах гомілок, лівому яєчку, оніміння нижніх кінцівок. В аналізі крові: позитивний тест на поверхневий антиген вірусу гепатиту В; сечовина – 10,2 ммоль/л, креатинин – 123 мкмоль/л. Встановіть діагноз хворому.
A. Дерматоміозит
B. Вірусний гепатит В
C. Васкуліт Шенляйна-Геноха
D. Вузликовий поліартеріїт
E. Лептоспіроз
2. Хворий 31 року поступив в лікарню зі скаргами на стійке підвищення температури тіла, пітливість, біль в м‘язах і суглобах, схуднення. Об’єктивно: на гомілках та передпліччях пальпуються болючі дрібні підшкірні утворення. В аналізі крові: еритроцити -3,7×1012/л, гемоглобін - 110 г/л, лейкоцити – 11,2×109/л (п.-6%, с.-76%, е.-3%, б.-1%, л.-9%, м.-5%), тромбоцити - 280×109/л, ШЗЕ - 45 мм/год. В сечі: білок - 0,066 г/л, еритроцити - 9-10 в п/з. Який діагноз у даного хворого?
A. Синдром Рейтера
B. Вузликовий поліартеріїт
C. Системна склеродермія
D. Ревматична лихоманка
E. Геморагічний васкуліт
3. Хворий 32 років скаржиться на підвищення температури до 38,5ºС, озноб, загальну слабкість, біль у попереку, м’язах гомілок, наявність сечі рожевого кольору, втрату ваги до 10 кг, терпкість обох кистей. Об’єктивно: шкірні покриви бліді. Тони серця послабленої звучності, ЧСС - 110/хв., артеріальний тиск -190/115 мм рт.ст. Симптом Пастернацького слабко позитивний з обох боків. В аналізі крові: еритроцити – 2,8×1012/л, гемоглобін – 65 г/л, ШЗЕ – 58 мм/год, співвідношення альбумінів до глобулінів – 0,82, (γ-глобуліни – 30%), креатинін – 190 мкмоль/л. В загальному аналізі сечі: білок – 0,8 г/л, лейкоцити 20-25 у п/з, еритроцити до 100 у п/з. Який вірогідний діагноз у хворого?
A. Гострий нефрит
B. Системний червоний вовчак
C. Вузликовий поліартеріїт
D. Дерматоміозит
E. Сечокам`яна хвороба
4. Чоловік 39 років, який перебував на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу гострого холециститу, переведений в терапевтичне відділення у зв’язку з підвищенням артеріальний тиск до 180/120 мм рт.ст., появою білка в сечі, підвищенням температури. Стійкий субфебрилітет був резистентним до антибіотикотерапії. Через 10 днів після лікування у хворого з'явились артралгії та некротичне ураження шкіри нижніх кінцівок. В аналізі крові: лейкоцити – 14,6×109/л, ШЗЕ – 48 мм/год. Яке захворювання виникло у хворого?
A. Геморагічний васкуліт
B. Гострий гломерулонефрит
C. Хронічний гломерулонефрит
D. Системний червоний вовчак
E. Вузликовий поліартеріїт
5. Жінка 23 років скаржиться на підвищення температури тіла до 37,4ºС, появу геморагічної висипки на нижніх кінцівках, біль в попереку, появу червоного забарвлення сечі. Захворіла 3 дні тому після переохолодження. Об'єктивно: шкіра бліда, на поверхні гомілок і стегон – дрібна геморагічна симетрична висипка. ЧСС - 90/хв, артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст. Симптом Пастернацького - слабкопозитивний з обох боків. В аналізі крові: лейкоцити - 8,6×109/л, тромбоцити - 185×109/л, ШЗЕ - 31 мм/год. В загальному аналізі сечі: білок - 0,33 г/л, еритроцити змінені – 25-30 в п/з, лейкоцити - 5-8 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Геморагічний васкуліт
B. Вузликовий поліартеріїт
C. Системний червоний вовчак
D. Тромбоцитопенічна пурпура
E. Гострий інтерстиціальний нефрит
6. Чоловік 40 років відмічає періодичне підвищення температури до 39°С, зниження маси тіла. Хворіє близько року, коли на фоні підвищення температури з'явились болі в гомілковостопних суглобах і м’язах гомілок, почав втрачати вагу. Після призначення преднізолону температура нормалізувалась. Через 1 місяць після відміни препарату стан знову погіршився, з'явилось сітчасте ліведо, підвищився артеріальний тиск. В аналізі крові: гемоглобін - 110 г/л, еритроцити - 3,6×1012/л, лейкоцити - 12,2×109/л, ШЗЕ - 44 мм/год. В загальному аналізі сечі: питома вага - 1018, білок - 1,4 г/л, лейкоцити - 4-6 в п/з, еритроцити - 10-12 в п/з. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Хронічний гломерулонефрит
B. Системний червоний вовчак
C. Пухлина нирки
D. Вузликовий поліартеріїт
E. Геморагічний васкуліт
7. Чоловік 25 років звернувся зі скаргами на появу геморагічної висипки після прийому еритроміцину, який він застосовував з приводу загострення синуситу. Об'єктивно: на шкірі стоп і гомілок дрібна геморагічна висипка, яка не зникає при натискуванні. Артеріальний тиск -115/90 мм.рт.ст., пульс - 76/хв. Клінічних ознак ураження інших органів і систем не виявлено. В аналізі крові: лейкоцити - 8,6×109/л, тромбоцити - 215×109/л, ШЗЕ - 22 мм/год. В загальному аналізі сечі патологічних відхилень немає. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Геморагічний васкуліт
B. Вузликовий поліартеріїт
C. Системний червоний вовчак
D. Тромбоцитопенічна пурпура
E. Гіперсенситивний васкуліт
8. У підлітка 15 років після перенесеної гострої респіраторної вірусної інфекції з'явився спастичний біль в животі, пронос з домішкою невеликої кількості крові, біль в колінних суглобах, підвищення температури тіла. Об'єктивно: стан тяжкий, хворий лежить на боці, підібравши ноги. Дрібна геморагічна висипка на шкірі гомілок, колінні та гомілково-ступневі суглоби припухлі. Пальпація живота викликає біль, переважно біля пупка. У крові: лейкоцитоз, прискорена ШЗЕ. В аналізі сечі: мікрогематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?
A. Ревматизм
B. Вузликовий поліартеріїт
C. Неспецифічний виразковий коліт
D. Геморагічний васкуліт
E. Хвороба Крона
9. Хворий 38 років скаржиться на підвищення температури до 38ºС, біль в м’язах, суглобах, сухий кашель та біль у животі. Об’єктивно: сітчасте ліведо на шкірі кінцівок та тулубі, болючість м’язів при пальпації. Сухі хрипи в легенях. Артеріальний- тиск 160/100 мм рт.ст. В аналізі крові: лейкоцитоз, підвищення ШЗЕ, підвищення рівня сечовини. В загальному аналізі сечі: протеїнурія, гематурія. Який діагноз є найбільш ймовірним?
A. Вузликовий поліартеріїт
B. Системний червоний вовчак
C. Хронічний гломерулонефрит
D. Туберкульоз
E. СНІД
10. До хірургічного відділення поступив підліток 16 років зі скаргами на різкий дифузний біль у животі та появу домішок крові в калі. Захворів гостро, за кілька днів до появи абдомінальних с
