Сільськогосподарська травма

Під час виконання сільськогосподарських робіт можуть виникати травми, які призводять до стійкої втрати працез­датності або смерті. У цих випадках дуже важливо встано­вити не тільки ступінь тяжкості тілесних пошкоджень або причину смерті, а й для профілактики цього травматизму визначити механізм травми та причини її виникнення. Основними причинами сільськогосподарського травма­тизму є порушення правил техніки безпеки, конструктивні недоліки машин і механізмів, а також недоліки організації праці, залучення до роботи неспеціалістів, відсутність відпо­відних інструкцій, порушення режиму праці й відпочинку, нетверезий стан робітників тощо (А.Х.Завальнюк, 1971-1996).

Під час сільськогосподарських робіт найчастіше спос­терігається тракторна травма, яка може бути спричинена гусеничним і колісним трактором. Остання нагадує авто­мобільну травму.

Травма гусеничним трактором має специфічні особ­ливості, які дозволяють установити не тільки її наявність і вид, а іноді й марку трактора. Характер пошкоджень, що виникають при цій травмі, залежить від будови гусениць та особливостей їх руху через тіло потерпілого. На шкірі утворюються садна, синці і рани, що відтворюють форму трахів (окремих ланок) гусениць. Вони мають вигляд смуг або прямокутників, розташованих паралельно і на одній відстані, що відповідає відстані між шпорами гусениць

Г

Судово-медична травматологія

 

(рис. 26). Масивні пошкодження частин тіла призводять звичайно до смерті на місці події.

Рис. 26. Відбитім грунтозачепів гусениці трактора при переїзді вздовж тіла. (За А.Х.Завальнюком)

Виникнення травми можливе під час роботи ґрунтооб­робних машин (плуги, культиватори, лущильники, боро­ни), комбайнів (кукурудзо і бурякозбиральних), косарок, кормоготувальних машин (соломорізка, силосорізка, кор­модробарка тощо).

У випадках травмування ґрунтообробною машиною часто спостерігаються характерні сліди від волочіння тіла:

зміщення і значні пошкодження одягу, великі ділянки саден із паралельною посмугованістю, своєрідні за фор­мою садна, синці, рани, які відбивають дію конкретних деталей.

У конструкції збиральних машин передбачені ско-шувальні, подрібнювальні механізми, рами (корпуси) і ходові частини, для яких характерна розминаюча і різаль­на дія. Тому пошкодження м'яких тканин мають вигляд рваних, розміжчених і різаних ран. Відокремлення ступні чи гомілки пов'язане з розташуванням різального апарата,

Т

Судово-медична травматологія

 

і може вважатися специфічним пошкодженням для дії збиральних машин. У загиблих від стиснення рамою (кор­пусом) збиральної машини спостерігалися множинні пере­ломи кісток скелета пошкодження внутрішніх органів, навіть з переміщенням останніх в іншу порожнину при незначних зовнішніх пошкодженнях (Н.Д.Тополянський, 1972).

Вальцями і ножами кормоготувальних машин частіше пошкоджується одна верхня кінцівка, рідше дві, коли по­терпілий намагається визволити втягнуту руку. Поста­чальні вальці спричиняють рвані розміжчені рани не менш як трьох пальців руки, найчастіше нігтьових і середніх фаланг. При подальшому втягненні руки вальцями можли­ве пошкодження її до передпліччя, навіть до повної ампу­тації.

Шахтна травма

Серед різноманітних умов шахтного виробництватрап-ляються випадки завалів, що призводить до травмування шахтарів. У механізмі шахтної травми найчастіше має місце стискання важкими тупими твердими предмета­ми, що діють на тіло людини з величезною силою. Внасл­ідок цього в м 'яких тканинах і внутрішніх органах виника­ють глибокі великі розриви, клиноподібні і збиті переломи кісток.

В умовах шахтних завалів у потерпілих найчастіше спостерігаються пошкодження голови предметами з нео­бмеженою поверхнею. Це багатоосколкові переломи чере­па (переважно його основи, рідше склепіння), що поширю­ються на всі черепні ямки. Іноді форма пошкоджень голови дозволяє встановити форму предмета, що спричинив трав­му.

Г

Судово-медична травматологія

 

Шахтна травма найчастіше є комбінованою, і поряд з пошкодженнями голови спостерігаються пошкодження внутрішніх органів, хребта, таза і кінцівок.

Крім того, в шахтному виробництві можуть спостеріга­тися пошкодження від дії потужних машин, агрегатів чи їх деталей, котрі обертаються або рухаються. Це глибокі рвані і клаптеві рани, відкриті переломи кінцівок, ампута­ція їх (проф. Б.М.Зорин та співробітники).