Крок 1: Ознайомтесь з навчальним матеріалом, який стосується інтелект-карт (Див.нижче)
Крок 2: Виберіть теоретичний матеріал, який би Ви хотіли запам’ятати за допомогою інтелект-карти.
Важливо: це може бути 3 параграфи з будь-якого підручника з психології. Обсяг кожного параграфу має становити не менше 3 сторінок.
Крок 3: створення/малювання 3 інтелект карт.
Важливо: інтелект-карти мають відповідати критеріям оцінювання (див. нижче). Кожна карта має супроводжуватись ксерокопією матеріалів, на основі яких вона створювалась.
В 70-х роках ХХ ст. англійськими науковцями, братами Тоні і Барі Бьюзенами була запропонована техніка ментальних (інтелект) карт (Mind Maps).Спочатку ця методика розвивалась як мнемонічний інструмент, однак пізніше виявилося, що цей прийом може відігравати значну роль в розвитку творчого мислення. Інтелект-карта це альтернативна до класичного способу ведення записів зручна і ефективна техніка запису і візуалізації мислення. Її можна використовувати для впорядкування і запам’ятовування інформації, створення нових ідей, прийняття рішень тощо. Це не дуже звичний, але природній спосіб організації мислення, що має ряд переваг над звичним способом ведення записів.
В чому полягають ці переваги? Класичний спосіб ведення записів є лінійним, що означає використання тексту з заголовками, списків, таблиць і схем. Незважаючи на логічність таких записів ними важко користуватись в зв’язку з рядом причин. По-перше, візуально такий запис виглядає монотонно, з елементами, які постійно повторюються (словами, абзацами, переліками), що веде до швидкої втоми. По-друге, в такому конспекті важко виділити головне (головне запам’ятовується завдяки ключовим словам, а ключові слова губляться з-поміж інших). По-третє, витрачається багато часу спочатку на запис непотрібних деталей, а потім на прочитання в пошуку ключових слів. Деякі люди для подолання цих недоліків використовують ручки різних кольорів та скорочення слів, але основний принцип лінійності записів, як правило, зберігається.
Свою ідею інтелект карт брати Бьюзени розвивали на основі природної організації процесу мислення. Кожну думку, кожен образ чи емоцію можна уявити собі, як об’єкт (чи вузол), від якого розходяться в різні боки десятки ниточок-зв’язків, які ведуть до інших об’єктів (думок, образів, емоцій). Мозок по суті є величезною системою таких об’єктів і зв’язків між ними. Мислення розпочинається в одному з ними і може спрямовуватися в будь-який бік до різних інших об’єктів. Мислення ніби «розбігається» від центрального об’єкта в різні сторони. В своїй теорії інтелект карт брати Бьюзени стверджують, що процес мислення є «радіантним». Радіантне мислення (від слова «радіанта» - точка небесної сфери, від якої ніби відходять видимі шляхи тіл, що рухаються з однаково спрямованими швидкостями, наприклад, метеорити одного потоку) означає сукупність асоціативних мисленнєвих процесів, відправною точкою або кінцевою точкою яких є центральних об’єкт. Інтелект-карта відображує радіантну структуру мислення, за якої центральна тема розміщується в центрі аркушу і дійсно є в центрі уваги. Крім радіантної структури вони радять записувати не все підряд, а тільки ключові слова (в якості ключових слів вибираються найбільш характерні, яскраві, слова і образи). Ключові слова розміщуються на гілках, яка розходяться від центральної теми. Зв’язки (гілки) мають бути скоріше асоціативними, ніж ієрархічними (асоціації сприяють запам’ятовуванню, крім того, їх можна підкріплювати символічними малюнками).
Основними корисними властивостями інтелект-карт є:
- Наочність. Вся проблема з її численними аспектами опиняється на одному аркуші, її можна охопити одним поглядом;
- Привабливість. Хороша інтелектуальна карта має свою естетику, її розглядати не просто цікаво, але й приємно;
- Запам’ятовуваність. Завдяки роботі обох півкуль, використанню образів і кольорів інтелект-карта легко запам’ятовується;
- Інтелект карта допомагає виявити брак інформації і зрозуміти, якої саме інформації бракує;
- Інтелект-карта стимулює творчість, допомагає знайти нестандартні шляхи вирішення проблеми, наводить на думки про нові ідеї (іноді достатньо провести від об’єкта порожню гілочку і подумати, що саме вона могла б означати);
- Інтелект-карти можна складати колективно: робочою групою, командой, сім’єю.
- Перегляд інтелект-карти через деякий час (добу, тиждень, місяць) допомагає засвоїти картину в цілому, запам’ятати її, а також побачити нові ідеї.
Для того, щоб намалювати інтелект-карту потрібно:
- Взяти аркуш паперу формату А4 або А3 і кольорові олівці, ручки, фломастери;
- Аркуш розташувати горизонтально і в його центрі картинкою або одним-двома словами позначити основне поняття або проблему, яка аналізується (бізнес-план, відпочинок літом, план заняття, зміст статті). Поняття обводиться в рамку або кружок. Найбільший ефект від інтелект-карти досягається в тому випадку, коли в центрі розміщується графічний образ, а не слово, і образи використовуються замість слів в кожному можливому випадку. Комбінування двох процесів (оперування образами і оперування словами) в багато разів підвищує результат витрачених зусиль, особливо, коли образи створюються, а не використовуються готовими;
- Від центрального об’єкта намалювати в різні сторони гілки – основні, пов’язані з ним поняття, властивості, асоціації, аспекти (радіальне мислення). Гілки мають бути кольоровими. Підписати кожну одним-двома ключовими словами, розбірливо, бажано друкованими літерами. Малюючи інтелект-карту, застосовувати якомога більше кольорів і якомога частіше малювати малюнки.
- Від кожної гілки намалювати декілька більш тонких гілочок – розвиток асоціацій, уточнення понять, деталізація властивостей, конкретизація напрямків.
- Змістовні блоки відокремити лініями, обвести в рамки (не забуваючи про кольори).
- Зв’язки між елементами інтелект-карти показати стрілками (також різного кольору та товщини).
- Оцінити інтелект-карту загалом (як правило, одну карту потрібно декілька разів перемалювати). Цільна, приваблива, яскрава форма карти свідчить, що тема опрацьована і зрозуміла. Трапляється і таке, що всі гілки карти гарні, а одна – корява і сплутана. Це може бути ключем до проблеми або слабким місцем в розумінні теми.