Показники, за допомогою яких здійснюється оцінка стратегічного потенціалу підприємства
Фінанси, виробництво, трудові ресурси, маркетинг, інновації.
17. Стратегічний баланс потенціалу підприємства:
Стратегічний баланс — це певне поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства факторів (загроз і можливостей), що об’єктивно існують у зовнішньому оточенні підприємства та суб’єктивно оцінені керівниками, з відносно сильними та слабкими сторонами у функціонуванні підприємства.
18. Карта стратегічних груп:
Карта стратегічних груп — схематичне зображення на двовимірній площині структури галузі у розрізі груп підприємств–конкурентів, які посідають близькі позиції на ринку та конкурують між собою на основі одних конкурентних переваг і однаковими методами, здійснюючи аналогічні стратегії з використанням аналогічних ресурсів.
Поняття стратегічного аналізу.
Метою стратегічного аналізу є адекватне представлення стратегічних цілей, які сприяють максимізації ринкової вартості організації, на основі комплексного вивчення впливу внутрішніх і зовнішніх факторів на результативність її діяльності
Рівні стратегічного аналізу
1. Макроекономічний аналіз (на рівні національної економіки держави в цілому).
2. Мезоекономічний аналіз (на рівні регіонів, галузей, великих корпорацій).
3. Мікроекономічний аналіз (на рівні організації в цілому, напрямів її діяльності, структурних підрозділів).
Суть макроекономічного стратегічного аналізу.
Макроекономічний аналіз (на рівні національної економіки держави в цілому).
Стратегічний макроекономічний аналіз використовується для оцінювання та прогнозування розвитку об’єктів управління на рівні національної економіки, держави в цілому, її бюджету, цільових державних програм і т.д., що потребують якісного оцінювання досягнутих агрегованих фінансово-економічних показників, що використовуються для формування глобальних інвестиційних проектів, включаючи бюджети цільових галузевих, соціальних програм і їхній моніторинг.
Суть мезоекономічного аналізу.
Мезоекономічний аналіз (на рівні регіонів, галузей, великих корпорацій).
Стратегічний мезоекономічний аналіз призначений для оцінювання та прогнозування розвитку об’єктів управління на рівні регіонів, галузей, великих корпорацій, що мають складну вертикально- та горизонтальноінтегровану організаційно-правову структуру.
Суть мікроаналізу.
Мікроекономічний аналіз (на рівні організації в цілому, напрямів її діяльності, структурних підрозділів).
Стратегічний мікроекономічний аналіз використовується для оцінювання та прогнозування розвитку об’єктів управління на рівні організації в цілому, напрямів (видів) її діяльності, структурних підрозділів.
Характеристика SWOT-аналізу.
Ò SWOT-аналіз — це визначення
сильних і слабих сторін підприємства, а також можливостей і загроз, витікаючих з його найближчого оточення (зовнішнього середовища).
Ò Сильні сторони (Strengths) — переваги організації;
Ò Слабі сторони (Weaknesses) — недоліки організації;
Ò Можливості (Opportunities) — чинники зовнішнього середовища, використовування яких створить переваги організації на ринку;
Ò Загрози (Threats) — чинники, які можуть потенційно погіршити положення організації на ринку.
Для проведення аналізу необхідно:
Ò Визначити основний напрям розвитку підприємства (його місію)
Ò Зважити сили і оцінити ринкову ситуацію, щоб зрозуміти, чи можливо рухатися у вказаному напрямі і яким чином це краще зробити (SWOT-аналіз);
Ò Поставити перед підприємством цілі, враховуючи його реальні можливості (визначення стратегічної мети підприємства)
Проведення SWOT-аналізу зводиться до заповнення матриці SWOT-аналізу. У відповідні зони матриці необхідно занести сильні і слабі сторони підприємства, а також ринкові можливостіі загрози.
STEP-аналіз - це
Існує два основні варіанти STEP- і PEST – аналізу.
Ø Варіант STEP-аналізу використовується для країн з розвинутою економікою і стабільною політичною системою, пріоритети – облік соціальних і технологічних чинників.
Ø Для аналізу макросередовища в тих країнах, де економіка слабо розвинута і знаходиться в перехідному періоді, використовують форму PEST – аналізу, де на першому місці чинники політики і економіки. При виборі першого або другого варіанту критерієм виступає пріоритетність обліку тих або інших груп чинників макросередовища з погляду сили можливої дії і стабільності чинників для моніторингу.
Таким чином, PEST – аналіз – це інструмент, призначений для виявлення:
Ò політичних (Policy)
Ò економічних (Economy)
Ò соціальних (Society)
Ò технологічних (Technology)
аспектів зовнішнього середовища, які можуть вплинути на стратегію компанії.
26. SNW – аналіз – це вдосконалений SWOT-аналіз.
Strength (сильна сторона),Neutral (нейтральна сторона),Weakness (слаба сторона). На відміну від аналізу слабих і сильних сторін по матриці SWOT-аналіз, SNW – аналіз так само пропонує середньоринковий стан (N).
27. PEST – аналіз – це інструмент, призначений для виявлення: політичних (Policy), економічних (Economy), соціальних (Society), технологічних (Technology) аспектів зовнішнього середовища, які можуть вплинути на стратегію компанії.
PEST – аналізу використовують для аналізу макросередовища в тих країнах, де економіка слабо розвинута і знаходиться в перехідному періоді.
28. Конкуренція – це економічна боротьба, суперництво між відокремленими виробниками продукції, послуг за задоволення своїх інтересів пов’язаних з продажем цієї продукції, виконанням робіт, надання послуг одним і тим же споживачам.
29. Види конкуренції:
· Функціональна конкуренція - виникає, оскільки будь-яку потребу можна задовольнити по-різному. (Приклад: лист - факс - електронна пошта).
· Видова конкуренція - це результат того,що товари різняться між собою за якихось істотним характеристикам.(Приклад: легкові автомобілі одного класу із різними по потужності двигунами).
· Предметна конкуренція – між виробниками,брендами. (Приклад: телевізори різних марок).
· Цінова конкуренція.
30. Конкурентоспроможність – здатність витримувати конкуренцію з іншими банківськими установами та суб’ктами господарювання які задовільняють потреби споживачів.
31. Інтегральний показник конкурентноспроможності товару визначається за параметрами:
1. Нормативні (міжнародні вимоги, державні вимоги, регіональні вимоги та вимоги споживачів);
2. Якісні (якісні характеристики продукту, умови обслуговування, якість обслуговування);
3. Економічні (ціна банківського продукту, витрати щодо обслуговування);
4. Додаткові (якісні характеристики роботи банку, імідж банку та його репутація в суспільстві).
