З часу проголошення Незалежності Україна прагнем Створити умови для рівноправного розвитку та актівної участі в соціально-економічному, політічному та духовно-культурному жітті держави представніків всіх національностей, котрі разом з українцямі складають єдину етнонаціональну структуру суспільства.
У Країні послідовно розбудовується культурно Мистецьке життя національніх меншин, йдут пошуки Вирішення проблем їхньої освіти, дозвілля, відродженн національніх традіцій. Здійснюється ряд інших заходів, спрямованих на забезпечення гарантованого політічніх, соціальніх, Економічних та культурних прав и свобод, розвитку національної самосвідомості та самовіявлення етносів України.
На відмивання в Україні створені та активно діють Понад 780 національно-культурних товариств. Найчісельніші з них: видання, єврейське, польське, угорських, грецьк, болгарське. Всі смороду входять до Асоціації національно-культурних об'єднань України, Президентом якої є народний депутат України О. Фельдман. Мета діяльності асоціації - забезпечення прав національніх меншин на рівні європейськіх та міжнародніх стандартів
Прикладом плідної діяльності національно-культурних товариств в Україні Може стати угорських культурне товариство у Львові, Що нещодавно відсвяткувало Свій 15-Річний Ювілей. За ці роки угорська громада створу власно недільну школу, кілька самодіяльніх колектівів,
налагоджено постійні Наукові и творчі обміні з історічною Батьківщиною. Або ж Федерація грецький товариств України коордінує ДІЯЛЬНІСТЬ 95
місцевіх організацій. Десятіріччя відзначіло Херсонське національне товариство "Еллада". Воно об'єднує греків, котрі проживають у регіоні, спріяє їх спілкуванню, Вивчення історії і культури далекої орії и культури далекої прабатьківщіні.
З метою Завершення формування Німецької діаспорі на півострові й Створення умови для її життя й розвитку засновано Союз німців Криму. До йо
складу ввійшлі німецькі Громадські організації: земляцтво депортованіх німців Криму, об'єднання Німецької молоді краю "Югенд", сімферопольське
Міське товариство Кримський німців "Відергебурт" і культурний центр "Дойчклуб". На півострові Працюють сімферопольські Міські Громадські організації "Польський культурно-просвітницький центр ім. Адама Міцкевича в Криму "," Єврейській дім ", Кримська Республіканська громадська організація" Білоруська діаспора Криму "ТОЩО. ДІЯЛЬНІСТЬ у Криму значної кількості національно-культурних товариств є віддзеркаленням поліетнічного складу населення автономії.
На початку року в Україні Було презентовано Всеукраїнську Громадську організацію "Український центр ісламознавства", Що має 15 місцевіх осередків Усі ц Громадські організації піклуються про Збереження культури, мови, традіцій свого народу
У державних музеях України створюються експозіції, Що вісвітлюють питання Історії культури, побуту, традіцій національніх меншин. Напрікінці минуло року в Галічі на Івано-Франківщіні відкрівся Музей караїмської Історії та культури. Це унікальній, єдиний в Україні подібній заклад. Дерев'яний храм - кенаса, спорудженій тут у ХVІсторіччі, 1830 року Під час Пожежі згорів. Тоді караїмі побудували нову мурований кенасу. На початку 60-х РОКІВ минуло сторіччя галицько кенасу комуністічна влада закрила, влаштуван в ній склад. У 1985 році храм зруйнувалі вщент. Працівнікі Музею караїмської Історії та культуріпланують дослідіті фундаменти зруйнованої кенаси та спорудіті на цьому місці меморіальній знак. Доніні в Галічі збереглося 11 караїмськіх будінків кінця ХІХ - початку ХХ сторіччя, які об'єднані Між собою однією віссю - вулицею, Що не Втрата своєї історичної назви Караїмська. Вона виходить на головну ринкову площа Міста. На Високому пагорбі правого берега Дністра в селі Залукві Біля Галича відніються Старі надгробкі караїмського зерету (цвинтаря). Кладовіще - одна з небагатьох в Україні історико-культурних пам'яток цього Етнос, Що збереглася доніні.Протягом останніх РОКІВ співробітнікі Національного заповідніка "Давній Галич" під орудою завідувача Музеєм караїмської Історії та культури І. Юрченка здійснілі інвентарізацію надгробків, кладовіще занесено до Державного реєстру пам'яток. У експозіції та фондах новоствореного музею Майже 5 тисяч експонатів. Серед них культові й обрядові Речі караїмськоїгромаді Галича та релігійні книги, інвентар караїмського храму - кенаси. У керівніцтва Національного заповідніка "Давній Галич" та у дірекції музею є Чимало цікавіх задумів. Планується, Наприклад, Створити при музеї електронно бібліотеку-архів, до Бази даних якої увійдуть рідкіснікнігі, Періодика, архівні матеріали, Інші раритети, Що стосуються караїмської тематики
Вільно и самобутні розвівається в Криму Російська культура. Прикладом цьому можут слугуваті чісленні культурно-Мистецькі Акції, що тут Постійно відбуваються: у січні 2005 року в рамках Іншого Відкритого фестивалю національніх культур Народів Криму "Золота колиска" в салоні мистецтв Ялтинського центру дитячо-юнацької творчості проходили Дні російської культури, у Красноперекопськ, Саках, Гвардійському пройшов Республіканський фольклорний фестиваль "російський хоровод", ініціаторамі Якого виступив генеральне консульство России в Криму та російський культурний центр у Жовтні в Російському культурному центре оформлена виставка "Російська дитяча и навчальна книга", на якій представлена продукція 15 видавництво России. Кож експонувалась виставка "Прекрасні ви, брега Тавриди" відомого Кримського художника Вадима Конєва: відбулася презентація нового журналу "Літературний дитячий світ" та Зустріч з кримсько бардами. 23 жовтня Російська громада Криму відзначіла 12-у річніцю з моменту Створення. Її Регіональні організації існують у всіх районах Криму, а кількість членів сягає 10 тисяч. Того ж місяця Російському культурному центре в Бахчісараї пройшла Зустріч членів Кримського Літературного клубу. Засідання Під назви "Етюди ханського палацу" мало на меті ознайоміті прісутніх з мистецтвом меті ознайоміті прісутніх з мистецтвом учасниць музично-Літературного об'єднання "Філігрань", які Працюють при ЦРЛ ім. О. Пушкіна. Сучасна Грецька діаспора в Україні є однією з найбільш чисельного в СНД І, за підсумкамі Всеукраїнського перепису населення 2001 року, нараховує 91,5 тісячі греків, 85% якіх проживають у Донецькій області, а в Автономній Республіці Крим - Майже три тісячі представніків грецької національності, половина з якіх повернулася з місць депортації. Права й інтересі грецької діаспорі з 1995 року представляє Федерація грецький громад України, Яка коордінує ДІЯЛЬНІСТЬ 95 грецький товариств у 18 областях України та Криму. У жовтні відбуліся Дні грецької культури, прісвячені 225-річчю переселення греків насільніцького-християн з Криму та Заснування ними грецький поселень у Пріазов'ї, 10-річчю Федерації грецький громад України та фестиваль "Мега Юрта" ("Велике свято"). Під цією ж назв відбулося свято и в селіщі Старий Крим, Що Поблизу м. Маріуполя. У рамках свята булі організовані виставки народного мистецтва, концерти грецький художніх колектівів, "вечори дружби", Зустріч з членами грецький громад. Діяла Пересувна виставка, в експозіцію якої увійшлі старовінні та Сучасні Фотографії, предмети побуту греків, книжки про відоміх греків Приазов'я та Криму, література по Історії та культурі греків України, художні вітворі, переведень на грецький язик та ін. У Маріупольському краєзнавчому музеї Було відкріто виставку, прісвячену переселенню греків у Приазов'я Під назви "Тут притулок благотішное". Результатом цього свята стало підпісання міжнародної угідь, згідно з Якою в Маріуполі збудують Інститут грецької діаспорі. Це буде дере в Україні вищий навчальний заклад з етнічнім профілем. Розбудовуваті Свій науковий Потенціал Йому допомагатімуть Вчені з місцевого гуманітарного універсітету.. Багатонаціональнім є в Україні и Західний Регіон. Тут разом з українцямі, зберігаючі власні Традиції, культурні и Мистецькі надбання компактно проживають угорці, чехи, словаки, німці та румуно Інші народи. Так, Наприклад, у Закарпатті ніні прожіває Майже 10 тисяч етнічніх словаків и Трохи менше чехів, а кож - понад 150 тисяч громадян України угорської національності (14 відсотків від Усього населення краю). Ці нацменшин мают Свої товариства, гімназії, колективи художньої самодіяльності, недільні школи и класи з національною мовою навчання. У м. Мукачевому Вже Багато РОКІВ працює обласний державний угорських драматичний театр. Функціонує чи не єдиний на теренах СНД Центр гунгарології, ведеться теле-та радіомовлення мовамі національніх меншин. Ніні в Україні згідно з останнім переписом, мешкає 47 тисяч ромів. Найбільше - в Закарпатській та Одеській областях. У ромському середовіщі діють близьким 80 громадський організацій, Дві з якіх мают загальнодержавного статус Держава в різній Спосіб допомагає народу Рома інтегруватіся в українське суспільство. Широко популярізується яскраве и самобутнє ромське мистецтво. Всеукраїнська спілка громадський організацій "Конгресу ромен України" (Президент - П. Григориченко) активно працює над тім, щоб всіляко підтрімуваті етнічні колективи та ансамблі, намагається знайте кошти, необхідні для придбання концертної апаратури. Творчий зліт маленьких ромів з всіх регіонів Нашої країни "Слобожанська підкова" пройшов у Харкові. Більш Ніж 150 ансамблів, танцювальніх груп и віконавців радувалі глядачів танцями, наспівамі и романсами. Організаторамі колорітної Акції стала Асоціація національно-культурних об'єднань України. Своїм досвідом побудова інфраструктурі національного життя в Україні Може з гордістю поділітіся відроджена українська Єврейська громада, якій Вже віповнілося 15 РОКІВ. Це и єврейські школи, Дитячі будинки та інтернаті, и соціальне забезпечення для старіків, и дом для перестаріліх, збудованій в Кієві завдякі фонду "Орах Хаїм". Зберігаючі Національні Традиції, Єврейська громада в Україні широко відзначає Свої Національні свята Такі, Як Пурім, Рош-а-Шана, Ханка та Інші, подекуді поєднуючі їх проведення Із різноманітнімі культурно-мистецький акціямі. Так, у 2005 році в Чернігові підчас святкування Пуріму Вперше відбувся фестиваль імені Шолом Алейхема. Крім концертів, виставок, літературніх читаня и конференцій, організаторі - Управління культури Чернігівської облдержадміністрації и Чернігівська міська Єврейська громада - запросили жітелів обласного центру на Дві вистави: Обласний Академічний музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка показавши глядача "О'кей, Мойше!", А Ляльковий - "Хлопчик Мотл". Обідві за творами Шолом Алейхема. Заключний акорд фестивалю - великий концерт на головній театральній сцені області. До цього ж свята БУВ приурочення заключний концерт Міжнародного молодіжного фестивалю мистецтв "Молодь проти ксенофобії, війн та тероризму", Що відбувся 20 березня в Кієві у Національному палаці "Україна"
Сучасна музика в Україні.
Україна успадкувала від СРСР розгалужену систему освітніх і концертних музичних організацій, що перебувають у віданні Міністерства культури і туризму.
Станом на 2008 рік в Україні діють 9 національних і 2 державних колективи. З них 10 базуються у Києві, один — в Житомирі та в Одесі:
Академічна музика
Значна кількість сучасних українських композиторів є членами Національної спілки композиторів, серед них — 17 народних артистів України, 54 заслужених діяча мистецтв України, 16 лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка, 6 академіків та 3 члена-кореспондента Академії мистецтв України, 35 докторів наук, 59 професорів тощо. За особливі досягнення 10 митців нагороджені Відзнакою Президента України Орденом «За заслуги» ІІступеня, 1 — орденом Ярослава Мудрого, 1 — орденом Княгині Ольги.
Твори сучасних українських композиторів виконуються головним чином на фестивалях «КиївМузикФест», «Прем'єри сезону», «Форум музики молодих» (Київ), «Два дні й дві ночі нової музики» (Одеса), «Контрасти» (Львів) та «Дніпровські зорі» (Дніпропетровськ), а також у концертах серії Нова музика в Україні. У театральному репертуарі — опери «Мойсей» М.Скорика, «Лісова пісня» В.Кирейка та «Палата № 6» В.Зубицького, балет «Різдвяна ніч» Є.Станковича, ряд балетів О.Костіна. Репертуар хорових колективів поповнюється також творами Л. Дичко та Г. Гаврилець, інструменталістів — також творами Ж.та Л. Колобудів, В.Рунчака тощо. Експериментальна електронна музика представлена у творчості Алли Загайкевич, Івана Небесного та інших.
Історичні традиції продовжують сучасні оперні співаки України — Вікторія Лук'янець, Володимир Гришко, Валентин Пивоваров, Роман Майборода, Тарас Штонда,Михайло Дідик, Марія Стефюк.Стефан П'ятничко
В Україні також проводяться численні міжнародні музичні конкурси виконавців-інструменталістів (фортепіанні — пам'яті В.Горовиця та на Батьківщині Прокоф'єва), диригентів — ім. С.Турчака, хорових колективів — ім. М.Леонтовича, вокалістів — ім. Соломії Крушельницької, бандуристів — ім. Гната Хоткевича, багатопрофільний конкурс імені М.Лисенка та інші.
Популярна музика
На сучасній українській сцені представленні майже всі музичні напрями: від фолку до acid джазу. Активно розвивається клубна культура. Популярність багатьох українських поп-виконавців — Софії Ротару, Ірини Білик, Олександра Пономарьова, ВІА Гра, Ані Лорак, Вєрки Сердючки — давно перетнула кордони України і утвердилася в країнах СНД. Популярна музика представлена на фестивалях «Червона рута», «Таврійські ігри», «Чайка» та інших.
Виконавці з України достойно представляли Україну на конкурсах Євробачення, зокрема Руслана, яка синтезувала у своїй музиці фольклорні мотиви карпатського регіону, стала переможницею конкурсу Євробачення-2004, виборовши для України право на проведення наступного конкурсу — Євробачення-2005. НаЄвробаченні-2007 відзначилась Вєрка Сердючка, посівши другу сходинку.
Поруч з тим розвивається українська рок-музика. Серед найвідоміших гуртів — «Океан Ельзи», «Воплі Відоплясова», «Танок на майдані Конго», «Крихітка Цахес», «Скрябін», «Тартак», «Плач Єремії», «Кому Вниз». Регулярно проводяться українські рок-фестивалі «Рок-екзистенція», «Тарас Бульба» та інші.
Серед музичних гуртів здобувають популярність суто вокальні ансамблі, такі як «Піккардійська терція» та «Менсаунд». Представлено в Україні також і мистецтводжазу — міжнародні фестивалі джазової музики проходять у різних містах країни, серед найвідоміших — Jazz Bez та Jazz Koktebel. Значний внесок у популяризацію джазового руху в Україні зробили Володимир Симоненко та Олексій Коган.
Тенденція до використання фольклору сучасними українськими музикантами стає дедалі виразнішою. Одним з перших почав використовувати народні мотиви у рок-музиці у другій половині 1980-х рр. уже легендарний гурт «Воплі Відоплясова». Спираючись на фольклорне підґрунтя, нову самобутню українську музику творять «Скрябін», «Мандри», «Гайдамаки», Тарас Чубай, Марійка Бурмака та багато інших виконавців. Свідченням росту інтересу до фольклору стало започаткування в Україні двох фестивалів етнічної музики — «Країна мрій» у Києві та «Шешори» на Івано-Франківщині.
Українске бароко
Період другої половини 17 — 18 століття називають епохою староукраїнської культури, тобто тієї, що передувала новій, створеній за останні два століття. Мистецтво тієї доби розвивається в стилі бароко, котрий проникає в усі культурні сфери і набуває свого
розквіту у 18 столітті як відоме всьому світові «українське бароко».
. Споруди приваблюють своїми пишними формами, складними конструкціями, відзначаються багатством декоруВ цей період нового вигляду набуває Київ, створюється сучасний образ старого міста. Йде інтенсивне будівництво північного Лівобережжя, зокрема Чернігова. Типово барочні споруди будуються на західноукраїнських землях, особливо у Львові. Народжується українська національна архітектурна школа, що дала світові таких відомих майстрів як І. Григорович-Барський, С. Ковнір, І. Зарудний. [2]
Українське бароко 17 ст. нерідко називають «козацьким». Це, звичайно, перебільшення, але якась частина істини в такому визначенні є, бо саме воно, козацтво, було носієм нового художнього смаку. Відомо чимало відомих творів архітектури та живопису, створених на замовлення козацької старшини. Але козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі багатого замовника. Будучи насамперед величезною військовою і значною суспільно-політичною силою, воно виявилось також здатним утворити власне творче середовище й виступати на кону духовного життя народу ще й як творець самобутніх художніх цінностей. Козацькі думи, козацькі пісні, козацькі танці, козацькі літописи, ікони, козацькі собори — все це не порожні слова. За ними — величезний духовний досвід 17 — 18 століть, значну частину якого пощастило втілити у своїй художній діяльності саме козацтву
Стиль бароко найвиразніше проявивсь у кам'яному будівництві. Характерно, що саме в автономній Гетьманщині і пов'язаній з нею Слобідській Україні вироблявсь оригінальний варіант барокової архітектури, який називають українським, або «козацьким» бароко. Позитивне значення мала побудова в Україні храмів за проектами Бартоломео Растреллі (Андріївська церква в Києві, 1766 р.). Серед українських архітекторів, які працювали в Росії, найвідоміший Іван Зарудний. У кам'яних спорудах Правобережжя переважало «загальноєвропейське» бароко, але і тут найвидатніші пам'ятки не позбавлені національної своєрідності (Успенський собор Почаївської лаври, собор св. Юра у Львові, а також собор св. Юра Києво-Видубицького монастиря, Покровський собор у Харкові та ін.). Продовженням бароко став творчо запозичений у Франції стиль рококо. В ньому перебудовано Київську академію, дзвіниці Києво-Печерської Лаври, Софіївського собору, головної церкви в Почаєві
«Козацький собор» древніший за саме козацтво. Першу відому п'ятиверху церкву збудував над могилою Бориса і Гліба у Вишгороді давньокиївський архітектор за наказом Ярослава Мудрого
Твори образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, стародруки, що відносяться до одного з найцікавіших періодів в історії культури українського народу — другої половини XVII — XVIII століть — часу становлення та розвитку в українському мистецтві загальноєвропейського стилю бароко. Характерною особливістю бароко є проникнення світського світогляду в усі сфери художньої діяльності. Монументальність форм, експресивність, введення алегорій та символів, пишна декоративність орнаментики, парадність та урочистість, що притаманні бароко, знайшли відтворення в мистецтві України цього періоду. Злиття принципів бароко з національною народною традицією визначило своєрідність його українського варіанту. Специфічно національні риси бароко, які виявилися в усіх видах мистецтва — архітектурі, живописі та графіці, скульптурі, художньому металі та гаптуванні, сформувалися у містах Придніпров'я та Києві, який у XVII столітті стає центром художнього життя України. Розвиткові мистецтва сприяло піднесення філософської думки, науки, літератури, пов'язане з діяльністю Києво-Могилянської академії. Особливе місце в українському мистецтві доби бароко належало живописній школі та друкарні Києво-Печерської лаври.
Парадну форму барокового малярства становлять розписи іконостасу — неповторні й високі досягнення староукраїнської культури, що мають світове значення. Вони сповненні розгорнутою символікою, яка прочитується у виразних, театрально піднесених жестах, урочистих постатях, світлових ефектах, лініях драпірування тощо.
Провідне місце у культурному житі тодішнього суспільства посідав жанр портрета, який також можна віднести до яскравих і самобутніх явищ національної художньої культури. Художня мова відтворення портретного образу своєрідно переплітала барочні ідеї та національні традиції, яким також були притаманні риси театралізації, умовності, певна символічна система.
Вишуканий стиль бароко якнайкраще виражав духовні інтереси української козацької старшини й вищого духовенства, їхні прагнення до рафінованої аристократичності. Значною мірою через портрети сотників і полковників, видатних політичних і культурних діячів епохи козацької автономії ми маємо уявлення про Україну тих часів.
Пам'ятки мистецтва із зібрання Києво-Печерського заповідника в основному, належать, до київської школи, яка в значній мірі визначила стилістичні особливості майстрів на території всієї України. Становлення стилю бароко в різних видах українського мистецтва проходило не одночасно. Нові художні тенденції в середині XVII століття знайшли своє втілення перш за все вкнижковій графіці та іконописі, проявляючись у посиленні емоційного звучання релігійних сцен, у конкретизації місця дії та образів, наближення їх до народного типажу, що призвело до зміни засобів їхньої художньої виразності. У ювелірному мистецтві України вже з другої половини XVII ст. помітно ускладнення форм виробів та їхньої орнаментики. Поступово предмети набувають все пишнішого декору з використанням в орнаменті листя аканта, гірлянд з квітів та плодів, стилізованих черепашок.
. Творчість українських художників XVIII століття — граверів Олександра та Леонтія Тарасевичів, І. Ширського, Гр. Левицького, майстрів-ювелірів — І. Равича, М. Юревича, І. Атаназевича та інших, що відмічена національною своєрідністю та самобутністю, здобула заслужену славу українському мистецтву.
