Обов'язкові умови щодо успішного кінцевого результату

ü Правильне харчування. Достатня кількість вітамінів; оптимальна кіль­кість "живих" продуктів; відсутність переїдання; різноманітність харчування.

ü Очищення. Виконання загальних правил гігієни; одяг з натуральних тканин; дотримання режиму природного очищення.

ü Руховий режим.

ü Енергетичне живлення. Виконання комплексів вправ гімнастики "у-шу", цигун тощо.

ü Правильний та достатній відпочинок.

Загальні організаційні питання

· Укладають письмовий договір з лікарем щодо проведення медичного контролю за дітьми, які займаються за ризьким методом загартовування.

· Проводять батьківські збори з питань методики ризького методу за­гартовування та обговорюють умови занять.

· Проводять перше заняття з групою дітей, пояснюють принципи ме­тоду.

Особливості методики

ü Імітується морська прогулянка. Для цього на дно тазу насипають дрібні камінці (галька). Тазик наповнюють розчином кухонної солі (10-20 г солі на 1 л води) таким чином, щоб вода покривала гомілки дитини.

ü Стоячи у тазику, дитина виконує фізичні вправи.

ü Після закінчення вправ ноги малюка споліскують чистою водою.

 

ü Починати треба з температури води +36 °С, потім кожні 2-3 дні треба іііижувати її на 1 °С і довести до 1-22-24 °С для 3-4-річних дітей, до +20 °С - для и'ятитирічних, а для тих, кому 6 років-до +18 °С.

ü Навчальний курс для дітей складає 21 заняття: два занятгя на тиждень навчальних, 4 - повторних, які практикують вдома, 1 день на тиждень (не­діля) - вихідний.

ü Після курсу загартовування дітям рекомендується виконувати вивче­ні вправи. Це можна робити перед сном, протягом 5-10 хв (вода без солі, з камінцями).

Структура заняття

Вступна частина - 3—5 хв.

1. Підготовка води необхідної сольової концентрації.

2. Підготовчі загальнорозвивальні вправи.

Основна частина — 20 хв.

1. Спеціальні вправи.

2. Ігри — на навчальних заняттях. Гімнастика - на повторних заняттях.

3. Спеціальні вправи.

4. Ігри, гімнастика.

Заключна частина — 3—5 хв.

1. Підсумок заняття.

2. Записи для самостійних занять вдома'.

3. Контроль лікаря.

4. Записи до зошита (щоденника)².

 

Додаток 16 ФОЛЬКЛОР В ОЗДОРОВЛЕННІ ДІТЕЙ

Під час пошуку сучасних засобів оздоровлення дітей необхідно також відродити найліпший досвід народної педагогіки. Фольклор дозволяє уріз­номанітнити процес фізичного виховання шляхом знаходження нових форм розвитку рухово-творчої ініціативи дітей.

З дітьми дошкільного віку рекомендуємо проводити таку фізкультурно-оздоровлювальну роботу:

 

 

1. Ранкова і оздоровча гімнастика після сну з використанням фольклору.

2. Ритмічна гімнастика в народному стилі.

3. Фізкультурні хвилинки на засадах фольклору.

4. Дитячі народні рухливі ігри, ігри-забави, ігри-атракціони. Основною формою організації навчання фізичних вправ у дошкільному

навчальному закладі с фізкультурні заняття. Фізичні вправи у поєднанні з фольклором у структурі заняття використовують у певному порядку, який обумовлений фізіологічними та психологічними особливостями дитячого організму. Важливо будувати заняття таким чином, щоб підготувати дітей до сприйняття та виконання складніших рухів, за допомогою яких вирішу­ються рухові завдання.

У роботі з дітьми варто використовувати різні типи фольклорних фіз­культурних занять:

ü Рухово-творчі заняття, які базуються на одному з видів усної народної творчості - забавлянках, загадках, казках.

Наприклад, під час виконання загальнорозвивальних вправ використо­вують забавлянку: "Ой ти, коте Опанасе, не спіймаєш нас ні разу. То лови ж нас безупинно, не знімаючи хустину!" Під час виконання вправ можна про­понувати дітям промовляти слова знайомих забавлянок. Відгадавши загадку про зайця, діти із задоволенням виконують стрибки на двох ногах, а про білку - якісно виконують стрибки на одній нозі з просуванням уперед. Під час вивчення та відпрацювання основних рухів рекомендуємо використову­вати невеликий уривок з казки. Наприклад, з казок "Колобок", "Гуси-лебеді" тощо. На таких заняттях можна використовувати 10-15 забавлянок або за­гадок на рухи, задіяти сюжет однієї або двох казок.

ü Сюжетні фізкультурні заняття із "вплетінням" елементів фольклору. Ці заняття проводять у формі "рухливої" розповіді або казки.

Наприклад: у заключній частині фізкультурного заняття "У бабусі були гуси" можна використовувати ходьбу по колу у поєднанні з речитативом: "Гиля, гуси! Ген з-за гаю вовк голодний виглядає. Голосно не ґелґочіте! Всі гуртом додому йдіте".

ü Театралізовані фізкультурні заняття - з використанням імітаційних, мімічних і пантомімних вправ, інсценівок, ігор-драматизацій.

Імітації відрізняються емоційною насиченістю: "легко стрибають пта­хи", "весело, легко стрибає заєць", "високо підіймає ноги, крокує півник" тощо. У рухах діти мають можливість відобразити горе зайчика (народна казка "Зайчикова хатка"). В інсценівках діти виконують різні ролі, копіюють дії людини, тварин, птахів, явищ.

ü Музично-ритмічні заняття засновані на народних танцях, іграх і хоро­водах, з використанням пісень та народних мелодій. Такі заняття рекоменду­ють організовувати з музичним супроводом.

Наприклад: під час ходьби на носках можна використовувати українські народні пісні: "Ой, на горі два дубки", "Ой, на горі калина".

ü Ігрові фізкультурні заняття на основі українських народних рухливих ігор: "Квач", "Подоляночка", "Мак" та ін.

ü Пізнавальні заняття з серії "Турбота про своє здоров'я" з використан­ням елементів фольклору.

На таких заняттях педагог знайомить дітей із будовою їхнього тіла, різних органів, правилами гігієни, значенням фізичних вправ для людини. Як фольклорний матеріал можна використовувати забавлянки загадки, при­казки. Можна використовувати казки.

ü Інтегровані фізкультурні заняття рекомендують організовувати з метою вивчення необхідного навчального матеріалу.

Такі заняття дозволяють якісніше здійснювати засвоєння знань, вмінь і на­вичок з фізичної культури. Наприклад, "Малюки-здоров'яки", "Серце та його робота" тощо.

Література

1. Аксьонова О. П. Наука бути здоровим. Програма формування фізичної культури учнів початкової школи. — Запоріжжя, 2005.

2. Булич Е. Г., Муравов І. В. Валеологія. Теоретичні основи валеології: Навч. посібник. — Київ: ІЗМН, 1997.

 

3. Вільчковський Е. С Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. —Львів: ВНТЛ, 1998.

4. Вільчковський Е. С, Денисенко Н. Ф. Організація рухового режиму у дошкільних навчальних закладах: Навчально-методичний посібник. — Тернопіль: Мандрівець, 2008.

5. Денисенко Н. Ф. Управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. — Запоріжжя, ЛІПС, 2001.

6. Денисенко Н. Ф. Оздоровчі технології в освітньому процесі // До­шкільне виховання. — 2004. — № 12. — С. 4-6.

7. Державна Національна програма "Освіта" (Україна XXI ст.). — Київ: Райдуга, 1994.

8. Дмитренко Т. І. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкіль­ного віку. — Київ: Вища школа, 1979.

 

9. Дубовис Марк, Стеценко А. В. Відновлювальні засоби для учнів з відхиленням в стані здоров'я // Фізичне виховання в школі. — 1998. — № 3. — С 3-16.

10. Коментар до Базового компонента дошкільної освіти в Україні: Науково-методичний посібник / Науковий редактор О. Л. Кононко. — Київ: Редакція журналу "Дошкільне виховання", 2003.

11. Закони України: "Про дошкільну освіту", "Про охорону дитинства". — Київ, 2001.

 

12. Національна Доктрина розвитку освіти України у XXI ст. // Бюлетень: Програма підтримки вироблення стратегії реформування освіти. — 2001. — №1. —С 13-22.

13. Цимбал Н. М. Практикум з валеології. Методи зміцнення фізичного здоров'я. Навч.-метод, посібник для студентів вищих педаг. навч. закладів та вчителів-валеологів загальноосвітніх шкіл. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2000.

 

14. Чіп Л. В., Цибульська О. Д., Цибульська Н. Е., Ломака Ю. М. Валеологічні проблеми медичної біоритмології // Здоров'я України. — 1999.-№ 1. —С 1-8.

15. Яцук Г. Ф., Царенко А. В., Бабин І. І., Черняк В. М. Практикум з валеології (Посібник для лабор. і самост. робіт учнів старших класів загальноосвітньої школи): У 2-х частинах. — Тернопіль: Астон, 1997.

16. Абзалов Р. А., Зиятдинов А. И. Экология физической культуры // Тео­рия и практика физической культуры. — 1997. — № 3. — С. 53-54.

17. Амосов Н. М. Здоровье и счастье ребенка. — Москва: Знание, 1979.

18. Апанасенко Г. Л. Физическое развитие детей и подростков. — Киев: {доровье, 1985.

19. Аркин Е. А. Ребенок в дошкольные годы. — Москва: Просвеще­ние, 1968.

20. Базарный В. А. Главная опасность цивилизации. Здоровых детей -единицы... //Народное образование. — 1998. —№№9-10. — С. 157-170.

21. Баринов А. Е. Избавляемся от простуды // Физическая культура в школе. — 1997. — № 2. — С. 83-85.

 

 

22. Вавилова Е. Н. Учите детей бегать, прыгать, лазать, метать. — Мо-киа: Просвещение, 1983.

23. Вайнруб Е. М. Гигиена обучения и воспитания детей с нарушениями ч-анки и больных сколиозом. —Киев: Здоровье, 1988.

 

24. Васильков А. А. Системный подход в решении проблемы "Теория; юровья" // Теория и практика физической культуры. — 1997. — № 5. — '- 18-20.

25. Волкова Л. Н. Как воспитать здорового ребенка. — Київ: Радянська школа, 1981.

 

26. Глушанок Т. Г., Волкова Л. Н. Тайны здоровья ребенка. — Санкт-іетербург: Интерспект, 1994.

27. Гримак Л. П. Резервы человеческой психики. — Москва: Политиз-..лт, 1989.

28. Герцен А. И. Письма из Франции и Италии. С того берега. — МОСК­ВІ, 1931.

 

29. Донской Д. Д. Развитие идей П. Ф. Лесгафта о физических упражне­ниях как двигательных действиях // Теория и практика физической культу­ри. — 1997. — №3. — С. 2-4.

30. Дубровский В. И. Валеология. Здоровый образ жизни. — Москва: UI10RIKA-A: Флинта, 1999.

31. Зинатулип С. Н. Как я жил без кислорода. — Новосибирск: Динами-
.. 2002.

32. Змановский Ю. Ф. Воспитаем детей здоровыми. — Москва: Меди­цина, 1989.

33. Лесгафт П. Ф. Руководство по физическому образованию детей школьного возраста. — Санкт-Петербург, 1912. ♦

 

34. Лубышева Л. И. Современный ценностный потенциал физической \ л ьтуры и спорта и пути его усвоения обществом и личностью // Теория и: >актика физической культуры. — 1997. — № 5. — С. 10-14.

35. Мартынов С. М. Здоровье ребенка в Ваших руках. — Москва: Про­чтение, 1997.

36. Никитин Б. П., Никитина Л. А. Резервы здоровья наших детей. — Москва: ФиС, 1990.

37. Сухарев В. А. Характер - здоровье - судьба. — Минск: Беларусь, 1993.

38. Таркиэля Ж., Бурдуазо Я. Руководство по релаксации и сну. —Фран­ция: Ларусс. — 1985.

39. Тартаковский М. С. Нетрадиционная физкультура // Новое в жизни науки и техники. — Серия "ФиС". — 1986. — № 1.

40. Чистякова М. И. Психогимнастика. — Москва: Просвещение, 1990.

41. Чупаха И. В., Гужаева Е. 3., Соколова И. Ю. Здоровьесберегающис технологии в образовательно-воспитательном процессе. — Москва: Илекса, Народное образование; Ставрополь. 2003.

42. Шалыгина Г. В. Динамика показателей двигательной подготовлен­ности детей 4-7 лет // Воспитание самостоятельности и активности у детей дошкольного возраста. — Москва, 1973.

43. Ше Я Линь. В Китае нет близоруких детей // Народное образование. — 1998. — №№ 9-10. —С. 215.