Профілактика короткозорості

Гімнастика "Зіркість"

Ці спеціальні вправи індіанців, які, до речі, славилися гостротою свого зору, описані Ныо-Йоркським офтальмологом Вільямом Бейте.

Рекомендовано робити ці вправи двічі на день. Такий режим роботи зміцнює м'язи очей, тренує і масажує кришталик, поліпшує кровопостачання очей.

· Голова зафіксована так, що рухатися можуть тільки очі. У витягнутій руці - палиця. По широкій амплітуді нею рухають праворуч, ліворуч, вгору, вниз. Треба, не відриваючись, стежити за нею очима. Повторити до 40 разів.

· Широко розплющити очі, сильно заплющити очі. Повторити до 40 разів.

· Глянути у вікно на дуже віддалений предмет, пильно розглядати його протягом 10 с Перевести погляд на свою руку. Повторити 15 разів.

Додаток 6

АРОМАТОТЕРАПІЯ

Зростання хронічних захворювань людей пов'язане з екологічним станом оточуючого середовища, а також - з підвищенням алергічної реакції організму на медичні препарати і лікувальні засоби. Подолати таке становище спроможна профілактична програма, до якої увійшла і терапія ароматами.

Ароматична терапія - ароматотерапія - метод впливу па стан, почуття організму людини за допомогою запахів. Термін "ароматотерапія" був запропонований А. Концелем.

У природі все взаємопов'язано. Аромати (рослинні біологічні регулятори) регулюють фізіологічні системи кожного живого організму. При цьому виконувати таку функцію не спроможний жоден штучний аромат.

У рослинних біорегуляторах понад 150-200 компонентів. У синтетичних -15-20. У кожній живій клітині, на яку діє аромат, постійно відбувається мільйон хімічних реакцій, які збагачують органи і системи організму енергією життя.

Еволюція людини відбувалася в тісному контакті з природою. Кожен організм впродовж усього життя перебуває у повітряному середовищі, і на нього діє безліч різноманітних органічних речовин. Під час впливу цих речовин на нюхові рецептори виникають відчуття запахів.

Науку про запахи розвивали й пропагували ще в Давніх Єгипті та Індії. Одне з перших повідомлень про використання ароматів належить давній державі Шумер. Відомо, що жителі Давнього Єгипту використовували аромати під час приготування продуктів харчування. До хліба додавали тмин, аніс, коріандр; до складу чисельних страв - часник, цибуля, які діяли як збуджувальні та антибактерицидні засоби. Давні греки вважали, що сила і мужність солдатів збільшується при вживанні цибулю, яку вони обов'язково вводили у свій раціон харчування. У Єгипті цей овоч вважали священною рослиною. Пучки цибулі знаходили у саркофагах поряд з муміями. У письмових пам'ятках Давнього Єгипту представлені сцени окурювання, які застосовували для посилення релігійних таїнств. Під час свят на міських майданах вживали аромати, які створювали святковий настрій. Відомі єгипетські сади з чисельними духмяними рослинами, більшість з яких використовували у медичних цілях. Так, від лихоманки був засіб, до складу якого входили сурма, алое, мирро, мед. У Давньому Єгипті вважали, що аромат рути спроможний підновити сон. Часник давали рабам, які будували піраміди. Відомі унікальні засоби, які використовували під час бальзамування тіл, до складу яких входили кедр, мирро, кориця, гвоздика, мускатний горіх тощо. Коли у 1922 році була відкрита гробниця фараона Тутанхамона (1351-42 pp. до н. е.), у повітрі відчувалися аромати рослинних консервантів; там були посудини з миррою та ладаном.

У Давній Греції під час свят на вулицях курили фіміам. Одяг, продукти харчування, вино ароматизували миррою, рутою, фіалкою. Після трапези аристократи мили руки у ароматизованій воді (найчастіше - з лавандою).

Ще Гіппократ описав 236 лікувальних рослин і дав наукове обгрунтування їхнього використання. Він говорив про користь вдихання ароматів для підтримки здоров'я і довголіття; рекомендував хворим на туберкульоз перебувати у сосновому лісі. З мстою попередження чуми Гіппократ пропонував населенню спалювати ароматичні рослини біля своїх будинків (на кутах).

У Давньому Римі широко використовували ароматичні ванни, масла, мазі, помади. Особливо цінували аромат рути. Її пелюстки розкидали під

час банкетів. М'ятною водою оприскували кімнати, а столи натирали листям м'яти, щоб створити присутнім радісний настрій. Під час епідемій плебсі розводили вогнища, в які кидали траву лаванди, а патриції натиралися лавандовим маслом.

Використовували аромати й під час будівництва. Так в Індії храми будували із сандалового дерева. До стін монастирів Тибету замуровували ароматні трави.

У давнину люди відшукували у природі рослини, які б покращували запах м'яса диких тварин, збуджували апетит, стимулювали б травлення. В середні віки у всіх країнах вірили в цілющу силу ароматів, яким надавалася надприродна здатність оберігати людину. Англійський король Річард І (Річард Левове Серце) носив на собі амулет із цибулі.

З давніх часів вважалося, що аромат фіалки може позбавити людину відчуття "важкої голови". Нормандські солдати принесли з собою в Європу звичай - посипати підлогу ароматними рослинами з метою профілактики появи шкідливих комах, паразитів. Для прискорення засинання люди використовували трави. Так, в Україні чабрецом набивали подушки, матраци. Використання хмелю і чебрецю покращувало сон людини.

Як стародавні, так і сучасні наукові дослідження, довели, що запахи здатні зміцнювати м'язову силу, стимулювати діяльність органів дихання (це характерно для ароматів берези, липи, чебрецю, лимона, евкаліпта), підвищувати загальний тонус організму і настрій.

Приємний, ароматний запах - це здоров'я легень, серця, врівноваженість нервової системи.

Учені й лікарі виявили, що одні запахи можуть прискорювати, інші сповільнювати ритм дихання. Так само аромати лаванди, герані, евкаліптової олії збуджують нервову і м'язову системи; запахи тополі, валеріани, білої лілії пригнічують етап дитини, викликають поверхневе дихання, накопичення вуглекислого газу в легенях. Від цього падає тиск, виникає головний біль.

Здавна для попередження і лікування застуд використовували вдихання парів часнику, евкаліпту, полину, ромашки, чабрецю.

Для профілактики гострих респіраторних захворювань (Г'РЗ) рекомендовано виготовляти для дітей "пахуче намисто", з очищених зубчиків часнику.

Від сухості в носі рятують пахощі троянди, ромашки, медуниці, цвіту абрикоса. Аромати розквітлого глоду, зубрівки, сосни стимулюють серцево-судинну систему, підвищують частоту пульсу, артеріальний тиск. Запах жасмину стимулює роботу надниркових залоз і виділення ними гормонів (адреналіну, кортизону) у дітей, особливо в ранкові години (від 8 до 9 ранку). Цитрусові, розмарин, герань, кропивка (комус) поліпшують зір, активізують пам'ять.

Використання подушечок з певними травами допомагає регулювати стан дитини. Рекомендують використовувати хвою, шишки хмелю, лаванду, розмарин, руту, м'яту. Такі подушечки кладуть біля дитини, коли вона грається, спить, навчається.

Варіанти подушечок

І варіант	II варіант	III варіант
полин - 2 частими м'ята- 1 частіша меліса - 1 частина ромашка 0,5 частини таволга- 1 частина	пижма- 1 частина доншж- 1 частина лаванда - 0,5 частини	шишки хмелю— ічастина тисячолисппк -2 частини ромашка - 2 частини лавр- 0.5 частини

Зазначені у таблиці рослини насипають у мішечки з бавовни розміром 10 х 40 см (для рослин із сильним запахом - 20 х 20 см) і кладуть поруч з дитиною або на теплі батареї. Якщо подушечки не використовують, їх кладуть у поліетиленові мішечки до наступного курсу. Курс - 2-3 тижні, 2-3 рази на рік. Важливо пам'ятати, що цілющі аромати добирають індивідуально.