ТЕМА Злочини у сфері безпеки праці

Порушення вимог законодавства про охорону праці в ст. 271 визначене як: «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці службовою особо підприємства, установи, організації або громадянином — суб'єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкод; здоров'ю потерпілого».

Основним безпосереднім об'єктом злочину є суспільні відноси­ни, що забезпечують безпеку праці. Згідно зі стандартами — безпе­ка праці це «стан умов праці, при якому виключено вплив на пра­цюючих небезпечних та шкідливих факторів виробництва»¹.

Потерпілими від злочину можуть бути штатні працівники під­приємства, тимчасові робітники та службовці, учні виробничого навчання, студенти, учні профтехучилищ, які проходять виробничу практику та будь-які інші особи, діяльність яких пов'язана з цим ви­робництвом. Порушення вимог законодавства про охорону праці, що заподіяло шкоду здоров'ю інших громадян, тягне відповідальність за статтями про злочини у сфері службової діяльності або проти життя та здоров'я особи.

Діяння визначено в ст. 271 як «Порушення вимог законодавчи та інших нормативно-правових актів про охорону праці...». Диспози ція цієї норми є бланкетною і відсилає до законодавчих та інши нормативно-правових актів (законів, указів, постанов, інструкцій, положень, норм, вказівок, стандартів). Ці акти встановлюють прави­ла з охорони праці. За характером вимог, що є в них, та їх галузевої спрямованості розрізнюють загальні та спеціальні правила охорони праці. До загальних відносяться правила, що регулюють питання охорони праці у всіх сферах діяльності виробництва. Це Закон Ук­раїни «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р.², а також окремі

правила державних міжгалузевих і галузевих актів, які містять ви­моги безпеки для всіх галузей виробничої діяльності (наприклад, ви­мога щодо проведення первинного інструктажу з техніки безпеки на робочому місці). Спеціальні правила містять вимоги безпеки для од­нієї галузі або для однієї якоїсь роботи.

Статтею 271 не охоплюються порушення спеціальних правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою (гірничих, будівельних інших), на вибухонебезпечних підприємствах (цехах), правил ядерної або радіаційної безпеки. Порушення таких правил кваліфікується за статтями 272—274.

Порушення вимог про охорону праці частіше відбувається за від­сутності необхідного інструктажу з техніки безпеки або ж за по­верхового його проведення, недостатнього нагляду за дотриманням правил охорони праці, не огородження рухомих частин механізмів, незадовільного санітарно-гігієнічного стану приміщень виробництва та робочих місць, несправності робочого обладнання, інструментів тощо.

За частиною 1 ст. 271 наслідком злочину є «шкода здоров'ю по­терпілого». Необхідно встановлювати причинний зв'язок між пору­шенням правил і цим наслідком.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необережною формами вини.

Суб'єкт злочину — службова особа підприємства, установи, ор­ганізації або громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності. За ст. 271 можуть нести відповідальність лише службові особи, на яких покладений обов'язок за дотриманням вимог про охорону праці на відповідній ділянці роботи або контроль за їх виконанням. Ними можуть бути особи, які спеціально відповідають за забезпечення ви­робничо-технічної дисципліни на підприємствах або на окремих його ділянках, або керують виконанням тих або інших робіт, але порушу­ють при цьому вимоги з охорони праці.

У частині 2 ст. 271 встановлена відповідальність за те саме діян­ня, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 271 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на той самий строк; за ч. 2 ст. 271 — виправні роботи на строк до двох років або обмежен­ня волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк до семи років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займа­тися певною діяльністю на строк до двох років або без такого.

Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою (ст. 272) може мати місце на вироб­ництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов'язана їх до­тримувати, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю по­терпілого.

Багато робіт, що виконуються на виробництві, характеризують­ся підвищеною небезпекою, оскільки ймовірність настання небез­печних наслідків при їх виконанні набагато вища, ніж при звичай­них роботах. Це роботи в гірничому і будівельному виробництвах, з високотоксичними промисловими отрутами або електрозварювальні роботи. Порушення правил безпеки при виконанні таких робіт може призвести, наприклад, до обвалів у шахтах, значних за кількістю по­терпілих нещасних випадків, падіння людей з висоти, спричинення значної матеріальної шкоди.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека праці при виконанні робіт з підвищеною небезпекою.

Потерпілим внаслідок злочинних діянь, передбачених ст. 272, є працівник виробництва. У випадках заподіяння шкоди стороннім особам, відповідальність настає або як за службовий злочин (наприклад, службова недбалість), або як за злочин проти життя і здоров'я.

Діяння описане в ст. 272 КК як «порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві...». Перелік таких робіт є в нормативно-правових актах. Згідно з Законом України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. (ч. 2 ст. ЗО) перелік таких робіт затверджується Державним комітетом по нагляду за охороною праці¹. До таких ро­біт, зокрема, відносяться всі роботи, пов'язані з підіймальними ме­ханізмами (незалежно від галузі виробництва, де вони використову­ються), балонами високого тиску, електромережею високої напруги.

Наслідками вказаного злочину є: створення загрози загибелі лю­дей чи настання інших тяжких наслідків; спричинення шкоди здо­ров'ю потерпілого. Між порушеннями правил безпеки при виконан­ні робіт з підвищеною небезпекою і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається характеризу­ється змішаною або необережною формами вини.

Суб'єкт — особа, яка зобов'язана дотримувати правил безпеки при виконанні робіт з підвищеною небезпекою. Нею можуть бути: громадяни—суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники робіт, інженерно-технічні працівники), службовці, рядові робітники.

Частина 2 ст. 272 КК встановлює більш сувору відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 272 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 272 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

§ 3. Інші злочини у сфері безпеки виробництва

Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних під­приємствах або у вибухонебезпечних цехах (ст. 273) може призвести до вибухів, пожеж, ушкодження або знищення підпри­ємств, загибелі багатьох людей. Тому такого роду діяння розгляда­ються як одне з найнебезпечніших посягань на безпеку виробництва.

Згідно з ч. 1 ст. 273 відповідальність наступає за порушення пра­вил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухоне­безпечних цехах особою, яка зобов'язана їх дотримувати, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслід­ків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є безпека ви­бухонебезпечних виробництв (включаючи безпеку праці).

Потерпілими від злочину можуть бути як працівники вибухоне­безпечного підприємства (цеху), так і сторонні особи, які не мають до нього ніякого відношення.

Діяння має бути вчинене в певному місці — на вибухонебезпеч­ному підприємстві або у вибухонебезпечному цеху. До вибухонебезпечних відносяться підприємства або окремі це­хи, які використовують, наприклад, аміак, ацетон, бензин, бутан, доменний газ, силон, метан, спирт, толуол, коксовий газ, ефір, сір­ководень, сірковуглець, уайтспирт як сировину або основний про­дукт, або ці речовини виділяються при виробництві. Вибухонебез­печними вважаються підприємства і цехи, які виробляють вибухоне­безпечні речовини, порох і боєприпаси. До вибухонебезпечних від­носяться деякі цехи збагачувальних і брикетних фабрик (наприклад, цех термічної сушки, дробильний і пресувальний цехи). Це може бу­ти і хімічна лабораторія, де в результаті різного роду дослідів отри­мують вибухонебезпечні речовини. До вибухонебезпечних підпри­ємств відносяться також шахти, небезпечні через виділення газу ме­тану або через вибух вугільного, сіркового або сульфідного пилу, шахти по розкриттю і розробці вугільних пластів, схильних до рап­тових викидів вугілля і газу або ж до самозаймання копалин.

Належність підприємства (цеху) до вибухонебезпечних визна­чається категорією та класом виробництва за вибухонебезпечністю, встановлених технологічним регламентом. Ці категорії, класи та їм подібні характеристики встановлюються проектними організаціями, міністерствами, виробничими об'єднаннями, органами Держгіртех-нагляду та деякими іншими організаціями як для підприємства зага­лом, так і для окремого його пускового комплексу, а також для різ­них основних (цех, дільниця, відділення) і допоміжних (склади, ла­бораторії) виробничих підрозділів, зовнішніх установок, вугільних пластів та інших об'єктів промисловості, сільськогосподарських та інших підприємств.

Порушення правил, що забезпечують безпеку виробництва на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, може полягати в курінні в приміщенні вибухонебезпечного цеху, ко­ристуванні відкритим вогнем в газовій (метановій) шахті, веденні робіт при відсутності належної вентиляції тощо. За ч. 1 ст. 273 на­слідками злочину, що розглядається є: створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил безпеки і вказани­ми наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форму вини.

Суб'єкт — особа, яка зобов'язана дотримуватися правил безпе­ки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Ними можуть бути: громадяни — суб'єкти підприємницької діяльності; службові особи (керівники підприємств, головні інжене­ри, начальники цехів, їх заступники, механіки, завідуючі вентиля­цією, начальники дільниць, майстри та інші), робітники і службовці вибухонебезпечних цехів і підприємств. Сторонні для цих вироб­ництв особи (екскурсанти і працівники інших установ та організацій тощо) через реальну можливість усвідомлювати особливу небезпеку таких виробництв також можуть нести відповідальність за ст. 273, якщо до їх відома у встановленому порядку були доведені правила безпеки на вибухонебезпечних підприємствах.

Частина 2 ст. 273 встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 273 — виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, або позбавлення волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого; за ч. 2 ст. 273 — обмеження волі на строк до п'яти років або позбавлення волі на строк від двох до деся­ти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Порушення правил ядерної або радіаційної безпеки

(ст. 274). В частині 1 цієї статті передбачена відповідальність за по­рушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов'язана їх дотримуватися, якщо воно створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або за­подіяло шкоду здоров'ю потерпілого. Такі порушення можуть запо­діяти виключно тяжкі наслідки: людські жертви, вибухи, знищення або пошкодження атомних реакторів та інших експлуатаційних установок, радіоактивне зараження місцевості.

Основним безпосереднім об'єктом цього злочину є ядерна або радіаційна безпека виробництва (включаючи безпеку праці).

Потерпілим від злочину можуть бути як працівники виробни­цтва, на якому використовуються ядерні або радіоактивні матеріа­ли, так і особи, які не мають до такого виробництва ніякого відно­шення.

Порушення має місце на виробництвах, де використовуються ядерні або радіоактивні матеріали. Ядерними матеріалами є: уран, плутоній, торій у вигляді металу, сплаву, хімічного концентрату, будь-який інший матеріал, що містить вказані речовини в певній концентрації. Радіоактивними є джерела іонізуючого випромінювання, природного або штучного походження, що знаходяться в будь-якому стані. До виробництв, де використовуються ядерні матеріали, відносяться атомні станції, споруди і комплекси з промисловими, експериментальними і дослідницькими ядерними реакторами і ядер­ними стендами тощо. До виробництв, що містять радіоактивні мате­ріали, відносяться, зокрема, сховища радіоактивних відходів.

Основним нормативним актом, що регулює безпеку використан­ня ядерних і радіоактивних матеріалів, у тому числі на виробництві, є Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р.¹

Порушеннями правил безпеки є, зокрема, допуск до роботи осіб, які не мають права працювати на об'єктах атомної енергетики, по­рушення фізичного захисту атомних реакторів або установок, в яких використовуються радіоактивні матеріали.

Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 274, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків, або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками необхідно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається, може мати змішану або необережну форми вини.

Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни — суб'єкти підпри­ємницької діяльності, службові особи, робітники та службовці, сто­ронні виробництву особи, які зобов'язані дотримуватися на вироб­ництві правил ядерної чи радіаційної безпеки.

Частина 2 ст. 274 встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі наслідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 274 — обмеження волі на строк до чотирьох років або позбавлення волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років; за ч. 2 ст. 274 — позбавлення волі на строк від трьох до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Порушення правил, що стосуються безпечного викорис­тання промислової продукції або безпечної експлуатації бу­дівель і споруд (ст. 275). У частині 1 цієї статті злочин описаний як порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпеч­ного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов'язана дотримуватися таких правил, як­що це створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров'ю потерпілого.

Небезпека таких порушень полягає в тому, що вони можуть спричинити небезпечні для споживача продукції наслідки: загорян­ня, вибух, техногенну аварію, зруйнування будівель і споруд, що супроводжується нещасними випадками, знищенням майна.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека викорис­тання промислової "продукції і безпека експлуатації будівель і спо-

РУД-

Потерпілими від злочину є споживачі промислової продукції:

які працюють на інших виробництвах, що користуються нею в побу­ті, а також особи, які працюють, проживають або іншим чином ви­користовують будівлі та споруди.

З об'єктивної сторони злочин може мати місце при порушенні правил, що забезпечують безпечне використання промислової про­дукції, при розробці або конструюванні такої продукції (наприклад, серйозні прорахунки при розробці ракет-носіїв, авіаційних двигунів, турбін тощо) або в процесі її виготовлення чи зберігання. Так, при виготовленні продукції можуть бути використані недоброякісні ма­теріали, а при її зберіганні — порушені, наприклад, вимоги темпе­ратурних режимів. Крім того, з об'єктивної сторони злочин може бути виражений в порушенні правил безпеки при проектуванні або будівництві будівель і споруд (наприклад помилки, допущені при проектуванні будинків, відступу від встановлених технологій будів­ництва мостів, висотних споруд, складних перекриттів, виступаю­чих елементів будівель тощо).

Наслідками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 275, є: створення загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків; або заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого. Між порушеннями правил і вказаними наслідками потрібно встановлювати причинний зв'язок.

З суб'єктивної сторони злочин, що розглядається може мати змішану або необережну форми вини.

Суб'єктом злочину можуть бути: громадяни—суб'єкти підпри­ємницької діяльності; службові особи, конструктори, проектуваль­ники, робочі промислового або будівельного виробництва, зобов'яза-ні дотримувати правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд.

Частина 2 ст. 275 КК встановлює відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей або інші тяжкі на­слідки.

Покарання за злочин: за ч. 1 ст. 275 — штраф до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до двох років або без такого; за ч. 2 ст. 275 — виправні роботи на строк до двох років або обмеження волі на строк до п'яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п'яти ро­ків, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися пев­ною діяльністю на строк до трьох років.