IV. Художнє і технічне оформлення букваря

І. Вихідні відомості про підручник

1.Автор (авторський колектив).

2.Назва видавництва, рік видання.

3.Обсяг (кількість сторінок), розмір, вага.

4.Загальна відповідність Державному освітньому стандарту.

5.За якою програмою створено підручник (державною, авторською)? Наявність авторської концепціі щодо створення підручника з навчання грамоти, її основна суть.

ІІ. Добукварний період

1.Обсяг (кількість сторінок)

2.Які основні програмові звдання розв’язуються в ций частині підручника?

3.Яку систему умовних позначень обрано для формування в учнів узагальненого уявлення про одиниці мови і мовлення – речення, слово, склад, звук? Якою мірою умовні позначення відображають лінгвістичну природу кожної мовної одиниці, її істотні ознаки?

4.Як зміст ілюстративного матеріалу (сюжетні ілюстрації, предметні малюнки) сприяє розвитку мовлення учнів, збагаченню їхнього словникового запасу?

5.Наявність у цій частині підручника матеріалу, призначеного для формування в учнів загальноосвітніх умінь і навичок, зокрема організаційних, загальнопізнавальних.

ІІІ. Букварний період.

1. Послідовність вивчення букв українського алфавіту. За яким принципом, дидактичним міркуванням це здійснено?

2. Чи ділиться букварний період на етапи? У чому це виявляється? Чи співвідносяться ці етапи із сучасним методом навчання?

3. Наявність у підручнику системи звукового і звуко – буквенних аналізів. Співвідношення часткового і повного аналізів.

4. Які букви (на позначення голосних і приголосних звуків) винесено на початок букварного періоду? Яка система їх подачі на сторінці чи сторінковому розвороті букваря?

5. Чи застосовано в букварі вправи на формування способів читання? Які одиниці мови лежать в основі способу читання? Чи дотримано науковий підхід до поділу слів на склади?

6. Характеристика системи підготовчих вправ перед читанням мікротекстів, текстів (колонки слів, принципи їх укладання; матеріал для звуко – буквеного синтезу; для відпрацювання способу читання, для розвитку мовлення й мислння).

7. Спосіб ознайомлення з читанням слів, у яких наявні м’які приголосні звуки. На якому етапі букварного періоду відбувається це ознайомлення?

8. Яку систему вивчення букв Ь, Я, Ю, Є запроваджено в букварі? Наскільки ця система співвідноситься зі звуковим значенням цих букв в укрвїнській фонетиці і графіці?

9.Аналіз текстів букварного пріоду (доступність, художність, відповідність дитячим інтересам). Співвідношення прозорих і віршових текстів. Виховний потенціал текстового матеріалу. Чи використовуються тексти, надруковані рукописним шрифтом? Їх призначення в букварі.

10.Наявність у букварі текстів, що належать до так званних малих жанрів (зазначити ці жанри),їх зв’язок з іншим навчальним матеріалом сторінки або развороту – дотримання логіко – методичної та тематичної цілісності матеріалу на опрацювання літер (показати вдалі і невдалі приклади).

11.Наявність і функції матеріалу післябукварного періоду навчання грамоти, його спрямованність на забезпечення принципу перспективностів навчанні молодших школярів рідної мови.

IV. Художнє і технічне оформлення букваря.

1.Зміст обкладинки, наскільки вона відображає специфіку і функції підручника з навчанням грамоти.

2.Оформлення форзаів: яку інформацію вони несуть для учнів у процесі опанування грамоти.

3.Наявність апарату орієнтування в підручнику, його логічніст і доступність для шестирічних першокласників.

4.Цілісність художнього оформлення книги, дотримання певного стилю в подачі ілюстрацій.

5.Загальний макет підручника: побудова сторінкового розвороту, наповнення його різноманітними навчальними елементами, їх дидактична доцільність і ефективність для успішного засвоєння нової літератури.

6.Наявність у букварі ігрошкового матеріалу, його дидактичні функції та роль у забзпеченні ітересу учнів до навчання.

7.Відповідність шрифту державним стандартом та віковим особливостям шестирічних першокласників.

8.Аналіз побудови сторінок і розворотів букваря з погляду загальних гігієнічних вимог до підручника: обсяг текстів, довжина робочого рядка, довжина речень, кількість слів на сторінці, які вимагають окремого тлумачення, тощо.