Характеристика спостереження як пізнавальної діяльності. Структура спостереження як методу ознайомлення дітей з природою

Сучасними дослідженнями (Г.К.Матвєєвої, П.Г.Саморукової, Г.І.Васильєвої, Н.І.Вєтрової) доведено, що спостереження зароджуються у молодших дошкільників під час продуктивної діяльності. Дитина, граючись у пісочнику, ліпить пасочки. Одна з них розсипається, бо пісок взято з не зволоженого місця, інша – тримається. Це зосереджує увагу дитини, примушує її думати над тим, як досягти успіху. Спостереження тісно пов’язані із словом. За допомогою слова повідомляється мета спостереження, вихователь керує розгляданням об’єктів природи, і досить часто у слові фіксується результат спостереження (бесіди, розповіді про те, що діти бачили). Спостереження не розвивається спонтанно. Воно потребує керівництва з боку вихователя: навчання прийомам раціонального обстеження, порівняння, виділення істотних залежностей, підведення до узагальнень, формування ставлення до об’єктів природи. Протягом дошкільного віку відбувається ряд змін у цій діяльності. На перших етапах діти не здатні самостійно поставити мету спостереження. Це роблять дорослі, і мета найлегше сприймається дітьми під час діяльного ознайомлення із спостережуваними об’єктами. Протягом дошкільного віку відбувається ряд змін у цій діяльності. На перших етапах діти не здатні самостійно поставити мету спостереження. Це роблять дорослі, і мета найлегше сприймається дітьми під час діяльного ознайомлення із спостережу вальними об’єктами. Поступово розвивається уміння сприймати і ставити мету спостереження поза зв’язком з продуктивною діяльністю як самостійне пізнавальне завдання. Основними мотивами спостереження стає інтерес до нових знань, а не просто потреба вирішення будь-якого практичного завдання. Відбуваються зміни у характері обстеження предметів. Діти поступово оволодівають різноманітними раціональними способами сприймання. Змінюється характер обстеження предметів: від контактних способів обстеження дошкільники переходять до дискантних, від практичних дій по зіставленню предметів і визначенню їх властивостей – до розумових дій. Розвивається і планомірність використання різних способів сприймання. Якщо спочатку план вноситься дорослими, то у подальшому у дітей формується здатність не тільки прийняти готовий план, але й самостійно сплановувати своє спостереження. Змінюється співвідношення включених у спостереження сенсорних та інтелектуальних процесів. Це виявляється в оволодінні дітьми новими видами спостережень, в яких посилюється значення мислення, інтерпретації того, що дитина сприймає.

Структура спостереження. Процес спостереження умовно поділяють на чотири етапи, кожний з яких служить досягненню загальної мети

спостереження.

І етап – підготовчий. Мета його - викликати у дітей інтерес до об’єкта

спостереження. Для цього використовується коротка бесіда, в якій з’ясовується,що діти вже знають про об’єкт спостереження, що дізнаються нового. Інколи для підготовки до сприймання об’єкта доцільно показати ілюстрацію або подивитися діафільм. Така робота з дітьми проводиться за день-два до початку

спостереження.

ІІ етап – початок спостереження. На цьому етапі важливо підтримати у дітей інтерес до об’єкта спостереження, зосередити їх увагу. З цією метою в групах молодшого дошкільного віку використовують сюрпризність появи об’єкта, несподіваність. У групах старшого дошкільного віку найчастіше використовують загадку, яка вимагає певного розумового напруження і сприяє утриманню увагу дітей.

ІІІ етап –основний, най триваліший за часом. На початок спостереження 1-2 хв слід надати дітям для мовчазного сприймання, щоб сформувався цілісний образ. Слово вихователя може бути націлене на сприймання естетичного вигляду об’єкта: «Подивіться, який він гарненький». В результаті проведення цього етапу у дітей повинні сформуватися точні уявлення про об’єкти природи.

Мета його – підведення підсумків, закріплення тих нових знань, яких набули діти в процесі спостереження. В ході цього етапу важливо оцінити пізнавальну активність дітей.

 

 

Скласти план-конспект прогулянки в першу половину дня.

Конспект прогулянки «Квітуча галявина»

Програмне зміст.

Руху: Закріплювати вміння дітей підкидати і ловити м'яч двома руками; ударяти м'яч об землю правою і лівою руками, двома руками.

Природа: Закріплювати характерні особливості весни, вміння спостерігати за об'єктами природи - золотистими кульбабами, комахами, милуватися природою - квітучої галявинкою; закріплювати правила поведінки в природі.

Праця: Закріплювати трудові навички у дітей, бажання працювати.

Звукова культура мовлення: відпрацювання вимови звука [ж].

Словникова робота: активізувати в мові дітей словосполучення - «квітуча галявина», «золотавий килим».

Зв'язкова мова: Продовжувати закріплювати вміння складати описовий розповідь про об'єкт природи, вживаючи в мовленні прості і складні поширені пропозиції.

Ігри та вправи: «Кульбабки», «Вітерець і кульбаби» - вміння знаходити засоби виразної передачі образу.

«Бджоли і кульбаби» - Вміння чути сигнали вихователя, звуконаслідування, передача образу.

Наступна робота:

- повторення віршів, загадок, ігор;

- малювання на тему «Квітуча галявина»;

- складання колективного панно з виконаних малюнків.

Хід прогулянки

Прогулянка з дітьми на галявину з квітучими кульбабами.

1. Провести з дітьми коротку бесіду про весну (настає після зими, зазначити характерні особливості весни).

2. Спостереження за кульбабами і бесіда.

- відгадайте загадку:

На зеленій тендітної ніжці

Виріс кульку біля доріжки.

Вітер повіяв

І розвіяв цю кулю. (Кульбаба)

- озирніться навколо, що ви бачите на цій квітучій галявині?

Привітайтеся з кульбабами - нахиліться, понюхайте, дбайливо проведіть долонею по квітці. Який він? (пухнастий, м'який, шовковистий).

- хто кружляє над кульбабами? Чому?

Жовта пилок кульбаби служить для бджіл кормом.

- чи знаєте ви, що кульбабки можуть передбачати погоду?

Якщо вдень кульбаба закривається, значить, буде дощ.

- розгляньте кульбаба, як ви думаєте, чому його так назвали? (відповіді дітей).

А ось, що скажу вам я.

У пору дозрівання насіння кульбаби викидають крихітні парашутики, і головка стає пухнастим білим кулькою. Якщо сильно на неї подути, то насіння відриваються і розлітаються по всьому світу - ось тобі і кульбаба. А адже нещодавно він був жовтим квіткою і в такій кількості заповнював галявини, що все навколо здавалося золотим килимом.

Підкреслити, що кульбабки рвати не можна, можна лише ніжно торкатися до них.

Прочитати дітям вірш «Квітка».

- запропонувати дітям стати кульбабою, дати відчути себе квіткою (на галявині, у вазі, викинутим на дорогу).

Мета: допомогти дітям усвідомити, що квітці краще рости на галявині.

3. Вільні спостереження дітей за квітами.

- пропонується побачити що-небудь цікаве, незвичайне, а потім розповісти про це.

4. Вільні ігри дітей з виносним спортивним інвентарем.

5. Індивідуальна робота: підкидання м'яча вгору і ловити його двома руками, про землю - ловля його однією, двома руками.

6. Очищення полянки від сміття.

- запропонувати дітям зібрати сміття в пакети, тому що хтось з дорослих або дітей порушив правила поведінки.

7. Рухлива гра «Бджоли і кульбабки»

Опис гри: діти діляться на дві команди - кульбаби і бджоли. Всі бігають по галявині. За сигналом вихователя діти-кульбабки встають на коліна, а діти-бджоли бігають навколо них, зупиняються, нюхають, збирають нектар (складають руки біля губ трубочкою, втягують в себе повітря). Перелітають від квітки до квітки, наслідуючи дзижчання бджіл (відпрацювання вимови звука [ж]). Потім діти міняються ролями.