У неділю рано зілля копала

Ой не ходи, Грицю, на вечорниці,
Бо на вечорницях дівки чарівниці,
Солому палять і зілля варять,
Тебе, Грицуню, здоровля позбавлять.

Тамта одная чорнобривая,
То чарівниця справедливая!
І чарівниця і зілля знає,
Тебе, Грицуню, заздрісне кохає!

В неділю рано зілля копала,
У понеділок пополоскала,
А у вівторок зілля варила,
В середу рано Гриця отруїла.

Прийшов же четвер — Гриценько умер,
Прийшла п'ятниця — поховали Гриця;
Сховали Гриця близько границі,
Плакали за ним всі молодиці

І хлопці Гриця всі жалували,
Чорнобривую всі проклинали;
Нема й не буде другого Гриця,
Що 'го зігнала з світу чарівниця!

В суботу рано мати доню била:
«Нащо ти, доню, Гриця отруїла?
Не зналась того, що зілля уміє?
Що Гриць сконає, нім когут запіє?»

«Ой мати, мати! Жаль ваги не має —
Най ся Грицуньо у двох не кохає!
Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата:
Із чотирьох дощок темная хата!»

Жанр: Балада, ліро-епос.

(реалістичність: час в баладі стосується «потенційної сучасності», усі події, незважаючи на фантастичний елемент, є потенційно можливими, персонажі балад — не богатирі, князі чи царевичі, а звичайні люди різних суспільних верств;

Серед характерних рис балади як жанру можна помітити і дидактичність. Прямо чи опосередковано у баладі криється повчання чи застереження.

Для поетики балади характерним є напружений драматичний сюжет з використанням прийомів діалогу, монологу, роздумів-медитацій.

Формою балада дуже подібна до ліричної пісні. Але на відміну від пісні (в якій за законами лірики передаються почуття чи переживання ліричного героя, його думки, викликані окремим епізодом життя) у баладі є сюжет — епічне начало (відтворюються бодай стисло дії і вчинки героя, його стосунки з іншими людьми). Тому в баладі є не одна (як у переважній більшості пісень), а кілька дієвих осіб.

Важлива особливість — трагізм.

Поряд з епічним та ліричним у баладі є й драматичне начало.

Оскільки балада — невеликий за обсягом твір, а сюжет, як правило, повнокомпонентний, то це приводить до епізодичності викладу, фрагментарності при змалюванні подій, а це ще більше наближає її до драми. Однак баладний драматизм спрямований не стільки на передачу чи точне відображення подій, скільки на сильний психологічний ефект — емоційне потрясіння, глибоке душевне переживання. Тобто драматизм тут використовується лише, щоб підсилити ліричний струмінь (має суґестивну силу).

Тема: відтворення трагічної долі Гриця через його нерозділене кохання.

Художні прийоми:

Баладі притаманний ефект нарощування психологізму чи трагізму шляхом градації дії в часі. Найяскравіший приклад — балада «Ой не ходи, Грицю», побудована цілком на цьому прийомі:

У неділю рано зілля копала,

В середу рано Гриця отруїла.

А у понеділок — переполоскала,

А у четвер Грицьо помер.

Прийшов вівторок — зілля варила,

Прийшла п`ятниця — поховали Гриця...

Драматизм посилюється і шляхом гіперболізації. На відміну від інших жанрів, цей прийом використовується не щодо фізичної сили, а стосовно глибоких душевних переживань, нестримних почуттів, душевних страждань.У баладах використовуються також ті художньо-поетичні засоби, що і в ліричних творах: метафори, епітети, порівняння.

Характерним є використання в баладі пестливих слів, зменшувально-пестливих форм і суфіксів, що вводяться з метою передати глибокі ніжні почуття героя, романтичну натуру, або ж викликати співчуття до невинної жертви (Грицуню, Гриценько).

Сукупність суґестивно-рецептивних компонентів справляє естетичний вплив на слухачів, здатний зворушити їх до сліз. Присутній також дидактичний (повчальний) компонент, найчастіше вкінці:” Із чотирьох дощок темная хата”.

Епітети: дівки-чарівниці, чорнобривая, темная хата.

Метафори: Прийшов же четвер, Прийшла п'ятниця, зігнала з світу, Із чотирьох дощок темная хата.

 

14. Ви, лужечки, круті бережечки,

Мою бідну головочку.

Печаль, журба обняла,

Ой я тую превелику журбу

На кленовий листок напишу

Написавши,прочитавши

На тихий Дунай спущу

Пливи,пливи, превелика журба

Та й к крутому бережечку

Згадай,згадай превелику журбу

Моєму милому дружечку

 

Колись були яри пшениченьки

Тепер стали облоги

Колись були вірні товариші

тепер стали вороги

- Не дивуйтесь, вражі вороги

Та життєчку моєму

Життя ж моє,життя бурлацьке

Так як рання роса:

Що сонечко зійде, а вітер повіє

Роса на землю впаде

Життя ж моє бурлацьке

І так марно пропаде.

 

Жанр: бурлацька пісня, соціально-побутова лірика.

Головна ідея: Пісні були чи не єдиною розрадою,повідати своє горе і якось висловитися:хоч комусь розповісти про своє горе,виплакатися в пісні. Описують тогочасні часи,невеселі,важкі,для бурлаків зокрема.

Зрадливість(Колись були вірні товариші тепер стали вороги),згадуються старі часи і порівнюються з теперішнім.

Тема: про важку долю бурлаків тих часів, бідування на чужині, туга за родиною, нарікання на лиху долю, тонко і реалістично відтворені почуття самотності, безнадійності, усвідомлення страченого життя

Худ.засоби: епітети,зменшувальні суфікси(лужеЧки,бержЕЧки..) повтори(пливи,пливи…)

Наявні звертання до природи(Ви, лужечки, круті бережечки,),наказові форми виконують спонукальну функцію(Пливи,пливи, превелика журба … Згадай,згадай превелику журбу…),

сумний настрій загалом(Життя ж моє бурлацьке І так марно пропаде),порівнюється бурлацьке життя з росою,яка швидко висихає.

пісня- МОНОЛОГ. пройнята сумними настроями, що їх породжувало бездомне життя на чужині, тривожні думки про осиротілу родину, жаль за змарнованими молодими роками, звертання до такого ж безщасного брата-товариша, пестливо-зменшувальні форми слів — усе це надає трагічного звучання.

Символи: Дунай,річка (плин часу, перехід у інший світ), рання роса – важке і сумне життя бурлака, бездольне бурлацьке життя.

(Основну групу бурлацьких пісень складають твори про поневіряння втікачів від кріпаччини.

Бурлацькі пісні увібрали в себе багато рис пісень інших соціальних груп, але поетизація бурлаки як вільної людини, ліричні мотиви ностальгії за домівкою, скорботні картини смерті на чужині найбільше зближують їх із чумацькими піснями).

Пісня пройнята сумними настроями, породженими тугою за рідним домом, колишнім життям.

Ліричного героя турбують тривожні спогади минулого, невпевненість у майбутньому.

Образність бурлацьких пісень скупіша, ніж в родинно-побутовій ліриці, більше суворого реалізму, нарікань на соціальну несправедливість, але в ряді пісень простежується тісний зв’язок з лірикою інших циклів, особливо з козацькими піснями.

Настрій туги за рідним краєм, сім’єю, образ смерті на чужині передається за допомогою художніх засобів, широко використовуваних в народній ліриці: рання роса, що висихає на вітрі — бурлацьке життя, що минає в горюванні.