Практична робота 6. Актуальні проблеми охорони праці в наукових дослідженнях

 

Частина 6.2. Оцінка ступеню професійного ризику виробництва

 

визначити ступінь професійного ризику виробництва для підвищення рівня безпеки працівників

 

Основним питанням теорії і практики охорони праці є питання підвищення рівня безпеки. Порядок пріоритетів при розробці будь-якого проекту потребує, щоб вже на перших стадіях розробки продукту або системи у відповідний проект, наскільки це можливо, було включено елементи, що виключають потенційну небезпеку. На жаль, це не завжди можливо. Якщо виявлену небезпеку неможливо виключити повністю, необхідно знизити імовірність її появи до припустимого рівня шляхом вибору відповідного рішення. Досягти цієї мети можна кількома шляхами. Це може бути повна або часткова відмова від робіт, операцій та систем, які мають високий ступінь небезпеки; заміна небезпечних операцій іншими – менш небезпечними; удосконалення систем та об’єктів або застосування відповідних технічних або організаційних заходів.

Кожен із зазначених напрямів має свої переваги і недоліки, і тому часто заздалегідь важко сказати, який з них кращий. Зазвичай, для підвищення рівня безпеки використовують комплекс цих заходів і засобів. Для того щоб надати перевагу конкретним заходам і засобам або певному їх комплексу, необхідно мати кількісну оцінку безпеки або небезпеки. Такою кількісною оцінкою небезпеки є ризик.

Ризик – імовірність заподіяння шкоди з урахуванням її важкості.

Допустимий ризик – ризик, якого сучасний рівень розвитку науки, техніки та технології дозволяє уникнути.

При оцінці ризику як імовірності появи несприятливої події ризик R визначають як відношення кількості подій із небажаними наслідками (n) до максимально можливої їх кількості (N) за певний період часу:

R = n / N.

(6.1)

Наведена формула дозволяє розрахувати розміри загального та групового ризику. При оцінці загального ризику величина N визначає максимальну кількість усіх подій, а при оцінці групового ризику – максимальну кількість подій у конкретній групі, що вибрана із загальної кількості за певною ознакою. Зокрема, в групу можуть входити люди, що належать до однієї професії, віку, статі; групу можуть складати також транспортні засоби одного типу; один клас суб’єктів господарської діяльності тощо.

Виробничий ризик – імовірність ушкодження здоров’я працівника під час виконання ним трудових обов’язків, що обумовлена ступенем шкідливості та (або) небезпечності умов праці та науково-технічним станом виробництва.

На відміну від оцінки виробничого ризику при оцінці професійного ризику враховують тяжкість наслідків (показники стану здоров’я і втрати працездатності працівників), тобто шкода. Згідно Гігієнічної класифікації праці професійний ризик – величина ймовірності порушення (ушкодження) здоров’я з урахуванням тяжкості наслідків у результаті несприятливого впливу факторів виробничого середовища і трудового процесу.

Для можливості оцінки та регулювання ступеня професійного ризику на підприємстві, в організації або установі опрацьовують нормативи та норми оцінки професійного ризику і зводять дані у табл. 6.1 (додаток А).

Нормативи та норми їх оцінки розглядає спеціальна комісія і після їх схвалення приступає до оцінки ступеня професійного ризику виробництва. На підставі отриманої з виробничих структурних підрозділів інформації про діючі небезпеки та проведеної безпосередньо перевірки цих підрозділів розраховують сумарний фактичний бал та ступінь професійного ризику в цілому по підприємству та по кожному структурному підрозділу окремо.

Після заповнення за всіма пунктами табл. 6.1 підраховують сумарний фактичний бал (Н). При цьому необхідно враховувати такі застереження:

за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 1 до 5 днів встановлюють штрафний бал у розмірі 4;

за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму від 6 до 30 днів та профзахворювання встановлюють штрафний бал у розмірі 6;

за наявності нещасних випадків з тимчасовою втратою працездатності на одну травму більше ніж 30 днів встановлюють штрафний бал у розмірі 10;

за наявності смертельного нещасного випадку встановлюють штрафний бал у розмірі 100;

у разі перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) та гранично допустимих рівнів (ГДР) небезпечних або шкідливих виробничих факторів за кожне перевищення встановлюють штрафний бал у розмірі 5;

у разі якщо за умовами виробництва на підприємстві відсутні ті або інші технологічні процеси, у зв’язку з чим немає необхідності у впровадженні того чи іншого нормативу, або відсутні нещасні випадки чи профзахворювання, не було приписів органів державного нагляду за охороною праці, розрахунок сумарного нормативного бала за цим параметром не здійснюється і цей норматив вилучається з оцінки дії СУОП;

у разі порушення строку проведення інструктажів, перевірки знань з питань охорони праці встановлюють штрафний бал за кожну особу 2;

у разі виявлення порушень працюючими інструкції з охорони праці встановлюють штрафний бал за кожного порушника 4.

Розрахунок ступеня професійного ризику здійснюють за формулою (6.2):

Р = (Мmax – Мгр + 0,1) 9 × 10-7,

(6.2)

де М_max – сумарний нормативний бал;

М_гр – сумарний фактичний бал з урахуванням штрафних балів.

Види та розміри ризиків (визначено на підставі вивчення міжнародного досвіду):

незначний ризик – < 10^-6;

припустимий ризик – 1,001 × 10^-6 … 5 × 10^-5;

терпимий ризик – 5,001 × 10^-5 … 5 × 10^-4;

неприпустимий ризик – > 5,001 × 10^-4.

 

На підприємстві «Еко-стар» постійно працює 365 працівників. Об’єктів підвищеної небезпеки на підприємстві немає. За 2012 рік зареєстровано 4 нещасні випадки з тимчасовою втратою працездатності на 4, 5, 10 та17 діб. Перевищення ГДК та ГДР зафіксовано за чотирма факторами виробничого процесу: випромінювання радіочастотного діапазону, рівень шуму, рівень освітленості робочих місць, температура повітря в приміщенні. Крім того, під час перевірки стану охорони праці виявлено, що порушено строки проведення інструктажів з питань охорони праці для 30 осіб, а також порушено вимоги інструкцій з охорони праці 40 працюючими. На підставі цих даних, використовуючи алгоритм наведений нижче, зробити наступне:

у табл. 6.1 (додаток А) визначити ті нормативи, що підтверджують дію СУОП на підприємстві «Еко-стар»;

визначити сумарні нормативні (М_max), оціночні й сумарні фактичні бали (Н) за нормативами, що підтверджують дію СУОП на підприємстві «Еко-стар»;

визначити загальні сумарний нормативний і сумарний фактичний бали;

розрахувати штрафні бали;

визначити сумарний фактичний бал з урахуванням штрафних балів (М_гр);

оцінити ступінь професійного ризику виробництва за формулою (6.2);

визначити вид ризику;

за результатами проведеної роботи зробити висновки.

 

1. Дайте визначення поняттям «ризик» і «допустимий ризик».

2. Дайте визначення поняттям «виробничий ризик» і «професійний ризик».

3. Чим відрізняється оцінка виробничого ризику від професійного?

4. Яким чином на підприємтсві визначають ступінь професійного ризику?

5. За що підприємству при визначенні ступеню професійного ризику нараховують штрафні бали?

6. Які існують види ризиків?

7. Назвіть основну мету проведення оцінки ступеня професійного ризику виробництва.

 

Додаток А

Таблиця 6.1
Розрахунок ступеню професійного ризику виробництва
№ з/п	Нормативи, що підтверджують дію СУОП	Нормативна оцінка	Розрахунок сумарного нормативного бала
Ваговий коефіцієнт	Нормативний бал	Сумарний нормативний бал (гр.3 ´ гр.4) (Мmax)	Кількість нормативів	Фактичне забезпечення	Оціночний бал (гр.7/гр.6)	Сумарний фактичний бал (гр.8 ´ гр.5) (Н)
	Посадові інструкції керівників та спеціалістів
	Інструкції з охорони праці
	Інструкції з безпечної експлуатації устаткування
	Посвідчення про перевірку знань з питань охорони праці		1,5
	Журнали реєстрації інструктажів з питань охорони праці
	Програми навчання з питань охорони праці
	Протоколи засідання комісії з перевірки знань з питань охорони праці
	Попередні медичні огляди при прийнятті на роботу
	Періодичні медичні огляди протягом трудової діяльності
	Щорічні медичні огляди для осіб віком до 21 року
Продовження табл. 6.1
	Особисті картки обліку спецодягу,спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту
	Забезпеченість засобами індивідуального захисту
	Накази на виконання приписів органів державного нагляду за охороною праці
	Щорічні плани поліпшення стану умов та безпеки праці або підтримки існуючого рівня стану охорони праці
	Проведення планово-попереджувальних ремонтів
	Проведення випробувань
	Проведення технічних оглядів
	Відповідність обладнання вимогам НПАОП
	Безпека об’єктів підвищеної небезпеки				–	–
	Відображення вимог безпеки у документах
	Наявність технологічної документації на робочих місцях
	Наявність технічних паспортів на будівлі та споруди
	Проведення технічних оглядів будівель та споруд
	Проведення планово-попереджувальних ремонтів будівель та споруд
Закінчення табл. 6.1
	Наявність передбачених нормативно-правовими актами систем припливно-витяжної та місцевої вентиляції
	Наявність протоколів санітарно-гігієнічних досліджень виробничого середовища
	Плани евакуацій
	Первинні засоби пожежогасіння
	Автоматичні установки пожежогасіння				–	–
	Системи пожежної сигналізації				–	–
	Відповідність обладнання та приміщень класу пожежонебезпечної зони згідно з Правилами улаштування електроустановок				–	–
	Протоколи перевірки ізоляції електромереж				–	–
	Наявність електрозахисних засобів				–	–
	Усього