Загальні засоби забезпечення пожежної безпеки виробничого приміщення

Пожежна безпека відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 забезпечується наступними нормами:

- системою запобігання пожежі:

- системою пожежного захисту;

- організаційно-технічними заходами щодо пожежної безпеки.

У помешканні виробничого приміщення сухо, відносна вологість 48-55%, температура повітря не перевищує 26°С. Меблі та обладнання розміщуються таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (завширшки не менше 1 м). Евакуаційні шляхи та виходи необхідно постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати. По мірі накопичення та після закінчення роботи горючі відходи(папір, тощо) слід прибирати у спеціально відведені сміттєзбірники. Електромережі, електроприлади і апаратура повинні експлуатуватися тільки у справному стані, з урахуванням вказівок та рекомендацій підприємств-виготовлювачів. У разі виявлення пошкоджень електромереж, вимикачів, розеток та інших електровиробів слід негайно відключити їх та прийняти необхідні заходи до приведення у пожежобезпечний стан.

Документи, папір та інші горючі матеріали слід зберігати на відстані не менше 1 м від електрощитів, електрозборок і електрокабелів, 0,5 м від світильників та 0,25 м від приладів опалення. Засоби протипожежного захисту (пожежні крани, пожежна та охороно - пожежна сигналізація, первинні засоби пожежогасіння тощо), які є у приміщеннях, слід утримувати у справному стані.

Усі працівники повинні вміти користуватись наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежегасіння та внутрішніми пожежними кранами, знати місце їх знаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розташування вогнегасника не повинна перевищувати 20м.

При роботі в умовах повної електрифікації приміщення забороняеться:

• влаштовувати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні некалібровані плавкі вставки в запобіжниках, прокладати електричні проводи безпосередньо по горючій основі, експлуатувати світильники зі знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні подовжувачі, які не відповідають вимогам Правил улаштування електроустановок;

• пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу та інших предметів, обгортати електролампи й світильники, заклеювати ділянки електропроводки горючою тканиною, папером;

• використовувати побутові електрокип'ятильники, чайники і таке інше (окрім приміщень, спеціально відведених та обладнаних для цього), залишати без нагляду увімкненими в електромережу кондиціонери, комп'ютери, лічильні та друкарські,машинки тощо;

• захаращувати підступи до засобів пожежегасіння, використовувати пожежні крани, рукави й пожежний інвентар не за призначенням, зберігати документи, різні матеріали, предмети та інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій;

• палити (окрім спеціально відведених для цього адміністрацією місць, позначених написом "Місце для паління" та забезпечених урною чи попільницею з негорючого матеріалу), проводити зварювальні та інші вогневі роботи без оформлення відповідального дозволу, застосовувати легкозаймисті рідини.

Після закінчення роботи за комп’ютером слід:

• оглянути приміщення, переконатися у відсутності порушень, що можуть привести: до пожежі;

• відключити освітлення, електроживлення приладів та обладнання (за винятком електрообладнання, яке за вимогами технології повинно працювати цілодобово).

По категорії вибухо – і пожежонебезпеки, виробниче приміщення відноситься до категорії В – пожежонебезпечне, тому що присутні тверді матеріали, що горять, такі як дерев'яні столи, папір і інше. Виходячи з категорії пожежонебезпеки і поверховості будинку, ступінь вогнестійкості будівлі II, згідно з ДНАОП 0.00-1.31-99. ЕОМ повинні розташовуватись в будівлі не менше ніж II ступню вогнестійкості.

Висновки

Використання об'єкту, що проектується у даній дипломній роботі невід'ємне від роботи на комп'ютері. Це призвело до підвищення вимог організації та охорони праці. До поширених помилок, з забезпеченням умов праці працівників на комп'ютерах ставляться:

- недостатні площу і кількість обсяг виробничого приміщення;

- недотримання вимог, що висуваються до мікроклімату приміщень;

- низький рівень освітленості у приміщеннях і на робочих поверхнях апаратури;

- підвищений рівень низькочастотних магнітних полів від моніторів;

- довільна розстановка техніки і порушення вимог організації робочих місць;

- недотримання вимог до режимам праці та відпочинку;

- надмірна виробнича навантаження працівників;

- відсутність навичок зниження впливу психоемоційного напруги.

Для безпечної роботи, під час розробки проекту дотримувались «ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХМАШИН» затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 10.12.98.

Використана література

1. Охорона праці в галузі телекомунікацій: підр. / С.А. Гавриш, А.С. Гавриш.-К.:НТУУ «КПІ», 2011.-440 с.

2. ГОСТ 2293-93 "Охрана труда. Термины и определения"

3. ДНАОП 0.00-1.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин, К.: 1999 р.

4. ДБН В.1.1-7-02. Захист від пожежі. Пожежна безпека об'єктів будівництва, К.: 2002, 41 с.

5. ГОСТ ССБТ 12.0.003-74. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

6. Закон України "Про охорону праці", нова редакція, м. Київ, від 21.11.2002 року, №229-IV

7. ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - Введ. 01.01.89.

8. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности. Введ. 01.07.84.

9. ДСанПін 3.3.2-007-98. Державні санітарні правила і норми роботи з візуально дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

10. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. -Введ. 01.07.95.