Методичний матеріал лекції
Загальні вимоги до освітлення виробничого середовища
Освітлення відіграє важливу роль у будь якій діяльності людини. Світло не тільки сприяє виробничому процесу, але й корегує рівень збудженості працівника. Яскраве світло викликає бадьорість, а сутінки і темрява – призводять до сонливого стану людини, що може стати причиною нещасного випадку на виробництві. Тому одним з найголовніших факторів безпечних умов праці є раціональне освітлення робочих місць і виробничих приміщень взагалі.
Раціональне освітлення повинно бути:
– достатнім і рівномірним;
– не утворювати тіней на робочій поверхні;
– не засліплювати працівника;
– сприяти зручному виконанню роботи.
Світло – це випромінювання електромагнітних хвиль оптичного діапазону, які потрапляючи на сітчатку ока подразнюють її, і відображають на ній обриси предметів, від яких відбилися ці хвилі.
Діапазон електромагнітних хвиль видимого світла становить довжину від 380 до 780 нм (10-9). Цей діапазон розподіляється на під діапазони кольорів, які залежать від довжини електромагнітних хвиль, а саме:
– фіолетовий – 380... 450 нм;
– синій – 450... 510 нм;
– зелений – 510... 575 нм;
– жовтий – 575... 620 нм;
– червоний – 620... 780 нм.
Випромінювання нижче 380 нм. називається ультрафіолетовим, а випромінювання вище 780 нм. – інфрачервоним.
Ультрафіолетове та інфрачервоне випромінювання не сприймається оком людини, але вони спричиняють як позитивний так і негативний вплив на її організм.
Основні світлові характеристики
Освітлення характеризується кількісними та якісними показниками.
Кількісні показники світла визначають:
– силу світла (J кд);
– світловий потік (Ф лм);
– освітленість (Е лк);
– яскравість (L ніт).
Якісні показники освітленості характеризують:
– коефіцієнт відбиття (ρ);
– фон;
– контраст об’єкта з фоном (К)
КІЛЬКІСНІ ПОКАЗНИКИ СВІТЛА
Сила світла (J кд) – це енергія світлового потоку, що випромінюється від єдиного точкового джерела світла.
За одиницю сили світла прийнята кандела (кд) або свічка (св), яку випромінює абсолютно чорне тіло площею в 1/60 см2, що приймається за світловий еталон.
1 св = 1,005 кд;
Світловий потік (Ф лм) – це інтенсивність світла, що випромінюється в тілесному куті 1 стерадіан від точкового джерела світла в 1 кд.За одиницю світлового потоку прийнятий люмен (лм).
Ф = J · ω (лм);
де: ω – стерадіан (тілесний кут, що утворює на сферичній поверхні радіусом 1 м. площу в 1 м2).
Освітленість (Е лк) – це величина світлового потоку, що припадає на одиницю освітлювальної поверхні.
За одиницю освітленості прийнято люкс (лк).
Е = Ф/S (лк).
Яскравість (L ніт) – це частка відбитої предметом сили світла, яка визначає його видимість:
ЯКІСНІ ПОКАЗНИКИ ОСВІТЛЕННОСТІ
Коефіцієнт відбиття (ρ) – характеризує здатність поверхні відбивати світловий потік, що падає на неї:
Фон – це освітленість поверхні, на якій розглядається даний предмет.
Фон вважається:
– світлим – при ρ > 0,4;
– середнім – при ρ = 0,2... 0,4;
– темним – при ρ < 0,2.
Контраст об’єкта з фоном (К) – це співвідношення яскравостей фону і об’єкту:
Контраст вважається:
– великим – при К > 0,5;
– середнім – при К = 0,2... 0,5;
– малим – при К < 0,2.
Для вимірювання світлових величин застосовуються люксметри (Ю-16, Ю-17, Ю-116, Ю-117). Ці прилади мають селеновий фотоелемент, який генерує електричний струм пропорційний світловому потоку, що падає на нього. А величина цього струму вимірюється міліамперметром, шкала якого градуйована в люксах.
