Критерії оцінювання дипломного проекту (роботи)

При виконанні дипломного проекту (роботи) рекомендовано виходити із наступних критеріїв, які витікають із основної навчальної мети:

- повний обсяг висвітлення питань, які передбачені завданням;

- якість оформлення розділів;

- чітко та логічно висловлювати свою думку при вирішенні практичних завдань;

- достатність і доцільність обґрунтувань;

- якісно за вимогами ЄСКД виконана графічна частина;

- уміння користуватися технічною і довідковою літературою.

Бали.

Дипломний проект (робота) має неестетичний вигляд, виконана із зауваженнями, які не були своєчасно виправлені, недотримані терміни виконання.

 

Балів.

Дипломний проект (робота) або окремі розділи прорецензовано несвоєчасно, не у визначені дати, виконано із зауваженням, які не були виправлені.

 

Балів.

Дипломний проект (робота) в цілому або окремі розділи прорецензовані не у визначені терміни із порушенням вимог(зміст і об’єм), містить своєчасно невиправлені зауваження.

Балів.

Дипломний проект (робота) окремі розділи містять зауваження, які не були виправлені своєчасно, але не є грубими помилками.

Балів.

Дипломний проект (робота) окремі розділи виконані не в повному обсязі із незначними порушеннями вимог, які суттєво не впливають на зміст роботи в цілому.

Балів.

Дипломний проект (робота) окремі розділи виконані із незначними порушеннями вимог, але були своєчасно виправлені, при цьому робота має естетичний вигляд.

Балів.

Дипломний проект (робота),всі розділи якого виконані в повному обсязі, без зауважень, із дотриманням всіх вимог і використанням самостійно опанованих знань, своєчасно або достроково прорецензована викладачами, окремі розділи малі зауваження, але своєчасно були виправлені, має гарний естетичний вигляд.

Балів.

Дипломний проект (робота) всі розділи виконані в повному обсязі без зауважень з дотриманням всіх вимог, своєчасно або достроково прорецензована, має гарний естетичний вигляд.

Балів.

Дипломний проект (робота) містить висвітлене в повному обсязі із отриманням всіх вимог завдання, відсутні зауваження, використані технічна і довідкова література, робота містить власні думки, ідеї, висновки, має гарний естетичний вигляд.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ТЕКСТОВОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОГО

ПРОЕКТУ.

5.1. Загальні вимоги.

Пояснювальну записку виконують державною мовою на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210*297 мм) за допомогою комп’ютера.

Відстань від рамки до меж тексту на початку та в кінці рядків повинна бути не менше 3 мм, а відстань від верхнього чи нижнього рядка тексту до рамки - не менше 10 мм.

Абзаци в тексті починаються відступом, рівним п'яти ударам клавиші «пробіл» (15-17 мм).

На перших аркушах відомості проекту, змісту та переліків елементів схем виконується основний надпис згідно додатоку Д, а на інших - згідно додатку Ж. Нумерація аркушів пояснювальної записки розпочинають із змісту проекту.

5.2. Побудова пояснювальної записки.

Текст пояснювальної записки розділяють на розділи та підрозділи.

Розділи повинні мати порядкові номери в межах всього документа, позначені арабськими цифрами без крапки та записані з абзацевого відступу. Кожний розділ пояснювальної записки рекомендується починати із нового аркуша /сторінки/. Підрозділи повинні мати нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається із номерів розділу та підрозділу,* які поділені крапкою. В кінці номера підрозділу крапка не ставиться. Розділи, як і підрозділи, можуть складатися з одного чи декількох пунктів. Кожний пункт, підпункт та перерахування записують із абзацевого відступу.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовок. Пункти, як правило,заголовків не мають. Заголовки треба писати із великої літери без крапки в кінці, не підкреслюючи. Переноси слів у заголовках не допускаються. Якщо заголовок складається з двох речень, їх поділяють крапкою.

Відстань між заголовком та текстом при виконанні документа машинописним способом повинна бути рівною 3,4 інтервалам, при виконанні рукописним способом - 15 мм. Відстань між заголовками розділу і підрозділу - 2 інтервали (8 мм).

Нумерація сторінок пояснювальної записки та додатків, які входять до її складу повинна бути наскрізною.

5.З. Викладення тексту пояснювальної записки

Текст документа повинен бути коротким чітким і не допускати різних тлумачень. Найменування які приводяться в тесті документа і на ілюстраціях, повинні бути однаковими. В пояснювальній записці повинні застосовуватися науково-технічні' терміни, позначення і визначення, які всановлені відповідними стандартами, а при їх відсутності - загально-прийнятими в науково-технічній літературі.

Слід застосовувати стандартизовані одиниці фізичних величин, їх найменування й позначення згідно ДЕСТ 8.417-81.

Пояснення символів та числових коефіциентів, які входять у формулу, якщо вони не пояснені раніше в тексті, повинні бути приведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу треба давати з нового рядка в тій послідовності, в якій символи приведені в формулі. Перший рядок пояснення повинен починатися із слова "де" без двокрапки після нього.

5.4 Оформлення ілюстрацій та додатків

5.4.1 Ілюстрації можуть бути розташовані як по тексту (можливо ближче до відповідних частин тексту), так і в кінці його. Ілюстрації повинні бути виконані у відповідності з вимогами стандартів ЄСКД.

Ілюстрації, за винятком ілюстрацій додатків, треба нумерувати арабськими цифрами наскрізною нумерацією. Якщо рисунок один, То він позначається "Рисунок 1". Ілюстрації кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з доданням перед цифрою позначення додатка. Наприклад - Рисунок АЗ. Допускається нумерувати ілюстрації в межах розділу. В цьому випадку номер ілюстрації складається з номеру розділу і порядкового номеру ілюстрації, поділених крапкою. Наприклад - Рисунок 1. І.

При посиланнях на ілюстрації треба писати "...відповідно до рисунку 2" при наскрізній нумерації та "...відповідно до рисунку 1.2" при нумерації в межах розділу.

Ілюстрації можуть мати найменування та пояснювальні дані (підрисуночний текст). Слово "Рисунок" і найменування розміщують після пояснювальних даних та розташовують таким чином: Рисунок 1 - Статична характеристика.

Якщо в тексті документа існує ілюстрація, на якій зображені складники виробу, то на цій ілюстрації повинні бути вказані номери позицій цих складових частин в межах наданої ілюстрації, що розташовують у зростаючому порядку, за винятком позицій, що повторюються, а для електро- та радіоелементів - позиційні позначення, встановлені в схемах даного виробу. Виняток складають електро- та радіоелементи, що є органами регулювання чи налагодження, для яких (крім номеру позиції) додатково зазначають у підрисуночному тексті призначення кожного регулювання чи налагодження, позиційні позначення та надписи на відповідній планці чи панелі.

На наведених в документї електричних схемах біля кожного елемента вказують його позиційні позначення, встановлені відповідними стандартами,і при, необхідності, номінальне значення величини.

5.4.2 Матеріально доповнює текст пояснювальної записки необхідно розміщувати в додатках. Додатками можуть бути, наприклад, перелік елементів, графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, описи апаратури та приладів, описи алгоритмів і програм задач, що вирішують на ЕОМ та ін. Додаток оформлюють як продовження. даного документа на наступних його аркушах. У тексті документа на всі додатки повинні бути надані посилання. Додатки розташовують у порядку посилань на них у тексті документа.

Кожний додаток треба починати із нової сторінки з вказівкою зверху посередині сторінки слова "Додаток" та його позначення. Додаток повинен мати заголовок, що записують симетрично щодо тексту з великої літери окремим рядком.

Додатки позначають літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер ®,Є, І, ї, З, Й, О, Ч, Ь. Після слова "Додаток" слідує літера, що позначає його послідовність, наприклад, "Додаток А", "Додаток Б" і т.д. Якщо в документі один додаток, він позначається "Додаток А".

Додаток допускається виконувати на аркушах формату А4 або аркушах іншого формату згідно ДЕСТ 2.301-68.

Додатки повинні мати спільну з іншою частиною документа наскрізну нумерацію аркушів.

Всі додатки повинні бути перераховані у змісті документа з вказівкою їх номерів та заголовків.

Назву таблиці слід розміщувати над таблицею. При переносі частини таблиці на ту ж чи інші сторінки назву розміщують тільки над першою частиною таблиці. Заголовки граф та рядків таблиці треба писати з великої літери, а підзаголовки граф - з малої літери, якщо вони складають одне речення з заголовком, чи з великої літери, якщо вони мають самостійне значення. В кінці заголовків та підзагаловків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф зазначають в однині. Заголовки граф записують паралельно рядкам таблиці. При необхідності допускається перпендикулярне розміщення
заголовків граф. '

Таблиці зліва, справа та знизу обмежують лініями. Поділяти заголовки та підзаголовки боковика і граф діагональними лініями не допускається. Горизонтальні та вертикальні лінії, що розмежовують рядки таблиці, допускається не проводити, якщо їх відсутність не ускладнює користування таблицею. Якщо в кінці сторінки таблиця переривається та її продовження буде на наступній сторінці, то у першій частині таблиці нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю, не проводять. Висота рядків таблиці повинна бути не-менше 8 мм.

На всі таблиці повинні бути приведені посилання в тексті документа. При посиланні треба писати слово "таблиця" з вказівкою її номеру.

Таблицю, залежно від її розміру, розміщують під текстом, в якому вперше дане посилання на неї, чи на наступній сторінці, а при необхідності, в додатку до пояснювальної записки. Допускається розміщувати таблицю уздовж довгого боку аркуша пояснювальної записки.

Якщо рядки чи графи таблиці виходять за формат сторінки, її ділять на частини, розміщуючи одну частину під іншою чи поруч, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її головку та боковик. При діленні таблиці на частини допускається її головку чи боковик заміняти відповідно до номеру граф та рядків. При цьому нумеруюють арабськими цифрами графи і (або) рядки першої частини таблиці.

Слово "Таблиця" зазначають бдин раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть "Продовження таблиці" з, вказівкою номеру (позначення) таблиці.

Таблиці з невеликою кількістю граф допускається ділити на частини і розміщати одну частину поряд з іншою на одній сторінці, при цьому повторюють головку таблиці. Рекомендується розділяти частини таблиці, подвійною лінією або лінією подвійної товщини.

Графу "номер по порядку" у таблицю включати не треба. Якщо всі показники, приведені у графах таблиці, виражені в одній і тій же одиниці фізичної величини, то її позначення необхідно розміщувати над таблицею праворуч, а при ділені таблиці на частини - над кожною її частиною.

Якщо в більшості граф таблиці наведені показники, виражені в одних і тих же одиницях фізичних величин (наприклад у міліметрах, вольтах), але є графи з показниками, вираженними в інших одиницях фізичних величин, то над таблицею треба писати найменування переважного показника та позначення його фізичної величини, наприклад, "Розміри у міліметрах", "Напруга у вольтах", а також у підзаголовках інших граф приводити найменування показників і (або) позначення інших одиниць фізичних величин.

Замінювати лапками знаки, що повторюються у таблиці, такі як: цифри, математичні знаки, знаки відсотку та номеру, позначення нормативних документів - не допускається.

За відсутності окремих даних у таблиці треба ставити прочерк (тире).

При вказівці у таблицях послідовних інтервалів чисел, що охоплюють всі числа ряду, їх треба записувати: "Від... до... включ.", "Понад... до... включ.".

У інтервалі, що охоплює числа ряду, між крайніми числами ряду у таблиці допускається ставити тире.

Цифри в графах таблиць повинні -проставлятиря так, щоб розряди чисел у всій графі були розташовані один під іншим, якщо вони відносяться до одного показника. В одній графі слід дотримуватися, як правило, однакової кількості десяткових знаків для всіх значень величин.

5.5. Складання списку літератури

В пояснювальну записку до дипломного проекту включають перелік всіх використаних джерел: публікацій всіх видів, патентні матеріали, які складають список літератури. Такий список розташовують в кінці пояснювальної записки перед додатками.

В списку джерела розташовують в порядку з'явлення посилань в тексті пояснювальної записки. Прізвища авторів з ініциалами приводять в називному відмінку.

Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами ДЕСТ Бібліографічний опис

Загальні вимоги і правила складання з обов'язковим наведенням назв праць.

Якщо книга написана одним, двома та трьома авторами то її опис розпочинають з вказівкою їх прізвищ. Книги чотирьох авторів описують з заголовку. Після заголовку за косою рискою вказують прізвища всіх чотирьох авторів. При опису книги п'яти та більше авторів після косої риски можна вказати прізвища трьох перших авторів, замінивши останніх словами " та ін.".

При опису збірника наукових праць, вчених записок, тезів доповідей після косої риски вказують колективного автора.

При опису статті, джерело, в якому розміщенна стаття, відокремлюється від назви статті двома косими рисками //, незалежно від того, де розміщена стаття - в збірнику, в книзі, в журналі, або в газеті. Кожному елементу опису джерела передує знак крапка та тире ".-". Том, випуск та сторінки статті вказують з прописної літери (тобто з великої літери).

Приклади оформлення бібліографічного опису наведено у таблиці 2.

Таблиця 2 - Приклади оформлення бібліографічного опису в списку літератури, який наводять у пояснювальній записці дипломного проекту