Тема 3. Облік доходів і витрат банку

Витрати банку - це загальна сума грошових коштів, що витрачаються банком у процесі здійснення діяльності щодо залучення коштів та інших видів діяльності. Як і доходи, витрати комерційного банку можна поділити на дві основні групи — процентні та непроцентні.

Доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами

Доходи від повернення раніше списаних активів — кошти, що надійшли для погашення заборгованості, яка була визнана банком безнадійною щодо отримання.

Витрати на формування резервів для покриття збитків від активних операцій — це витрати на покриття можливих збитків від зменшення корисності активів банку та списання безнадійних активів. Це резерви під знецінення цінних паперів, на покриття можливих втрат від кредитних операцій з покриття збитків за сумнівною дебіторською заборгованістю, а також резервів під заборгованість за нарахованими доходами. Особливість цієї групи витрат полягає у тому, що це — негрошові витрати, а суми сформованих резервів відображають оцінку якості активів з боку керівництва банку.

Податок на прибуток — операційні витрати банку, пов'язані зі сплатою податку відповідно до чинного законодавства України та з урахуванням вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку і національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку щодо визнання відстрочених податкових зобов'язань та податкових активів.

Прибутковість банку — це сумарний позитивний результат його господарсько-фінансової та комерційної діяльності. За рахунок доходів банку покриваються всі його операційні витрати, формується прибуток, обсяг якого визначає рівень дивідендів, зростання капіталу, розвиток пасивних та активних операцій.

Кліринг - безготівкові розрахунки між країнами, компаніями, підприємствами за поставлені, продані один одному товари, цінні папери і надані послуги, здійснювані шляхом взаємного заліку, виходячи з умов балансу платежів

Порто - це винагорода, яка утримується банком у визначеному розмірі на кожний пункт.

Інвестиційна діяльність – сукупність операцій з придбання та продажу довгострокових (необоротних) активів, а також короткострокових (поточних) фінансових інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів: платежі, пов’язані з придбанням основних засобів і нематеріальних активів, надходження коштів від продажу необоротних активів, надання позик іншим підприємствам, надходження коштів від фінансових інвестицій (дивідендів, відсотків та ін.

Строкові депозити (вклади) — 1) це кошти, які розміщені у банку на пев-ний строк не менше від одного місяця і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку; 2) депозити, які приносять підвищений (у порівнянні з поточними вкладами) відсоток, строк повернення по яким настає у якийсь встановлений у майбутньому момент часу, причому ця дата спеціально обумовлюється.

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, що отримуються або сплачуються у фіксованій (або визначеній) сумі грошей, чи їх еквівалентів.

Немонетарні статті - статті балансу, що відображають основні засоби, матеріали та інші статті, які не відносяться до монетарних.

Банківські ресурси – це сукупність власних, залучених та інших фінансових коштів банку, що перебувають у безпосередньому його розпорядженні і використовуються на його розсуд для здійснення повномасштабної банківської діяльності.

Акцепт – 1) згода на оплату або гарантування оплати грошових, товарних чи розрахункових документів; 2) відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття, вона повинна бути повною і безумовною.

Інсайдер – особа, яка завдяки своєму службовому становищу або спорідненим зв’язкам має доступ до конфіденційної інформації про діяльність банку, що недоступна широкій громадськості, та може використати її у власних цілях з метою збагачення, одержання неконкурентних переваг, привілеїв тощо.

Банківська маржа - різниця між ставками кредитного й депозитного процента, між кредитними ставками для окремих позичальників, між процентними ставками по активних і пасивних операціях.

Маржа – сума, яка згідно з правилами біржі або клірингової установи (Розрахункової палати) депонується зареєстрованим дилером, хеджером або іншою особою, за рахунок якої вони діють, для гарантування виконання зобов’язань, що випливають із опціонів чи ф’ючерсів, і включає: депозит та маржу у вузькому значенні цього терміна.

Авізо – 1) передача письмового або електронного (завіреного електронними підписами) повідомлення від контрагента-оператора до контрагента - реципієнта про здійснення суттєвої для обох фінансово-облікової, розрахункової або подібної операції; 2) доручення на зарахування або списання грошових коштів по рахункам у банку. Розрізняють авізо кредитові (гроші зараховуються) дебетові (гроші списуються).

Іпотечний кредит — це договір банківського кредиту, в межах якого права кредитора (банку) забезпечені нерухомим майном. Деякі помилково вважають, що за допомогою іпотеки можна придбати тільки нерухомість. Проте це не так — завдяки іпотечному кредиту можна купувати автомобілі, робити ремонт, брати гроші на розвиток бізнесу.

Інкасація коштів – збирання та доставка інкасаторами згідно з укладеними з клієнтами договорами валютних цінностей клієнтів до каси банківської установи та у зворотному напрямку.